Transcript Навчання різних видів мовленнєвої діяльності

Навчання різних видів
мовленнєвої діяльності
Дегтярьова Г.А., доцент
кафедри методики суспільно-гуманітарних
дисциплін (секція методики викладання
мов і літератури) Харківської академії
неперервної освіти, канд. пед. наук
Тема 1. Розвиток мовленнєвої діяльності
школярів у взаємозв’язку чотирьох її видів –
слухання (аудіювання), читання, говоріння й
письма.
 Завдання.
Визначте, котрий із видів мовленнєвої
діяльності є найскладнішим, враховуючи,
аналізатори, які беруть у ньому участь.
Тема 1. Розвиток мовленнєвої діяльності школярів у взаємозв’язку чотирьох її видів –
слухання (аудіювання), читання, говоріння й письма.
Науково-теоретичні основи
 Основна мета вивчення української
мови в загальноосвітніх навчальних
закладах України на сучасному етапі –
формування національно свідомої,
духовно багатої мовної особистості, яка
володіє вміннями й навичками вільно,
комунікативно виправдано користуватися
засобами рідної мови – її стилями,
жанрами у всіх видах мовленнєвої
діяльності (аудіювання, читання,
говоріння, письмо).
Тема 1. Розвиток мовленнєвої діяльності школярів у взаємозв’язку чотирьох її видів –
слухання (аудіювання), читання, говоріння й письма.
Мовленнєві уміння:



Номінативні
 формуються в процесі засвоєння
літературної мови.
Правописні
 не допускають викривлення
зорового образу слова, вимагають дотримання норм
орфографії й пунктуації.
Комунікативні  проявляються в







умінні правильно визначати тему висловлювання;
будувати висловлювання відповідно до мети;
використовувати найбільш вагомі факти й докази для
розкриття теми й основної думки висловлювання;
чіткості і логічності побудови висловлювань;
умінні вибирати тип і стиль мовлення залежно від мети і
ситуації спілкування;
використанні різноманітних мовних засобів відповідно до
типу і стилю мовлення;
удосконаленні висловлювання.
Тема 1. Розвиток мовленнєвої діяльності школярів у взаємозв’язку чотирьох її видів –
слухання (аудіювання), читання, говоріння й письма.
Упровадження в практичній діяльності
 Найбільш реальною на сучасному
етапі, життєво необхідною і
можливою є модель навчання рідної
мови, що має на меті розвиток
мовленнєвої діяльності школярів у
взаємозв’язку чотирьох її видів –
слухання (аудіювання), читання,
говоріння й письма.
Тема 1. Розвиток мовленнєвої діяльності школярів у взаємозв’язку чотирьох її видів –
слухання (аудіювання), читання, говоріння й письма.
Механізм сприйняття мовлення
Спонукальномотиваційний
Аналітичносинтетичний
обробка мовленнєвого
сигналу
спільність смислової й
акустичної інформації
позитивний
негативний
Результат
(позитивний – розуміння
Встааналізується виділяються
сприйнятої інформації за
новленопорні
умов:
ня
пункти для
а) розкриття і
внутрозуміння
встановлення зв’язків;
рішніх
б) коли розмова
понятійних
Передування інформації при закінчується результатом
зв’язків взаємодії мислення і пам’яті смислового сприйняття
членується
ЗіставВідбір
лення
Виконавчий
об’єднується
Тема 1. Розвиток мовленнєвої діяльності школярів у взаємозв’язку чотирьох її видів –
слухання (аудіювання), читання, говоріння й письма.
Аналізатори, які беруть участь у різних видах
мовленнєвої діяльності
Аудіювання
Слуховий
аналізатор
Говоріння
Артикуляційний,
слуховий
аналізатори
Читання
Зоровий,
слуховий,
артикуляційний
аналізатори
Письмо
Рукомоторний,
зоровий,
артикуляційний,
слуховий
аналізатори
Тема 1. Розвиток мовленнєвої діяльності школярів у взаємозв’язку чотирьох її видів –
слухання (аудіювання), читання, говоріння й письма.
Уроки, безпосередньо пов’язані
із мовленнєвою діяльністю учнів
Тема 2. Аудіювання
Завдання.
 У якому класі і для якого виду
аудіювання (навчального чи
контрольного) можна запропонувати
текст, поданий у розділі
«Упровадження в практичній
діяльності»? Відповідь обґрунтуйте.
Тема 2. Аудіювання
Час, що витрачається на чотири види мовленнєвої
діяльності людини, розподіляється таким чином:




читання – 6%,
аудіювання – 45%,
говоріння – 30%,
решта – письмо.
Тема 2. Аудіювання
Науково-теоретичні основи
 Аудіювання – це такий вид
мовленнєвої діяльності, під час
якого людина одночасно сприймає
усне мовлення й аналізує його
(смислова обробка інформації) й
відокремлює потрібну інформацію.
Тема 2. Аудіювання
Закономірності проблеми формування
в учнів аудіативних умінь і навичок:
Сприймання учнями усного
повідомлення вчителя, різних
аудіотекстів є ефективним,
 якщо в процесі формування умінь
сприймати усну інформацію звертається
увага на мотивацію слухання, чітке
визначення мети сприймання інформації,
 якщо навчання слухання – систематичне і
цілеспрямоване, має вихід на
міжпредметні зв'язки.
Тема 2. Аудіювання
Під час перевірки рівня сформованості вміння
сприймати усне мовлення слід враховувати види
слухання:
Усвідомлення змісту
почутого
у
цілому
у
деталях
з висловленням
(чи не висловленням)
власного ставлення
глобальне
докладне
критичне
некритичне
Тема 2. Аудіювання
Три етапи навчання аудіювання:
 Перший етап: аудіювання на рівні
фрази.
 Другий етап: аудіювання на
понадфразованому рівні.
 Третій етап: сприйняття тексту на
слух.
Рекомендовані опори: ритміка, паузація,
мелодика, логічний наголос, приклади
монологів, діалогів, малюнки, схеми, коди,
кросворди, чайнворди і т. ін.
Тема 2. Аудіювання
Види аудіювання
та особливості кожного з них
 Глобальне, або ознайомлювальне, аудіювання
потребує від слухача цілісного сприймання змісту
повідомлення, уміння визначати його тему, основну
думку, ділити на смислові частини, розрізняти
композиційні елементи.
 Докладне аудіювання передбачає найповніше,
деталізоване сприймання змісту повідомлення,
усвідомлення смислу кожного з його елементів.
 Критичне аудіювання ґрунтується на
глобальному й докладному, воно потребує
висловлювання власної думки з приводу почутого,
своєї мотивованої згоди чи незгоди з певним
твердженням, критичного осмислення сприйнятого
на слух.
Тема 2. Аудіювання
Способи та прийоми слухання:
 Мовчазне слухання передбачає
вміння мовчати, не заважати
мовленню співрозмовника своїми
зауваженнями.
 Немовчазне слухання пов'язане з
тим, що учень «вмішується» в
мовлення вчителя чи іншого
співрозмовника.
Тема 2. Аудіювання
Упровадження
в практичній діяльності
Завдання для школярів:




Розминка
Продовжте речення:
Аудіювання – це... .
Щоб оволодіти навичками
аудіювання, потрібно... .
Навички аудіювання можуть
знадобитися для того, щоб … .
Тема 2. Аудіювання
Упровадження в практичній діяльності
Завдання-тренінг для школярів:

Прослухайте текст. Заповніть таблицю.
1
Назва (придумати)
2
Тема
3
Тип мовлення
4
Стиль
5
Діалогічне чи монологічне мовлення
6
Інформативність, естетична насолода
7
Лексичні особливості
8
Слова в переносному значенні
9
Комічне (смішне)
10
Головна думка (ідея) або виховне значення
Тема 2. Аудіювання
Упровадження
в практичній діяльності
Завдання для школярів:
 Заповніть таблицю
Ознаки,
що вказують
на стиль
Лексичні
особливості
тексту
Синтаксичні
Особливості
тексту
Слова,
що потребують
пояснення
Тема 2. Аудіювання
Основні критерії добору текстів для слухового
сприймання, яких слід додержуватися під час
формування в учнів слухацьких умінь:
 зміст тексту має відповідати виховній і навчальній
меті; бути по можливості динамічним, мати фабулу;
він може містити до 4% незнайомих учням слів, що
передбачає з’ясування їх семантики різними
способами, у т.ч. й за контекстом;
 обов’язково слід ураховувати чіткість вираження
основної думки, ідеї, що сприяє кращому
сприйманню повідомлення (логічно-смислової
структури тексту), труднощі мовного оформлення –
фонетичні, лексичні, граматичні, стилістичні;
Тема 2. Аудіювання
Основні критерії добору текстів для слухового
сприймання, яких слід додержуватися під час
формування в учнів слухацьких умінь:
 насиченість тексту інформацією має відповідати
віковим особливостям учнів (надмірна
інформативність ускладнює сприймання);
 важливим є правильний вибір теми тексту з
погляду інтересів школярів певного віку і життєвої
потреби;
 звучання тексту не повинне перевищувати
зазначені в «Критеріях» показники, інакше
ефективність слухання знижуватиметься.
Тема 3. Читання
Завдання.
 Дайте відповідь на запитання. Як Ви
вважаєте, що є неодмінною умовою
власне мовленнєвого і загального
розвитку учнів?
 Яким чином Ви будете аргументувати
школярам необхідність вироблення в них
умінь читати мовчки? Наведіть конкретні
приклади.
Тема 3. Читання
Науково-теоретичні основи
Основні етапи навчання читанню:
 дотекстовий етап;
 текстовий етап;
 мовчазне читання.
Тема 3. Читання
 Читання мовчки – один із важливих
видів мовленнєвої діяльності, за
допомогою якого ми дістаємо багато
цінної інформації, сприймаємо думки, які
виховують нас, дають насолоду своєю
красою.
 Мовчазне читання як вид мовленнєвої
діяльності може використовуватися з
різною метою – для ознайомлення з
певним матеріалом, вивчення його,
переглядання, щоб вибрати з-поміж
різної інформації потрібну.
Тема 3. Читання
Три види читання:
 Ознайомлювальне читання – це читання мовчки
без вказівки на обов'язкове наступне використання
здобутої інформації.
 Вивчальне читання (детальне) має на меті
досягнення максимально повного і точного
розуміння та запам'ятовування інформації з тексту
й критичного її осмислення; формування вміння
самостійно долати труднощі мовного характеру.
 Вибіркове (переглядове) читання здійснюється
з метою пошуку необхідної для читача інформації.
PS. Можливе ще й так би мовити «художнє
читання», коли звертається увага не лише на
інформацію, а й на виховні ідеї, естетичну красу
висловлювання.
Тема 3. Читання
Основна мета читання мовчки:
 навчити школярів вибирати тексти для читання
відповідно до свого віку й потреб та інтересу;
 розвивати увагу, зосередженість;
 вчити прогнозувати дії, вчинки героя;
 сприяти формуванню (удосконаленню) пам’яті;
 вчити використовувати позамовні засоби;
 розвивати вміння визначати художні засоби і їх
роль в ідейно-художньому аналізі тексту;
 виховувати культуру мовчазного читання;
 сприяти вихованню інтересу до художньої
літератури.
Тема 3. Читання
Упровадження
в практичній діяльності
Комплекс вправ із мовленнєвою спрямованістю,
серед яких виділяються такі формулювання:







визначте тему тексту;
виділіть у тексті головне і
другорядне;
поділіть текст на закінчені змістові
відрізки,
знайдіть у тексті ключові речення;
доберіть заголовки до виділених
смислових відрізків;
поставте запитання до окремих
висловлювань;
визначте основну думку кожного
висловлювання;




у кожному
мікровисловлюванні виділіть
речення, яке максимально
передає його зміст;
виділіть основні
композиційні частини
тексту;
сформулюйте запитання до
кожного смислового
відрізка;
складіть план і оформіть
його питальними
(розповідними, називними)
реченнями та ін.
Тема 3. Читання
Упровадження
в практичній діяльності
Форми контролю вироблення в учнів навичок читати мовчки – це
тести успішності з конструйованими та вибірковими відповідями
Конструйовані тести:
Тести на доповнення
Тести на використання аналогій.
Тести на перевірку засвоєння нових
понять.
 Тести на пригадування.
 Тести – предметні диктанти.
 Вибір правильної відповіді з декількох
наведених і т. ін.




Тема 3. Читання
Упровадження
в практичній діяльності
Форми контролю вироблення в учнів навичок читати мовчки










Тести успішності з конструйованими та вибірковими відповідями
а) Конструйовані тести:
- завдання у вигляді питання або створення речень, зміст яких
вимагає від учня короткої і точної відповіді;
- завдання, у яких учні повинні заповнити пропуски.
б) Тести на доповнення (їх будують у вигляді речень із
пропущеними словами, виразами, символами.
в) Тести на використання аналогій. (Це різновид тестів на
доповнення. Учні формують інші об’єкти на основі схожості
предметів, об’єктів).
г) Тести на перевірку засвоєння нових понять.
д) Тести на пригадування.
е) Тести – предметні диктанти.
є) Вибір правильної відповіді з декількох наведених і т. ін.
Тема 4. Говоріння
Завдання.
 Поясніть, чому говоріння є одним із
найскладніших видів мовленнєвої
діяльності. Ураховуючи Ваші
висновки, визначте шляхи
формування діалогічних і
монологічних умінь школярів.
Тема 4. Говоріння
Науково-теоретичні основи
 Говоріння як різновид мовленнєвої
діяльності забезпечує діалогічне і
монологічне мовлення, спрямоване
до однієї особи або до необмеженої
кількості осіб; має певну мету,
мотив, в основі говоріння –
потреба; воно є предметом думки
того, хто говорить.
Тема 4. Говоріння
Як утворюється говоріння
 Мотив висловлювання (початковий момент
породження мовлення)  комунікативний намір
того, хто говорить,  визначення ролі мовця як
учасника спілкування і конкретної мети (він
запитує, стверджує, закликає, схвалює, радить,
вимагає)  а) у мовця виникає загальний задум
майбутнього висловлювання, який ще не має
мовного втілення, але вже існує в предметнозображувальному коді;  б) оформлення задуму
шляхом відбору мовних засобів;  в) поява
внутрішнього мовлення;  г) включення голосового
апарату;  д) перехід внутрішнього мовлення у
зовнішнє (озвучене).
Тема 4. Говоріння
Основні етапи навчання
говоріння:
 Слухання діалогу-зразка, засвоєння
елементів діалогу для самостійної
побудови діалогу;
 Реплікування (підготовче або нульове);
 Створення діалогічних єднань,
мікродіалогів, діалогів, які поєднують від
6 до 24 реплік.
Тема 4. Говоріння
 Монологічне мовлення – це один
із видів говоріння, безпосередньо
спрямований на співрозмовника чи
аудиторію.
Тема 4. Говоріння
Типи монологічних висловлювань:




монологи-описи
монологи-розповіді
монологи-роздуми (міркування)
монологи-переконання.
Тема 4. Говоріння
 Діалог – процес мовленнєвої
взаємодії двох або кількох
учасників спілкування
(за М.І. Пентилюк).
 Діалогічне мовлення – це
розмова двох або кількох осіб.
Тема 4. Говоріння
Особливості діалогічного
мовлення:
 емоційна забарвленість;
 спонтанність;
 двосторонній характер.
Тема 4. Говоріння
Засвоєнню діалогічного
мовлення сприяють такі етапи:
 створення діалогів за зразком;
 оволодіння майстерністю
реплікування;
 створення діалогічних єднань;
 створення мікродіалогів.
Тема 4. Говоріння
Функції діалогічного мовлення





повідомлення інформації;
прийняття (неприйняття) інформації;
обмін судженнями;
обґрунтування своєї точки зору;
взаємопереконання.
Тема 4. Говоріння
Типи діалогів




діалог-розпитування;
діалог-домовленість;
діалог-обмін думками;
діалог-обговорення.
Тема 4. Говоріння
Структура діалогу




реплікування;
діалогічне єднання;
міні-тексти;
зв’язні тексти.
Тема 4. Говоріння
Основні діалогічні вміння





починати діалог;
реагувати на репліку;
підтримувати розмову;
стимулювати співрозмовника;
уміння вести діалоги різних
функціональних стилів.
Тема 4. Говоріння
Форми реплік
 повідомлення – заперечення;
 повідомлення – спонукання;
 повідомлення – повідомлення.
Тема 4. Говоріння
Алгоритм аналізу діалогу
 Скільки реплік у діалозі?
 Який це діалог (вмотивований,
звернений чи ситуативний,
сатиричний чи гумористичний)?
 Скільки осіб бере участь у
розмові?
Тема 4. Говоріння
 Сукупність реплік, що
характеризується завершеністю,
називається діалогічним
єднанням.
Зразок
– Незабаром до нас завітає зима.
– Чому так впевнено про це говориш?
– Занадто низько клубочаться хмари, дує північний вітер.
Тема 4. Говоріння
Упровадження в практичній діяльності
Завдання для школярів:
Учням для усвідомлення різниці між монологічним і
діалогічним мовленням можна запропонувати гру
«Знайди логічну пару»:
Види мовлення
Діалог
Ознаки видів мовлення
підготовлене
самостійне
спрямоване на співрозмовника чи аудиторію
обґрунтування своєї точки зору
емоційна забарвленість
описовість
обмін судження
цілеспрямоване
Монолог
спонтанне
взаємопереконання
двосторонній характер
зв’язне висловлювання
Тема 4. Говоріння
Упровадження в практичній діяльності
Завдання для школярів:
Гра
«Хто
швидше!»
Назвіть
спочатку
ознаки
монологічного
мовлення,
а
потім
діалогічного,
заповнивши схеми:
Монологічне
мовлення
Діалогічне
мовлення
Тема 4. Говоріння
Під час навчання школярів
діалогічного мовлення слід виробити
в них такі вміння:
 добирати основну інформацію в процесі
читання;
 формулювати власну думку з певної
проблеми;
 обстоювати, аргументувати власні погляди;
 ставити проблемні запитання;
 володіти технікою уточнювальних
запитань, доповнень;
 швидко переходити з теми на тему;
 дотримуватися норм українського
мовленнєвого етикету тощо.
Тема 4. Письмо
Завдання.
 Проаналізуйте і поясніть тезу:
«Письмо, матеріальну базу якого
складають орфографічні й графічні
навички, є найскладнішим видом
мовленнєвої діяльності».
Тема 4. Письмо
Науково-теоретичні основи
 Письмо – графічна фіксація
мовлення, точніше тексту мовлення.
 Написання – процес такої фіксації,
а письмовий текст – її результат.
Тема 4. Письмо
Упровадження в практичній
діяльності
Основні етапи навчання письма:
 створення міні-міркувань, міні-описів,
міні-розповідей, перекази текстів від
простого до складного,
 написання переказів з творчим
завданням різного типу, написання
творів;
 вибіркові словникові диктанти і т. ін.
Тема 4. Письмо
Етапи
механізму навчання письма
 складання слів за допомогою літер;
 формування письмових
повідомлень, до складу яких
входять слова, словосполучення
тощо.
Тема 4. Письмо
 Навчання письму (тобто навчання
письму та писемному мовленню)
включає роботу над технікою
письма (графіка, орфографія,
пунктуація) та над письмовим
вираженням думок на мові, що
вивчається (продукт письмового
мовлення).
Резюме
 Заняття з української мови треба
будувати так, щоб кожен із видів робіт
виконував свою роль у формуванні
певного комунікативного вміння, щоб учні
успішно оволодівали навичками й
аудіювання, і письма, і читання, а також і
монологічним, і діалогічним мовленням,
спираючись на знання про текст, стилі,
типи, жанри мовлення, ситуацію
спілкування, набували культури
мовлення.
Запитання і завдання
для самоконтролю






