Презентація до теми 6 "Міжнародний кредит"
Download
Report
Transcript Презентація до теми 6 "Міжнародний кредит"
Тема 6. Міжнародний кредит
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Міжнародний кредит, його
функції та принципи.
Фактори розвитку міжнародного
кредитних відносин.
Форми міжнародного
кредитування.
Грошовий та фондовий ринки, їх
сегменти.
Міжнародні кредитно-фінансові
інститути та їх діяльність.
Проблема зовнішньої
заборгованості та шляхи її
розв‘язання.
Стан, структура та динаміка
розвитку зовнішньої
заборгованості України.
Питання для
самостійного
вивчення:
Мета та
особливості
становлення
Євроринку
Шляхи вирішення
проблеми
зовнішньої
заборгованості
України.
1. Міжнародний кредит та його роль в МЕВ
це форма руху
позикового капіталу у
сфері міжнародних
економічних відносин,
де кредиторами і
позичальниками
виступають суб'єкти
різних країн.
Міжнародний кредит –
це економічні
відносини, які
виникають між
кредиторами і
позичальниками
різних країн з приводу
надання,
використання та
погашення позики.
Кредитні відносини складаються
на принципах:
повернення;
терміновості;
платності;
гарантованості.
Суб'єкти
приватні фірми,
комерційні банки,
кредитні організації,
нефінансові заклади,
держави та державні органи,
регіональні міжнародні банки
розвитку,
міжнародні фінансові інститути
групи країн
Функції, які виконує
міжнародний кредит
забезпечення перерозподілу між країнами
фінансових і матеріальних ресурсів, що
сприяє їх ефективному використанню;
збільшення нагромадження в межах всього
світового господарства за рахунок
використання тимчасово вільних грошових
коштів одних країн для фінансування
капіталовкладень в інших країнах;
прискорення реалізації товарів у світовому
масштабі
2. Фактори поширення кредитних
відносин у міжнародній сфері:
інтернаціоналізація виробництва і капіталу;
потреба у гнучкому валютно-кредитному
механізмі для обслуговування ЗЕД;
активізація на сучасному етапі структурної
перебудови окремих економік;
активізація міжнародних економічних
зв'язків;
зміцнення позицій ТНК;
науково-технічна революція і досягнення у
сфері комунікаційних технологій;
лібералізація національних законодавств.
3. Форми міжнародного кредиту
1. За цільовим призначенням
Зв’язані кредити – надаються на конкретні цілі,
обумовлені в кредитній угоді.
комерційні – надаються для закупівлі певних видів товарів і
послуг;
інвестиційні – для будівництва конкретних об’єктів,
погашення заборгованості, придбання цінних паперів;
проміжкові – для змішаних форм вивезення капіталів,
товарів і послуг, наприклад, у вигляді виконання
підрядних робіт (інжиніринг).
Фінансові – кредити, які не мають цільового призначення і
можуть використовуватися позичальниками на будь-які
цілі.
Емісія цінних паперів
2. За загальними джерелами
Внутрішні кредити –кредити, що надаються національними
суб’єктами для здійснення зовнішньоекономічної діяльності
іншим національним суб'єктам.
Іноземні (зовнішні) кредити – це кредити, що надаються
іноземними кредиторами національним позичальникам для
здійснення зовнішньоекономічних операцій.
Змішані кредити – це кредити як внутрішнього, так і
зовнішнього походження.
3. За формою кредитування
Товарні кредити – міжнародні кредити, що надаються
експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою
майбутнього покриття платежем у грошовій чи іншій товарній
формі.
Валютні (грошові) кредити – надані у грошовій формі: у
національній або іноземній валюті.
4. За формою забезпечення
Забезпечені (застава: нерухомість, товари, цінні
папери, дорогоцінні метали тощо)
Бланкові (контокорент, овердрафт)
КОНТОКОРЕНТ - одна з найстаріших форм банківських
операцій, згідно з якою кредитна операція передбачає
відстрочку платежу, який мав би бути здійсненим за
відсутності контокорентної угоди.
Овердрафт - при наданні овердрафту банк здійснює
списання коштів з рахунку клієнта у розмірах, більших
ніж залишки на його рахунку, відкриваючи таким чином
кредит.
5. За термінами:
Надстрокові – добові, тижневі, до трьох місяців.
Короткострокові – до 1 року.
Середньострокові – від 1 до 5 років.
Довгострокові – понад 5-7 років
6. За валютою позики:
у
у
у
у
валюті країни-позичальника;
валюті країни-кредитора;
валюті третьої країни;
міжнародній грошовій одиниці (СПЗ, ін.)
7. За формою надання розрізняють:
Фінансові (готівкові) кредити – зараховуються на рахунок боржника та
надходять в його розпорядження;
Акцептні кредити – отримуються експортетром чи імпортером шляхом
передачі банку своїх векселів, виставлених на даний банк;
оформлюються за допомогою перевідного векселя – тратти, де
вказується платник за векселем, який акцептує вексель;
експортерові сплачується готівка за вирахуванням комісії та дисконту
Акцептно-рамбурсні кредити – форма кредитування експортера, за
якої він 1) назустріч виставленому в банку експортера банком
імпортера акредитиву емітує векселі, виставляючи їх на себе, і
вказавши платником імпортера; 2) експортер передає своєму банку
документи на товар та тратти, які банк акцептує або оплачує; 3) банк
експортера пересилає документи банку імпортера або третьому
банку, що їх оплачує.
Облікові кредити – шляхом купівлі банком векселя до настання
терміну оплати по ньому. Право на вимогу переходить до банку,
кошти сплачуються експортеру
8. За кредиторами:
Приватні – надаються приватними особами.
Урядові (державні) – кредити, надані
урядовими установами від імені держави.
Кредити міжнародних фінансовокредитних організацій.
Змішані кредити – в яких беруть участь
приватні підприємства та держава, державні
та міжнародні установи.
Синдиковані (консорційні) кредити, в тому
числі єврокредити
Фірмові (комерційні) – такі, що надаються
фірмами.
Банківські – кредити, які надаються банками,
іноді посередниками (брокерами).
Види фірмових (комерційних)
кредитів
Основними видами комерційного кредиту є:
• фірмовий кредит;
• вексельний кредит;
• обліковий кредит;
• кредит за відкритим рахунком;
• овердрафт;
• акцептний кредит;
• факторинг;
• форфейтування;
• лізинг.
Форми кредитування
експорту
Фірмові комерційні кредити:
Надаються 1) до (100% аванс, кредитор - імпортер) або
2) після (короткостроковий займ, кредитор експортер) отримання товаророзпорядчих
документів; у 1) вексельний кредит імпортера
передбачає соло-вексель, експортер є боржником, у
2) експортер виставляє перевідний вексель, який
акцептується імпортером після отримання документів
Факторинг (від англ. Factor – агент, посередник)
– придбання банком або спеціалізованою
факторинговою компанією права вимоги щодо виплат
за фінансовими зобов'язаннями здебільшого у формі
дебіторських рахунків за поставлені товари чи
послуги
Переваги факторингу
Постачальник отримує до 80-90% вартості
відвантаженого товару, даючи можливість
покупцеві відстрочити термін оплати і
поповнюючи свої обігові кошти;
Покупець отримує товарний кредит терміном
до 3-х місяців;
Фінансові агенти отримують не тільки
доходи за кредитом, а й премію за ризик,
комісію за дострокове фінансування, комісію
за інші види фінансових послуг при наданні
факторингу
Ціна факторингу
Ціна факторингу:
Комісія за реєстрацію, оформлення
документів (одноразово, може не братися);
Комісія за факторингове обслуговування
(0,5-3%);
Комісія за користування грошовими
ресурсами (аналогічно кредиту);
Комісія за кредитний ризик (одноразово,
біля 2%, якщо фактор звільняє продавця від
ризику банкрутства покупця).
Ринок факторингових послуг,
за
даними Factors Chain International, млн євро
2004
2005
2006
2007
2008
2009
0
0
333
620
890
1,314
530
Об’єднане Королівство
160,770
184,520
237,205
248,769
286,496
188,000
195,613
Всього Європа
546,935
612,504
715,486
806,983
932,269
888,533
876,649
США
80,696
81,860
94,160
96,000
97,000
100,000
88,500
Всього Півд. та
Півн.Америка
104,162
109,619
135,240
140,493
149,673
154,195
142,013
Всього Африка
5,840
7,586
6,237
8,513
10,705
13,263
14,796
КНР
2,640
4,315
5,830
14,300
32,976
55,000
67,300
Японія
60,550
72,535
77,220
74,530
77,721
106,500
83,700
Всього Азія
88,933
111,478
135,470
149,606
174,244
235,512
209,991
Австралія та Нова
Зеландія
13,979
18,417
23,380
27,853
33,780
33,246
40,110
Всього світ
759,849
859,604
1,015,813
1,133,448
1,300,671
1,325,111
1,283,559
2003
Україна
Понад 1000 факторингових компаній, 66% - Європа, біля 20% - Північна Америка,
понад 12% - Південно-Східна Азія
96% операцій – внутрішній факторинг. 2010 р. – 1, 624 трлн.євро
Обсяги наданих факторингових
послуг в світі, млн. євро
1 299,13
2 007р.
