Transcript Культура Франції.
Slide 1
Культура
Франції
Slide 2
Зміст
Архітектура Франції
Література Франції
Музика Франції
Slide 3
Франція - справжній заповідник пам'яток історії і
культури різних епох і цивілізацій .
У
Франції
можна
побачити
такі
шедеври
Наполеонівської епохи (неокласицизм), як Тріумфальна
арка, Вандомська колона і церква Мадлен у Парижі,
прекрасні споруди еклектичного XIX ст. - театр "Гранд
Опера", міська ратуша Отель-де-Віль і Великий палац,
знаменита Ейфелева вежа.
Готика представлена такими відомими спорудами, як
каплиця Сен-Шапель і собор Нотр-Дам у Парижі, собори в
Шартре, Орлеані, Ле-Мані, а також у Страсбурзі.
Відродження, яке прийшло з Італії в XVI ст. залишило
після себе такі шедеври архітектури, як численні замки
Луари,
палаци
Фонтенбло
і
Версаль.
Slide 4
Паломництво і численні
нововведення
повністю
змінили
архітектурне
обличчя храмів у Франції.
Найбільш
значними
пам'ятниками є: церква
Mont-St-Michel на заході
Франції, абатство St-Auben
в Анже, церкви St-Severin
в Тулузі, St-Lazar в Отене,
St-Madeleine в Везель.
Slide 5
Франція є батьківщиною готичного стилю, його
основою вважається церковна архітектура. Застосування
стрілчастих зведень для додання зведенню більшої легкості,
вперше використане в Відображенням епохи ранньої
«суворої» готики є собор Паризької Богоматері. Свого
розквіту французька готика досягає в епоху «променистого»
стилю (style rayonnant), яскравими зразками якого є собори
Шартра, Лана, Руана, Реймса, Ам'єна, Діжона і Sainte-Chapelle
в Парижі....
Slide 6
Відродження
При Франциску I був створений оригінальний
варіант національної архітектури, в якому
поєдналися античний архітектурний досвід Італії і
досягнення
французьких
зодчих.
Яскравим
прикладом
пожет
служити
безліч
замків,
побудованих в XVI ст. в долині Луари (Шамбор,
Шенонсо, Шеверні, Амбуаз, Блуа) і королівські
резиденції (замок Фонтенбло).
Slide 7
Неокласицизм
Епоха Просвітництва переглянула сутність
архітектури як мистецтва: тепер в основу
ставилось функціональне завдання, а не
строге
дотримання
античних
канонів.
Знаменитий Малий Тріанон, побудований у
Версалі за замовленням Людовика XV,
визначив тип паркового палацу-павільйону.
Площа Згоди також є зразком неокласичного
стилю, органічно вписується в безперервно
мінливий план Парижа.
Slide 8
ХХ ст. доповнило архітектуру
французьких
міст
різноманітними будівлями в
стилі
модерн
і
такими
сучасними спорудами, як Центр
ім. Помпіду, Луврська піраміда і
комплекс будівель у паризькому
районі
Дефанс.
Культурне життя країни представлене численними
театрами і музеями, серед яких всесвітньо відомі Лувр і
музей Д'Орсе в Парижі, а також різноманітними
музичними, театральними і кінофестивалями (в тому числі
Каннський).
Найбільшу популярність у світі здобули французьке
образотворче мистецтво, література і різноманітна
музична
культура.
Slide 9
Література Франції
Найбільш рання - література кельтів (галлів), пісні та оповіді
яких не збереглися; її відгалуженням стала бретонська
література. На Півдні з Х ст. розвивається провансальська
література. Каталонська література (в Руссільоні) не виходила
за регіональні рамки.
Середньовічний фольклор розвивається з ІХ ст. - трудові,
весільні та інші пісні, оповіді, легенди, казки, які збереглися в
пізніх обробках і записах. Перші писемні пам'ятки французької
літератури належать до 2-ї половини ІХ ст. - твори на релігійні
теми, створені в руслі латинської традиції.
ХІV-ХV ст.ст. - перехідний період для літератури Франції.
Поезія, розвиваючи прийоми куртуазної лірики, вдається до
формальних пошуків.
Slide 10
У кінці ХV ст. Франція
вступає в період Ренесансу.
Посилюються контакти з
Італією,
розвивається
книгодрукування,
зростає
інтерес до античності і
гуманітарних
наук;
панування
релігійної
ідеології похитнулося.
