Клірингові установи

Download Report

Transcript Клірингові установи

Напрями побудови універсальної моделі
депозитарної, клірингової та
розрахункової систем в Україні
Універсальна модель розрахунків
Клірингова система
Торговельна система
Національний банк
України
Комерційні банки,
що приймають
участь у торгах
Товарні біржі
Ф'ючерсні біржі
Валютні біржі
Фондові біржі
Учасники торгів
Клірингові установи
(центральні контрагенти)
Небанківські
платіжні
системи
Національний реєстр
антропогенних викидів
та абсорбції
парникових газів та
інші облікові системи
Центральний депозитарій
Комерційні банки,
що не приймають
участь у торгах
Банківські
платіжні
системи
Платіжна система
Реєстратори
Іноземні
депозитарії
Зберігачі
Емітенти
Депозитарна та інші облікові системи
Система
зернових
складів
Міжнародні рекомендації щодо клірингу та розрахунків
1. Система клірингу та розрахунків за цінними паперами пов’язана з процесами, що
лежать в самій основі функціонування ринків цінних паперів та, тим самим визначає чи
ефективна, чи ні діяльність цих ринків (Клірингові та розрахункові системи на
світових ринках цінних паперів. Група 30-ти, 1989 р.)
2. Насправді кліринг та переказ коштів – це не обов’язкова та, навіть, небажана
функція для депозитарію цінних паперів, яка занадто концентрує ризики в
депозитарній системі та розповсюджує ці ризики з найбільш активних учасників на усіх
учасників системи депозитарного обліку. Рекомендації Групи 30-ти (1989 рік) ще не
заперечували суміщення клірингу та зберігання цінних паперів у центральному
депозитарії, але передбачали, що центральний контрагент та клірингова установа, як
правило, є окремою юридичною особою. Через 20 років Рекомендації для центральних
контрагентів (Технічний комітет IOSCO та Комітет з платіжних та розрахункових
систем, Банк міжнародних розрахунків, вересень 2008) наводять існуючі на сьогодні
моделі взаємодії клірингових, платіжних та депозитарних систем, з яких можна зробити
висновок, що суміщення клірингу в центральному депозитарії скоріше виняток, ніж
правило.
3. Рекомендація 1 “Правова основа” (Рекомендації для систем розрахунків по
цінним паперам, Банк міжнародних розрахунків, Міжнародна організація комісії з
цінних паперів, 2001 р.) вказує, що належне (надійне) та передбачуване
функціонування системи розрахунків за цінними паперами залежить: від(і) наявності
загальних законів, що регулюють цивільні правовідносини та банкрутство, спеціального
законодавства, що відноситься до функціонування самої системи, а також правил та
процедур, які діючі разом підкріпляють володіння, переказ, надання в заставу та
кредитування в цінних паперах та пов’язані з цим платежі, (її) та від того наскільки ці
закони, правила та процедури діють насправді, тобто чи можуть оператори, учасники та
їх клієнти забезпечити захист своїх прав.
Міжнародні рекомендації щодо клірингу та розрахунків (продовження)
4. Для виключення можливості накладення арешту або звернення стягнення на
фінансові інструменти та грошові кошти, призначені для забезпечення клірингу та
розрахунків, рекомендується запровадження окремих клірингових рахунків з особливим
статусом щодо адміністрування виключно кліринговою установою та неможливості
звернення стягнення як за зобов’язаннями учасників клірингу, так і клірингових установ
(Рекомендації Міжнародної асоціації з питань обслуговування цінних паперів (ISSA),
червень 2000 р., рекомендація 8).
