Transcript Основи діяльності кооперативних організацій

ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ
КООПЕРАТИВНИХ
ОРГАНІЗАЦІЙ
(зарубіжний та вітчизняний досвід)
Гончаренко Владислав Васильович
Доктор економічних наук, професор кафедри міжнародної економіки
BHЗ Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі”
[email protected], (050)634-26-59
Пантелеймоненко Андрій Олексійович
Доктор економічних наук, зав.кафедри грошового обігу і кредиту
BHЗ Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі”
panandriy @ukr.net, (050)942-36-19
2012 – Міжнародний рік
кооперативів
 Кооперативи
відіграють
унікальну роль
в економіці,
особливо в кризовий
час.
 Чому???
Якоб
Кооперативне товариство являє
собою засновану на принципі
рівноправності спілку осіб з
необмеженим числом членів, метою
якої є допомога промислу або
господарству своїх членів шляхом
спільного ведення справ на основі
чистої або посиленої державою
самодопомоги
Г. Шульце-Деліч
Кооператив це об’єднання малозабезпечених представників
переважно трудових класів, які
прагнуть об’єднати малі
поодинокі зусилля для
досягнення економічних переваг
великої сили
М.Туган-Барановський
Кооператив є таке господарське
підприємство декількох добровільно
об’єднаних осіб яке має за мету не
одержання найбільшого прибутку
на вкладений капітал, а збільшення
завдяки спільному веденню
господарства, трудового доходу
своїх членів або зменшення їхніх
витрат на споживчі потреби.
О.Чаянов
Кооператив - це підприємство
що обслуговує своїх клієнтів, які
одночасно є його господарями і
які будують управління цим
підприємством так, щоб воно
було безпосередньо відповідальне
перед ними.
Д.Бартон
Кооператив – це бізнес,
який знаходиться у
володінні і під контролем
користувачів, з розподілом
доходів на цій основі.
Р. Хейзлер та Г. Дрехейм
Кооператив є об’єднанням
людей з відкритим членством,
створеним з метою
задоволення потреб членів за
допомогою підприємства,
яким вони спільно володіють і
користуються.
Г.Уітні
Кооператив - добровільна
організація самодопомоги,
яка належить своїм
членам, демократично
контролюється ними і
надає їм послуги на
неприбутковій основі.
М.Шаарс
Кооператив - це
підприємство, що перебуває
у добровільній власності його
членів-клієнтів, яке здійснює
свою діяльність у їхніх
інтересах та їхніми зусиллями
на неприбутковій основі.
В Уебстерському словнику англійської мови, в
якому вказано, що слово "кооператив" вживається
з 1883 року і означає:
"підприємство або
організацію, що належить
тим та існує для вигоди тих,
хто користується її
послугами".
Еurocoop
 Тому
що споживачі-члени є
власниками споживчих
кооперативів, необхідно
приділяти особливу увагу
розвитку членства …
http://www.eurocoop.coop/
Члени кооперативу є одночасно його
власниками і споживачами послуг (клієнтами).

Цей принцип в кооперативній літературі часто
називають "принципом тотожності". Він
випливає із самої першопричини створення
будь-якого кооперативу - ідеї колективного
самозабезпечення необхідними товарами чи
послугами.
Маркетингові канали
140
120
100
80
60
40
20
0
виробник
вел.опт
варт.в-ва
сер.опт
ціна придбання
дріб.опт
витрати
роздріб
прибуток
У дрібних споживачів та виробників є
2 шляхи:
1.
Користуватись послугами посередників і
платити встановлену ними ціну (оплачуючи всі
витрати всіх посередників, причетних до
просування товару)
2.
Зробити спробу просунутись в маркетинговому
каналі, щоб отримати вигідніші умови
придбання (продажу) товарів за рахунок більших
обсягів за оптовими цінами
Як просунутись в маркетингому
каналі?
Це можна зробити об'єднавшись з іншими
людьми, що мають аналогічні потреби.
Таке об'єднання і буде КООПЕРАТИВОМ,
який дозволить учасникам (членам):
1. Як споживачам – скорочувати витрати
2. Як виробникам – збільшувати доходи
Скорочення витрат членів кооперативу відбувається за
рахунок зменшення кількості посередників, функції
яких кооператив бере на себе, створюючи умови для:





закупівлі необхідних членам кооперативу товарів
партіями за оптовими цінами;
закупівлі товарів з врахуванням сезонного
коливання цін;
закупівлі необхідних членам товарів на віддалених
ринках;
ефективного використання наявних в
господарствах членів кооперативу матеріальних
ресурсів;
організації виробництва необхідних товарів чи
надання послуг членам кооперативу;
Збільшення доходів господарств членів кооперативу
відбувається за рахунок зменшення кількості посередників,
функції яких кооператив бере на себе, створюючи умови для:





концентрації продукції членів кооперативу та продажу її
великою партією;
організації продажу продукції своїх членів на нових та
віддалених ринках;
організації переробки (сортування, упаковки, фасування
тощо) продукції господарств членів кооперативу;
продажу в найбільш сприятливий ціновий період
(враховуючи сезонні коливання цін);
оптимізації використання тимчасово вільних ресурсів
(грошових коштів, майна тощо) господарств членів
кооперативу;
МЕТОЮ КООПЕРАТИВУ Є
НЕ ОТРИМАННЯ ПРИБУТКУ,
А НАДАННЯ ПОСЛУГ СВОЇМ
ЧЛЕНАМ
Кооперативи мають неприбуткову економічну
природу, яка визначається наступними ознаками:

мотивацією створення та участі в кооперативі
для членів є отримання необхідних їм
товарів чи послуг, а не прибутку на вкладені в
діяльність кооперативу кошти;

кооператив обслуговує переважно своїх
членів, які одночасно є його рівноправними
власниками та користувачами (клієнтами);

кооператив прагне здійснювати
обслуговування за собівартістю;
Кооперативи мають неприбуткову економічну
природу, яка визначається такими ознаками
(продовження)

господарська діяльність кооперативу здійснюється від
імені його членів і спрямована на задоволення їхніх
потреб в товарах та послугах;

кошти на ведення господарської діяльності кооператив
отримує від своїх членів;

члени кооперативу вносять паї для отримання
можливості користуватись послугами, а не для
отримання нарахувань на них (тому нараховані на паї
кошти мають відмінну від дивідендів економічну
природу);
Кооперативи мають неприбуткову економічну
природу, яка визначається такими ознаками
(продовження)

фінансовий результат (перевищення доходів над
витратами) є не метою кооперативної діяльності,
а наслідком неможливості точного попереднього
розрахунку собівартості. Цей результат
отримується від членів кооперативу і
розподіляються між ними за їх спільним
рішенням і, після визначення фактичної
собівартості, повністю чи частково повертається
членам кооперативу пропорційно обсягам
користування послугами.

Таким чином, можна зробити висновок,
що в кооперативах фактично немає
отримання та розподілу прибутку в
класичному розумінні.

У зв’язку із особливою економічною
природою кооперативів, в багатьох країнах
світу вони мають статус неприбуткових
(non-profit) організацій та звільняться від
сплати податку на прибуток (дохід).
Унікальність природи кооперативів
втілюється в міжнародних кооперативних
принципах, на яких має ґрунтуватись
діяльність будь-якого кооперативу
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Добровільне і відкрите членство
Демократичний членський контроль
Економічна участь членів
Автономія і незалежність
Освіта, підвищення кваліфікації,
інформація
Співпраця між кооперативами
Сприяння громаді
У розвинутій ринковій економіці існує велика
кількість видів кооперативних організацій, які
діють в найрізноманітніших сферах. За
деякими оцінками у кооперативному секторі
світового господарства існує понад 120
різновидів кооперативів
Найбільш поширеними є:


Кредитні кооперативи (кредитні
спілки та кооперативні банки), які
забезпечують своїх членів необхідними
фінансовими послугами – кредитами,
розрахунково-касовим обслуговуванням,
вигідними депозитними послугами.
Споживчі кооперативи – забезпечують
своїх членів необхідними, якісними і
недорогими товарами.


