Transcript формування й розвиток інформаційно

ФОРМУВАННЯ Й РОЗВИТОК
ІНФОРМАЦІЙНОКОМУНІКАЦІЙНОЇ
КОМПЕТЕТНОСТІ
ВЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ТА ЛІТЕРАТУРИ
«У діяльності навчальних
закладів усіх типів і рівнів
акредитації проблемам
інформатизації повинна
приділятись першочергова
увага».
В. Биков
За результатами опитування вчителів, що проходять
навчання на курсах підвищення кваліфікації
• 30 % учителів вважає, що володіє ІКТ на
достатньому рівні,
• 30 % учителів не використовують ІКТ
у професійній діяльності, оскільки
не володіють методикою використання
ІКТ на своїх уроках,
• решта тому, що відсутні умови
для використання комп’ютерів та ІКТ
у навчальному процесі.
Концептуальні засади
формування ІК-компетентності
в системі післядипломної педагогічної освіти
Андрагогічні
принципи
Компетентністний
підхід
Розвиток
професійної
активності
Формування
ІКкомпетентності
Особистісноорієнтований
підхід
Безперервність
навчання
Диференціація
змісту і форм
навчання
Випереджальний
характер
навчання
Cистема навчання педагогічних
працівників націлена на здобуття:
основних знань у галузі ІКТ;
• загальних знань та умінь у галузі
використання
педагогічних
технологій із застосуванням ІКТ;
• спеціальних умінь та навичок у
галузі застосування ІКТ.
Загальні компетентності
вчителів
психологічна
загальнонаукова
предметнометодична
загальнокультурна
інформаційна
ІК-компетентність педагога – це
• здатність педагога розв’язувати професійні завдання
з використанням сучасних засобів і методів
інформатики та інформаційно-комунікаційних
технологій (ІКТ);
• його уже стала, особистісна якість, характеристика,
що відбиває реально досягнутий рівень підготовки в
галузі використання засобів ІКТ у професійній
діяльності;
• особливий тип організації предметно-спеціальних
знань, що дозволяють правильно оцінювати ситуацію
і приймати ефективні рішення в професійнопедагогічній діяльності, використовуючи ІКТ.
Панина Т.С., Дочкин С.А., Клецов Ю.В., «Уровни информационно-коммуникационной компетентности
педагогических работников», ГОУ ДПО «Кузбасский региональный институт развития профессионального
образования», [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.krirpo.ru/etc.htm?id=744
Складові ІК-компетентності
Інформаційно-комунікаційна
компетентність
загальна
діагностична
предметноорієнтована
Загальна компетентність
–
це здатність учителя використовувати
інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ)
у викладанні навчального предмету і для
забезпечення навчально-виховного
процесу створювати:
•
•
•
•
•
•
таблиці;
малюнки;
діаграми;
презентації;
тестові завдання;
текстові документи.
Діагностична компетентність
• допомагає вчителям аналізувати досягнення
учнів під час навчання, особливо враховуючи
те, що за останні роки змінився вектор
навчального процесу – він став насиченим
тестовими завданнями.
Учителі повинні мати здатність здійснювати:
• моніторинг результатів навчальної діяльності;
• проміжне діагностування;
• електронне тестування;
• прогнозування тощо.
Основний змістовний аспект
ІК-компетентності педагога полягає у:
• наявності знань щодо особливостей інформаційних
потоків у своїй предметній галузі;
• володінні основами аналітико-синтетичної переробки
інформації;
• засвоєнні технологій підготовки педагогічної
інформаційної продукції;
• володінні конкретними навичками з використання
технічних засобів в освітньому процесі та в
самостійній роботі з підвищення професійної
кваліфікації.
