Transcript Document

Он взрослых изводил вопросом: “Почему?”
Его прозвали “маленький философ”
Но только он подрос, как начали ему
Приподносить ответы без вопросов.
И с этих пор он больше никому
Не досаждал вопросом “Почему?”
(С.Маршак)
Систематизація
знань та пошук
шляхів їх
вдосконалення
Модернізація
та інтеграція
освіти
Формування
умінь та
навичок учнів
Акцент на
самостійну
роботу
Комп*ютерізаці
я
Формування пізнавальної активності
Самостійність, як якість особистості
Формування навичок самостійної роботи
Критичне мислення
Пошук нестандартних рішень проблемних питань
Формування бачення закономірностей суспільного розвитку
Навчити учнів користуватися словниками, енциклопедіями та картами
Робота над проектами
Робити висновки по
темі
Реферати,
повідомлення
Дискусії
Визначити причини
або наслідки подій
Проектні покази
Кросворди
Порівняльні
таблиці
Опис картини
Науково-дослідницькі
роботи
6 клас
До теми “Падіння
республіки та
рання Римська
імперія”:
- Чому в Римськім
сенаті часто
звучала
пересторога
Цицерона: “Нехай
пильнують
консули, щоб
республіка не
зазнала шкоди!”?
Від кого шкоди?
За яких обставин?
7 клас
Тема “Виникнення
ісламу”
-Виникнення
ісламу –
закономірність чи
випадковість?
- Чому араби так
швидко прийняли
нову релігію?
7 клас
“Велике
переселення
народів –
мирний
закономірний
процес чи
завоювання?”
8 клас
Іван Мазепа –
герой чи
зрадник?
Причини
виникнення
українського
козацтва
Національновизвольна війна
під проводом
Богдана
Хмельницького
є закономірним
фактом чи ні?
Коли відбувся урочистий в'їзд Богдана
Хмельницького до Києва?
Опишіть цю подію, використовуючи
імена історичних постатей.
Чому літописці та історики
акцентують увагу на зустрічі гетьмана
в Києві особами вищого православного
духовенства? Поясніть свої міркування.
Розгляньте картину Івасюка “В'їзд
гетьмана Богдана Хмельницького до
Києва у грудні 1648р.”, розміщену на
початку параграфа підручника. Як на
картині відтворено в'їзд
Б.Хмельницького до Києва після
переможних битв 1648р.?
Які суперечності між картиною та
текстовими джерелами, що описують
цю подію, ви помітили?
Картка для письмової самостійної роботи
за темою “Передумови і причини
Національно – визвольної війни” І варіант
1.Обчисліть в якому році святкувалося 360-річчя
від початку Національно-визвольної війни
українського народу проти Речі Посполитої.
Відсутність відповіді – 0 балів;
Наявність відповіді – 1 бал; Наявність відповіді
і запис послідовності виконання обчислень – 2 бали
Відповідь____________________________________
2. Витлумачте поняття “Національно-визвольна
війна” і складіть із ним речення.
Відсутність відповіді – 0 балів; Наявність часткової
Відповіді – 1 бал; Наявність повної відповіді – 3 бали
Відповідь___________________________________
3. Відновіть логічний ланцюжок та поясніть принцип
його добору: навчання в одному із київських монастирів;…………; участь у битві на Цецорських полях;
перебування у турецькому полоні; участь в ухваленні
“Ординації Війська Запорізького”; обрання козацьким
гетьманом. Відсутність відповіді – 0 балів;
Наявність відповіді – 1 бал; Наявність відповіді
і пояснення принципу добору логічного
ланцюжка – 2 бали
Відповідь____________________________________
4. Запишіть не менше п'яти назв історико-географічних
об'єктів, що вживатимуться під час розкриття питання
“Заходи, уживані Богданом Хмельницьким для підготовки війни проти Речі Посполитої” Відсутність відповіді – 0 балі; Наявність часткової відповіді – 1 бал;
Наявність повної відповіді – 2 бали
Відповідь______________________________________
5. Прочитайте уривок. Визначте одну із причин
Національно-визвольної війни українського народу,
котра описується в уривку: “Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноручно і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь
свого пана, а також сплачувати йому певну кількість
…. хліба, багато каплунів, курей, гусей і курчат перед
Великоднем, Трійцею та Різдвом. Крім того, повинні
возити дрова для потреб свого пана та виконувати
тисячі інших повинностей….. Не кажучи про гроші, які
пани від них вимагають… Але це ще не найважливіше,
оскільки пани мають необмежену владу не тільки над
їхнім майном, а й над їхнім життям; ось яка велика
свобода польської шляхти ( яка живе неначе в раю, а
селяни – ніби перебувають у чистилищі)” Назвіть
документи, котрі закріплювали те, що “пани мають
необмежену владу не тільки над їхнім майном, а й над
Їхнім життям” Відсутність відповіді – 0 балів;Наявність
Часткової відповіді – 1 бал; Наявність повної відповіді –
3 бали
Відповідь______________________________________
волость
Князі
княжата головні
княжата повітові
отаман
пани
боярсько-лицарський
люд
духовенство
біле
село
чорне
селяни, міщани
дворища, дими
сільська громада
селяни
похожі (вільні)
непохожі
Європейська освіта і її вплив на українську культуру
Єзуїтські школи
Острозька школа
Львівська братська школа
Києво-Могилянська академія
№
п/п
Запитання
1.
