Transcript Завантажити

Управління освіти
виконавчого комітету
Полтавської міської ради
міський методичний кабінет
міська психолого – медико-педагогічна
консультація
Логопедичний супровід дітей з
особливими освітніми потребами в
умовах інклюзивного навчального
закладу
Завідувач міської психолого- медикопедагогічної консультації Дмитрієнко І.Г.
Статистика
Останні дослідження
показали, що кожна третя або
четверта дитина має затримку
мовлення або мовленнєві
порушення. Кількість дітей з
подібними відхиленнями
збільшується. Це не залежить
від рівня освіти батьків, від
їхнього статусу у суспільстві.
Робота логопеда в закладі включає
в себе напрямки :
• діагностичний,
• профілактичний,
• корекційний.
У логопедії існують дві традиційні класифікації
порушень мови: психолого-педагогическая і
клинико-педагогическая.
• в психолого-педагогической класифікації
виділяються 2 групи порушень мовлення :
• перша група - порушення засобів спілкування, куди
входить фонетико-фонематическое
недорозвинення (ФФН) і загальне недорозвинення
мови (ЗНМ);
• друга група - порушення в застосуванні засобів
спілкування, куди відноситься заїкування.
Логопедичний висновок при
обстеженні
Обстеження дітей з нормальним інтелектом
• У логопедичному висновку рекомендується вказати характер
порушень мови на основі обох класифікацій.
• 1. Психолого-педагогическая класифікація враховує, які
компоненти мови порушені і в якому ступені. У даній
класифікації вважаємо за можливе виділяти наступні групи
порушень мови:
• Фонетичне порушення мови (ФПМ) або порушення вимови
окремих звуків (ПВОЗ). У легких випадках ФНР
спостерігається спотворена вимова лише однієї групи звуків
(наприклад, увулярное Р).
• Фонетико-фонематическое недорозвинення (ФФН).
Лексико-граматичне недорозвинення мови (ЛГНР).
При лексико-граматичному недорозвиненні у дітей нормальна
вимова, відносно сохранны фонемні процеси (найчастіше в
результаті логопедичної дії), проте наголошується обмежений
словарний запас, недорозвинення морфологічних і синтаксичних
узагальнень.
• - Загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ I
II, III, IV
рівень мовного розвитку). Під загальним недорозвиненням мови у
дітей з нормальним слухом і первинно збереженим інтелектом
слід розуміти таку форму мовної аномалії, при якій порушено
формування всіх компонентів мовної системи, що відносяться як
до звукової, так і до смислової сторін мови.
За даними Р. Е. Левіної, умовно можна виділити три рівні загального
недорозвинення мови, причому перші два характеризують
глибокі ступені порушення мови, а на третьому, вищому рівні, у
дітей залишаються лише окремі пропуски в розвитку звукової
сторони мови, словарного запасу і граматичної будови.
•
Обстеження дітей з інтелектуальною недостатністю.
Системне недорозвинення мови
важкого ступеня при розумовій відсталості
• Логопедична характеристика: поліморфне
порушення звукопроизношения, грубе
недорозвинення фонемного сприйняття, відсутність
як складних, так і простих форм фонемного аналізу,
обмежений словарний запас (до 10-15 слів). Фразова
мова представлена однослівними і двухсловными
пропозиціями, що складаються з аморфних слівкоріння. Форми словозміни і словотворення
відсутні. Зв'язкова мови не сформована. Грубе
порушення розуміння мови.
Системне недорозвинення мови
середнього ступеня при розумовій
відсталості
• Логопедична характеристика: поліморфне порушення
звуковимови, недорозвинення фонемного сприйняття,
фонемного аналізу і синтезу (як складних, так і простих
форм); обмежений словниковий запас; виражені
аграматизми, що виявляються в неправильному вживанні
закінчень іменників в прийменникових і
безприйменникових синтаксичних конструкціях, в
порушенні узгодження прикметника і іменника, дієслова і
іменника; несформованість словотворчих процесів
(іменників, прикметників і дієслів); фрагментарні або
називні, або прості непоширені речення, відсутність або
грубе недорозвинення зв'язного мовлення (1-2 речення
замість переказу).
Системне недорозвинення мови легкого
ступеня при розумовій відсталості
• Логопедична характеристика: поліморфне
порушення звуковимови, недорозвинення
фонемного сприйняття, фонемного аналізу і
синтезу; аграматизми, словозміни, що виявляються
в складних формах (у лексико – граматичних
.