5. Обов’язковість участі комерційних банків в системі диктується великою
питомою вагою грошових розрахунків за наслідками біржових торгів в загальному об’ємі
грошового обігу на розвинених ринках. Більш того міжнародні рекомендації щодо
зниження ризиків розрахунків наголошують, що у разі, якщо розрахунковим банком при
виконанні зобов’язань за наслідком біржових торгах є не центральний банк країни, то
така система вважається надто ризикованою (Рекомендації для систем розрахунків по
цінним паперам, Банк міжнародних розрахунків, Міжнародна організація комісії з
цінних паперів, 2001 р.: рекомендація 10).
6. При цьому кожна країна повинна дослідити можливість поєднання процесу
клірингу за цінними паперами з системою електронного переміщення грошей
(Клірингові та розрахункові системи на світових ринках цінних паперів. Група 30-ти,
1989 р., рекомендація 6; Рекомендації Міжнародної асоціації з питань обслуговування
цінних паперів (ISSA), червень 2000 р., рекомендація 6).
7. Враховуючи різноманітність способів управління ризиками, необхідність
підвищення гнучкості та зручності в діяльності клірингових установ, надання їм певної
самостійності з метою створення конкурентного середовища доцільно надати
кліринговій установі права розробляти власні докладні правила здійснення
клірингової діяльності, які повинні містити умови допуску до участі в клірингу, порядок
виконання клірингових процедур, створення та використання клірингових фондів,
використання інших процедур мінімізації ризиків (Рекомендації для систем розрахунків
по цінним паперам, Банк міжнародних розрахунків, Міжнародна організація комісії з
цінних паперів, 2001 р.: рекомендація 4).
Міжнародні рекомендації щодо клірингу та розрахунків (продовження)
8. Необхідно нормативно впорядкувати ринок кредитування в цінних паперах.
Високо розвинуті ліквідні кредитні ринки цінних паперів (в першу чергу ринки РЕПО або
інших рівнозначних в економічному сенсі операції) стимулюють функціонування ринків
цінних паперів шляхом надання цінних паперів у разі, якщо їх немає в наявності, надають
достатньо коштів для фінансування портфелів цінних паперів, знижують ризики
невиконання розрахунків (Рекомендації для систем розрахунків по цінним паперам,
Банк міжнародних розрахунків, Міжнародна організація комісії з цінних паперів, 2001
р.: рекомендація 5).
9. Взагалі для підвищення ефективності регулювання та нагляду на фондовому
ринку рекомендується, аби були чітко визначені обов’язки та цілі регулюючого банку у
відношенні системи розрахунків за цінними паперами, а їх роль та основна політика
повинні були оприлюднені. Вони повинні мати правомочність та ресурси для виконання
своїх обов’язків, включаючи оцінку та забезпечення виконання даних зобов'язань
(Рекомендації для систем розрахунків по цінним паперам, Банк міжнародних
розрахунків, Міжнародна організація комісії з цінних паперів, 2001 р.: рекомендація 18).
10. На відміну від міжнародних рекомендацій щодо централізованого обліку цінних
паперів у центральному депозитарії, немає жодних рекомендацій щодо централізації
клірингу та розрахунків (за винятком обов'язковості розрахунків в національній
платіжній системі).
Більше того, вважається за необхідне передбачати ретельний контроль регулюючих
органів за монополізацією систем розрахунків за цінними паперами. Рекомендується
впровадження конкуренції, оскільки за відсутності монополії ринкові сили мають
самостійно забезпечити стимули для контролю над витратами (Рекомендації для
систем розрахунків по цінним паперам, Банк міжнародних розрахунків, Міжнародна
організація комісії з цінних паперів, 2001 р.: рекомендація 5).
Симетричність функцій Центральної розрахунково-клірингової палати та
Розрахунково-клірингового депозитарію
Центральна розрахунковоклірингова палата
Розрахунково-кліринговий
депозитарій
1. Відкриття клірингових рахунків в
центральному депозитарії та банках
для обліку та захисту клірингового
забезпечення.
1. Відкриття клірингових рахунків в
центральному депозитарії та банках
для обліку та захисту клірингового
забезпечення.
2. Кредитування учасників клірингу для
завершення розрахунків.