145,996
Сукупний обсяг
факторингових
послуг
1 153,13
1 134,29
2 006р.
103,69
1 030,60
1 016,55
2 005р.
Поза межами
національних
економік
86,486
930,061
860,215
2 004р.
68,265
791,95
В межах
національних
економік
760,392
2 003р.
47,735
712,657
0
200
400
600
800
1000
1200
1400
Форми кредитування експорту 2
форфейтинг (від франц. “a forfait” –
відмова від прав) – кредитування
експортера шляхом придбання векселів,
акцептованих імпортером, або інших
боргових вимог без обороту на продавця.
В обмін на придбані цінні папери банк
виплачує експортеру еквівалент їх вартості
готівкою з вирахуванням фіксованої
облікової ставки, премії за ризик несплати
зобов'язань та разового збору за купівлю
векселів експортера. Термін операції – 5-7
років.
Порівняння факторингу та
форфейтингу
факторинг
форфейтинг
Об’єкт – рахунок-фактура
Об’єкт – вексель
Короткострокове кредитування – до 180 днів
Середньострокове кредитування – від 180 днів
до 10
років
Сума кредиту обмежена
Може бути високою внаслідок синдикування
кредитів
Фактор авансує оборотний капітал кредитора у
розмірі
70-90% суми боргу. Інші 10-30% повертаються
тільки
після сплати блоргу покупцем за вирахуванням
комісії та
Відсотків
Форфейтер повертає суму боргу повністю за
виключенням дисконту (дорівнює кредитній
ставці за
такий же термін)
Політичні та валютні ризики несе експортер
Форфейтер несе всі ризики непогашення,
включаючи
політичні та валютні
Операція може бути доповнена елементами
бухгалтерського, інформаційного, страхового,
юридичного обслуговування кредитора
(клієнта)
Не передбачає додаткового обслуговування
Перепродаж факторингового активу не
передбачається
Предбачається можливість перепродажу
форфейтингового
активу на вторинному ринку
Форми кредитування експорту 3
лізинг (від англ. Leasing – довгострокова оренда)
– кредитування купівлі машин, обладнання, споруд
виробничого призначення на основі укладання орендної
угоди, за якої орендар сплачує орендну плату частинами
та орендодавець зберігає право власності на товари до
кінця терміну. Оперативний (з викупом за
залишковою вартістю) та фінансовий (термін
угоди=терміну корисного використання активу)
компенсаційні угоди – форма довгострокового
кредитування, за якої в рахунок погашення кредиту
здійснюються зустрічні поставки продукції, виробленої
на обладнанні, під купівлю якого був наданий кредит.
Динаміка угод лізингу в Україні
Структура лізингових угод за галузями
інші
6,77%
9,79%
100%
90%
80%
70%
60%
50%
40%
30%
20%
10%
0%
1,77%
1,36%
хімічна промисловість
харчова промисловість
транспорт
59,17%
59,36%
сфера послуг
сільське господарство
металургія
6,02%
4,97%
11,59%
12,99%
10,88%
8,26%
машинобудування
легка промисловість
добувна промисловість
2009 рік
2010 рік
будівництво
Єврокредити
Поява євроринку відноситься до 60-х років, коли банківські
депозити у великих європейських банках значною мірою
біли представлені в доларах – так званих євродоларах,
що було пов’язано з масовим відливом доларів з США.
На депозитах багатьох європейських банків знаходилися й
інші валюти, що були
іноземними для країни
розташування банку. Ці депозити отримали назву
євровалюти.
З 1945 до 1995 р. кредитування комерційних банків
всередині
країн
склало
понад
1
трлн.дол.,
міжнародні організації видали кредитів на 0,5
трлн., а річний обсяг кредитів на євроринку сягав
20 трлн.дол. Приблизно 75% цих коштів знаходиться на
банківських депозитах. Банки, що мають такі депозити і
надають кредити в євродоларах і євровалютах,
називаються євробанками.
По аналогії з ЛІБОР в інших фінансових центрах останнім
часом стали формуватися свої базові ставки: ФІБОР – у
Франкфурті-на-Майні, СІБОР – в Сінгапурі, БІБОР – в
Бахрейні тощо.
4. Грошовий та фондовий ринки, їх
сегменти
Грошовий ринок – система відносин попиту і пропозиції фінансових
ресурсів, що надаються на короткостроковий термін.
Грошовий ринок в свою чергу складається з:
облікового ринку, на якому основними інструментами є
казначейські й комерційні векселі та інші види короткострокових
зобов’язань;
міжбанківського ринку, на якому залучаються тимчасово вільні
грошові ресурси кредитних закладів і можуть розміщуватися у
формі міжбанківських депозитів на короткі строки (1,3,6 місяців,
до 1-2 років);
валютного ринку, який обслуговує міжнародний платіжний обіг,
пов’язаний з оплатою грошових зобов’язань юридичних і фізичних
осіб різних країн;
Фондовий ринок (ринок капіталів) – система довгострокових позик на
міжнародному рівні, коли капітал використовується
позичальниками для фінансування капіталовкладень в інших
країнах.
Фондовий ринок в свою чергу складається з:
ринку середньо- та довгострокових кредитів;
ринку цінних паперів – інвестиційного сектору міжнародного
фінансового ринку, сфери наднаціонального обігу цінних паперів.
Структура світового фінансового
ринку
Cвітовий фінансовий ринок
Міжнародний валютний
ринок
Міжнародний
кредитний ринок
Міжнародний ринок
боргових зобов’язань
Міжнародний
ринок боргових
цінних паперів
Міжнародний
ринок титулів
власності
Міжнародний
ринок капіталів
Євроринок
Міжнародний ринок
цінних паперів
Біржовий
Позабіржовий
Первинний
Вторинний
Структура фінансових ринків країн,
2007 р.
США
Євро
зона (ЄС15)
Велика
Британія
Схід.
Європа
Японія
Китай
Індія
Акції, %
33
19
35
31
17
27
32
Корпоративні облігації, %
36
29
30
3
12
5
1
Державні облігації, %
12
21
7
20
35
6
22
Депозити, %
20
36
28
40
36
62
45
Обсяг ринку, трлн. дол.
США
44
26
7
1
18
5
1
43,1
25,5
6,9
1
17,6
4,9
1
Показники
Обсяг
від
ринку, %
світового
Ринок цінних паперів – міжнародні облігації:
єврооблігації та іноземні облігації
Єврооблігації – довгострокові боргові цінні папери, які
розміщуються одночасно на ринках декількох країн і
номіновані у валюті, яка є для емітентів та інвесторів
іноземною. Наприклад, позика компанії ФРГ в доларах
США, отримана через розміщення облігацій у Франції,
Великій Британії і Швейцарії.
Вони надають право вибору валюти вираження, іноді
єврооблігації випускаються в декількох валютах, що
дозволяє кредиторові вимагати виплати в одній з них і
знижує валютні ризики.
Забезпечують через це більшу мобільність капіталу і
збільшують коло інвесторів і позичальників.
Доходи, отримані за єврооблігаціями, не обкладаються
податками і є привабливими для пенсійних фондів та
страхових компаній
Єврооблігації випускаються на тривалі строки: від 4-7 до 15
років, 30 та 40 років.
Розмір єврооблігаційної позики становить 20 та 30 млн. дол.,
а іноді – до 300-500 млн. дол.
Єврооблігації
Емітенти: 56% - корпорації, 25% - банки, 7%
суверенні позичальники, 7% - наднаціональні
інститути, 5% - решта.
Обсяг ринку становив на початку 2000-х рр. понад
570 млрд.дол.США
Валютна структура: 37% - долар США, 35% - євро,
11% - фунт стерлінгів, 13% - єна.
За термінами: біля 17% - від 1 до 3 років, біля 50% від 4 до 9 років, біля 30% - від 10 до 29 років, біля
2,5% - понад 30 років, біля 2% - безстрокові.
Андеррайтерами (гарантами випуску та
розміщувачами позики) є міжнародні синдикати банків
з різних країн світу.