Як Ви розумієте сутність поняття «мовлення»,
«мовленнєва діяльність»?
Визначте шляхи забезпечення володіння
школярами всіма видами мовленнєвої діяльності.
Назвіть труднощі, які виникають при навчанні
мовленнєвої діяльності. Визначте опори та
орієнтири в їх подоланні.
Зіставте аудіювання й говоріння як види
мовленнєвої діяльності, визначте спільне та
відмінне. Складіть таблицю.
Охарактеризуйте етапи навчання аудіювання.
Наведіть зразки завдань для вироблення
необхідних навичок у школярів у різних класах.
Перелічте основні етапи читання. Наведіть
приклади завдань до одного з етапів.
Запитання і завдання
для самоконтролю






Схарактеризуйте основні етапи навчання говоріння. Наведіть
зразки завдань для вироблення необхідних навичок у
школярів.
Якими вміннями мають оволодіти школярі у процесі
монологічного мовлення згідно з Державним освітнім
стандартом?
Алгоритм послідовності дій у процесі навчання чотирьох видів
мовленнєвої діяльності.
Охарактеризуйте умови використання міжпредметних зв’язків
при виконанні різних видів усних та письмових творчих робіт.
Назвіть мотив читання як виду мовленнєвої діяльності?
Створіть діалогічні єднання за формулами: «повідомлення –
повідомлення», «повідомлення – запитання», «запитання –
контрзапитання», «повідомлення – спонукання», «обмін
думками», «спонукання – заперечення». Визначте алгоритм
послідовності дій у процесі навчання чотирьох видів
мовленнєвої діяльності.
Література та інформаційні
ресурси Інтернет
Основна

Біляєв О. Концепція інтенсивного навчання мови // Укр. мова і літ. в школі. – 1991.
– № 6.

Глазова О. Навчання діалогічного мовлення. // Дивослово. – 2003. – № 1. – С. 3133.

Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи: книга
для вчителя. – К., 1997. – 136 с.

Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання,
оцінювання / Науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф.
С.Ю. Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.

Караванський С. Секрети української мови. – К.: Кобза, 1994. – 98 с.

Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах / За ред.
М.І. Пентилюк та інш. К.: Ленвіт, 2000.

Нечволод Л.І. Говоріння: Збірник навчальних і контрольних вправ та завдань.
5-11 класи. – Харків: Торсінг, 2004. – 208 с.

Паращич В.В. Аудіювання: Збірник навчальних і контрольних вправ та завдань.
5-11 класи. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – 176 с.

Паращич В.В. Читання мовчки: Збірник навчальних і контрольних вправ та завдань.
5-11 класи. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – 192 с.

Пентилюк М.І. Методика вивчення української мови в загальноосвітній школі. – К.,
2001.

Сідюк Н.Ф. Культура діалогічного мовлення. // Вивчаємо українську мову та
літературу. – 2004. – № 35(39). – С. 1-8.