2. Кредитування учасників клірингу
для завершення розрахунків.
3. Ведення рахунків учасників клірингу
для обліку індивідуальних
зобов'язань (в т.ч. кредитів) та
забезпечення.
=
3. Ведення рахунків учасників клірингу
для обліку індивідуальних
зобов'язань (в т.ч. кредитів) та
забезпечення.
4. Припинення зобов'язань та
підготовка розрахункових
документів.
4. Припинення зобов'язань та
підготовка розрахункових
документів.
5. Може обслуговувати інші ринки,
крім фондового ринку.
5. Не може обслуговувати інші ринки,
крім фондового ринку.
Клірингова установа – альтернативи (єдина/конкуруючі)
Єдиний розрахунковокліринговий депозитарій
1.
2.
3.
4.
Клірингові установи
або
Концентрація ризиків усіх ринків в
єдиній установі та, відповідно,
залежність усіх ринків від кризових явищ
на будь-якому ринку, що обслуговується
ЄРКД.
Нав'язування безальтернативної та
безваріантної моделі всім ринкам
(відсутність гнучкості).
Призведе до превалювання
обслуговуючої установи над біржамипостачальниками послуг. Відсутність
можливості конкурування у якості
клірингових технологій. Приклад
наслідків такої ситуації: багаторічна
монополізація цієї функції депозитарієм
МФС (значний час - фактично
центральним депозитарієм); втім, це не
мало наслідком впровадження
конкурентних клірингових технологій та
в той самий час дозволило сплачувати
найбільшу зарплатню в Україні.
Необхідність сепарації забезпечення при
обслуговуванні окремих ринків (бірж).
1.
2.
3.
4.
Розподілення ризиків між різними
установами.
Гнучкість (спеціалізація) в
залежності від індивідуальних
особливостей ринку – замовником
послуг клірингу є ринок.
Наявність конкуренції. Біржі (а
відповідно, і учасники біржових
торгів) мають самостійно обирати
ту клірингову установу, якість та
вартість клірингових послуг яких
найбільш конкурентоспроможна.
Стала корпоративна практика
іноземних інфраструктурних
установ: біржі, депозитарії,
клірингові установи входять до
холдингів, вертикально та
горизонтально інтегровані
(Європа, Росія, Китай).
Функції клірингу
Центральний
контрагент (ЦКА)
Клірингова
установа
1. Наявність клірингового
забезпечення.
1. Наявність клірингового
забезпечення.
2. Управління кліринговими рахунками
(захист від стягнення до завершення
розрахунків.
2. Управління кліринговими рахунками
(захист від стягнення до
завершення розрахунків.
3. Новація та припинення зобов'язань,
що включені до клірингового пулу.
=
3. Новація та припинення зобов'язань,
що включені до клірингового пулу.
4. Кредитування за рахунок
клірингового забезпечення та
власного капіталу.
4. Кредитування за рахунок
клірингового забезпечення та
власного капіталу.
5. Підготовка документів для
розрахунків.
5. Підготовка документів для
розрахунків.
6. Додаткове забезпечення за рахунок
капіталу ЦКА та розподілення
ризиків між кліринговою установою
та ЦКА.
Функції клірингу для різних біржових ринків
Центральний контрагент (ЦКА) для
фондового ринку
1. Наявність клірингового
забезпечення.
2. Управління кліринговими рахунками
(захист від стягнення до
завершення розрахунків.
3. Новація та припинення зобов'язань,
що включені до клірингового пулу.
4. Кредитування за рахунок
клірингового забезпечення та
власного капіталу.
5. Підготовка документів для
розрахунків.
6. Здійснює кліринг щодо цінних
паперів.
Центральний контрагент (ЦКА) для
інших ринків (ф'ючерсного, товарного)
=
1. Наявність клірингового
забезпечення.
2. Управління кліринговими рахунками
(захист від стягнення до
завершення розрахунків.