Ринок не має конкретного місцезнаходження, основні
торгівельні площадки – Лондон та Люксембург.
Види єврооблігаційних
позик
Єврооблігації бувають різних типів: звичайні (прямі), з
плаваючою процентною ставкою, з нульовим відсотком
(купоном), з індексованим відсотком, конвертовані, облігації
з опціоном (варантом). Зараз 60% всіх єврооблігацій є
звичайними, тобто простими облігаціями, власники яких
отримують фіксований відсоток у вигляді річних купонів.
Облігації з плаваючою процентною ставкою – ставка за
облігаціями змінюється залежно від зміни відсотка на ринку.
Облігації з індексованим відсотком – ставка прив'язується не
до позичкового процента, а до індексу цін на відповідні
товари.
Облігації з нульовим відсотком – доход за облігацією
отримується не щорічно, а лише один раз, при викупі
облігацій.
Конвертовані облігації (облігації з варантом) – вид облігацій,
які за певних умов можна обміняти на акції компаніїборжника за попередньо встановленим курсом.
Глобальні облігації – випуск передбачається на всіх ринках
світу (МБРР, єна, 1992 р.)
Іноземні облігації
Іноземні облігації – цінні папери, які випускаються
нерезидентом на національному ринку облігацій і виражені
в національній валюті цього ринку.
Андеррайтером (гарантом) таких облігацій є місцевий банк
чи банківський синдикат.
Відсоткові ставки по них визначаються ставками місцевих
ринків.
Величина облігаційної позики може бути значною, а термін
сягати 20-30 років.
Основні інвестори – ощадні банки, страхові компанії, пенсійні
фонди.
Доступ до ринків іноземних облігацій обмежений через високі
вимоги до надійності емітентів, тому його учасники –
міжнародні інвестори з високим кредитним рейтингом, а
одержаний капітал часто обмежується у використанні.
Наприклад, облігації іноземців, які обертаються в США, називаються “янкі
бондз”, в Японії – “самурай бондз”, “шибосай бондз”, “шагун-бондз”, у
Великій Британії – “бульдог-бондз”, в Швейцарії – “шоколад-бондз”, в
Австралії – “кенгуру-бондз”, в Іспанії – “матадор-бондз”, в Нідерландах –
“Рембрандт-бондз”.
Обсяги міжнародного ринку облігацій, трлн. дол. США, за
Ю.Г.Козаком (Козак Ю.Г. Міжнародні фінанси. – Київ: ЦУЛ, 2007).
Види
облігацій
Корпоративні
1993
1999
2004
11,7
20,5
31,5
2010
(прогноз)
60,8
Державні
10,5
14,5
21,2
32,4
Усього
22,2
35,0
52,7
93,2
80% ринку облігацій припадає на США, країни
Єврозони, Японію, Велику Британію
Акції
Акції – інтернаціональні розміщення свідоцтв про
власність, цінні папери без терміну обертання,
що свідчать про внесення власником певного
паю (частки) до акціонерного капіталу компанії і
дають йому право на участь у розподілі
прибутків у формі дивідендів чи майна при
ліквідації фірми.
Поділяються на звичайні (прості) та привілейовані
(як правило, не більше 10% акціонерного
капіталу компанії), які дають право отримання
фіксованого
доходу
поза
залежністю
від
отримуваного доходу компанії, але не дають
права голосу та участі в управлінні компанією.
Акції (продовження)
В залежності від ступеня ризику та доходності
поділяються на:
Акції з блакитними корінцями (великих компаній зі
стабільною виплатою доходів)
Доходні акції (дивіденди перевищують середній
рівень, з часом вартість росте – акції телефонних
компаній, фірм з водо- газо- та
електропостачання)
Акції зростання (дивіденди не дуже високі,
вартість з часом може зростати)
Циклічні акції (акції компаній базових галузей
економіки, піддаються впливу великих циклів)
Спекулятивні акції (обіг йде поза ринком, ціна
менша за інші акції, великий ризик)
Ринок акцій (продовження)
Іноземні акції – випущені емітентом-нерезидентом
на ринку іншої країни в її валюті
Євроакції – випускаються на кількох національних
ринках міжнародним фінансовим синдикатом,
номінуються у євровалютах, доходи по них не
оподатковуються (займають від 4 до 7% на
євроринках цінних паперів)
Важливий показник розвитку ринку цінних паперів
– капіталізація (ціна простих акцій на їх кількість,
або ринкова вартість компаній) до ВВП.
Деякі показники розвитку ринку акцій, 2007 р.
Країна
Капіталізація ринку,
трлн.дол. США, 2007 р.
Капіталізація ринку,
трлн.дол. США, 2006 р.
США
ЄС
Японія
19,95
15,63*
4,453
19,43
4,725
Велика Британія
Росія
Україна
3,859
1,503 (397,2*)
111,8 (24,36*)
3,794
1,057
42,87
КНР
Світ, 2007 р.
6,226 (2,426*)
64,99
2,794
53,55 (33,1**)
* За даними на кінець 2008 р.
** дані 2004 р.
Інші види цінних паперів
Євроноти – цінні папери (євровекселі), які
випускають корпорації та уряди на термін
від трьох до шести місяців зі змінною
ставкою,
яка
базується
на
ЛІБОР;
номінуються в євровалютах; як правило,
викуповуються
банками
(відкривають
кредитну лінію), з зобов’язанням купити
наступні випуски
Єврокомерційні
папери
зобов'язання
комерційних корпорацій, які випускаються
на 3-6 місяців з невисокою маржею до
базової ставки. Не мають гарантованої ціни
(продаються
з
дисконтом)
та
не
забезпечуються кредитними лініями банків.
Світові фінансові активи, трлн.дол.США
1980
1990
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2010*
Звичайні
акції
3
9
32
28
24
32
38
43
53
65
59
Приватні
облігації
2
10
22
23
26
30
34
36
43
51
58
Державні
облігації
2
8
14
14
17
20
24
24
26
28
38
Банківські
депозити
5
16
25
26
29
24
38
39
45
53
59
Всього
12
43
94
92
96
117
134
142
167
196
216
Країни зі
зростаючими
ринками
-
3,2
8,0
16,2
28,4
38,3
-
(19901995)
(19952000)
(2000-2005)
ВВП
10
22
32
49
55
63
32
33
37
42
45
* Враховуючи середньорічний темп зростання у 9%
Між 2006 та 2007 рр. приріст у 9 трлн.дол.США – за рахунок курсової різниці, у 8,6 трлн.дол.США –
вартості акцій, у 5,7 трлн.дол.США – вартості приватних облігацій, 0,7 трлн.дол.США – вартості державних
облігацій, 5,6 трлн.дол.США – вартості депозитів
За даними http://www.mckinsey.com/mgi/
Транскордонні потоки капіталів, трлн.дол.США
1990
1995
2000
2005
2006
2007
Середньорічне
зростання,
19902007, *
Зростан
ня
2006/
2007, %
ПІІ
0,3
0,3
2,1
1,2
1,5
1,9
13,5
28,4
Акції
0,2
0,1
1,0
1,1
1,0
2,9
не визн.
-14,6
Облігації
-
0,5
1,0
2,5
2,7
1,3
15,7
-12,7
Депозити
/позики
0,6
0,7
1,7
3,5
4,2
6,0*
12,8
44,3
Всього
1,1
1,6
5,8
8,3
9,4
11,2
14,6
19,1
Всього/ВВП,
%
5,2
6,0
16,1
17,7
18,5
20,5
* 2,9 трлн.дол.США – валюта та депозити, 2,7 трлн.дол.США – позики, 0,4
трлн.дол.США – інші, в т.ч.торгові кредити
Найбільші фондові біржі світу у 2010 р.
Країна
Фондова біржа
Ринкова
капіталізація
(млрд. дол.)
Обсяг
торгівлі
(млрд. дол.)
15970
19813
1
США
NYSE Euronext
2
США\ЄС
NASDAQ OMX
4931
13439
3
Японія
Tokyo Stock Exchange
3827
3787
4
Великобританія
London Stock Exchange
3613
2741
5
Китай
Shanghai Stock Exchange
2717
4496
6
Гонг-Конг
Hong Kong Stock Exchange
2711
1496
7
Канада
Toronto Stock Exchange
2170
1368
8
Індія
Bombay Stock Exchange
1631
258
9
Індія
National Stock Exchange of
India
1596
801
10
Бразилія
BM&F Bovespa
1545
868
11
Німеччина
Deutsche Börse
1429
1628
Обсяг операцій на фондовому ринку
України у 2005-2009 рр., млрд.грн.