Компоненти ІК-компетентності педагога:
• знання системи послуг для здобуття поточної та
ретроспективної інформації й регулярного звернення
до неї, у тому числі через глобальної мережу
Інтернет;
• здатність оцінити для задоволення різних
інформаційних потреб цінність, ефективність і
надійність інформації, отриманої з різних джерел;
• володіння основними навичками здобуття інформації
в автоматизованих системах і зберігання власної
інформації,
Структура ІК-компетентності
Навички
опрацювання
інформації
Інформаційна
Особистісна потреба
у використанні ІКТ
у професійній
діяльності
Технологічна
ІКкомпетентність
Мотиваційна
Навички роботи
з технічними
пристроями та
програмним
забезпеченням
Дидактикометодична
Розуміння ролі ІКТ
в освіті та їх
дидактичних
можливостей
Чинники, які впливають на формування
ІК-компетентності
педагогічних працівників під час навчання
добір та розробка
професійно
орієнтованих
завдань,
педагогічних
ситуацій, які
створюють
мотивацію
для оволодіння
інформаційними
технологіями
навчання за
допомогою
наочних
моделей,
засобів
мультимедіа,
Інтернетресурсів
виконання,
враховуючи
навчальну
спеціалізацію
педагогів,
творчих
проектів з
використанням
інформаційних
технологій
Суб’єктивні чинники, що впливають
на ІК-компетентність педагогів
Наявність
домашного
комп’ютера
Наявність
домашньої
електронної
медіатеки
Фахова
підготовка
Творча
активність
ІК-компетентність педагога
Вік педагога
Проходження
курсів з ІКТ
Частота
використання
ІКТ
Доступ
до Інтернет
Функції ІК-компетентності педагога:
• пізнавальна, спрямована на систематизацію знань,
на пізнання і самопізнання людиною самої себе;
• комунікативна, носіями якої є семантична
компонента, носії інформації;
• адаптивна, що дозволяє адаптуватися до умов
життя та діяльності в інформаційному суспільстві;
• нормативна, що проявляється системою моральних
та юридичних норм та вимог в інформаційному
суспільстві;
• оціночна, котра передбачає уміння орієнтуватися в
потоках різноманітної інформації, виявляти й
відбирати відому і нову, оцінювати значиму і
другорядну;
• інтерактивна, спрямована на активну самостійну і
творчу роботу людини, що призводить до
саморозвитку та самореалізації.
Етапи оволодіння
ІК-компетенціями
Практичний
(професійний) рівень
володіння
ІК-компетенціями
Технологічний рівень
володіння
ІК-компетенціями
Базовий рівень володіння
ІК-компетенціями
Рівні володіння ІК-компетенціями:
• педагогічний (психолого-педагогічний,
методичний, творчий);
• предметно-орієнтований;
• базовий.
Базові
ІК-компетенції включають:
•
•
•
•
•
наявність загальних уявлень у сфері ІКТ;
наявність уявлень про електронний освітній ресурс;
володіння інтерфейсом операційної системи;
наявність загальних уявлень у сфері мультимедіа;
володіння технікою підготовки графічних ілюстрацій
на основі растрової графіки;
• володіння навичками користувача офісних технологій
у контексті підготовки дидактичних засобів з
предметної галузі та робочих документів;
• володіння базовими Інтернет-сервісами і
технологіями;
• володіння основами технології побудови web-сайтів.
Мінімальні інваріантні навички
інформатичної діяльності вчителя містять:
• уміння застосовувати комп’ютер і периферійне
устаткування;
• уміння застосовувати прикладне програмне
забезпечення та графічний інтерфейс на рівні
користувача,
• уміння застосовувати комунікаційні засоби
(електронна пошта, Інтернет) на рівні користувача;
• уявлення про правові та етичні норми роботи з
інформацією;
• уміння застосовувати санітарні норми та правила
при роботі
з комп’ютером;
Мінімальні інваріантні навички
інформатичної діяльності вчителя містять:
• уміння застосовувати санітарні норми та
правила при роботі
з комп’ютером;
• уявлення про інформаційні та освітні
ресурси (електронні педагогічні ЗМІ, освітні
портали та колекції цифрових освітніх
ресурсів) і вміння ними скористатися;
• уміння використовувати презентаційне
обладнання та засоби;
• уміння працювати з різними видами
інформації на рівні користувача.