3. Новація та припинення зобов'язань,
що включені до клірингового пулу.
4. Кредитування за рахунок
клірингового забезпечення та
власного капіталу.
5. Підготовка документів для
розрахунків.
6. Здійснює кліринг щодо інших
біржових активів.
Здійснення клірингу фондовою біржею вбачається недоцільним: облік
забезпечення, кредитування не є природними функціями біржі.
В законодавчому регулюванні доречне досягнення балансу інтересів: надмірне
розподілення функцій клірингу (значна кількість клірингових установ для різних
біржових сегментів однієї біржі) призведуть до подвійного операційного навантаження
на ринок, але об'єднання функцій клірингу для всіх бірж в єдиній установі підвищує
ризики та унеможливлює конкуренцію.
Клірингова установа – альтернативи (банківська/небанківська)
Комерційний
кліринговий банк
або
Спеціалізована
фінансова установа
Існує можливість проведення
банками грошового клірингу
передбачена законодавством України
(Закони України “Про платіжні системи
та переказ коштів в Україні”, “Про банки
та банківську діяльність”), але
передбачає жорсткі обмеження ризиків
з огляду на універсальність діяльності
банку.
Існує можливість відкриття грошових
рахунків небанківській фінансовій установі –
члену платіжної системи (за умови, що це
передбачено правилами платіжної системи),
передбачена законодавством України (Закон
України “Про платіжні системи та переказ
коштів в Україні”). Висока спеціалізація
саме на кліринговій діяльності може
зумовити підвищену ефективність
виконання клірингових функцій.
Потрібно передбачити можливості:
1.
Здійснення клірингу щодо цінних
паперів та грошових коштів.
2.
Відкриття для брокерів та
учасників клірингу клірингових рахунків
для розрахунків в цінних паперах.
3.
Кредитування в грошових коштах
та цінних паперах за рахунок власного
капіталу та клірингових фондів.
Потрібно передбачити можливості:
1.
Здійснення клірингу щодо цінних
паперів, грошових коштів та інших
активів.
2.
Відкриття для брокерів та учасників
клірингу клірингових рахунків для
розрахунків в цінних паперах, грошових
коштах та інших активах.
3.
Кредитування в грошових коштах та
цінних паперах за рахунок власного капіталу
та клірингових фондів.
Забезпечення зобов'язань при клірингу та кредитування
Власний капітал
Клірингової
установи
управління
Клірингова установа
управління
управління
управління
Індивідуальне
клірингове
забезпечення
Кліринговий фонд
без об'єднання
власників
Кліринговий фонд
з об'єднанням
власників
кредитує
формують
формують
кредитують
Комерційні банки
Учасники клірингу
формують
Клірингові рахунки
Національний
банк України
Біржі
Інформація про
позиції в активах
Комерційні
банки
Клірингові
установи
Центральний
депозитарій
Національний реєстр
антропогенних викидів
та абсорбції
парникових газів та
інші облікові
системи
Учасники
клірингу
Депозитарні
установи
Система зернових
складів
1. Відповідність існуючим платіжній, депозитарній та фіскальній системам.
2. Захист від звернення стягнення за боргами учасників клірингу до завершення
розрахунків та за зобов'язаннями самої клірингової установи.
3. Облік активів при здійснення та забезпечення клірингу, кредитування та
розрахунків.
4. Швидкий та зручний доступ власників та трейдерів до активів.