На
початку ХVІ ст. французькі
гуманісти
Ж.Лефевр
д'Етапль (1450-1536), Г.Бюде
(1467-1540) та інші ставлять
гострі філософські,
соціальні, політичні питання, ведучи боротьбу з
схоластикою і релігійною ортодоксією.
Реформу французької поезії і драми здійснили в середині
ХVІ ст. поети "Плеяди" П. де Ронсар (1524-85), Ж. Дю
Белле (1522-60), Р.Белло (1528-77), Е.Жодель (1532-73) та
інші.
Slide 11
Основоположник і найвидатніший представник класицистської комедії
- Мольєр (1622-73). З позицій народного здорового глузду він викрив і
висміяв
негативні
сторони
сучасного
йому
суспільства.
В середині і 2-й половині ХVІІ ст. класицизм, проникши в
епістолярну прозу (М. де Севіньє), мемуаристику (кардинал Рец,
Ларошфуко), церковне красномовство (Ж. Б. Боссюе), залишається
провідним напрямком. Але поряд існують і побутові романи
П.Скаррона (1610-60), А.Фюретьєра (1619-88), які іноді пов'язують з
тенденціями
барокко.
Slide 12
У 1-й половині ХVІІІ ст. провідну роль у літературі
відіграє Вольтер (1694-1778) - найбільший поетсатирик (епіграми, поема "Орлеанська діва", 1755),
драматург, який поставив класицистські норми на
службу просвітницьким ідеалам ("Магомет", 1742 та
інші), чудовий прозаїк (повісті "Задіг", 1748, "Кандід",
1759),
філософ,
історик,
публіцист.
Slide 13
З початку ХІХ ст. революційний підйом 30-40-х рр.
сприяв інтенсивному розвитку прогресивного романтизму,
створив передумови для реалістичного осмислення
сучасних суспільних відносин. Французький критичний
реалізм з початку свого виникнення поєднував гостроту
постановки корінних соціальних проблем, широту
історичного
обхвату
з
живописним
зображенням
конкретних життєвих явищ.
У поезії кінця ХІХ ст. найбільш впливовим напрямком був
символізм
С.Малларме
(1842-98;
еклога
"Післяполуденний сон фавна"), П.Верлен (1844-96), Рембо
(вірш "П'яний корабель", сонет "Голосні"), П.Фор (18721960). У руслі натуралізму розвивалася творчість
П.Алексіса (1847-1901), О. Мірбо (1850 - 1917).
Slide 14
Музика Франції
Джерела розвитку французької народної пісні, яка є
основою музичної культури країни, беруть початок
від древнього фольклору кельтських, галльських і
франкських племен, які населяли територію сучасної
Франції.
Для
французької
народної
пісні
характерні
витонченість і гнучкість мелодії, тісний зв'язок слова і
музики, чіткість побудови. Типовий ритм 6/8 (у
танцювальних піснях - 2/4), переважаючі лади мажор і натуральний мінор.
Slide 15
Одну з перших французьких опер створив
композитор Р. Камбер, який написав разом з
поетом П.Перреном оперу "Пастораль" (1659).
У 1669р. вони отримали патент на
організацію постійного оперного театру, який
відкрився у 1671р. (оперою "Помона") під
назвою "Королівська академія музики".
Slide 16
На
зламі
ХХ
ст.
у
французькій
музиці
зароджується
імпресіонізм.
Основоположником
і
найяскравішим представником
цієї нової течії був К. Дебюссі,
новаторська творчість якого
(оркестрові твори "Ноктюрни",
1897-99;
"Прелюдія
до
"Післяполудня фавна"", 189294; "Море", 1903-05; опера
"Пеллеас і Мелізанда", 1902,
інші) вплинула на розвиток
музики ХХ ст.
Slide 17
В числі найвидатніших французьких
виконавців ХХ ст.:
диригенти
К.Шевільяр,
П.Монте,
І.Маркович, А.Клюїтенс, Ш.Мюнш,
піаністи - Л.Дьємер, І.Нат, А.Корто, М.Лонг,
Р.Казадезюс,
С.Франсуа,
Ж.Б.Пом'є,
М.Брюшольєрі, М.Ааз;
скрипалі - Ж.Тібо, З.Франческатті, Ж.Неве;
віолончелісти - П.Фурньє, П.Тортельє;
органісти - Ш.Турнсмір, Ш.Відор, М.Дюпре,
М.Дюруфле; співаки - Д.Дюваль, Ж.Креспен,
Ж.Жироду;
Культура
Франції
Slide 2
Зміст
Архітектура Франції
Література Франції
Музика Франції
Slide 3
Франція - справжній заповідник пам'яток історії і
культури різних епох і цивілізацій .
