Transcript Вчитель
Міністерство освіти і науки України Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації Управління професійно – технічної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів та науки Вище професійне училище № 34 м.Стрия Гавриленко Ганни Дмитрівни
Викладача креслення
Стрий – 2014
ЗМІСТ
Загальні відомості. 1.1. Рік народження. 1.2. Освіта. 1.3. Педагогічний стаж роботи. 1.4. Курси підвищення кваліфікації. 2. Науково-методична діяльність « 2.1. Проблема, над якою працює викладач: Підвищення мотивації до навчання за допомогою комп'ютерних технологій » 3. Разробки уроків. 3.1. Розробка відкритого ………..уроку 3.2. Конспекти уроків 3.3. Розробка виховної години «Доброта у нашому житті» 4. Кабінет креслення 4.1. Навчаємось на уроках креслення 5. Позаурочна діяльність
Гавриленко Ганна Дмитрівна
сім”ї педагогів.
У 1983 отримала вищу освіту у Львівському ордена Леніна кваліфікацію політехнічному інституті ім. Ленінського комсомолу за спеціальністю теплогазопостачання і вентиляція та отримала інженер будівельник (теперішній НУ”ЛП”) У 1996 – 1997 році навчалася на однорічному заочному економічному факультеті Львівського державного сільськогосподарського інституту і отримала кваліфікацію організатор-економіст сільськогосподарських підприємств.
У 2011 році пройшла навчання за курсом “Основи роботи з комп”ютером” та отримала сертифікат.
У 2012 році закінчила курси підвищення кваліфікації у відділі післядипломної освіти за категорією: викладач спецпредметів.
Диплом про отримання вищої освіти за спеціальністю теплогазопостачання і вентиляція та здобула кваліфікацію інженер - будівельник (теперішній НУ”ЛП”) Свідоцтво про організатор-економіст підприємств отримання кваліфікації сільськогосподарських Свідоцтво про підвищення кваліфікації у відділі післядипломної освіти за категорією: викладач спецпредметів Сертифікат навчання за курсом “Основи роботи з комп”ютером”
Проблема, над якою працює викладач: «Підвищення мотивації до навчання за допомогою комп'ютерних технологій»
Відкритий урок
з предмета: «Креслення» Тема уроку:
«Прямокутне проектування – як основний спосіб зображення в кресленні»
Розглянуто та схвалено на засіданні метод комісії _____________Солтис О.В.
Затверджено заст. директора з НВР __________Павлів Л.М.
Відкритий урок
з предмета: «Креслення» Тема уроку :
«Прямокутне проектування – як основний спосіб зображення в кресленні»
Мета:
Навчальна: Розвивальна: Виховна:
раціоналізації.
прищепити учням практичні вміння та навички у виконанні комплексного креслення деталі за її наочним зображенням, використавши отримані в процесі навчання теоретичні знання.
розвивати (від уроку до уроку) просторову уяву учнів, застосування набутих знань на практиці.
виховувати естетичні смаки кресляра, потяг до творчості,
Тип уроку:
урок застосування знань, умінь та навичок.
Метод проведення:
бесіда, лекція, ігрові моменти.
Міжпредметні зв'язки:
спецтехнологія, геометрія, матеріалознавство.
Забезпечення уроку:
роздатковий матеріал, макети деталей, геометричні фігури.
Засоби навчання:
проектор.
креслярські інструменти, інтерактивна дошка, комп'ютер,
Хід уроку I.Організаційний момент.
1. Розмова викладача з черговим учнем. 2. Перевірка готовності групи до уроку.
II. Актуалізація опорних знань.
1.Що покладено в основу побудови зображень на кресленні?
2. Що означає вираз проекційний зв’язок ?
3. Яке зображення на кресленні є головним?
4. Від чого залежить кількість виглядів на кресленні?
5. Які види аксонометрії ви знаєте?
III.Оголошення теми та мети уроку.
IV.Мотивація навчальної діяльності учнів.
Потреба в умінні грамотно виконувати креслення деталі із збереженням проекційного зв’язку.
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Слово вчителя.
Прямокутні проекції лежать в основі сучасних виробничих креслень.
Порівняно з аксонометричними зображеннями вони дають повну уяву про форму та розміри предмета. Вони легкі в читанні та при зображенні.
Прочитати креслення — це значить відтворити в уяві форму зображеного на ньому предмета, будову і взаємне розташування його окремих частин.
Читання креслень — складний процес, який потребує значного розумового напруження і певних умінь.
Під час демонстрації таблиці «геометричні тіла» учням пропонується звернути увагу на предмети. Багато з них мають форму різних геометричних тіл або їх частин. Інші предмети мають складнішу форму, утворену сукупністю геометричних тіл.
Для проведення аналізу геометричної форми предмета за його кресленням потрібно знати, як зображуються основні геометричні тіла. З проекціями деяких з них учні ознайомились раніше. Щоб згадати, який вигляд мають найбільш поширені геометричні тіла, як вони зображуються на кресленнях, слід звернутися до таблиці (зображення геометричних тіл). Щоб визначити форму предмета за кресленням, його уявно розділяють на окремі складові частини, що мають форму простих геометричних тіл. Приклад такого розділення показано на зображенні (інтерактивна дошка). Форма першого із зображених на ньому предметів утворена (зліва - направо) паралелепіпедом, двома циліндрами, зрізаним конусом і напівкулею. Форма другого предмета утворена двома паралелепіпедами, трикутною призмою, напівциліндром і циліндром, видаленим з нижньої частини предмета. Уявне розділення предмета на геометричні тіла, з яких він складається, називають аналізом геометричної форми предмета.