Ринок цінних паперів - тенденції
У 1993-96 роках тільки через розміщення єврооблігацій та
акцій на наднаціональному рівні щорічно було отримано в
середньому 500 млрд. дол., тоді як через міжнародні
кредити – в середньому 250 млрд. дол.
Розмивання меж між традиційними секторами – кредитним
та інвестиційним. Міжнародною банківською системою
був ініційований процес “сек'юритизації кредитів”
(“securities” англ. – цінні папери), основною метою якою було
зменшення кредитних ризиків. На суму виданого клієнту
кредиту банки випускають цінні папери типу облігацій, що
вільно обертаються на ринку. Продаючи їх, банки повертають
гроші набагато раніше строку погашення кредиту. Крім цього,
банки можуть об'єднувати свої кредити з різними строками,
різною мірою ризику, в різних валютах і в різних країнах в один
кредитний пул і на цій основі випускати єдині облігації.
Інвестори, що купують ці цінні папери, не знають, які саме
кредити складають їх основу. Таким чином страхуються навіть
найбільш проблематичні кредити.
Ринок деривативів
ринок інструментів торгівлі фінансовими
ризиками, ціни яких прив'язані до
іншого фінансового чи реального
активу (ціни товарів, ціни акцій, курси
валюти, процентної ставки)
Ринок цінних паперів – форварди
Форвардний контракт – це контракт між
двома сторонами про майбутню поставку
предмета договору.
Форвардний контракт – це тверда угода,
тобто угода, обов'язкова до виконання.
Предметом угоди можуть бути різні активи,
наприклад акції, облігації, валюта та ін.
Укладається для реального продажу чи
купівлі відповідного активу, в тому числі з
метою страхування постачальника або
покупця від можливої несприятливої зміни
ціни; може бути укладений з метою гри на
різниці курсової вартості активів.
Форвардна ціна – це ціна поставки, яка
фіксується в контракті на момент його
укладання.
Ф'ючерсний контракт – це контракт,
який укладається на біржі між двома
сторонами про майбутню поставку
предмета договору.
Ці контракти укладаються з метою хеджування, гри на
курсовій різниці і, як правило, рідко мають своєю
метою виконання реальної поставки активу.
Ф'ючерсна ціна – ціна, яка фіксується при укладанні
ф'ючерсного контракту, вона відображає сподівання
інвесторів відносно майбутньої ціни спот відповідного
активу.
Своп – це угода між двома контрагентами про обмін у
майбутньому платежами відповідно
до визначених у
контракті умов (процентний своп – обмін платежів за
плаваючою процентною ставкою на платежі за твердою
процентною ставкою).
Опціон – це угода між двома сторонами про передання
права (для покупця) та зобов'язання (для продавця)
купити або продати відповідний актив за відповідною
(фіксованою) ціною у заздалегідь узгоджену дату або
протягом узгодженого строку.
Опціон дає одній із сторін угоди право вибору виконати
контракт або відмовитися від його виконання.
Варанти – це опціон на придбання певної кількості акцій
або облігацій за ціною виконання в будь-який момент часу
до закінчення строку дії варанту.
Варанти звичайно випускаються як додаток до якогось
боргового інструменту, наприклад облігації, щоб зробити
його привабливішим для інвестора.
Динаміка обсягів глобального ринку деривативів
за інструментами та регіонами протягом 1995-2008 рр.
Показник
1995
2000
2006
2008
млрд.
дол.
США
млн.
контрактів
млрд.
дол.
США
млн.
контрактів
млрд.
дол.
США
млн.
контрактів
млрд.
дол.
США
млн.
контрактів
Процентні ф’ючерси
5876,2
561,0
7907,8
781,2
24476,2
2621,2
18732,3
2582,9
Процентні опціони
2741,8
225,5
4734,2
107,7
38116,5
566,7
33978,8
617,7
Валютні ф’ючерси
33,8
99,6
74,4
43,5
161,4
231,1
95,2
433,8
Валютні опціони
120,4
23,3
21,4
7,0
78,6
24,3
124,8
59,8
Ф’ючерси на індекси
фондового ринку
172,2
114,8
377,5
225,2
1045,3
1233,6
656,0
2467,9
Опціони на індекси
фондового ринку
337,7
187,3
1148,4
481,5
6565,3
3177,5
4272,8
4174,1
Всього,
у тому числі
9282,0
1211,5
14263,8
1646,0
70443,4
7854,4
57859,9
10336,2
Північна Америка
4852,3
455,0
8168,0
461,3
42551,4
2541,8
29814,7
3079,6
Європа
2241,2
354,8
4197,9
718,6
23216,8
1947,3
24622,5
2939,5
Азія
1990,1
126,4
1611,8
331,3
4049,6
2957,1
2685,9
3753,6
Інші регіони
198,4
275,5
286,2
134,9
625,6
408,2
736,8
563,5
5. Міжнародні кредитно-фінансові
інститути та їх діяльність
Міжнародний валютний фонд (МВФ)
Група Світового банку (Міжнародний банк
реконструкції і розвитку (МБРР), МАР, МФК,
МЦУІС, БАГІ)
регіональні банки розвитку
валютно-кредитні
організації
ЄС
–
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ),
Європейський
фонд
валютного
співробітництва,
Європейський
банк
реконструкції і розвитку (ЄБРР);
Неформальні утворення: Паризький клуб
кредиторів, Лондонський клуб кредиторів.
Міжнародний валютний фонд
Міжнародний валютний фонд (МВФ) – це
міжурядова валютно-кредитна організація, яка
виконує функції регулювання, фінансування, нагляду
та консультування держав-членів у сфері валютнофінансових відносин. Створений на міжнародній
конференції в м. Бреттон-Вудсі (США) в 1944 р., а
розпочав працювати з 1947 р. Має статус
спеціалізованого закладу ООН. У 1959 р. членами
Фонду були 49 держав, у 1970 р. - 116, 1992 р. –
157, 1997 р. – 182 держава, на листопад 2004 р. –
179 країн, зараз – 187 країн.
МВФ – це організація акціонерного типу. Його ресурси
формуються за рахунок внесків країн-учасниць
відповідно до встановленої для кожної країни квоти.
Розмір квоти залежить від рівня економічного
розвитку країни та її ролі в світовій економіці й
міжнародній торгівлі.
Кошти МВФ
1) Плата країн у розмірі квоти;
Квота переглядається кожні 5 років. Квота України у 2008 р.
становила 0,4% (зараз – 0,63%) (разом з 10 іншими
країнами своєї групи - 4,88; в групі головують Нідерланди
з 2,42%). Виходячи з розмірів квот, розподіляються голоси між
країнами-членами у керівних органах МВФ. Кожний член має 250
базових голосів плюс один голос на кожні 100000 СДР своєї квоти.
Статутний капітал після 2008 р. складав 208 млрд.СДР, у 2010 р. –
біля 238 млрд.СДР, планується збільшити внески до 467
млрд.СДР (750 млрд.дол.).
2) Залучені кошти (в рамках Нових та Генеральних угод про позики). В
рамках нових угод – до 51 млрд.дол.США (Японія, арабські країни).
Після 2009 р. - Японія – 100 млрд.дол.США, Канада – 10
млрд.дол., Норвегія – 4,6 млрд., країни ЄС – біля 100 млрд.
3) Продаж цінних паперів – нот (купівля Росією, Китаєм та Бразилією)
4) Продаж золота протягом 2-3 років на суму 6 млрд.дол.США
Сукупне зростання залученого капіталу – до 500 млрд.дол.США
Розміри квот МВФ, після 2010 р., %
Завдання та діяльність МВФ
сприяння розвитку міжнародної торгівлі та валютного
співробітництва
встановленням
норм
регулювання
валютних курсів та контролю за їх дотриманням;
сприяння багатосторонній системі платежів та ліквідація
валютних обмежень;
надання
валютних кредитів державам-членам для
вирівнювання платіжних балансів;
організація консультативної допомоги з фінансових і
валютних питань.
Кредитні операції МВФ здійснює лише з офіційними
органами країн-членів – казначействами, центральними
банками, валютними стабілізаційними фондами.
Кредити надаються у формі продажу іноземної валюти за
національну, а погашають їх, викуповуючи національну
валюту за іноземну.