Універсальність моделі розрахунків (блокування активів для участі у біржових торгах)
Фондові біржі
Центральний
депозитарій
Позиції в цінних
паперах та
інших активах
Товарні та
ф'ючерсні біржі
Депозитарні
клірингові рахунки
клірингової
установи
Банки
Поточні рахунки
учасників
клірингу
Грошові клірингові
рахунки клірингової
установи
Національний реєстр
антропогенних
викидів та абсорбції
парникових газів та
інші облікові
системи
Депозитарні установи
Грошові
позиції
Депозитарні
торгові рахунки
Клірингові установи
Грошові торгові
рахунки учасників
клірингу
Депозитарні
торгові рахунки
учасників клірингу
Учасники клірингу
(депозитарні установи, банки
учасники біржових торгів)
Надання статусу
керуючого рахунком
Клієнти учасників клірингу
Депозитарні
рахунки
Інтеграція до СЕП. Варіант1: управління спеціальними кореспондентськими
рахунками банків, відкритими в Національному банку (іншому банку)
Національний банк України
Клірингові
субкоррахунки
комерційних банків
Коррахунки
комерційних банків
Управління рахунками
Відкриття рахунків
Клірингові установи
Комерційні банки
Грошові клірингові рахунки
клірингових установ
Відкриття рахунків
СЕП
Міжнародна практика та рекомендації широко використовують моделі розрахунків
з використанням “грошей на рахунку центрального банку”.
В якості можливої моделі інтеграції в міжбанківську платіжну систему є модель,
коли функції Розрахункового банку, які в СЕП виконує НБУ, виконує центральний банк
(або інший, наприклад, державний банк), а розрахунки між банками, в яких відкритий
грошовий кліринговий рахунок виконуються в межах залишків на субкореспондентських
рахунках, відкритих ними в НБУ. При цій моделі неплатоспроможність будь-якого у
банків не призведе до кредитних ризиків та ризиків ліквідності інших банків та
кліринговій системи в цілому
Інтеграція до СЕП. Варіант2
Національний банк України
Коррахунки
комерційних банків
Коррахунки
комерційних банків
Комерційні банки
Комерційні банки
Грошові клірингові рахунки
клірингових установ
Грошові клірингові рахунки
клірингових установ
СЕП
Відкриття рахунків
Клірингові установи
Інтеграція до СЕП. Варіант3
Національний банк України
Коррахунки
комерційних
банків
Коррахунок
Кліринговий
субкоррахунок
Коррахунки
комерційних
банків
Комерційні банки
Комерційні банки
Кореспондентські клірингові
рахунки клірингової установи
Кореспондентські клірингові
рахунки клірингової установи
Клірингова установа - банк
СЕП
Регулювання клірингової діяльності
Національний банк
України
Платіжна система
Банки
Платіжні
системи
Державна комісія
з цінних паперів
та фондового ринку
України
Клірингова система
Торговельна система
Депозитарна система
Клірингові установи
- банки
Фондові біржі
Центральній
депозитарій
Учасники
біржових торгів
Зберігачі
Клірингові установи,
- небанківські
установи
Реєстратори
Правила Клірингу
Емітенти
Товарні біржі
Національні
агентства
Інші органи державної влади,
які регулюють окремі ринки
Переваги моделі для Національного банку України
Національний банк України
Комерційні банки
Є прямим
клієнтом
Регулювання
СЕП – Платіжна система
Безпосередня
участь в торгах
Інтеграція
Центральний
депозитарій
Фондові біржі
Клірингові установи
Регулювання
Клірингова система
1.Забезпечення доречної (найбільш важливої) ролі в управлінні та контролі за розрахунками з
боку НБУ як єдиного регулятора платіжних систем та переказу коштів в Україні.
2.Можливість здійснення поточного нагляду (контролю) за розрахунками, що здійснюються за
результатами біржових торгів.
3.Підвищення ролі НБУ як державної установи, що приймає участь у забезпеченні ефективної
взаємодії між біржовою, депозитарною та платіжною системами України та підвищенні
інвестиційної привабливості країни.
4.Мінімальне операційне навантаження на НБУ, оскільки функції відкриття та обслуговування
грошових рахунків для численних учасників біржових торгів (та їх клієнтів) покладаються на
клірингові установи.
5.Збереження зручності та розширення інструментів рефінансування банків та інших
інструментів монетарного регулювання.