зверху і зліва, які позначені цифрами.
Учням пропонується за наочними зображеннями предметів, позначеними літерами, знайти їхні вигляди спереду,
2.Індивідуальне опитування.
Учень біля дошки відповідає на запитання (картка), супроводжуючи свої відповіді демонстрацією за плакатами і макетами геометричних фігур (проектор, інтерактивна дошка).
3.
Після проведення усного опитування і отримання відповідей біля дошки, учням пропонується навчальна гра у доміно, в результаті якої учні мають знайти відповідність між кресленням у прямокутних проекціях та наочним зображенням.
Наступний етап - виконання графічного завдання
у
зошитах.
4. Самостійна робота над виконанням практичних завдань (додаток №1)
Учням роздаються картки - завдання, на яких зображено деталь, виконану в аксонометрії (прямокутній ізометрії).
VI. Вибіркова перевірка виконання графічної роботи в зошитах.
VII. Аналіз роботи учнів на уроці.
Провести із урахуванням: 1.Усних відповідей.
2.Опитування біля дошки.
3.Гри у доміно (швидкість виконання в часі, правильність підбору відповідних зображень деталей).
4.Виконання графічної роботи у зошиті (ескізний варіант): а. проекційний зв'язок між видами; б. графіка (лінії).
VIII. Підсумки уроку IX. Домашнє завдання.
За кресленням деталі, виконаної на уроці, зобразити її наочне зображення вдома.
Вивчити: М.В. Анисимов, Л.М. Анисимова Креслення. § 15
ЗАВДАННЯ
: за наочним зображенням виконати креслення в прямокутних проекціях (ескіз) Картка – завдання (робота біля дошки) (за плакатами і моделями геометричних тіл) Відповісти на запитання: 1. На які види поділяють геометричні тіла?
2. До якого виду відносяться: Шестигранна призма; прямий круговий циліндр?
3. Які зображення цих предметів є на плакаті?
4.
Який вид аксонометрії застосовано. Назва
Проекціювання предмета на дві площини проекцій Суміщення фронтальної і горизонтальної площин проекцій Взаємне розміщення фронтальної і горизонтальної проекцій Креслення предмета, що містить дві проекції
Додаток 1. Доміно
Завдання:
Знайти відповідність між наочними зображеннями кресленнями деталей, застосувавши при цьому правила гри у доміно.
і
Рис. Предмети, утворені поверхнями геометричних тіл
Рис. Аналіз геометричної форми предмета.
Конспекти уроків
Тема: Читання і деталювання складальних креслень. Урок № 1 Мета: Навчальна:
ознайомитись з правилами чи гання та деталювання складальних креслень.
Розвивальна:
розвивати вміння правильно читати складальні креслення, застосування набутих знань на практиці.
Виховна:
виховувати естетичні смаки кресляра, потяг до творчості, раціоналізації.
Тип уроку:
комбінований.
Міжпредметні зв'язки:
спецтехнологія. матеріалознавство.
Запезнечення уроку: Засоби навчання:
плакати, роздатковий матеріал, макети, креслярські інструменти, проектор.
Хід уроку I. Організаційний момент.
1 .Розмова викладача з черговим учнем. 2. Перевірка готовності групи до уроку.
II. Актуалізація опорних знань.
1. Що називають складальним кресленням.
2. Про що можна дізнатися зі складального креслення виробу.
3. Що таке номери позицій і для чого їх вказують на складальних кресленнях.
4. Що називають специфікацією і для чого вона призначена.
III. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Більшість технічних креслень представляють собою складальні креслення. Тому вміння читати складальне креслення є щюрокую правильного виготовлення окремих елементів виробу, а також правильного збирання виробу в одне ціле.
IV. Повідомлення теми, мети і задач уроку.
V. Засвоєння нових знань. Слово вчителя.
Прочитати складальне креслення означає зрозуміти призначення, будову, принципи роботи зображеного виробу.
з'ясовується взаємодію, способи з'єднання та форму кожної деталі. Читання складальних креслень здійснюють у певній послідовності, яка може містити п'ять основних етапів.
При цьому 1.
Ознайомлення з виробом
За основним написом креслення з'ясовується назву виробу, масштаб зображення. Опис іа технічні умови розкривають призначення виробу та його принципову будову.
2. Читання зображень
. Визначають, які є на кресленні вигляди, розрізи, перерізи та яке призначення кожного зображення. З'ясовують положення січних площин, за допомогою яких виконано розрізи га перерізи, а за наявнос ті додаткових та місцевих виглядів - напрями проеціювання, за якими вони виконані.
3.
Вивчення стадових частий виробу.
За специфікацією з'ясовують назви, а за кресленням - форму, взаємне положення та призначення складових частин виробу. Вивчають їх відповідно до порядку номерів позицій у специфікації. Зображення деталей спочатку знаходять на тому вигляді, на якому вказано номер позиції, а потім на решті виглядів. Якщо е розрізи, го з'ясованню форми деталі сприяють однакові нахил і густота штриховки зображення однієї і тієї ж деталі.