На предметно-орієнтованому рівні педагог має:
• вибірково використовувати ІКТ-ресурси в
професійній діяльності (текстові, графічні,
обчислювальні, мультимедійні середовища,
пошукові системи);
• мати повну уяву про існуючі медіаресурси
та освітні ресурси в Інтернет для
використання в освітньому процесі з
предмета, уміти ними користуватись;
• уміти оцінювати основні педагогічні
властивості електронних освітніх продуктів,
визначати педагогічну доцільність їх
використання в навчальному процесі;
На предметно-орієнтованому рівні педагог має:
• уміти вибірково застосовувати в
професійній діяльності різні моделі
використання ІКТ у навчальному процесі
залежно від реального оснащення закладу
освіти;
• уміти використовувати в процесі
викладання предмета інформаційнокомунікаційні технології та цифрове
обладнання;
• застосовувати на практиці мережні
технології для участі в мережних
педагогічних спільнотах;
• уміти технологічно представити свій
педагогічний досвід засобами ІКТ.
Неможливо уявити діяльність учителів без:
• електронних енциклопедій;
• демонстраційних програм;
• готових навчальних програмних педагогічних
засобів;
• електронних підручників;
• самостійно створених мультимедійних
дидактичних матеріалів.
• Використовуючи ІКТ,
учитель має враховувати,
який здійснюють ці технології
вплив на особистість учня та його
навчально-пізнавальну діяльність
Вплив ІКТ
на формування особистісних якостей учнів:
• До прямого впливу відносять становлення та
фіксацію позитивних якостей особистості учня в
процесі роботи з сучасними комп’ютерними та
телекомунікаційними системами: акуратність та
точність дій, зібраність та дисциплінованість, уміння
планувати роботу та аналізувати її хід, комунікативні
навички, бажання знаходити оптимальні рішення,
впевненість в своїх силах та ін.
• Непрямим впливом слід вважати вивільнення часу
викладача для ведення виховної роботи
традиційними методами, а також можливість
побудови її на основі об’єктивних даних
психофізиологічної діагностики.
Упровадження ІКТ у повсякденну діяльність
учителя з метою підвищення рівня його
ІК-компетентності передбачає таку поетапну
послідовність:
• переведення в електронну форму документації,
яка готується щорічно (освітня програма, поурочне
планування, конспекти навчальних занять);
• створення загальної бази завдань учням (усе, що
раніше видавали їм на паперовому носії, може
бути занесено в комп’ютер і систематизовано за
темами);
• використання для ілюстрації на навчальних
заняттях електронних ресурсів (пам’яток і т.ін.);
Упровадження ІКТ у повсякденну діяльність
учителя з метою підвищення рівня його ІКкомпетентності передбачає таку поетапну
послідовність:
• підготовка до навчальних занять в електронній
формі (маємо на увазі поурочне планування і власні
презентації, «приготовлені» з електронних
«інгредієнтів»);
• організація проектної роботи з предмету засобами
інформаційно-комунікаційних технологій (створення
тематичних сайтів, електронних посібників та їх
каталогізація);
• використання мультимедійних дисків та ресурсів
Інтернет для самостійної роботи учнів;
• організація автоматизованого контролю знань
(тести, контролюючі програми, вікторини та ін.)
•
•
•
•
•
Формується ІК-компетентність учителів
за умови:
готовності вчителя до використання ІКТ
у своїй роботі;
створення тренінгової системи навчання;
забезпеченні неперервної освіти впродовж
усього життя;
системного використання набутих навичок
у педагогічній практиці;
постійного підвищенні рівня сформованості
інформаційно-комунікаційної культури
шляхом переходу від базового рівня
володіння ІКТ-компетенціями до
професійного рівня.