2.
3.
4.
5.
6.
Дата
Засновник
Ректор, викладачі
Видатні вихованці
Друковані видання
Характерні риси закладу
Заклад
Побудова фортеці Кодак
Історія Дніпропетровського Університету
Бої за визволення нашого краю
Історія заводу Петровського
Гетьман Іван Мазепа
Правління Катерини ІІ
Мистецтво Відродження
Наукова робота
по темі:
Історія заводу
Петровського
Прикладом самостійної роботи учнів стала робота
– опитування місцевих жителів мікрорайона
Фрунзенський про роки окупації під час Великої
Вітчизняної війни.
Комунальний заклад освіти
« Спеціалізована середня загальноосвітня школа №142
еколого - економічного профілю»
Дніпропетровської міської ради
РОБОТА
з написання історико - публіцистичних нарисів на тему:
« Повсякденне життя мого населеного пункту
під час окупаційного періоду Другої Світової війни»
Виконали:
Учениці 11-А класу
Ковтуненко Наталія Олександрівна
дом. адреса: вул.. Донецьке шосе 1/211
дом. телефон: 38-19-22
Остренко Дар’я Сергіївна
дом. адреса: вул. Саранська 138
План
1. Збір матеріалів, які описують мій населений пункт у період окупації
2. Опис окупаційних органів влади, які існували на території мого населеного пункту.
3. Характеристика установ та організацій, які діяли під час окупації.
4. Дослідження повсякденного життя мешканців мого населеного пункту під час окупації.
5. Опис відносин між місцевим населенням та окупаційною владою.
6. Відображення надзвичайних подій на території мого населеного пункту в роки окупації.
7. Опис наслідків окупації для мого населеного пункту та його жителів.
•
•
•
•
•
•
•
•
•
Понад сім десятиліть минуло від однієї з найвизначніших в історії подій – перемоги над
гітлерівською Німеччиною. Дедалі виразніше вимальовуються деталі, виразнішим стає головне.
Схвильовано думаєш про те,як важливо нам, сучасній молоді, не забувати минуле, а навпаки,
дізнаватися більше, поки ми маємо таку можливість. Нас дуже зацікавило минуле, тому ми
вирішили взяти цю тему і дізнатися більше про Велику Вітчизняну війну на Дніпропетровщині.
Органи влади. Окупувавши Україну, гітлерівці встановили режим кровавого терору. Згідно зі
своїми цілями, вони поділили Україну на окремі адміністративні одиниці. Українські землі, де
здійснювалося цивільне управління, були «поділені» між польським генерал-губернаторством,
Румунією та рейхскомісаріатом України. Рейхскомісаріат охоплював основну частину українських
земель і складався з шести генеральних округів (генералбецирків):
«Волинь» — Рівненська, Волинська і Кам'янець-Подільська області, а також південні райони
Брестської і Пінської областей Білорусі;
«Житомир» — Житомирська, північні райони Вінницької, а також південні райони Поліської
області БРСР;
«Київ» — Київська і Полтавська області.
«Миколаїв» — Миколаївська (без західних районів) і Кіровоградська області;
«Таврія» — лівобережні райони Миколаївської (тепер Херсонської) і Запорізької областей.
«Дніпропетровськ» - Дніпропетровська і частина Запорізької області.
Рейхскомісаром України було призначено Е. Коха, відомого своєю жорстокістю й нетерпимістю, а
також особливою ненавистю до слов'ян.
•
Аналіз. З усіх східних територій, захоплених третім рейхом, найважливішою була Україна з її
багатими корисними копалинами, родючими землями, робочою силою. Перші бої Великої
Вітчизняної війни на території області розпочались 13 серпня 1941 р. Вже 25 серпня була
окупована вся правобережна частина області і Дніпропетровськ, у кінці жовтня 1941 р. територія
області була окупована повністю.