4. Вивчення конструкції виробу.
З'ясовують характер з'єднання окремих деталей між собою. Для нерознімних з'єднань визначають кожний елемент та місця їх з'єднання. Для рознімних з'єднань знаходять усі кріпильні деталі. Якщо є рухомі з'єднання, то з'ясовують, які деталі переміщуються та по яких поверхнях здійснюються їх спряження з іншими деталями.
5. Визначення послідовності складання та розбирання виробу
іавсршальний етап читання крес.іення.
Запропонована послідовність читання складального креслення дає змогу Гясувати будову виробу, принцип роботи та його призначення. Але головне місце при читанні складального креслення займає вивчення форми кожної окремої деталі як головного засобу для з'ясування усіх інших питань, пов'язаних з читанням креслення.
Щоб уявити форму деталі, зображеної на складальному кресленні, треба вивчити усі її вигляди, розрізи та перерізи на кресленні. При цьому обов'язково слід зіставити контури деталі на всіх її зображеннях.
Деталювання складальних креслень
Деталюванням називають виконання робочих креслень деталей виробу за складальним кресленням
креслення - це сукупність взаємозв'язаних розумових і графічних дій. характер і послідовність яких може бути виражена у вигляді схеми. Процес деталювання складального креслення поділяється на етапи.
Деталювання складального 1. вивчають складальну одиницю, прочитавши її креслення за розглянутою раніше послідовністю.
2.
визначають деталі, креслення яких треба виконати, і намічають послідовність деталювання. Починають деталювання з простих за формою деталей.
3. знаходять та аналізують зображення призначеної для деталювання деталі, яка містить на кресленні, визначають її головне зображення, кількість і склад потрібних зображень. Кількість зображень повинна бути мінімальною, але достатньою для повного уявлення про форму і розміри деталі. На робочому кресленні кількістть і склад зображень деталі можуть і не відповідати зображенням на кресленні складальної одиниці.
4.
вибирають масштаб зображень. Під час деталювання не обов'язково дотримуватися одного і того ж масштабу для всіх деталей. Дрібні деталі,особливо складної форми, зображають у більшому масштабі.
5. вибирають потрібний формат аркуша паперу для виконання креслення, наносять рамку і основний напис.
6.
компонують і послідовно виконують зображення. На кресленні деталі зображають і ті її елементи, які на складальному кресленні не показують або показують спрощено, наприклад, фаски, галтелі. проточки тощо. Розміри цих конструктивних елементів визначають не за складальним кресленням, а за відповідними довідковими даними.
7. наносять на кресленні розміри, позначення шорсткості поверхонь та проставляють інші дані.
8.
перевіряють креслення й остаточно його оформляють: заповнюють основний напис, вказують у разі потреби технічні вимоги.
Завдання 1. Прочитати складальні креслення, наведені на рис. 15.8. ст. 465.В.К. Сидоренко. Технічне креслення.
2. Виконати креслення деталей згідно завдання.
VI. Закріплення вивченою матеріалу іа підведення підсумків
6. 1. Яка послідовніст ь читання складальних креслень.
6.2. Що таке деталювання?
VII. Оцінювання жань та відповідей учнів VIII. Домашнє завдання
1. Скласти специфікацію виробу за його складальним кресленням і переліком його складових частин.
2. Вивчити: В.К. Сидоренко. Технічне креслення §12.1 - 12.5
Тема: Написи і позначення на кресленнях Забезпечення уроку:
плакати, роздатковий матеріал, зарисовки на дошці.
Урок №2 Мета: Навчальна:
прищепити учням практичні вміння та навички у виконанні написів та позначень на кресленні.
Розвивальна:
поступовий (від уроку до уроку) розвиток просторової уяви учнів, використання отриманих знань та навичок по даній темі у подальшому навчанні.
Виховна:
вихову вати естетичні смаки кресляра,потяг до творчості,раціоналізації.
Тип уроку:
урок засвоєння нових знань.
Міжпредметні зв'язки:
геометрія, спецтехнологія, матеріалознавство.
Хід уроку I. Організаційний мочені.
1 .Розмова викладача з черговим учнем.
2. Перевірка готовності групи до уроку.
II. Актуалізація опорних знань.
1. Що таке форма і креслення?
2. Як раціонально розмістити зображення на полі креслення. З.ІЦо називається кресленням деталі?
4. Яке зображення на кресленні є головним?
III. Мотивація га активізація навчальної діяльності учнів.
1. Для чого існують єдині правила виконання та оформлення креслень?
2. написи на кресленнях.
3.основні позначення на кресленнях.
а)лінійні розміри: б) кутові розміри: в)розміри діаметрів, радіусів.
4. Оформлення креслень.
Слово вчителя.
IV. Опрацювання нового матеріалу.
Усі написи на кресленнях виконуються креслярським шрифтом. Це робить креслення чіткішими й виразнішими, полегшує їх читання. Конструкцію літер і цифр креслярського шрифту визначено Державним стандартом. Нахил шрифту визначає ться кутом нахилу літер і цифр до основи рядка. Викону ючи написи на кресленнях, частіше застосовують похилий шрифт.
Висота великих літер у мі.ііметрах. виміряна перпендикулярно до основи рядка, визначає розмір шрифту її позначають h. Написи на кресленнях виконують шрифтами таких розмірів: 2,5; 3,5; 5;7; 10; 14:20; 28 і 40 мм.