Формування ІК-компетентності сприяє
• всебічному розвитку вчителів-предметників;
• самовдосконаленню;
• бажанню вчитися впродовж усього життя; розумінню
інформаційно-комунікаційних процесів;
• здатності застосовувати опановане
у професійній діяльності;
• удосконалювати професійну майстерність;
• застосовувати набуті знання у педагогічній практиці.
Інформаційно-комунікаційна компетентність
вчителів філологічної спеціальності –
• це здатність автономно і
відповідально застосовувати набуті
ними теоретичні і фактологічні
знання, уміння та навички в галузі
ІКТ для розв’язання суспільно
значущих завдань, зокрема
професійних, з опанування учнями
мовами i вивчення літератури, і
задоволення власних потреб.
(Н.Сороко)
Складові ІК-компетентності вчителів
філологічної спеціальності
1. Когнітивний блок:
• знання вимог, системи та основ
інформаційного суспільства;
• знання в галузі інформатики;
• знання можливостей ІКТ для розв’язання
філологічних завдань;
• знання варіантів пошуку, використання,
передавання, зберігання інформації;
• знання інформаційної безпеки й
авторського права в мережі Інтернет.
Складові ІК-компетентності вчителів
філологічної спеціальності
2. Діяльнісно-рефлексивний блок: здатність,
уміння і навички
• застосовувати ІКТ для розв’язування філологічних
завдань й у педагогічній діяльності;
• аналізувати і доцільно використовувати
інформацію у професійній діяльності і для
самоосвіти;
• організовувати процес навчання в галузі
філологічних дисциплін за допомогою ІКТ;
• організовувати комунікацію з метою розв’язання
філологічних і педагогічних завдань за допомогою
ІКТ;
Складові ІК-компетентності вчителів
філологічної спеціальності
2. Діяльнісно-рефлексивний блок: здатність,
уміння і навички
• створювати нові засоби навчання для розв’язання
філологічних і педагогічних завдань за допомогою
ІКТ;
• створювати, передавати та зберігати за допомогою
ІКТ нові інформаційні ресурси відповідно до
педагогічних та філологічних потреб навчання
учнів та самоосвіти;
• незалежно від мови, знаходити необхідну
навчальну інформацію за допомогою свого
мовного досвіду і перекладачів, що пропонуються
як у мережі Інтернет, так і на електронних носіях.
Складові ІК-компетентності вчителів
філологічної спеціальності
3. Ціннісно-мотиваційний блок:
• емоційна вихованість вчителя, що
пов’язана з етичними нормами поведінки,
стосунків, взаємодії в мовно-літературному
середовищі і формування такої поведінки в
учнів;
• відповідальність учителя за навчання і
розвиток учня відповідно до вимог
інформаційного суспільства;
• володіння вчителем методами особистісно
орієнтованого, диференційного навчання;
Складові ІК-компетентності вчителів
філологічної спеціальності
3. Ціннісно-мотиваційний блок:
• уміння діяти цілеспрямовано в
інформаційному середовищі;
• уміння діяти цілеспрямовано на розвиток
мовленнєвої культури учня з
використанням доцільних ІКТ;
• ініціативність, рішучість та принциповість
вчителя-філолога в розробці і здійсненні
навчальних проектів на основі ІКТ
відповідно до потреб і вимог учнів й освіти
впродовж життя.
Складові ІК-компетентності вчителів
філологічної спеціальності
4. Блок творчих здібностей: здатність і вміння
• доцільно використовувати ІКТ на уроках з метою
розвитку творчості в учнів;
• розробляти навчальні проекти з мови і літератури у
співпраці з іншими вчителями-предметниками з
використанням ІКТ;
• створювати нову філологічну інформацію і
дидактичні матеріали за допомогою ІКТ;
• розміщувати філологічні відомості за допомогою
соціальних сервісів у мережах Інтернет так, щоб
зацікавлювати відвідувачів.