Механізми кредитування МВФ
Резервна частка. 25% квоти, що вноситься країною у іноземній валюті або СДР. Кредитна
позиція збільшує резервну частку, якщо ця частина квоти використовується для
кредитування іншої країни
Кредитна частка. Сума, яку може отримати країна відповідно до квоти – 125% розміру (сума
валюти країни в капіталі МВФ не може перевищувати 200%)
1. Домовленості про резервні кредити стенд-бай (Stand-by Arrangements) (з 1952 р.) для
стабілізації платіжного балансу, дефіцит якого має тимчасовий або
циклічний характер, в межах одного-двох років з можливим його
продовженням до 4-5 років, за ставкою, яка визначається як ставка СДР і
переглядається щотижня (зараз – 1,47%) плюс базисні пункти за квоту
(від 0,15% - квота 200 до 0,3% - квота понад 200, 0,6% - понад 1000; +
0,5% - обслуговування) (країна може взяти на рік до 200% квоти, загалом
– до 600% квоти). Потребують виконання певних умов (“висунуті умови”) і
поступлення може бути припинено.
2. Механізм розширеного кредитування (Extended Fund Facility) (з 1974 р.) – можуть сягати
до 600% квоти країни, для підтримки середньострокових програм (3-4 роки)
подолання труднощів платіжного балансу, причиною яких є
макроекономічні та структурні проблеми. Ставка – як у Стенд-бай. Умова –
3-річна програма реформ
Потребують виконання певних умов, за недотримання яких МВФ може
призупинити фінансування
3. Гнучка кредитна лінія – без встановленого ліміту, верхньої межі
процентної ставки, більш широкі терміни надання кредиту; для країн “з
міцними основами макроекономічної політики” та превентивна кредитна
лінія (країна не потребує суттєвих реформ, а лише деякого кригування
політики) – до 500% квоти одноразово і до 1000% протягом 12 місяців).
Ставка – від 2,1% до 2,7%, до 3,4% річних у випадку перевищення ковти
понад 1000
Кредити для найбідніших країн
Розширений кредитний механізм (ЕСФ, Extended Credit
Facility) – середньострокова підтримка країн з низькими
доходами, довгострокові проблеми з регулюванням
платіжного балансу. Фінансування – 0%, на 10 років,
пільговий період – 5,5 років.
Кредитний механізм «стенд-бай» (ССФ, Standby Credit
Facility) для короткострокового регулювання платіжних
балансів. Фінансування – 0%, на 8 років, пільговий період – 4
роки.
Механізм прискореного кредитування (РСФ, Rapid Credit
Facility) забезпечує швидку фінансову допомогу та негайні
потреби для регулювання платіжного балансу Фінансування
– 0%, на 10 років, пільговий період – 5,5 років.
Екстренна допомога – на подолання наслідків воєн чи
стихійного лиха. Термін – 3,5 – 5 років. Береться виключно
ставка зборів, яка переглядається щотижня і базується на
зміні курсу СДР (остання – 0,47% річних)
Умови, що висуває МВФ
Свобода руху капіталу;
ЗМЕНШЕННЯ БЮДЖЕТНИХ ДЕФІЦИТІВ
Широка приватизація державних підприємств, навіть в
інфраструктурних галузях національної економіки;
Обмеження кредитування через високі процентні ставки –
згасання розвитку промисловості;
Скорочення соціальних програм та реформа житловокомунального сектору (безкоштовна освіта, медичне
забезпечення, суспільний транспорт, дешеве житло);
Скорочення заробітніх плат та обмеження діяльності
профспілок;
Експортно-орієнтована політика;
Податкова реформа, як правило, зі зростанням виплат
середнім класом, дрібним та середнім бізнесом.
Підтримка стабільності національної валюти через
обмеження грошової маси;
Гнучкий курс національної валюти.
Кошти МВФ, що спрямовуються на
подолання кризи країнами-учасницями
Етапи співробітництва України з МВФ (1994-1998 рр.)
Період
Основні умови співробітництва
Обсяги кредитування української
економіки
Перший етап
(1994-1995рр.)
Зважаючи на труднощі з платіжним балансом
України, які виникли внаслідок загострення
економічної кризи та змін у структурі й
цінових умовах зовнішньої торгівлі, основною
з яких був перехід до світових цін на
енергоносії у цей період
Cистемна трансформаційна позика
(STF) на суму 498,7 млн. СПЗ або 763,1
млн. дол. США для підтримки
платіжного
балансу.
Через
невиконання Україною низки умов
програму було завершено завчасно.
Другий етап
(1995-1998рр.)
Основною проблемою для України стала
необхідність підтримки курсу гривні й
фінансування дефіциту платіжного балансу.
Надання допомоги МВФ дозволило Україні
здійснити поступову девальвацію гривні й
уникнути її обвалу. Основним компенсаційним
джерелом фінансування масового відпливу
капіталу з ІІ половини 1997p. стали валютні
резерви
НБУ,
формування
яких
забезпечувалося за рахунок фінансової
допомоги МВФ. Рівень валютних резервів НБУ
за 1998 p. зменшився з 2,34 на кінець 1997 p.
до 0,76 млрд. дол. США на кінець 1998 p.).
Завдяки реалізації 2-х програм "Stand
by" (2185,5 млн.дол. США) Україна
отримала доступ на світові ринки
капіталу, а за 3-ю програмою в серпні
1997 p. було відкрито кредитну лінію
терміном на 1 рік на суму 542
млн.дол.США.
Україна отримала за цією програмою
лише 242,2 млн.дол.США, оскільки у
березні 1996p. МВФ відмовив у
наданні чергових траншів через
порушення
урядом
окремих
показників Меморандуму економічної
політики,
зокрема
дефіциту
державного бюджету.
Третій етап (19982002 рр).
Програма розширеного фінансування (EFF) на суму 2,6 млрд. дол. США. У грудні 2000 р.
термін дії Програми EFF було продовжено до
вересня 2002 р., але МВФ не надав Україні
Україна отримала у рамках Програми
розширеного фінансування 1193 млн.
СПЗ (1591,0 млн. дол. США.), які були
спрямовані на поповнення валютних
Етапи співробітництва України з МВФ (1999 – 2008 рр.)
Період
Основні умови співробітництва
Обсяги кредитування української
економіки
Четвертий етап.
(2004-2005 роки).
29.03.2004р. Радою Директорів МВФ було
прийнято рішення щодо започаткування
програми „попереджувальний стенд-бай”.
Термін - 12 місяців, сума - 411,6
млн.дол.США (на випадок виникнення
проблем з платіжним балансом або
різкого скорочення валютних резервів).
Заходи програми фокусувалися на проведенні
зваженої
бюджетної
політики,
удосконаленні
податкового
законодавства й інвестиційного клімату,
фінансовому
оздоровленні
ПЕК
і
системних
перетворень
в
АПК,
реформуванні
ЖКГ,
завершенні
переговорного процесу щодо вступу
України до СОТ.
МВФ було відмічено проблеми
стосовно
невиконання графіку
погашення
простроченої
заборгованості з відшкодування
ПДВ. З огляду на це, на кінець
2004р.
програма
“попереджувальний стенд-бай”
формально
вважалася
призупиненою, а з 29 березня
2005 р. завершеною.
Україну відвідували повномасштабні місії з
метою надання технічної допомоги в
сфері управління державним боргом та
розвитку внутрішнього ринку цінних
паперів,
митного
адміністрування,
монетарної та податкової політики. В
Україні регулярно проходять консультації
за статтею IV статуту МВФ, місія
Європейського департаменту МВФ з
метою
проведення
щорічних
консультацій
За
П'ятий етап
(протягом
2005 - 2007
років )
результатами
проведених
консультацій
з
питань
макроекономічної
політики
експерти
МВФ
відзначили
стабільність
економічної
політики
в
Україні.
Вони
позитивно оцінили наміри Уряду
щодо нарощування державних
інвестицій і скорочення податків
у середньостроковій перспективі.
Заборгованість України перед МВФ
В 2008 р. – в рамках Stand-By – 11 млрд. СДР (16,5 млрд.дол: отримано 3
транші - 4,5 млрд., 2,8 млрд. і 3,3 млрд. відповідно за даними України; 3.0,
4.0 та 2.25 млрд.СДР за даними МВФ).
Програму призупинено і потім скасовано через невиконання умов
Україною (підвищення ціни газу для населення, непризупинення
інтервенцій НБУ на валютному ринку)
В липні 2010 р. – відкрито стабілізаційну кредитну лінію на 30 місяців в
розмірі 10 млрд.СДР (15,15 млрд.дол): основну суму отримає Нацбанк для
стабілізації платіжного балансу; біля 2 млрд.дол.США – Уряд для прямого
фінансування бюджету (погашення кредиту, отриманого від ВТБ).
Розмір заборгованості на кінець 2010 р. – 10,48 млрд.дол. (24%
державного боргу). Розмір національної валюти, яка утримується МВФ на
рахунках України – 10,6 млрд.СДР (774% квоти).