Висота малих літер відповідає висоті великих літер попереднього розміру шрифту. Наприклад, для шрифту розміру 14 висота малих літер дорівнює 10 мм, для розміру 10-7 мм, для розміру 7-5 мм і т.д.
Товщину ліній шрифту визначають залежно від висоти шрифту. Вона дорівнює 0,1 h позначається d Ширина великої літери має дорівнювати 0.6 h. або 6d. Ширина більшості малих літер дорівнює 5 d. Ширина літер а.м.п.ь дорівнює 6d літер
ж, т. ф, ш. щ. ю
– 7d,
з
та
с
– 4d.
Частини літер, які виступають з рядка, виконують за рахунок відстаней між рядками.
Висота всіх цифр дорівнює висоті великих літер h. Ширина цифр дорівнює h/2.
Відстань між літерами і цифрами в словах - 0.2 h. або 2d. між словами і числами - 0.6 h. або 6d. Відстань між нижніми лінійками рядків - 107 h, або 17d.
Виконання акуратних і чітких написів креслярським шрифтом - справа складна. Щоб забезпечити заданий нахил літер та цифр, рівномірну відстань між ними та між словами й рядками, а також щоб полегшити написання літер і цифр, перед виконанням написів на кресленнях попередньо здійснюють розмічання. Написи виконують в два етапи. Спочатку тонкими лініями намічають контури літер і цифр. Переосвідчившись, шо вони написані правильно. їх обводять м'яким олівцем.
Літери і цифри стандартною шрифту в жодному разі не викреслюють, а пишуть від руки.
Креслення дає уявлення не тільки про форму злбраженото предмета а й про його розміри чи розміри його частин. Розміри на кресленнях позначають розмірними числами на розмірних лініях.
Лінійни розміри
на кресленнях, які визначають величину прямолінійних елементів предмета, подають у міліметрах, але позначення одиниці вимірювання не наносять.
Межі вимірювання розміру вказують виносними лініями, які проводять перпендикулярно до відрізка контуру зображення.
Розмірні лінії проводять паралельно до тих відрізків, розміри яких визначають.
Розмірну лінію з обох боків обмежують стрілками, які впираються у виносні лінії. Розміри елементів стрілків залежать від товщини прийнятої на кресленні суцільної товстої основної лінії. У межах всього креслення стрілки повинні бути приблизно однаковими, незалежно від довжини розмірної лінії. Якщо місця для стрілки недостатньо через близьке розташування контурної або виносної ліній, ю їх потрібно переривати. Виносні й розмірні лінії проводять суцільною тонкою лінією. Виносні лінії обов'язково виходять за кінці стрілок розмірної лінії на 1... .5 мм Відстань між розмірною лінією і контуром зображення повинна бути не менше 10мм.
Взаємне розміщення виносних і розмірної ліній повинно бути таким, щоб вони разом з відрізком, що вимірюється, утворювали прямокутник.При нанесенні розмірів на кресленнях перевагу слід віддавати розмірним лініям.проведеним поза межами контурів зображень. Не дозволяється використовувати як розмірні осьові, центрові і лінії контурів зображень.
Якщо розмірна лінія не дає змоги розмістити на ній стрілки, то лінію продовжують і стрілки наносять зі зовнішного боку від виносних ліній.
Розмірне число наносять зверху розмірної лінії ближче до її середини, якщо вона розташована горизонтально або похило, і зліва від неї. якщо вона розташована вертикально. Якщо місця для написання розмірного числа недостатьньо.його наносять на продовженні розмірної лінії або на поличці лінії - виноски. Спосіб нанесення розмірного числа при різних положеннях розмірних ліній на кресленні визначається найбільшою зручністю читання креслення. Тому насамперед завжди слід намагатися наносити розмірні числа так. щоб вони зручно читались, якщо дивитися на них з боку основного напису креслення. У заштрихованій зоні розмірне число наносять тільки на поличці ліній виноски.
На кресленні може були кілька розмірних ліній, паралельних між собою. Щоб уникнути перетину виносних і розмірних ліній, завжди ближче до контуру зображення наносять менший розмір. Відстань між паралельними розмірними лініями має бути 6……10 мм. Якщо на кресленні є більше двох паралельних розмірних ліній, то розмірні числа на них розміщують у шаховому порядку.Якщо довжина розмірної лінії недостатня для розміщення на ній стрілок, то їх дозволяється заміняти засічками, що наносяться під кутом 45о до розмірної лінії або чітко нанесеними точками.
Кутові розміри
(розміри кутів) на кресленні вказують у градусах, міну іах і секундах умовними позначеннями. Виносні лінії кутового розмуру є продовженням сторін вимірюваного кута, а розмірну лінію проводять у вигляді дуги кола з центром у вершині кута.
У зоні, розташованій вище горизонтальної осьової лінії. розмірні числа розміщують над розмірними лініями з боку їх опуклості. В зоні, розташованій нижче горизонтальної осьової лінії. - з боку увігнутості розмірних ліній. Розмірні числа у заштрихованій зоні вказують на поличці лінії виноски.
При нанесенні декількох концентричних розмірних ліній розмірні числа над ними розміщають у шаховому порядку.
При нанесенні розміру дуги кола розмірну лінію проводять концентрично до дуги кола, а виносні лінії паралельно до бісектриси кута. Над розмірни числом у цьому разі наносять знак .