конструкціях при узгодженні прикметника і
іменника середнього роду в називному відмінку, а
також в непрямих відмінках); порушення
словотворення: одиничні правильні форми
словотворення); недостатнє сформоване зв'язне
мовлення, в переказах спостерігаються пропуски і
спотворення смислових ланок, порушення передачі
послідовності подій.

Лінійний ланцюжок логопедичних
діагнозів
Фонетичний недорозвиток мовлення
Дошкільний вік
Шкільний вік
Ротацизм, ламбдацизм,
капацизм,
сигматизмПорушення вимови
окремих звуків
Більш стійки до
корекціїПроблеми при
спілкуванні Неадекватна
поведінкаПорушення
психічних
процесів.Негативний вплив
на емоційний стан мовлення,
занижена самооцінка.
Проблеми при спілкуванні з
однолітками.
Фонетико – фонематичний
недорозвиток мовлення
Дошкільний вік
Поліморфна дислалія.
Стерта форма дизартрії
Порушення вимови звуків +
недорозвиток
фонематичного
слуху
Шкільний вік
Більш стійки до корекції
Проблеми при спілкуванні
Неадекватна поведінка
Негативний вплив на емоційний
стан мовлення, занижена
самооцінка. Проблеми при
спілкуванні з однолітками
Порушення психічних процесів.
Проблеми при засвоєнні письма
та читання
Дисграфія. дислексія
Загальний недорозвиток мовлення
Дошкільний вік
Алалія .
Поліморфна дислалія.
Стерта форма дизартрії,.
Дизартрія
Порушення вимови звуків +
недорозвиток фонематичного слуху
+ недорозвиток лексико –
граматичної структури мовлення
Шкільний вік
Більш стійки до корекції
Проблеми при спілкуванні
Негативний вплив на емоційний
стан мовлення, занижена
самооцінка. Проблеми при
спілкуванні з однолітками
Неадекватна поведінка
Порушення психічних процесів.
Проблеми при засвоєнні письма та
читання
Дисграфія. Дислексія, аграматизми
Системний недорозвиток
мовлення
Дошкільний вік
Шкільний вік
+
Писемні
Усні
ЗНМ
ФФПМ
Дислексія
Дисграфія
• В залежності від виду порушення
мовлення у дитини рекомендуються:
консультації, вчителям, вихователям,
батькам, пропонуються логопедичні
заняття без відриву від закладу у зручний
для дитини і батьків час.
Модель корекційного впливу вчителя – логопеда,
вихователя, вчителя початкових класів
(фонетичні порушення)
Етап підготовчий
Вчитель-логопед.
Створює
мотивацію
до
виправлення мовних недоліків.
Відпрацьовує та тренує рухи
органів артикуляційного апарату.
Вихователь, вчитель.
Закріплює
мотивацію
до
виправлення звуків, закріплює
рухи
та
положення
органів
артикуляції в ігровій формі.
Етап появи звука
Вчитель-логопед.
Ставить
звуки,
відпрацьовує
правильний уклад . Фіксує увагу
дитини на його правильній вимові
та артикуляції
Вихователь, вчитель.
Закріплює правильний артикуляційний
уклад. Фіксує увагу дитини на його
правильній
артикуляції
та
вимові
використовуючи звуконаслідування
Етап засвоєння звука
Вчитель-логопед
Автоматизує поставлені звуки , первинно
диференціює їх на слух , послідовно вводить в
самостійне мовлення / склад, слово,
словосполучення речення , чистомовки,
скоромовки , завчене мовлення , оповідання ,
самостійне зв’язне мовлення/
Вихователь, вчитель
Закріплює поставлений звук
у вимові /склад, слово, словосполучення
речення , чистомовки, скоромовки , завчене
мовлення , оповідання , самостійне зв’язне
мовлення/
по рекомендаціям логопеда
Модель корекційного впливу вчителя – логопеда,
вихователя, вчителя початкових класів
(фонетико – фонематичний недорозвиток мовлення)
Етап підготовчий
Вчитель-логопед.
Створює
мотивацію
до
виправлення мовних недоліків.
Відпрацьовує та тренує рухи
органів
артикуляційного
апарату , правильне мовне
дихання. Розвиває фонематичні
процеси, слухове сприймання та
фонематичні уявлення
Вихователь,вчитель
Закріплює
мотивацію
до
виправлення
звуків,
закріплює рухи та положення
органів артикуляції в ігровій
формі, за рекомендаціями
логопеда
розвиває
фонематичні процеси, слухове
сприймання та фонематичні
уявлення
Етап появи звука
• Вчитель-логопед.
• Ставить звуки,
відпрацьовує правильний
уклад . Фіксує увагу
дитини на його
правильній вимові та
артикуляції. Закріплює
правильне мовне дихання.