Переваги моделі для банків
Участь в торгах
Комерційні банки
Клірингові
рахунки
Кредити
Клірингові
установи
Відкриття
рахунків
Торгові
рахунки
Поточні
рахунки
Кредити
Відкриття
рахунків
Біржі
Учасники клірингу
1.Банки в пропонованій моделі не залишаються за межами грошових розрахунків, а виконують
притаманну ним функцію – обслуговування переказу коштів (відкривають та обслуговують
рахунки в грошових коштах) та кредитування.
2.Нівелювання проблеми дотримання показників ліквідності, оскільки у цій моделі кошти для
участі в біржових торгах “залишаються” в банках (необхідність блокування грошових коштів
для торгів в депозитарії позбавляє банківську систему фінансових ресурсів).
3.Розширення кола клієнтів, що користуються банківськими послугами, та операцій
необхідними для функціонування моделі, що пропонується ( укладання договорів РЕПО з
кліринговою установою щодо цінних паперів, що обліковуються в кліринговому фонді та/або є
власністю клірингової установи, відкриття кредитних лінії кліринговій установі; надання
кредитів учасникам клірингу або укладання з ними договорів РЕПО тощо), що призведе до
збільшення доходів банківських установ.
4.Спрощення участі банків у біржових торгах.
Переваги моделі для центрального депозитарію
Центральний депозитарій
Контроль та обслуговування
Клірингові
установи
Зберігачі
Реєстратори
Емітенти
1.Зниження ризиків внаслідок виокремлення функцій клірингу, які забезпечуються
спеціалізованими кліринговими установами.
2.Мінімальне операційне навантаження на Центральний депозитарій, оскільки функції
відкриття та обслуговування грошових рахунків для численних учасників біржових торгів (та їх
клієнтів) покладаються на клірингові установи.
3.Концентрація на облікових функціях.
Переваги моделі для бірж
Біржі
Участь в
торгах
Учасники
біржових торгів
Участь в
торгах
Кредити
Клірингові
установи
Кредити
Клірингове
забезпечення
Кредити
Учасники
біржових торгів
Кредити
Банки
1.Концентрація на притаманній функції – організації торгів за рахунок позбавлення ризиків.
пов’язаних із здійсненням діяльності щодо клірингу та розрахунків.
2.Підвищення авторитету та конкурентоспроможності бірж за рахунок мінімізації ризиків
розрахунків для учасників торгів.
3.Максимальне збільшення кількості (ліквідності) операцій внаслідок збільшення “грошового
плеча” учасників торгів.
Переваги моделі для учасників біржових торгів
Біржі
Позиції для участі в торгах
плече
Торгові
рахунки
Клірингові
установи
кредити
Клірингові
фонди
Учасники біржових
торгів
Кредитне плече
плече
Індивідуальне
клірингове
забезпечення
Комерційні банки
1. Використання максимального “грошового плеча” за рахунок використання практично
будь-яких видів активів у забезпечення під грошові позиції.
2. Внаслідок впорядкування єдиної моделі клірингу – спрощення доступу до торгів на
різних біржах, зменшення операційних витрат на інтеграцію до різних систем клірингу
та розрахунків, зменшення відповідних операційних ризиків. При цьому існування
кількох конкуруючих клірингових установ дасть біржам та брокерам можливість
вибору найбільш привабливої за ціною та якістю для обслуговування клірингової
установи або самостійного створення такої установи.
3. Мінімізація ризиків завершення розрахунків, оскільки модель передбачає можливість
застосування клірингових фондів, індивідуального забезпечення, кредитування в
цінних паперах та коштах.
Переваги моделі для держави
1.
Створення гармонійної, ефективної та гнучкої інфраструктури, що
відповідає кращим міжнародним рекомендаціям, призведе до
покращання “якості” ринку та сприятиме залученню іноземних
інвестицій та ефективному перерозподілу фінансових ресурсів
всередині країни.