Розміри діаметрів.
Про розміри округлиг частин предметів свідчать їх діаметри. Для позначення діаметра перед розмірним числом наносять умовний знак 0. Висота кола цього знака дорівнює 5/7 h, а похилий штрих має висоту і нахил такий, як у розмірного числа. Розмір діаметра пишуть над розмірною лінією усередині кола або за його межами. При нанесенні розмір) діаметра кола у його середині розмірне число зміщують відносно середини розмірної лінії. Стрілки, що обмежують розмірну лінію діаметра, можуть розміщуватися як всередині кола, так і поза ним.
Дозволяється проводити розмірну лінію діаметра не повністю, незалежно від того, чи зображено коло повністю, чи частково. У цьому випадку обрив розмірної лінії роблять далі від центра кола.
Знак діаметра перед розмірним числом наносять у тих випадках, коли дута кола перевищує 180°.
Розміри радіусів.
Заокруглені частини предметів, обмеженні дугами кіл. меншими від 180° . позначають радіусами. Для позначення радіуса перед розмірним числом наносять умовний знак у вигляді літери К. Висота цього знака повинна дорівнювати висоті розмірного числа. Розмірну лінію проводять з центру дути і закінчують стрілкою, яка впирається у точку дуги кола. Якщо розмірна лінія радіусазанадто коротка і на ній не можна розмістити умовний знак і розмірне число, то їх наносять на продовженні розмірної лінії з зовнішнього боку дуги.
При проведенні декількох радіусів з одного центру розмірні лінії двох радіусів не повинні розміщуватися на одній прямій.
Зображення предмета може мати кілька однакових елементів їх розміри наносять лише раз. але зазначають кількість цих елементів. Наприклад, напис «4 отв.
12» означає, що предмет має чотири однакових отвори діаметром 12 мм.
V. Закріплення вивченого матеріалу та підведення підсумків.
1. Чим визначається розмір шрифту?
2. Шрифтами яких розмірів виконуються написи на кресленнях.
3. Як визначити висоту малих літер шрифту?
4. В яких одиницях вказують на кресленнях лінійні, а в яких кутові розхміри.
5. Якою лінією проводять на кресленні виносні й розмірні лінії.
VI. Домашнє завдання.
В.К. Сидоренко. Технічне креслення §2.3. 2.4.
VII
. Оцінювання знань та відповідей учнів.
Тема: Розрізи їх класифікація та зображення на кресленні.
Мета: Навчальна:
ознайомитись з видами розрізів. їх зображенням на кресленні.
Розвивальна:
розвивати просторову уяву учнів, технічне мислення.
Виховна:
виховувати естетичні смаки кресляра, потяг до творчості, раціоналізації.
Тип уроку:
комбінований.
Міжпредметиі зв'язки:
спецтехнологія, матеріалознавство, геометрія.
Запезпечення уроку: Засоби навчання:
плакати, роздатковий матеріал, макети.
креслярські інструменти, проектор, комп'ютер.
Хід уроку Урок №3 I. Організаційний момент
1. Розмова викладача з черговим учнем.
2. Перевірка готовності групи до уроку.
II. Актуалізація опорних знань.
1. Яке зображення предмета називають виглядом?
2. Для чого існують єдині правила виконання та оформлення креслень?
3. Як побудувати третю проекцію моделі за двома заданими?
4. Як поступити коли виникають труднощі при побудові третьої проекції моделі?
III. Мотивація навчальної діяльності учнів
Більшість технічних креслень містять розрізи, тому вміння читати та виконувати є запорокую правильного виготовлення виробів.
IV. Повідомлення теми, мети і задач уроку V. Засвоєння нових знань.
Слово вчителя Поняття про розрізи Призначення розрізів.
Багато предметів має внутрішні порожнини, обриси яких на кресленнях можна показувати штриховими лініями. Проте кількість таких ліній залежно від складності форми предмета може були значною, деякі з них можуть суміщатися між собою або з контурними лініями. Внаслідок цього креслення стане малозрозумілим, воно не даватиме повного уявлення про форму зображеного на ньому предмета. Щоб якнайчіткіше показувати на кресленнях обриси внутрішніх контурів предметів, застосовують зображення, які називаюсь розрізами.
Він утворений так само, як і переріз уявним розрізуванням предмета умовною січною площиною. Передню частин) предмета умовно видалено. Частину предмета, яка розмішена в січній площині, на розрізі виділено штриховкою.
Зображення розрізу, сумішенне з площиною креслення, містить не тільки фігуру, одержану в січній площині, а й ті контури предмета, що перебувають поза нею. Таким чином, слід вважати,
Відмінність між перерізом і розрізом.
що розрізи
- це зображення предмета, уявно розрізаного січною площиною.на розрізі зображають те. що утворюється в січній площині і поза нею.
Якщо січна площина проходить уздовж тонкої стінки, то на кресленні її показують розрізаною, але не заштриховують.
Утворення перерізів і розрізів відбувається однаково. Проте між ними є відмінність. Вона полягає у тому, що перерізи являє собою тільки ту фігуру, яка безпосередньо розміщена в січній площині. На розрізі, крім фігури перерізу, показують ще й те, що перебуває за січною площиною. Ось чому слід пам'ятати, що
розріз вміщує переріз.