Сільськогосподарські кооперативи
(постачальницькі, збутові, переробні, по
спільному використанню техніки, селекційні,
племінні, ветеринарні тощо), які забезпечують
своїх членів-сільгоспвиробників необхідними
товарами та послугами, організовують збут,
переробку та/чи реалізацію виробленої ними
продукції, забезпечують технічне
обслуговування їхніх господарств.
Житлові кооперативи (житлово-будівельні,
житлово-орендні, житлово-експлуатаційні)
забезпечують житлові потреби своїх членів.



Страхові кооперативи – забезпечують своїх
членів необхідними страховими послугами
Енергетичні кооперативи (кооперативні
АЗС, вітро-електростанції, установки із
виробництва біо-дизеля тощо), створюються
для забезпечення своїх членів необхідним
видом енергоресурсів.
Прокатні кооперативи – забезпечують своїх
членів у тимчасово-необхідних їм товарах
(палатках, велосипедах, гірськолижному
спорядженні, аквалангах, домашньому
інструменті тощо).



Кооперативні дитячі садки та школи –
забезпечують потреби своїх членів у
догляді та якісному навчанні дітей.
Кооперативні таксі та СТО здійснюють прийом замовлень на
перевезення, ремонт автомобілів своїх
членів.
ІТ - кооперативи забезпечують своїх
членів різноманітними ІТ-послугами

Кооперативи можуть створюватись у будьякій сфері, де ведеться чи може вестись
бізнес, бо кооператив - це форма
господарювання, що направлена на
забезпечення своїх членів такими ж
товарами чи послугами, які пропонуються
підприємцями, але на кращих умовах.
Класифікація кооперативів

Незважаючи на все різноманіття видів
кооперативів, умовно їх можна поділити на
2 типи:
 кооперативи споживачів;
 кооперативи підприємців
Кооперативи споживачів



є об’єднаннями людей з метою забезпечення власних
споживчих потреб у необхідних товарах чи послугах за
нижчими цінами або кращої якості, чим пропонують
суб’єкти підприємницької діяльності.
З цією метою кооперативи споживачів здійснюють
господарську діяльність щодо гуртової закупівлі у
безпосередніх виробників чи оптовиків необхідних
своїм членам товарів (робіт, послуг) за гуртовими
цінами, які, як правило, значно нижчі, чим роздрібні,
або організовують виробництво цих товарів
(робіт,послуг) для своїх членів.
До кооперативів споживачів можна віднести кредитні,
споживчі, житлові, енергетичні та інші кооперативи.
Кооперативи підприємців


створюються для надання допомоги своїм
членам у веденні підприємницької діяльності, у
вигляді зменшення витрат на окремих її стадіях
(отримання кредиту, пошуку товару, купівлі
товару та матеріалів, транспортування,
страхування, продажу та ін.) та/чи збільшення
дохідності їхніх підприємницьких господарств
(переробка та/чи спільний збут виробленої
продукції, продаж під спільною торговою
маркою тощо).
До них відносяться: кооперативи фермерів,
власників таксі, дрібних торгівців та інші.
Схема класичних кооперативних
систем
Національне об’єднання кооперативів
Третій рівень
Другий рівень
Регіональне
об’єднання
кооперативів
Регіональне
об’єднання
кооперативів
Регіональне
об’єднання
кооперативів
Перший рівень
первинні (місцеві) кооперативи
Переваги об'єднання в систему