•
Окупаційний період тривав 2 роки і 6 місяців. За період окупації фашистами було страчено на
території області 78118 мирних громадян, 37185 військовополонених, примусово вивезено до
Німеччини 176303 особи.
В період окупації на території області діяли: підпільні обком, 7 міськкомів, 29 райкомів
Комуністичної партії, 28 партизанських загонів та похідні групи ОУН. За неповними даними ними
було знищено понад 3,2 тис. ворожих солдат та офіцерів, пущено під укіс 22 залізничних ешелони,
зруйновано 30 мостів, виведено з ладу й знищено майже 550 одиниць військової техніки.
Визволення області почалось 8 вересня 1943 р., 8-9 березня 1944 р. вся територія області було
звільнена від окупантів.
550 одиниць військової техніки. Визволення області почалось 8 вересня 1943 р., 8-9 березня 1944
р. вся територія області було звільнена від окупантів.
•
•
• За бойові дії під час форсування Дніпра та визволення області за проявлений
героїзм та виняткову мужність 540 солдат та офіцерів нагороджені зіркою
героя Радянського Союзу, десятки тисяч були нагороджені різними урядовими
нагородами. При обороні й визволенні області загинули і поховані у братських
та індивідуальних могилах 135240 військових.
• Дослідження повсякденного життя мешканців під час окупації. Опис
відносин між місцевим населенням. Відображення надзвичайних подій.
Наслідки окупації для мого населеного пункту та його жителів.
• Мій прадідусь Лавренюк Віктор Олексійович народився на Вінниччині, в
невеликому селі Балабанівка . Коли почалась Велика Вітчизняна війна, йому
виповнилось 16 років. В армію його не брали, з окупацією німцями його
рідного села він в листопаді 1941року став партизаном. Воював до березня
1944 року. Брав участь в диверсіях на залізниці, нападав на невеликі німецькі
гарнізони, руйнував техніку, яка працювала на окупантів, брав участь в
визволенні районних ценртів Дашив, Сітковци Вінницької області, визволенні
станції Франтовка та інш.
медаль « Партизану Вітчизняної Війни І ступеня»
•
•
•
•
Нагороджений медаллю « Партизану Вітчизняної Війни І ступеня». Такими медалями було
нагороджено всього 2 тисячі чоловік. Нагороджений орденом Вітчизняної війни, орденом
Мужності, медаллю « З бойові заслуги», медаллю «Захиснику Вітчизни» і. т.д. Всього 17 штук.
Влітку 1941 року 11 партизанів ,вночі повертались з-під Києва, де розгромили німецький
воїнський склад. Під ранок вони прийшли в Турський ліс Київського району Київської області.
Вони розташувались у селі поблизу лісу, і заховалися в трьох будинках. До 12-ї години дня вони
побачили німців здалеку, які наближалися до них.
Загін німців і поліцаїв безжалісно почав розгромлювати село. Їх було приблизно 50 чоловік. Вони
почали підпалювати будинки. На жаль, деякі партизани не змогли врятуватися. Цей момент Віктор
Олексійович згадує
дуже важко. Ті партизани , які змогли вижити, почали відбиватися від ворога як могли. Невдовзі
німці почали трохи відступати. Скільки було вбито противників, він точно не може сказати, але
набагато більше, ніж наших. Ввечері ті партизани, які вижили, пішли з села до свого основного
табору в Дашівському районі, Вінницької області.
Ці слова,почуті з вуст Віктора Олексійовича,просто не можуть не торкнутись наших сердець,тому
що розповідають про тяжку партизанську долю юнака,який на той час був нашим із вами
ровесником.
•
•
•
•
•
Період Великої Вітчизняної війни дійсно тяжко переживався мирними
жителями нашого краю, особливо під час окупації. Спогади тих днів
обливають серце кров'ю і учасника Великоі Вітчизняної війни
Онискевич Любов Павлівну(3.11.1922). Вона народилась і виросла у
Дніпропетровську,навчалась у школі медсестер.
Вийшла заміж, коли їй було лише 18,а у період початку війни була на
третьому місяці вагітності. Ті роки, за словами Любов Павлівни, дійсно
згадати без сліз не можливо. Квітучий,плодовитий край вмить став
чорною хмарою,яка не давала змоги жити спокійно. Жила вона із
сім'єю в одній кімнаті по вулиці Михайлівській(поблизу заводу
Комінтерна), тому що ще 2 кімнати в них забрали німецькі офіцери,і
тому жили як могли.