Група Світового банку
Група Світового банку – багатостороння неурядова
кредитно-фінансова установа, яка об'єднує п’ять окремих
установ:
Міжнародний банк реконструкції та розвитку;
Міжнародну фінансову корпорацію;
Міжнародну асоціацію розвитку;
Багатостороннє агентство гарантії інвестицій;
Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних
суперечок.
Офіційні цілі усіх членів Групи Світового банку – зменшення
бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів
шляхом сприяння економічному розвитку.
Україна стала членом МБРР з вересня 1992 р., у жовтні 1993
р. вона стала 162 країною – учасницею МФК, а у 1995 р. –
повним членом БАГІ.
Міжнародний банк реконструкції та розвитку
МБРР розпочав свою діяльність 25 червня 1946 р.
Мета Світового банку
сприяння реконструкції і розвиткові територій його
членів шляхом інвестування капіталу для
відродження економік, зруйнованих війною;
сприяння інвестуванню іноземного капіталу
шляхом гарантування або участі у позиках та
інших інвестиціях, що здійснюються іноземними
інвесторами;
сприяння довгостроковому збалансованому
зростанню міжнародної торгівлі та підтримки
рівності і збалансованості у розрахункових
балансах шляхом заохочення міжнародного
інвестування у розвиток виробничих ресурсів
своїх членів.
Особливості МБРР
Члени – тільки члени МВФ;
Вищий орган: Рада керуючих – міністри фінансів або голови ЦБ
(40% голосів – країни G-7);
Cпільний з МВФ – Комітет з розвитку (24 особи).
Поточна діяльність – директорат (24 особи, 5 – США, Франція,
Японія, Велика Британія, Німеччина)
Капітал: 6% - підписка на акції (решта вартості – 94% є
резервним капіталом і не може використовуватися на
кредитування), 94% - продаж облігацій (в тому числі,
єврооблігацій) з 7% річними виплатами.
Позики банку надаються лише урядам країн або під їхню
гарантію державним та приватним організаціям і корпораціям.
Позики: термін у 15-20 років, 5-річний пільговий період
(сплачується тільки % та кошти резервування).
Відсоткові ставки по позиках Світового банку змінюються кожні
6 місяців, базуються на LIBOR + спред.
Зараз до системи МБРР входить 187 країн.
Позики МБРР
Надаються під гарантії Уряду, приватним та державним
підприємствам, покривається 30% вартості проекту
В основному в інфраструктурні галузі (транспорт,
енергетика, зв’язок)
З середини 80-х – у сільське господарство (20% коштів), у
промисловість та торгівлю (менше 15% коштів)
Фінансування державного управління, освіти, охорони
здоров’я, програм технічної співпраці тощо
Мікрофінансування (кредитні лінії для фінансування малого
та середнього бізнесу
Сума загальної заборгованості перед МБРР на кінець 2009
р. – 696 млрд.дол.США (разом з кредитами МАР). Україна –
3,3 млрд.дол.США (частка в капіталі банку – 0,77%).
Загальна сума позик до України в 1992-2009 рр. становила 5
млрд.дол.США
ПОЗИКИ МБРР, млрд.дол.США
Напрями кредитування
2005
2006
2007
2008
2009
2010
594,6
213,8
248,3
396,6
2304,7
3949,9
Охорона навколишнього середовища і
раціональне використання природних
ресурсів
2493,8
1387,3
2017
2661,8
5085,4
4337,2
Розвиток фінансового і приватного
секторів
3862
6137,8
4206,8
6156,2
9694,8
17726
2951
2600
4089,4
2280,9
6378,6
8421,3
2636,4
3820,9
3389,7
4346,6
6108,4
5750,4
303,8
757,6
424,5
304,2
15,8
207,1
2802,2
2215,8
3175,7
2276,8
4298,6
5003,7
Соціальний розвиток, гендерне
рівноправ'я
1285,8
1094,1
1250,3
1002,9
813,2
952,3
Соціальний захист і управління
ризиками
2437,6
1891,7
1647,6
881,9
5295,7
5006,3
1079,9
1610,9
1569,9
1393,2
3444,1
1818,4
1860
1911,2
2622,7
3001,2
3466,7
5574,5
22307
23641,2
24695,8
24702,3
46906
58747,1
Управління економікою
Розвиток людських ресурсів
Управління державним сектором
Управління правовою системою
Розвиток сільських районів
Торгівлі і інтеграція
Міський розвиток
Всього за напрямками
Проекти МБРР в Україні
Назва проекту
Обсяги кредитування
(млн. дол. США)
Фонд соціальних інвестицій
50.21
Проект рівного доступу до якісної
освіти
86.59
Проект реабілітації ГЕС України
106 (переговори – 86)
Проект доступу до ринків
фінансових послуг
150
Модернізація транспортних
шляхів України
Авто – Бориспіль-Лубни
400
Проект покращення
теплопостачання в м. Києві та
м.Львові
200
Розвиток міської інфраструктури
140
1 та 2 позики на розвиток
підприємств (приватизація та
розбудова фіансових ринків
310
300
Розподіл виконаних та діючих проектів
(загалом – 36 кредитів на суму понад 5
млрд.дол.США)
Реалізовано 19 проектів.
Розподіл коштів:
- на проекти в соціально-гуманітарному секторі
припадає 33% від загальної суми запозичених
Україною коштів,
- на підтримку фінансового сектору - 32%,
- на сферу енергетики і муніципальної
інфраструктури -14%
- на агропромисловий комплекс — 12%,
- на розвиток державного сектору - 8% від загальної
суми позик.
Розподіл діючих на кінець 2011 р.
проектів
Структура портфеля діючих проектів МБРР
червень 2010
Розвиток державного
сектору
9%
Енергетика та
енергозбереження
22%
Агропромисловий
7%
Муніципальна
інфраструктура
10%
транспорт
28%
Фінансовий
11%
Соціальногуманітарний
13%
Міжнародна асоціація
розвитку
МАР заснована у 1960 р. з метою доповнити діяльність МБРР в
напрямі довгострокового фінансування найбідніших країн
світу.
Офіційними цілями діяльності МАР в найбідніших країнах світу
є: скорочення бідності; стабілізація і економічне зростання;
захист навколишнього середовища.
МАР надає фінансову допомогу країнам, що розвиваються у
вигляді кредитування конкретних проектів. Кредити
мають 10-ти річний період відстрочки і підлягають сплаті
протягом 35-40- річного періоду (згідно з
кредитоспроможністю країни-позичальниці). Причому якщо
протягом 70-80-х років кредити надавалися зі сплатою
невеликих комісійних зборів у розмірі 0,75%, то з 1989 р. –
0%.
Кошти, які позичає МАР, формуються за рахунок внесків з
найрозвиненіших країн; внесків, які час від часу отримують з
доходів МБРР, а також за рахунок погашення наданих МАР
кредитів.
Незважаючи на те, що МАР легально є відокремленою від
Світового банку, ця установа має спільний з ним персонал і
організаційно-технічні засоби. Членами МАР є 163 країни.
Міжнародна фінансова
корпорація
МФК заснована в 1956 р. для сприяння розвитку приватного
підприємництва в країнах, що розвиваються.
В 2004 р. членами МФК були 179 країн.
Акціонерний капітал МФК формується шляхом підписки країнамичленами на акції і становить 2,45 млрд. дол. США.
Основні види діяльності МФК:
фінансування проектів приватного сектора економіки країн,
розвиваються шляхом надання позик або прямих інвестицій;
сприяння приватним компаніям країн, що розвиваються, в
мобілізації фінансових коштів на міжнародних фінансових
ринках;
надання технічної допомоги, дорадчих та консультаційних
послуг урядам і підприємцям країн-членів.
Інвестиції МФК мають прибутково орієнтований характер,
фінансуються рентабельні проекти
Позики надаються без урядових гарантій.
Загальна сума позик – з 1956 до 2004 р. – 44 млрд.дол.США за
рахунок власних засобів, 23 млрд. – синдиковані кредити.
Кредитний портфель на кінець 2004 р. - відповідно 17,9 та 5,5
млрд.дол.США
Україна та МФК
Основні напрями співпраці Держінвестицій та
МФК:
енергозбереження;
сільське господарство, у тому числі переробка та
виробництво продуктів харчування;
с/г машинобудування.
До 1 жовтня 2006 р. IFC інвестувало 571
млн. дол. в 32 проекти
В 2006 р. - обсяг інвестицій IFC зростає до
країни становиви 295 млн. дол.