Складові ІК-компетентності вчителів
філологічної спеціальності
5. Адаптивний блок: здатність
• пристосовуватися до нових ІКТ;
• розуміти дидактичні функції нових ІКТ у
професійній діяльності;
• використовувати нові ІКТ для самоосвіти.
Критерії володіння вчителем-філологом
ІК-компетентністю
Когнітивний:
• має системні знання щодо вимог, системи та
основ інформаційного суспільства;
• має загальні інформативні знання, які
включають знання в галузі інформатики;
• обізнаний щодо можливостей ІКТ для
розв’язання філологічних завдань;
• уміє здійснювати варіанти пошуку,
використання, передавання, зберігання
інформації;
• володіє знаннями і застосовує засоби
інформаційної безпеки й авторського права у
мережі Інтернет.
Критерії володіння вчителем-філологом
ІК-компетентністю
Діяльнісно-рефлексивний:
• застосовує ІКТ для розв’язання філологічних
завдань у педагогічної діяльності;
• аналізує та доцільно використовує інформацію
у професійній діяльності і для самоосвіти;
• організовує процес навчання у галузі
філологічних дисциплін за допомогою ІКТ;
• організовує комунікацію з метою розв’язання
філологічних і педагогічних завдань за
допомогою ІКТ;
Критерії володіння вчителем-філологом
ІК-компетентністю
Діяльнісно-рефлексивний:
• створює нові засоби навчання для
розв’язання філологічних і педагогічних
завдань за допомогою ІКТ;
• створює, передає та зберігає за допомогою
ІКТ нові інформаційні ресурси відповідно до
педагогічних і навчальних філологічних
потреб учнів і для самоосвіти;
• незалежно від мови, знаходить необхідну
навчальну інформацію за допомогою
власного мовного досвіду і перекладачів,
що пропонуються як у мережі Інтернет, так і
на електронних носіях.
Критерії володіння вчителем-філологом
ІК-компетентністю
Ціннісно-мотиваційний:
• виявляє емоційну вихованість, що
пов’язана з етичними нормами поведінки,
стосунків, взаємодії в мовно-літературному
середовищі і формує таку поведінку в учнів;
• відповідально ставиться до навчання й
розвитку учня відповідно до вимог
інформаційного суспільства;
• володіє методами особистісно
орієнтованого, диференційного навчання;
Критерії володіння вчителем-філологом
ІК-компетентністю
Ціннісно-мотиваційний:
• діє цілеспрямовано в інформаційному
середовищі;
• діє цілеспрямовано на розвиток у учнів
мовленнєвої культури;
• проявляє ініціативність, рішучість та
принциповість у розробці й здійсненні
навчальних проектів на основі ІКТ
відповідно до потреб і вимог учнів та освіти
впродовж життя.
Критерії володіння вчителем-філологом
ІК-компетентністю
Творчий:
• доцільно використовує ІКТ на уроках з
метою розвитку творчості в учнів;
• розробляє навчальні проекти з мови і
літератури з використанням ІКТ у співпраці
з іншими вчителями;
• виробляє стратегії і тактики педагогічної
діяльності з метою оптимального
виконання завдань всебічного розвитку
особистості з використанням ІКТ;
Критерії володіння вчителем-філологом
ІК-компетентністю
Творчий:
• створює нові філологічні відомості
(вербальні засоби комунікації) і дидактичні
матеріали за допомогою ІКТ;
• розміщує філологічні відомості за
допомогою соціальних сервісів у мережах
Інтернет так, щоб зацікавлювати нею
відвідувачів.
Критерії володіння вчителем-філологом
ІК-компетентністю
Адаптивний:
• швидко реагує на появу нових ІКТ і розуміє
їх функціональні можливості для своєї
професійної діяльності;
• доцільно використовує нові ІКТ у
професійній діяльності і самоосвіті.
Інформаційно-комунікаційна
компетентність
особистості виявляється
в раціональному доборі та
свідомому застосуванні
нею певних ІКТ
у процесі активного розв’язання
різноманітних завдань
із досягненням успішного результату.