Закріплює та розвиває
фонематичні процеси
Вихователь, вчитель
Закріплює правильний
артикуляційний уклад.
Фіксує увагу дитини на
його
правильній
артикуляції та вимові
використовуючи
звуконаслідування
Закріплює
правильне
мовне
дихання.
Закріплює та розвиває
фонематичні процеси
Етап засвоєння звука
•
•
Вчитель-логопед.
.Автоматизує поставлені
звуки, первинно
диференціює їх на слух ,
послідовно вводить в
самостійну звуковимову
(склад, слово,
словосполучення речення ,
чистомовки, скоромовки ,
завчене мовлення ,
оповідання , самостійне
зв'язне мовлення) Розвиває
та закріплює навички
звукового аналізу та
синтезу слів,
фонематичного
сприймання та уяви
Вихователь, вчитель
Закріплює поставлений
звук у вимові (склад, слово,
словосполучення речення ,
чистомовки, скоромовки ,
завчене мовлення ,
оповідання , самостійне
зв'язне мовлення) по
рекомендаціям логопеда)
Розвиває та закріплює
навички звукового аналізу
та синтезу
слів,фонематичного
сприймання та уяви.
Модель кореційного впливу вчителя – логопеда,
вихователя, вчителя
(загальний недорозвиток мовлення)
Вивчення понять, назв предметів, дій та
ознак з певної теми, поповнення
словникового запасу, робота над
фонетико-фонематичною стороною
мовлення .
Вивчення та закріплення понять, назв
предметів, дій та ознак з певної теми.
Робота над словником, фонетикофонематичною стороною мовлення під
час проведення занять (уроків).
Вправи для практичного словозмінювання
( на матеріалі теми яка вивчається у даній
віковій групі ) порівняння предметів і на
цій основі складання висловів ( відповіді
на питання, короткі описи). Робота над
граматичною будовою речення,
словником, фонетико-фонематичною
стороною мовлення
Закріплення вправ на заняттях (уроках)
для практичного словозмінювання ( на
матеріалі теми яка вивчається у даній
віковій групі ) порівняння предметів і на
цій основі складання висловів ( відповіді
на питання, короткі описи) Закріплення
навичок правильної граматичої будови
речення фонетико-фонематичної сторони
мовлення, збагачення пасивного та
активного словника.
Вивчення віршів, загадок, коротких
оповідань. Робота над граматичною
будовою речення, словником, фонетикофонематичною стороною мовлення .
Використання вивченого матеріалу під час
проведення дидактичних, сюжетнорольових ігор, заняттях (уроках), ранкових
зустрічей
Переказ оповідань по певній темі,
складання переказів по малюнкам, із
досвіду, опис предметів. Робота над
граматичною будовою речення,
словником, фонетико-фонематичною
стороною мовлення
Використання вивченого матеріалу
під
час
екскурсій,
цільових
прогулянок, продуктивної діяльності
(
малювання,
аплікація,
ліпка,
конструювання), які пов’язані з теми,
що вивчили згідно до календарного
планування.
Переказ оповідань по певній темі,
складання переказів по малюнкам, із
досвіду , опис предметів ,
драматизація казок, інсценівки, театр
ляльок та тіней. Робота над
граматичною будовою речення,
словником, фонетико-фонематичною
стороною мовлення
Рекомендації педагогам по виправленню стійких
специфічних помилок; перешкод, ,які зустрічаються у
молодших школярів при засвоєнні навчальної програми
Педагогічна симптоматика
перешкод; специфічних
помилок на письмі
Змішування, заміна
приголосних, близьких по
акустичних і артикуляційних
ознаках
(зуки - жуки)
Об’єктивні причини
стійких порушень
Недорозвиток фонетикофонематичного аналізу,
недоліки розвитку процесів
уваги, не сформованість звуко
– буквених асоціацій,
недоліки звуковимови
труднощі при розрізнянні
фонем рідної мови,
не сформованість
фонематичного слуху.
Загальні рекомендації
(профілактична та
корекційна робота)
- диференціювати схожі
звуки: дзвінкі – глухі; шиплячі
– свистячі; тверді – м’які;
звуки схожі за артикуляцією
- запам’ятовувати форми
букви і співвідносити з її
частинами і пропорціями
- усунути недоліки
звуковимови.
Основне завдання вчителя – логопеда, який працює в
умовах інклюзивного закладу
є попередження та
своєчасне подолання порушень усного та писемного
мовлення у дітей дошкільного та молодшого шкільного
віку, та розвиток усіх психічних функцій, проведення
профілактичної роботи
в ранньому віці по
попередженню мовленнєвих порушень.
Дякую за увагу