Проекти МФК в Україні
Проект
Вартість
(млн. дол.)
Кошти IFC
(млн.
дол.)
Липень 2006
Софія Київ
Хайятт
77,8
16.5
Червень 2006
“Велика Кишеня”
(торгівля)
197
45.0
Червень 2006
“Зевс Кераміка”
33.0
9.0
Червень 2006
“Індустріальний
союз Донбасу”
1 200
100.0
Червень 2006
“А-снова”
18.4
8.0
Червень 2006
“Нова Лінія”
(торгівля)
37.4
10.0
Червень 2006
“Біокон”
(фармацевтика)
17.5
3.5
Дата
затвердження
Станом на 31 січня 2007 р. - близько 750 млн. доларів у 32
проектах.
БАГІ та МЦУІС
Багатостороннє агентство
гарантії інвестицій – створене
в 1988 р. і почало свою
діяльність з 1990 р.
Входить 172 країн-членів.
Діяльність БАГІ спрямована на
розповсюдження потоку
прямих іноземних інвестицій
серед країн-членів.
БАГІ забезпечує гарантії
інвестицій, захищаючи
інвесторів від таких
некомерційних ризиків, як:
1) неконвертованість валюти або
неможливість репатріації
капіталу;
2) 2) експропріація;
3) 3) війна та громадянська
непокора;
4) 4) розрив контракту.
Надає консультативні послуги на
рівні урядів, допомагаючи
останнім залучати приватні
інвестиції в економіку.
В систему Світового
Банку входить
також Міжнародний
центр з
врегулювання
інвестиційних
суперечок,
членами якого є
144 країни
(Україна стала його
членом 7 червня
2000 р.).
Розподіл коштів між установами
Світового Банку, 2008 р.
Регіональні ВФО
Для сприяння економічному співробітництву
та інтеграції країн в різних регіонах в
1960-х рр. були створені регіональні
банки розвитку:
1960 р.- Міжамериканський банк
розвитку (53 країни);
1964 р. – Африканський банк розвитку
(75 країн);
1967р. - Азійський банк розвитку (14
країн).
Європейський інвестиційний банк
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) – створений у
1958 р. як фінансова організація ЄС, яка забезпечує
довгострокові позики для сприяння збалансованого і
рівномірного розвитку країн Союзу.
Метою ЄІБ є спрощене фінансування інвестицій в
інфраструктуру чи промислових інвестицій за
проектами, які викликають регіональний, галузевий
чи загальноєвропейський інтерес.
Більше ніж 50% позик виділяється для інвестицій у
виробництво в регіонах, які відстають в
індустріальному розвитку чи переживають занепад
промисловості, для покращання систем зв'язку та
охорони довкілля.
Проекти, підтримані позикою ЄІБ, мають найнижчу з
можливих відсоткових ставок. Кредити надаються на
20-25 років.
ЄБРР
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) –
функціонує з 1991 р. з метою сприяння економічним
реформам у країнах Східної Європи та колишнього СРСР.
Основними об'єктами кредитування ЄБРР є приватні фірми і
державні підприємства, що приватизуються, а також знову
створювані компанії, включаючи спільні підприємства з
міжнародними інвестиціями.
60% його ресурсів спрямовано на розвиток у цих країнах
приватного сектора, а 40% - на розвиток інфраструктури.
51 % для країн-членів ЄС та його двох інститутів; 13,5 %
для країн Центральної та Східної Європи; 11,3% для
інших європейських країн; 24,2% для неєвропейських
країн.
ЄБРР
Угоду про створення ЄБРР було підписано 29 травня 1990 р.
Здійснює проектне фінансування банків, підприємств і
компаній, інвестуючи кошти в нові виробництва і в діючі
фірми.
В штаб квартирі ЄБРР (м. Лондон) працюють близько 900
працівників, 240 у представництвах банку.
Найбільші частки в капіталі Банку мають США - 10%;
Німеччина, Франція, Італія, Великобританія, Японія - по 8,5
%. Частка України в статутному капіталі ЄБРР - 0,8 %, Росії
– 4% (початковий статутний капітал – 10 млрд.екю, 39,2
млрд.євро у 2010 р.).
Термін повернення кредиту становить 5-10 років в
залежності від умов проекту.
Цілі ЄБРР
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
підтримка економічного розвитку і реконструкції країн
Центральної та Східної Європи з метою сприяння переходу їх
до відкритої ринкової економіки і приватного підприємництва;
підтримка країн в проведенні структурних економічних реформ
з метою інтеграції їхніх економік у світову економіку;
сприяння інвестиціям у виробництво (до 60% коштів), а також
у сферу послуг і фінансового сектору та пов’язану з ним
інфраструктуру (40% коштів);
стимулювання ключових і економічно обґрунтованих проектів,
надання технічної допомоги для підготовки, фінансування і
реалізації проектів;
фінансування приватних підприємств, а також підприємств, що
приватизуються і роблять внесок у розвиток приватного
сектору;
сприяння екологічному розвиткові без негативних наслідків у
довгостроковій перспективі;
Пріоритетними сферами фінансування в Україні є
конверсія, сільське господарство, приватизація, транспорт,
телекомунікації, охорона довкілля, сприяння розвитку
банківського сектору.
Банк фінансує проекти вартістю не менше 15-17 млн. дол.
США, максимальна ставка відсотку – 16-18% річних.
Умови та напрями фінансування
Банк фінансує різні галузі, окрім оборонної та
тютюнової промисловості, а також проектів
ігорного бізнесу.
ЄБРР здійснює такі види фінансування :
кредити для комерційних підприємств;
кредити для проектів у галузі розвитку
інфраструктури;
інвестиції в статутні фонди підприємств, гарантії.
млн.дол.США
Проекти ЄБРР в Україні
1500 1500
1500
1400
1300
1200
1100
989
1000
900
834
800
700
600
601,8
500
400
300
200
100
0
917
437,3
179
74,1 112,8 98
245
192 235
139 167
212
1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
1
КОРПОРАТИВНИЙ СЕКТОР (АПК, промислове виробництво і послуги,
нерухомість, туризм, зв'язок )
25%
2
ЕНЕРГЕТИКА (природні ресурси і сектор енергетики)
21%
3
ФІНАНСОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ (інвестиції у мікро-, малі і середні підприємства через
посередників)
34%
4
ІНФРАСТРУКТУРА (муніципальна екологічна інфраструктура і транспорт)
20%
Галузева структура кредитного портфелю ЄБРР в Україні
Загальні обсяги угод між Україною та
МФО (1993-2006 рр.)
Недоотримана
Фактично
або
анульована
отримано
сума
МФО
Згідно з
угодою
МВФ
6573,8
4469,9
2104,2
МБРР
4608,73
3222,37
480,82
ЄБРР
989,61
660,67
87,82
РАЗОМ
12172,14
8352,64
2672,84
6. Проблема зовнішньої заборгованості
Причини виникнення:
Високий рівень дефіциту бюджету, який покривається зовнішніми
запозиченнями
Зростаюча ставка обслуговування боргу (через рефінансування
та зростання процентних ставок по країнах з великими
боргом)
Зростаюча вартість обслуговування боргу через девальвацію
валютного курсу
Проблеми з внутрішнім ринком запозичень
Показники:
зовнішній борг/експорт (275%), зовнішній борг/ВНД (50%),
платежі з обслуговування боргу (основний борг, % та
комісії)/експорт (30%), офіційні резерви/сума боргу,
міжнародні резерви/імпорт, частка короткострокового
боргу в загальному, частка довгострокового боргу в
загальному, частка боргу міжнародним організаціям,
короткостроковий борг/резерви, борг на душу населення
Зовнішня заборгованість країн світу на 01.01.2010
за даними www.cia.gov, * - за даними Світового Банку http://data.worldbank.org/indicator/DT.TDS.DECT.EX.ZS)
Ранг
Страна — Образование
Внешний долг
(млн.дол.США)
Внешний долг
на душу населения
(дол.США)
Внешний
долг (% к
ВВП)
Мир
56,900,000
8422
98 %
1
США
13,450,000
43758
94 %
2
Великобритания
9,088,000
147060
416 %
3
Германия
5,208,000
63493
155 %
4
Франция
5,021,000
80209
188 %
5
Нидерланды
3,733,000
226503
470 %
6
Испания
2,410,000
52588
165 %
7
Италия
2,328,000
39234
101 %
8
Ирландия
2,287,000
515671
1004 %
9
Япония
2,132,000
56714
162 %
10
Люксембург
1,994,000
4028283
3854 %
22
Россия
369,200
2611
30 %
35
Украина
104,000
2275
90 %
Развивающиеся страны
3, 719,000
35-40%
Методи регулювання:
Рефінансування – шляхом нових позик для погашення
старих
Реструктуризація – продовження термінів зовнішнього боргу
та виплат по ньому шляхом випуску нових боргів з іншими
термінами погашення з частковим списанням суми старого
боргу
Рекапіталізація – випуск цінних паперів (облігацій) на суму
боргу з іншими термінами обертання та відсотковими
платежами
Конверсія – переведення боргу в інвестиції країникредитора, погашення боргу товарними поставками, обмін
боргу на боргові цінні папери третіх сторін
Новація – суб’єкти зберігаються, а форма змінюється:
заборгованість за товарними поставками переводиться в
займ, передачу акцій компаній, передачу власності
Пролонгація – подовження термінів погашення
Уступка права вимоги – заміна одного кредитора іншим
(продаж дебіторської заборгованості).