Види розрізів
Розріз може бути утворений однією або кількома січними площинами. Залежно від кількості січних площин розрізи поділяють на прості га складні.
Прості розрізи. Простим називають розріз, утворений внаслідок перетину предмета однією січною площиною.
При виконанні розрізів січна площина відносно горизонтальної площини проекцій може займати вертикальне, горизонтальне чи похиле положення. Залежно від положення січної площини прості розрізи поділяють на вертикальні, горизонтальні та похилі.
Вертикальним
називають розріз, утворений січною площиною, яка перпендикулярна до горизонтальної площини проекцій.
Вертикальна січна площина може бути по- різному розташована відносно фронтальної і профільної площин проекцій. Залежно від цього розрізняють фронтальні та профельні вертикальні розрізи.
Вертикальний розріз називають фронтальним, якщо січна площина паралельна фронтальній площині проекцій. Вертикальний розріз буде профільним, якщо січна площина паралельна профільній площині проекцій.
Горизонтальним
називають розріз, утворений січною площиною, яка паралельна горизонтальній площині проекцій.
Похилим
називають розріз, утворений січною площиною, що розташована під будь - яким кутом до горизонтальної площини проекцій.
Залежно від положення січної площини відносно двох основних вимірів предмета розрізи поділяють на поздовжні й поперечні.
Розріз називають
поздовжнім
, якщо січна площина проходи ть уздовж довжини або висо ти предмета. Розріз слід вважати
поперечним, місцевими.
якщо січна площина проходить перпендикулярно до довжини чи висоти предмета.
У всіх розглянутих випадках прості розрізи утворені січними площинами, які умовно повністю розрізають предмети для показу їх внутрішньої будови. Такі розрізи називають Щоб показувати на кресленнях внутрішню будову предметів в окремих обмежених місцях, зас тосовують розрізи, які називають Місцеві розрізи застосовують на кресленнях суцільних деталей, які містять невеликі замислення чи отвори. Виконувати повні розрізи для таких деталей недоцільно. Тому достатньо умовно розрізати тільки ту частину деталі, яка вимагає додаткового виявлення її форми.
Місцевий розріз виділяють на вигляді суцільною хвилястою лінією. Вона не повинна збігатися з іншими лініями на вигляді або бути їх продовженням. Проводять суцільну хвилясту лінію від руки.
Складні розрізи.
Деякі предмети мають таку вну трішню будову, яку неможливо показати на розрізі за допомогою однієї січної площини. У таких випадках застосовують розрізи, утворені за допомогою кількох січних площин. Розрізи, утворені двома і більше січними площинами, називають
повними.
складними.
Залежно від положення січних площин складні розрізи поділяють на ступінчасті й ламані.
Ступінчастим
називають складний розріз, утворений кількома паралельними січними площинами.
Ламаним
називають складний розріз, утворений за допомогою площин, які перетинаються.
Завдання 1. За двома виглядами предмета побудувати третій. Виконати необхідні розрізи, поєднавши половину вигляду з половиною розрізу.(рис.5.52. ст. І72.В.К. Сидоренко. Технічне креслення).
VI. Закріплення вивченого матеріалу та підведення підсумків
6.1Яке зображення називають розрізом?
6.2.Чим відрізняють розріз від перерізу?
6.3 Коли застосовують місцевий розріз?
6.4 У яких випадках доцільно поєднувати вигляд з розрізом?
VII. Оцінювання знань та відповідей учнів VIII. Домашнє завдання
1. Виконати у робочому зошиті розріз деталі, згідно виданого завдання.
2. Вивчити: В.К. Сидоренко. Технічне креслення §5.4 – 5.7
Тема заняття
:
Складальне креслення та його призначення
.
Урок №4
Навчальна мета,
навчити учнів виконувати складальні креслення та грамотно читати їх.
Виховна мета,
привити учням любов до старанного виконання складальних креслень та їх читання.
Тип заняття,
лекція.
Методи проведення,
лекція з елементами бесіди, пояснення.
Унаочнення,
плакати, схеми, вузли.
СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ
I. Організаційна частина: перевірка присутності учнів і готовності їх до уроку.
II. Повторення пройденого матеріалу, вступний інструктаж: 1). На основі яких ознак відрізняють деталі від інших видів виробів?
2). Які елементи деталей належать до конструктивних?
3). Назвати основні види документів.
III. Актуалізація опорних знань студентів: 1). Позначення матеріалів на кресленнях.
2). Правила оформлення креслення згідно ГОСТу.
IV. Мотивація пізнавальної діяльності студентів: потреба в знаннях по оформленню складальних креслень і вмінні читати їх, виконувати складальні креслення.
V. План викладу нового матеріалу, виконання роботи: 1). Призначення та зміст складального креслення.
2). Зображення на складальних кресленнях 3). Умовності та спрощення на зображеннях складальних креслень.
4). Розміри на складальних кресленнях.
5). Номери позицій і специфікація.
VI. Домашнє завдання: В. К. Сидоренко „Технічне креслення" §12.1-12.5.
VII. Підведення підсумків, закріплення матеріалу, заключний інструктаж: 1).Що називають складальним кресленням?
2). Які вимоги висувають до головного зображення складального креслення?
3). Які розміри наносять на складальних кресленнях?
4) Що називають специфікацією? Для чого вона призначена?
Слово вчителя.