У
Франції
можна
побачити
такі
шедеври
Наполеонівської епохи (неокласицизм), як Тріумфальна
арка, Вандомська колона і церква Мадлен у Парижі,
прекрасні споруди еклектичного XIX ст. - театр "Гранд
Опера", міська ратуша Отель-де-Віль і Великий палац,
знаменита Ейфелева вежа.
Готика представлена такими відомими спорудами, як
каплиця Сен-Шапель і собор Нотр-Дам у Парижі, собори в
Шартре, Орлеані, Ле-Мані, а також у Страсбурзі.
Відродження, яке прийшло з Італії в XVI ст. залишило
після себе такі шедеври архітектури, як численні замки
Луари,
палаци
Фонтенбло
і
Версаль.
Slide 4
Паломництво і численні
нововведення
повністю
змінили
архітектурне
обличчя храмів у Франції.
Найбільш
значними
пам'ятниками є: церква
Mont-St-Michel на заході
Франції, абатство St-Auben
в Анже, церкви St-Severin
в Тулузі, St-Lazar в Отене,
St-Madeleine в Везель.
Slide 5
Франція є батьківщиною готичного стилю, його
основою вважається церковна архітектура. Застосування
стрілчастих зведень для додання зведенню більшої легкості,
вперше використане в Відображенням епохи ранньої
«суворої» готики є собор Паризької Богоматері. Свого
розквіту французька готика досягає в епоху «променистого»
стилю (style rayonnant), яскравими зразками якого є собори
Шартра, Лана, Руана, Реймса, Ам'єна, Діжона і Sainte-Chapelle
в Парижі....
Slide 6
Відродження
При Франциску I був створений оригінальний
варіант національної архітектури, в якому
поєдналися античний архітектурний досвід Італії і
досягнення
французьких
зодчих.
Яскравим
прикладом
пожет
служити
безліч
замків,
побудованих в XVI ст. в долині Луари (Шамбор,
Шенонсо, Шеверні, Амбуаз, Блуа) і королівські
резиденції (замок Фонтенбло).
Slide 7
Неокласицизм
Епоха Просвітництва переглянула сутність
архітектури як мистецтва: тепер в основу
ставилось функціональне завдання, а не
строге
дотримання
античних
канонів.
Знаменитий Малий Тріанон, побудований у
Версалі за замовленням Людовика XV,
визначив тип паркового палацу-павільйону.
Площа Згоди також є зразком неокласичного
стилю, органічно вписується в безперервно
мінливий план Парижа.
Slide 8
ХХ ст. доповнило архітектуру
французьких
міст
різноманітними будівлями в
стилі
модерн
і
такими
сучасними спорудами, як Центр
ім. Помпіду, Луврська піраміда і
комплекс будівель у паризькому
районі
Дефанс.
Культурне життя країни представлене численними
театрами і музеями, серед яких всесвітньо відомі Лувр і
музей Д'Орсе в Парижі, а також різноманітними
музичними, театральними і кінофестивалями (в тому числі
Каннський).
Найбільшу популярність у світі здобули французьке
образотворче мистецтво, література і різноманітна
музична
культура.
Slide 9
Література Франції
Найбільш рання - література кельтів (галлів), пісні та оповіді
яких не збереглися; її відгалуженням стала бретонська
література. На Півдні з Х ст. розвивається провансальська
література. Каталонська література (в Руссільоні) не виходила
за регіональні рамки.
Середньовічний фольклор розвивається з ІХ ст. - трудові,
весільні та інші пісні, оповіді, легенди, казки, які збереглися в
пізніх обробках і записах. Перші писемні пам'ятки французької
літератури належать до 2-ї половини ІХ ст. - твори на релігійні
теми, створені в руслі латинської традиції.
ХІV-ХV ст.ст. - перехідний період для літератури Франції.
Поезія, розвиваючи прийоми куртуазної лірики, вдається до
формальних пошуків.
Slide 10
У кінці ХV ст. Франція
вступає в період Ренесансу.
Посилюються контакти з
Італією,
розвивається
книгодрукування,
зростає
інтерес до античності і
гуманітарних
наук;
панування
релігійної
ідеології похитнулося.