Їсти не було нічого,лише інколи, коли була можливість, їздили в села і
обмінювали одяг на їжу. Маленького сина годувала лише грудним
молоком.
На фото Любов Павлівна в 15 лікарні, 1962р.
Лише починаючи із 1943,коли наше місто визволили і на територію
ввійшли наші солдати,тоді вона почала працювати в шпиталі,лікувати
поранених. Зараз на цьому місці, де працювала Любов Павлівна,
знаходиться палац ім. Леніна. Починаючи із 1945 року, вона стала
працювати в 15 лікарні. Там пропрацювала більше 17 років.
•
•
•
•
1946 рік,післявоєнний період, запам'ятався їй страшним голодом. Вони годинами стояли в чергах в
очікуванні черствого хліба. В цей час нічого не працювало,нічого не випускалось. Був стан руїни.
Тяжкі часи минули, і зараз Любов Павлівна із радістю поділилась із нами своїми спогадами, щоб
вічний вогонь пам'яті ніколи не згасав у серцях юних українців.
Протягом тривалого часу Любов Павлівна є представником спільноти ветеранів АНД району.
Не дають нам спокою і спогади нашої вчительки історії Синєнок Ірини Павлівни(1.02.1937),яка хоч і
в часи Великої Вітчизняної війни була дитиною, проте добре пам’ятає страшні роки свого життя.
Народилася вона в селі Асканівці Херсонської області, яке в період війни називалося 8
відділенням. В сімї іх було троє,ще були молодші братик та сестричка, які померли в 1942 році від
кору. В селі, де проживала Ірина Павлівна, бойових дій не було, ворожі війська лише зупинялися
на цій території,брали добровольців в полон.
• В цей страшний період люди виживали як могли, їли те, що виростили, проте й
досі найприємнішим ароматом для Ірини Павлівни є аромат хліба. В період
війни, щоб хоч якось прогодувати дітей, мати була змушена працювати в
колгоспі,тому що батько був на фронті, і жінка змушена була самостійно
прогодувати трьох дітей. В 1944 році Ірина Павлівна пішла до першого
класу,на той час у селі була одна вчителька, а діти навчалися по різних
сільських хатках, школи не було. Ідучи до першого класу, маленькій Іринці
пошили сукню із товстого мішка та сумку через плече із матраца,а зі старого
пальто зробили бурки. Бажання стати вчителькою зародилося в ній ще з
дитячих років,тому що навчалася Ірина Павлівна на одні п’ятірки.
• Лікарень на той час не було,лише у сусідньому селі жила медсестра, у якої був
градусник. Ані ліків, ані якихось лікувальних засобів не було,люди виживали як
могли. Село, у якому проживала Ірина Павлівна, було визволено в 1944 році,і
лише з плином часу в 1946-1947 роках село почало оживати, почали
працювати колгоспи, відкриватись крамниці, у яких можна було обміняти
товари. Зі слів Ірини Павлівни, ми зрозуміли, що дійсно дуже і дуже тяжко було
вижити в ті смутні часи нашої історії, в часи, коли світлий сонячний день не
приносив людям радості,в часи, коли люди не жили собі на радість, а просто
існували, боячись, що в будь-яку мить їх може не стати.
•
•
•
•
•
•
Перелік використаної літератури:
Базима Г.Я. Слідами великого рейду. – К.: Політвидав України, 1977. – 384с.
Грушовий К.С.Тоді в сорок першому…- К.:Політвидав України, 1979. – 296с.
Історія України (Мирончук В.Д., Ігошкін Г.С.)
Стороженко І. С. Дніпропетровськ. Віхи історії. – Дніпропетровськ: Грані, 2001
Федоров О.Ф. Остання зима./Літ. Запис Єшатрова. Пер. З рос. А. Шияна. – К.: Політвидав України,
1982. – 328с.І. С. Стороженко. «Дніпропетровськ. Віхи історії.»/2001
Результат роботи.
Використовуючи різні форми і методи роботи на уроках історії я досягла прогнозованого
результату:
• Учні отримали вміння і навички самостійної роботи
• Була сформована пізнавальна активність учнів та їх критичне мислення
• Учні навчилися пошуку нестандартних рішень проблем
• Сформовано вміння самостійного пошуку інформації з різних джерел
• Навчилися створювати презентації
• Приймали участь в проведенні круглих столів, диспутів, конкурсів
• Було сформовано творчу особистість – написання наукових робіт