Складальне креслення
— документ, який містить зображення складальної одиниці та інші дані, потрібні для її складання (виготовлення) і контролю. У конструкторських бюро за складальними кресленнями виконують робочі креслення деталей а далі технічні відділи підприємств використовують їх для підготовки виробництва, розробки технологічної документації, контролю і приймання готових виробів.
За призначенням складальне креслення повинно містити: 1. зображення складальної одиниці яке дає уявлення про розміщення і взаємозв'язок складових частин, забезпечує можливість здійснення складання та контролю складальної одиниці, при потребі на складальних кресленнях маж бути додаткова схема з'єднання і розміщення складових частин виробу;
2. розміри з їхніми граничними відхиленнями та інші параметри та вимоги, які мають бути виконані чи проконтрольовані за даним складальним кресленням; 3. вказівки про характер спряження і методи його виконання, якщо точність спряження забезпечується в процесі складання виробу не заданими граничними відхиленнями, а підбиранням та пригінкою деталей тощо; 4. вказівки про спосіб з'єднання нерозмірних частин виробу (зварних, паяних та ін.); 5. номери позицій складових частин виробу; 6. основні характеристики виробу (при потребі).
Розрізи та перерізи на складальних кресленнях служать для виявлення внутрішньої будови складальної одиниці, взаємозв'язку її деталей.
Розріз на складальному кресленні — це сукупність розрізів окремих деталей складальної одиниці, зображеної на кресленні.
Розміри, які наносяться на складальних кресленнях, поділяються на дві групи: - розміри, які повинні бути виконані чи проконтрольовані за даним складальним кресленням називаються
виконавчими;
- розміри, які не підлягають виконанню за даним складальним кресленням і для більшої зручності користування наносяться кресленням називаються
довідковими.
До першої групи належить-,
монтажні розміри, розміри елементів деталей, які виконуються у процесі чи після складання і розміри спряжених елементів деталей, які зумовлюють характер з'єднання.
До другої групи розмірів належать:
габаритні розміри, встановлювальні та приєднувальні розміри, характерні розміри (напр.: розміри профілю спеціальної різьби).
На складальному кресленні всі складові частини виробу нумерують відповідно до номерів позицій, які зазначені у специфікації складальної одиниці. Номери позицій наносять на полички ліній виносок, які проводять від зображень складових частин виробу.
Кожне складальне креслення супроводжують специфікацією.
розмірами.
специфікації відрізняються від основного напису для креслень.
Специфікація
— це документ, який визначає склад складальної одиниці. Він потрібний для виготовлення, комплектування конструкторських документів і планування запуску у виробництво складових частин складальної одиниці. Специфікація має вигляд таблиці, до якої заносять номери позицій, позначення робочих креслень деталей, що входять до складальної одиниці. Виконують її на окремих аркушах формату А4 за формою і заданими На навчальних кресленнях до специфікації здебільшого заносять розділи „Документація", „Деталі", „Стандартні вироби", „Матеріали".Кожне складальне креслення супроводжується основним написом. Форма основного напису та його розміри для При штрихуванні кожної деталі складальної одиниці додержуються таких правил: перерізи двох стичних металевих деталей заштриховують у різні боки, причому перерізи однієї і тієї ж самої деталі штрихують на всіх проекціях обов'язково в один і той самий бік.
Для набуття навичок у читанні складальних креслень потрібно вміти уявляти собі за кількома зображеннями креслення складальної одиниці, її просторову форму в цілому та кожної окремої деталі, що входить до неї. Передусім знайомляться з основним написом креслення, зі складною одиницею в цілому, з її призначенням, розташуванням усіх виглядів і розмірів, а також з усіма написами та технічними вимогами на кресленні. Після цього визначають з яких деталей складається вузол, яку форму має кожна з цих деталей та як вони з'єднанні між собою. Далі з'ясовують, як працює виріб, в якій послідовності його треба складати і розбирати.
РОЗРОБКА ВИХОВНОЇ ГОДИНИ На тему “
Доброта у нашому житті
”
Тема
:
Доброта у нашому житті
Мета:
формувати в учнів ціннісну орієнтацію, здатність формулювати моральні судження, розвивати уміння відрізняти погане від доброго, виховувати позитивне світосприйняття.
Обладнання:
Технічні засоби - проектор, добірка прислів’їв, афоризмів
Вступне слово Вчитель:
Тема нашої сьогоднішньої виховної години—
«Доброта у нашому житті»
. З дитинства нас намагаються виховувати в атмосфері доброти та любові, вчать відповідати добром на добро. Але ж нам не завжди так відповідають. Саме сьогодні ми з вами і поспілкуємось про добро та доброту.
Доброта – найбільша цінність нашого життя. Це саме та якість, що коштує так дешево, але цінується так дорого. Її не можна купити ні за які гроші. Ви вже мабуть замислювались про своє подальше життя, про своє майбутнє.
Кожен з вас хоче жити добре, красиво. Але не потрібно забувати в той же час про свою душу. Дбаючи про матеріальне, не забувати про духовні цінності.
Не хлібом єдиним живе людина. У цьому старовинному вислові – глибока думка: у людини багате і багатогранне духовне життя. У цьому світі є речі протилежні і непримиренні. Це добро і зло, правда і брехня, честь і безчестя, справедливість і несправедливість.
Бесіда.