На
початку ХVІ ст. французькі
гуманісти
Ж.Лефевр
д'Етапль (1450-1536), Г.Бюде
(1467-1540) та інші ставлять
гострі філософські,
соціальні, політичні питання, ведучи боротьбу з
схоластикою і релігійною ортодоксією.
Реформу французької поезії і драми здійснили в середині
ХVІ ст. поети "Плеяди" П. де Ронсар (1524-85), Ж. Дю
Белле (1522-60), Р.Белло (1528-77), Е.Жодель (1532-73) та
інші.
Slide 11
Основоположник і найвидатніший представник класицистської комедії
- Мольєр (1622-73). З позицій народного здорового глузду він викрив і
висміяв
негативні
сторони
сучасного
йому
суспільства.
В середині і 2-й половині ХVІІ ст. класицизм, проникши в
епістолярну прозу (М. де Севіньє), мемуаристику (кардинал Рец,
Ларошфуко), церковне красномовство (Ж. Б. Боссюе), залишається
провідним напрямком. Але поряд існують і побутові романи
П.Скаррона (1610-60), А.Фюретьєра (1619-88), які іноді пов'язують з
тенденціями
барокко.
Slide 12
У 1-й половині ХVІІІ ст. провідну роль у літературі
відіграє Вольтер (1694-1778) - найбільший поетсатирик (епіграми, поема "Орлеанська діва", 1755),
драматург, який поставив класицистські норми на
службу просвітницьким ідеалам ("Магомет", 1742 та
інші), чудовий прозаїк (повісті "Задіг", 1748, "Кандід",
1759),
філософ,
історик,
публіцист.
Slide 13
З початку ХІХ ст. революційний підйом 30-40-х рр.
сприяв інтенсивному розвитку прогресивного романтизму,
створив передумови для реалістичного осмислення
сучасних суспільних відносин. Французький критичний
реалізм з початку свого виникнення поєднував гостроту
постановки корінних соціальних проблем, широту
історичного
обхвату
з
живописним
зображенням
конкретних життєвих явищ.
У поезії кінця ХІХ ст. найбільш впливовим напрямком був
символізм
С.Малларме
(1842-98;
еклога
"Післяполуденний сон фавна"), П.Верлен (1844-96), Рембо
(вірш "П'яний корабель", сонет "Голосні"), П.Фор (18721960). У руслі натуралізму розвивалася творчість
П.Алексіса (1847-1901), О. Мірбо (1850 - 1917).
Slide 14
Музика Франції
Джерела розвитку французької народної пісні, яка є
основою музичної культури країни, беруть початок
від древнього фольклору кельтських, галльських і
франкських племен, які населяли територію сучасної
Франції.
Для
французької
народної
пісні
характерні
витонченість і гнучкість мелодії, тісний зв'язок слова і
музики, чіткість побудови. Типовий ритм 6/8 (у
танцювальних піснях - 2/4), переважаючі лади мажор і натуральний мінор.
Slide 15
Одну з перших французьких опер створив
композитор Р. Камбер, який написав разом з
поетом П.Перреном оперу "Пастораль" (1659).
У 1669р. вони отримали патент на
організацію постійного оперного театру, який
відкрився у 1671р. (оперою "Помона") під
назвою "Королівська академія музики".
Slide 16
На
зламі
ХХ
ст.
у
французькій
музиці
зароджується
імпресіонізм.
Основоположником
і
найяскравішим представником
цієї нової течії був К. Дебюссі,
новаторська творчість якого
(оркестрові твори "Ноктюрни",
1897-99;
"Прелюдія
до
"Післяполудня фавна"", 189294; "Море", 1903-05; опера
"Пеллеас і Мелізанда", 1902,
інші) вплинула на розвиток
музики ХХ ст.
Slide 17
В числі найвидатніших французьких
виконавців ХХ ст.:
диригенти
К.Шевільяр,
П.Монте,
І.Маркович, А.Клюїтенс, Ш.Мюнш,
піаністи - Л.Дьємер, І.Нат, А.Корто, М.Лонг,
Р.Казадезюс,
С.Франсуа,
Ж.Б.Пом'є,
М.Брюшольєрі, М.Ааз;
скрипалі - Ж.Тібо, З.Франческатті, Ж.Неве;
віолончелісти - П.Фурньє, П.Тортельє;
органісти - Ш.Турнсмір, Ш.Відор, М.Дюпре,
М.Дюруфле; співаки - Д.Дюваль, Ж.Креспен,
Ж.Жироду;