Паризький та Лондонський клуби
кредиторів
Паризький клуб – 1956 р., 19 країн-членів,
неофіційна міжурядова організація; до 2009 р.
реструктуризувала боргів на суму 513
млрд.дол.США; врегулювання боргів країн шляхом
реструктуризації з новими процентними ставками
Лондонський клуб кредиторів – 1976 р., біля 1000
учасників-банків; врегулювання боргів приватних
позичальників (без гарантії уряду) без, як правило,
змін у процентних ставках, але зі змінами у
термінах погашення
з 1989 р. – план Брейді:
Переведення боргу в облігації з більш довгими
термінами погашення (облігації Брейді)
Паризький та Лондонський клуби
кредиторів
Функціональна ознака
Лондонський клуб
Паризький клуб
Початок діяльності
1976р.
1956р.
Сфера діяльності
Реструктуризація заборгованості
комерційним структурам
Реструктуризація
заборгованості офіційним
(державним) кредиторам
Початок програми
реструктуризації
Визначається дебітором (дата,
вказана в інформаційному
повідомленні боржника про
відмову від сплати боргів)
Визначається кредитором
(дата, з якої країни-кредитори
відмовляються надавати
боржникові нові кредити)
Представництво
інтересів кредиторів
Інтереси кредиторів представляє
Банківський консультативний
комітет (БКК) з числа найбільш
заінтересованих банків
Інтереси кредиторів
представляють
найвпливовіші банки,
незалежно від їх частки у
борговому фінансуванні
Можливість перегляду
процентних платежів і
основної суми боргу
Умови «старих» боргів не
переглядаються. Клуб погоджує
пакет заходів щодо
реструктуризації заборгованості,
і банки стають власниками нових
євробондів
Домовленості минулих
періодів можуть бути
переглянуті
Паризький
клуб
Україна та Паризький клуб
В 2001 р.: переговори про реструктуризацію боргу,
який не підпадав під борг в рамках ОДР
Реструктуризувати борги по кредитах,
гарантованих або застрахованих урядом,
урядових кредитах, наданих Україні до 31.12.1998
р. (не включено відсотки по виплатам процентів за
державним боргом) – на 580 млн.дол.США
Термін нової заборгованості – 12 років, з 3-річним
пільговим періодом до 2005 р., проста пролонгація
виплат
7. Зовнішній борг України
прямий державний борг, а також ОВДП у власності
нерезидентів;
зобов’язання органів місцевого самоврядування за
борговими цінними паперами та зовнішніми кредитами;
кредити, отримані Національним банком України від
Міжнародного валютного фонду та міжнародних фінансових
організацій; розподіл Спеціальних прав запозичення;
зобов’язання банків за борговими цінними паперами,
залученими кредитами та депозитами;
зобов’язання реального сектору економіки України за
борговими цінними паперами, залученими кредитами
(включно з гарантованими до повернення Урядом) та
кредиторською заборгованістю (торгові довго- та
короткострокові кредити та прострочена заборгованість за
ними).
Державний зовнішній борг
Зовнішній борг України, млн.дол.США
Показники на початок року
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
01.10.11
Сектор державного управління
8743
10058
10506
10924
11884
11959
17806
24982
26649
0
0
0
0
0
0
29
2053
2000
0
0
0
0
0
0
0
2000
2000
8743
10058
10506
10924
11884
11959
17777
22929
24649
3280
4440
5496
6248
7414
6997
5747
9148
10775
5461
5618
5010
4676
4470
4962
10105
11890
11956
Інші боргові зобов'язання*
2
0
0
0
0
0
1925
1891
1918
Органи грошово-кредитного
регулювання
1919
1690
1254
880
462
4725
6210
7509
7615
0
5
0
0
0
0
0
0
0
Довгострокові
1919
1685
1254
880
462
4725
6210
7509
7615
Банки
1746
2662
6112
14089
30949
39471
30861
28119
25944
Короткострокові
1087
1652
3084
6465
11723
9377
4731
4508
4710
Довгострокові
659
1010
3028
7624
19226
30094
26130
23611
21234
Інші сектори
10989
15678
20913
26676
33581
41255
43441
50843
56102
Короткострокові
7928
8783
7860
8747
8954
10924
14301
19033
22364
Довгострокові
3061
6895
13053
17929
24627
30331
29140
31810
33738
414
559
834
1943
3079
4249
5078
5893
6839
23811
30647
39619
54512
79955
101659
103396
117346
123149
Короткострокові
Кредити
Довгострокові
Облігації та інші боргові цінні
папери
Кредити
Короткострокові
Прямі інвестиції: міжфірмовий
борг
Валовий зовнішній борг
* Зобов’язання за розподілом СПЗ перекласифіковано між сектором державного управління та
органами грошово-кредитного регулювання відповідно до напрямів використання коштів.
Чинники збільшення боргу у 2011 р.:
надходження 1 млрд. дол. США від МВФ за програмою Stand-By та
кредитних ресурсів від іноземних комерційних банків (ВТБ) обсягом
2 млрд. дол. США;
залучення Урядом 2 млрд. дол. США шляхом розміщення ОЗДП
2010 року;
збільшення заборгованості перед нерезидентами за облігаціями
внутрішніх державних позик (на 1 млрд. дол.США).
За строками: короткостроковий за первинним терміном погашення –
21,8% (торгівельні кредити)
За інструментами запозичення – кредити (64,5%), боргові цінні папери
та торгові кредити (14,4 та 11,5%)
За валютами: долар США – 70,6%, у гривні – 2,1%, у СПЗ – 13,3%,
євровалюта – 11,2%
Покриття резервами короткострокового боргу за первинним терміном
погашення – 79,1% (66,3% на початок року), всього
короткострокового боргу – на 01.10.2011 – 142,5%
Короткостроковий борг України
01.01.
2005
01.01.
2006
01.01.
2007
01.01.
2008
01.01.
2009
01.01.
2010
01.01.
2011
01.10.
2011
10440
10944
15212
20677
20301
19061
25594
29074
Кредити
1334
2495
6117
10653
8650
3464
5563
5470
Торгові кредити
7565
5976
7277
7463
9006
10870
13595
16591
Довгострокові зобов'язання, що
підлягають погашенню
протягом року
2035
9806
12042
18015
26220
20289
23825
23482
Облігації та інші боргові цінні
папери
1113
2137
1893
4138
5149
2466
5264
3900
Кредити (з врахуванням кредитів
прямого інвестора)
896
6356
8712
12790
18779
16290
17503
18375
12475
20750
27254
38692
46521
39350
49419
52556
Короткостоковий борг за
первинним терміном
погашення
Короткостоковий борг за
залишковим терміном
погашення
Валютна структура боргу України
Долар
США
ЄВРО
СПЗ
Рос.
рубль
Укр.
гривня
Інші
Сектор державного управління
57,5
5,8
33,3
–
2,4
1,0
Короткострокові
100,0
–
–
–
0,0
–
Довгострокові
54,0
6,3
36,0
–
2,6
1,1
Органи грошово-кредитного
регулювання
–
–
100,0
–
–
–
Довгострокові
–
–
100,0
–
–
–
Банки
86,1
5,2
–
0,9
6,3
1,5
Короткострокові
68,2
11,6
–
3,4
14,1
2,7
Довгострокові
90,2
3,7
–
0,3
4,5
1,3
Інші сектори
79,6
15,0
–
4,2
0,8
0,4
Короткострокові
76,7
14,6
–
8,3
–
0,4
Довгострокові
81,5
15,2
–
1,5
1,3
0,5
Прямі інвестиції: міжфірмовий
борг
71,2
26,7
–
1,0
–
1,1
Валовий зовнішній борг
70,7
10,7
13,4
2,2
2,2
0,8