Принцип вертикальної інтеграції кооперативів
дозволяє маленьким первинним кооперативам, що
діють на місцевому рівні (села та селища) ставати
економічно ефективними організаціями завдяки
кооперації із подібними кооперативними
організаціями.
Співпраця між кооперативами сприяє скороченню
витрат кожного окремо взятого кооперативу та
зниженню собівартості послуг, що надаються його
членам.
Формується потужне представництво інтересів
кооперативів та їх захист на різних рівнях
140
120
100
80
60
40
20
0
виробник
вел.опт
варт.в-ва
сер.опт
ціна придбання
дріб.опт
витрати
роздріб
прибуток
Кооперативна система
РІВНІ:
національний
регіональний
місцевий
Мережева система
Кооперативна система
РІВНІ:
національний
регіональний
місцевий
споживачі
Мережева система
Відмінності кооперативних і підприємницьких
форм господарювання
Ознаки
Соціальні
цілі
Економічні
цілі
Кооперативні
форми
господарювання
Взаємодопомога,
самодопомога і економічний
самозахист від різноманітних
посередників,
різні соціальні програми для
членів та громади
Забезпечення членів
необхідними товарами та
послугами, скорочення
витрат чи збільшення
дохідності приватних
господарств членів
Підприємницькі
форми
господарювання
Не встановлюються
Отримання прибутку
власниками від надання
послуг клієнтам
Відмінності кооперативних і
підприємницьких форм господарювання
Капітал
Клієнти
Розподіл
результатів
діяльності
Законодавче
регулювання
Державна
підтримка
Пайовий капітал спочатку є
Статутний капітал вноситься
порівняно невеликим, але
при створенні, є порівняно
поступово зростає за рахунок нових
великим та фіксованим.
членів. Існує поняття
“неподільного” капіталу.
Переважно члени-власники
кооперативу*
Особи, що не є власниками
•Пропорційно користуванню послугами кооперативу (повернення "переплачених" коштів- ”кооп.виплати”)
•На спільні потр.членів чи в резерви
•Виплати на паї (обмежені)
Між засновниками
пропорційно частці у
капіталі
Кооперативне
законодавство
Підприємницьке
законодавство
У вигляді пільгового
оподаткування, кредитування та
інших форм допомоги
Як правило, лише у вигляді
створення сприятливого
законодавчого середовища
Відмінності кооперативних і
підприємницьких форм господарювання
Статус
Неприбуткова організація*
(non-profit)
Підприємницька організація
Орг.-правова
форма
Кооператив
Господарське товариство,
приватна фірма
База членства
Створюється на основі певної
спільноти людей, об’єднаної
професійною, територіальною
чи іншою ознакою
Немає. Створюється на базі
довільної групи людей, готових
інвестувати свій капітал
Управління
Демократичне. Кожен член
має право одного голосу,
незалежно від суми його паю
Управління (кількість голосів)
пропорційна частці у капіталі
Власники
Всі члени кооперативу,
незалежно від часу вступу.
Кількість власників не є
фіксованою чи обмеженою і
має тенденцію до розширення
Засновники та акціонери.
Кількість фіксується в момент
заснування, обмежується певною
величиною і має тенденцію до
скорочення
Об'єднання в систему
Створення мережі
Тенден.розв.
Такою є класична модель
кооперації у розвинутих
країнах
Але в кожній з них є національні
особливості
А в Україні?..
На початку ХХ ст. на території українських губерній діяло близько 100
споживчих товариств.
9000
спож. тов.
8000
7782
7000
6878
6000
5000
4869
4873
4000
4166
3000
3022
2000
2251
2111
1686
1000
868
558
0
1906 1908 1910 1912 1914 1916 1917 1919 1925 1942 1991
Динаміка споживчих товариств України за період 1906-1991 рр.