Скалкин В.Л. Обучение диалогической речи. – К., 1989. – 158 с.
Література та інформаційні
ресурси Інтернет
Інтернет-ресурси:
 http://www.novamova.com.ua – портал «Нова мова»:
статті про мову, консультації, словники.
 http://www.mova.info – лінгвістичний портал.
 http://www.moba.kiev.ua – сайт про українську мову,
містить унікальні словники.
 http://www.arkas-proswita.iatp.org.ua/antysurjyk.html
– словник «Антисуржик».
 http://dict.linux.org.ua/dict/other/dict10/index.html –
словник «Чужеслов».
 http://dict.linux.org.ua/dict/other/SSR/index.html –
приклади неправильного перекладу деяких
російських ідіом та штампів.
Література та інформаційні
ресурси Інтернет
Додаткова
 Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К.: Либідь,
1991. – 254 с.
 Барановська Л.В. До теоретичних засад формування
культури мовлення. // Педагогіка і психологія. – 1997. –
№ 3.
 Ленець К. Літературна норма і сучасна мовна практика. –
Українська мова та література. 1998. – № 2.
 Плиско К.М. Принципи, методи і форми навчання
української мови. – Харків: Основа, 1995.
 Психология и педагогика / Сластенин В., Каширин В. – К.:
Академия, 2001.
 Формирование учебной деятельности школьников / Под.
ред. В.В.Давыдова и др. – М.: Педагогика, 1982. – 210 с.
Словник







Аудіювання – це сприймання мовлення на слух і розуміння його (за
визначенням М. Львова).
Аудіювання – це не просто слухання, бо слухання означає передусім
акустичне сприймання звукового потоку, а аудіювання включає процес
сприймання і розуміння усного мовлення (за 3. Кочкіною, Г. Роговою).
Глобальне, або ознайомлювальне, аудіювання потребує від слухача
цілісного сприймання змісту повідомлення, уміння визначати його тему,
основну думку, ділити на смислові частини, розрізняти композиційні
елементи.
Докладне аудіювання передбачає найповніше, деталізоване сприймання
змісту повідомлення, усвідомлення смислу кожного з його елементів.
Критичне аудіювання ґрунтується на глобальному й докладному, воно
потребує висловлювання власної думки з приводу почутого, своєї
мотивованої згоди чи незгоди з певним твердженням, критичного
осмислення сприйнятого на слух.
Читання мовчки – один із важливих видів мовленнєвої діяльності, за
допомогою якого ми дістаємо багато цінної інформації, сприймаємо думки,
які виховують нас, дають насолоду своєю красою.
Ознайомлювальне читання – це читання мовчки без вказівки на
обов'язкове наступне використання здобутої інформації.
Словник





Вивчальне читання (детальне) має на меті досягнення
максимально повного і точного розуміння та запам'ятовування
інформації з тексту й критичного її осмислення; формування вміння
самостійно долати труднощі мовного характеру.
Вибіркове (переглядове) читання здійснюється з метою пошуку
необхідної для читача інформації.
Говоріння як різновид мовленнєвої діяльності забезпечує діалогічне
і монологічне мовлення, спрямоване до однієї особи або до
необмеженої кількості осіб; має певну мету, мотив, в основі говоріння
– потреба; воно є предметом думки того, хто говорить.
Монологічне мовлення – це один із видів говоріння, безпосередньо
спрямований на співрозмовника чи аудиторію. Воно є організованим
видом усного мовлення, яке передбачає висловлювання однієї особи.
Монолог виконує інформативну, впливову, експресивну,
розважальну, ритуально-культову функції.
Діалогічне мовлення – це розмова двох або кількох осіб. Воно, з
точки зору психології, буває вмотивованим, зверненим, ситуативним.
Вмотивованим воно може бути тоді, коли для учня створюються такі
обставини, за яких він виявляє бажання висловитись.
Дякую за увагу!
Із питаннями та пропозиціями
звертайтеся за електронною поштою:
[email protected]