2.
Здешевлення вартості запозичень, в тому числі державних, за
рахунок підвищення ліквідності та розширення кола учасників
торгів.
3.
Зрозуміле регулювання знизить ризики, притаманні існуючому
стану фондового ринку.
Загальні переваги пропонованої моделі розрахунків
•
Універсальний характер: здатність обслуговувати всі біржові ринки України
(фондовий, ф’ючерсний, товарний, валютний). Саме необхідність побудови
універсальної моделі розрахунків в країні не дозволяє будувати систему розрахунків на
базі депозитаріїв, які обслуговують виключно фондовий ринок.
•
Активна участь банків у системі розрахунків: банки в пропонованій моделі не
залишаються за межами грошових розрахунків, а виконують притаманну ним функцію –
обслуговування переказу коштів (відкриття та обслуговування рахунків в грошових
коштах; кредитування). При цьому максимально використовуються переваги існуючої в
Україні міжбанківської платіжної системи (СЕП). (Різний стан фінансової стійкості банків
зумовлює доцільність розподілення їх функцій: якщо вести рахунки учасників біржових
торгів може необмежена кількість банків, то перелік банків, здатних кредитувати
учасників біржових торгів в цінних паперах та коштах, варто обмежити).
•
Максимальна диверсифікація видів забезпечення, а відповідно, заходів щодо
управління ризиками: модель передбачає можливість застосування клірингових фондів,
індивідуального забезпечення, кредитування в цінних паперах та коштах. Саме
розгалуженість видів забезпечення призводить до мінімізації ризиків розрахунків.
•
Зручність для учасників біржових торгів: модель дає можливість використовувати
максимальне “грошове плече” за рахунок використання практично будь-яких видів
активів у забезпечення під грошові позиції.
•
Управління ризиками: відокремлені установи, які виконують функції зберігання
біржових активів (депозитарні та інші облікові системи) і обслуговують всіх інвесторівучасників торгів, та установи, які виконують функції клірингу і обслуговують тільки
професійних учасників біржового ринку. Захист забезпечення від стягнення за боргами
учасників клірингу до завершення розрахунків.
Загальні переваги пропонованої моделі розрахунків (продовження)
•
Відповідність існуючим платіжній та депозитарній системам: запропонована
модель не передбачає необхідності суттєвої модернізації існуючих платіжної та
депозитарної системи України.
•
Відповідність міжнародним рекомендаціям до побудови систем розрахунків щодо
цінних паперів: основні характеристики запропонованої моделі (диверсифікація ризиків
внаслідок виокремлення установ, які забезпечують функції обліку та клірингу,
використання коштів на рахунку в центральному банку, універсальність моделі для
обслуговування кількох біржових ринків одночасно) відповідають особливостям
побудови міжнародних систем клірингу та розрахунків. Це спрощує можливість
інтеграції з такими системами та створити умови для інтернаціоналізації національного
фондового ринку, спрощення залучення іноземних інвестицій підвищує продуктивність
пропонованої моделі.
•
Мінімальне операційне навантаження на НБУ та Центральний депозитарій: вони
обслуговуються лише клірингові установи, а функції відкриття та обслуговування
клірингових рахунків для численних учасників біржових торгів (та їх клієнтів)
покладаються на клірингові установи.
•
Підвищення регулятивної функції НБУ: з огляду на важливість системи переказу
коштів за договорами щодо цінних паперів необхідно забезпечити достатнє регулювання
з боку НБУ як єдиного регулятора платіжних систем та переказу коштів в Україні.
•
Ефективність (зниження витрат) за рахунок впровадження клірингу та надання
“грошового плеча” учасникам клірингу, а також наявності тарифної та технологічної
конкуренції між кліринговими установами.
•
Широкі можливості для кредитування (в т.ч. РЕПО) як у цінних паперах, так і у
грошових коштах за рахунок банківського кредиту, клірингових фондів.