«Хлібозаготівля урожаю 1924 р. полягала, переважно, у виконанні
зобов’язань перед державою з постачання хліба до робітничих центрів та
недорідних районів. Урожай продавався не маючи на меті комерційних
прибутків».
(З «Матеріалів до звіту Полтавської районної спілки споживчих товариств про
роботу у 1924–1925 операційному році»)
«Зерно, що закупляється організаціями споживчої кооперації
використовується у такому порядку:
- 25 % зараховується до державних ресурсів,
- 50 % витрачається за рішенням Ради Міністрів союзних республік для
покращення постачання населення,
- 25 % витрачається Правлінням Центросоюзу для продажу населенню
та з іншою метою»
(Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 16 вересня 1958 р.)
«Головний державний інспектор із закупівель дає на основі діючих
законів вказівки з питань заготівель, обов’язкові для всіх державних і
кооперативних організацій і підприємств, що здійснюють закупівлі та
прийомку сільськогосподарської продукції у районі».
(П. 8 (таємно), Положення «Про районного (міжрайонного) інспектора із
закупівель», затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 15 квітня 1961 р.)
На початку ХХ ст. на території українських губерній діяло близько 100
споживчих товариств.
9000
спож. тов.
8000
7782
7000
6878
6000
5000
4869
4873
4000
4166
3000
3022
2000
2251
2111
1686
1000
868
558
0
1906 1908 1910 1912 1914 1916 1917 1919 1925 1942 1991
Динаміка споживчих товариств України за період 1906-1991 рр.
Кількість ринків СК
1600
1400
1200
1000
800
к-ть ринків СК
600
400
200
0
1991
1994 1998 2003 2009
К-ть оптових торгових баз СК
450
400
350
300
250
200
150
100
50
0
К-ть
опт.торг.баз
1991
1994
1998
2003
2009
К-ть роздрібних торг. підприємств СК
90000
80000
70000
60000
50000
40000
30000
20000
10000
0
к-ть роздр.
торг.підпр
1991
1994
1998
2003
2009
Кількість членів СК
14
12
10
8
К-ть членів
СК
6
4
2
0
1991 1994 1998 2003 2009
а
раї
н
анд
и
Ні
дер
л
Кіп
р
Че
хія
Сл
ова
кія
Уго
рщ
ин
а
Рум
уні
я
Ес
тон
ія
Бо
лга
рія
Ук
800
700
600
500
400
300
члени,тис.
200
працівники
100
0
3500
3000
2500
2000
1500
члени,тис.
працівники
1000
500
я
Ш
вец
і
Но
рве
гія
я нд
ія
Да
нія
Фі
нл
Ні
дер
лан
ди
0
10000
9000
8000
7000
6000
5000
члени,тис.
працівники
4000
3000
2000
1000
глі
я
Ан
лія
Іта
ані
я
Ісп
Ш
вец
і
я
0
рщ
ин
а
Ру м
уні
я
Ук
раї
на
Бо
лга
р ія
Сл
ова
кія
Че
хія
Ес
тон
ія
Фін
лян
ді я
Ісп
ані
я
Но
рве
гія
Бр
ита
нія
Дан
ія
Іта
лія
Нід
ерл
анд
и
Шв
еці
я
Уго
70
Працівники/члени СК, %
60
50
40
30
20
10
0
Ру м
уні
я
Уго
рщ
ин
а
Ук
раї
на
Бо
лга
р ія
Че
хія
Сл
ова
кія
Нід
ерл
анд
и
Ес
тон
ія
Ісп
ані
я
Іта
лія
Бр
ита
нія
Но
рве
гія
Дан
ія
Шв
еці
я
Фін
лян
ді я
Члени СК/населення, %
40
35
30
25
20
15
10
5
0
рщи
50
40
30
Ру м
унія
Уго
рщ
и на
Укр
аїна
Бол
гар
ія
Че х
ія
Сл о
вак
ія
Нід
ерл
анд
и
Ест
оні
я
Ісп
анія
Італ
ія
Бри
тан
ія
Но
рве
гія
Дан
ія
Шв
еція
Фін
лян
ді я
на
Ру м
унія
Укр
аїна
Бол
гарі
я
Сл о
вакі
я
Че х
ія
Ест
онія
Фін
лян
ді я
Ісп
анія
Нор
вегі
я
Бри
тан
ія
Дан
ія
Італ
ія
Нід
ерл
анд
и
Шв
еція
Уго
Прац./члени СК
Члени/насел., %
70
40
60
35
20
10
10
5
0
0
36
30
25
20
15
0,5 0,9
ія
194
Ру м
унія
аїна
515
Укр
арія
рщ
и на
2
Бол
г
Уго
я
Че х
ія
Ест
оні
0
ія
50
Дан
150
акія
200
Сл о
в
250
ія
350
рве
г
рве
гія
400
Но
Но
Ісп
анія
Кі п
р
Італ
ія
еція
Шв
Фін
лян
д
Ан
глія
Членів/на 1 спож.тов-во, тис.осіб
12
10
300
8
6
4
100
98
0
30
акі
я
я
Нід
ерл
а
хія
нди
Че
Ісп
ані
я
Іта
лія
Ан
глія
еці
рщ
ин
а
Шв
Уго
ія
ія
рве
гія
Сл
ов
Но
Дан
Фін
лян
д
Частка СК в роздрібному т/о, %
30
25
20
15
10
5
0