Діти, підкажіть, доброта – це якість людини, що дається при народженні, чи її потрібно виховувати? (Діти висловлюють свої думки). Я також довго думала над цим питанням і дійшла до висновку, що людина повинна постійно удосконалювати себе на протязі життя.
Діти давайте спробуємо з’ясувати що таке добро?
Учні висловлюють свої думки.
Доброта Добро Доброта Доброта
– найбільша цінність нашого життя. Так, це саме та якість, що коштує так дешево, але цінується так дорого. Її не можна купити ні за які гроші, вона по краплиночці виховується змалечку.
- усе позитивне в житті людини, що відповідає їх інтересам, бажанням,мріям, - благо, позитив; протилежне – лихо, зло.
— це чутливе, дружнє ставлення до людей; привітність, ласка, прихильність.
— це співчуття, щирість і щедрість людської душі і велика любов.
Вчитель:
Сьогодні ми порушимо проблеми доброти, чуйності, співпереживання, милосердя, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді. Цілком природнім і закономірним вважається допомогти знедоленому, нещасному, поділитись шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість, порятувати хворого, заступитися за беззахисного. Кожен із вас, хто сидить у цьому класі, вже думає про своє подальше життя, про своє майбутнє. Кожен хоче жити добре, красиво. Але не потрібно забувати в той же час про свою душу.
Дбаючи про матеріальне, не забувати про духовні цінності.
Добрі слова і вчинки спрямовані на порозуміння між людьми, взаємодопомогу, підтримку одне одного. Вони породжують радість, задоволення, повагу, любов між людьми.
Творче завдання «Словничок добрих слів».
Учні перелічують «добрі» слова, вчитель допомагає учням дібрати слова з коренем «добро» і записує їх на дошці. Наприклад: «Добрий, добросердний, доброзичливий, добродійний, добропорядний, доброчесний, добросусідський».
Запитання до учнів.
Як ви розумієте слово «добрий»? Що означає бути добрим по-справжньому?
Вчитель:
старших.
Бесіда.
Бути добрим — це значить допомагати одне одному у біді, дарувати радість знайомим і незнайомим людям, захищати молодших і піклуватися про Учні розповідають про свої добрі вчинки (допоміг літній людині донести додому важку торбу, сходив за хлібом для хворої сусідки, допоміг маленькому школяру перейти вулицю, прибирав територію біля школи та ін.)
Творча гра «Збери приказки та прислів'я».
Вчитель читає учням початок приказки або прислів'я. Завдання учнів — закінчити вислів і пояснити його значення.
Добре діло твори... (сміливо.) Добрі діла тихо ходять, а злі. (як дзвони дзвонять.) Від добра добра. (не шукають.) Хто людям добра бажає, той. (і собі має.) Добрі вісті. (не лежать на місті.) Без доброго діла немає. (доброго імені.)
Роби добро скільки можеш — від цього. (не занеможеш.) За добро. (добром і платять.)
Тестування «Що означає бути добрим?».
Вчитель читає учням запитання. Вони мають відповідати на неї «так» або «ні».
Чи можна примусити людину бути доброю? Чи згодні ви з думкою, що «добротою світ живе»? Чи можна стати добрим лише на деякий час? Чи потрібно виявляти доброту у відношенні до будь-кого? Чи можна сказати, що доброта — найбільша окраса душі? Чи легко бути добрим? Чи можна доброту порівняти із сонцем? Чи є у вас бажання чинити добрі справи? Після проведення тестування учні пояснюють свої відповіді.
Вчитель: Вчитель:
У вас виявилось більше відповідей «так». Отже, бачу, що ви прагнете чинити добро. І це дуже правильно, адже воно приносить радість оточуючим.
Доброта, як чарівні ліки, здатна вилікувати від суму, скрути, безпорадності. Тож не слід забувати про це.
З давніх-давен гарні стосунки між людьми, взаємопідтримка, милосердя були основними у житті. До питань моральності людина звертається завжди. В цих питаннях наш народ має великий досвід, який знайшов своє вираження у прислів’ях.
(Учні по черзі зачитують прислів’я зі слайду)
Доброго тримайся – поганого цурайся.
Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла сподівайся.
Добро закарбовуй на камені, а зло записуй на снігу.
Хто людям добра бажає, той і собі має.
Велике діло – добре слово.
Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш
.
Перший крок до добра — не роби зла.
Життя дано людині на добрі справи. Не роби комусь того, що собі не мило
Вчитель:
Ми з вами підготували вислови відомих українських людей про добро і доброту. Давайте їх зараз по черзі зачитаємо. (Діти зачитують знайдені афоризми із слайду)
Заключне слово.
Творіть на землі добро, примножуйте кількість щасливих людей.
Відкривайте свої серця і душі навстіж для добра! Воно, як чарівні ліки, виліковує від багатьох хвороб.
розтринькувати його на погані справи.
Будьте добрими, щедрими, милосердними, і це повернеться вам сторицею. Адже немає вищої святині, ніж чисте сяйво доброти! Хочеться вірити, що у вас все буде гаразд. Пам’ятайте, людина на цім світі не вічна, життя коротке і гріх
На уроках креслення навчаємось
На уроках креслення навчаємось
Наочність в кабінеті креслення
Позаурочна діяльність
23.05.2013.”Тиждень моди”. Вироби, виготовлені власноруч ученицями гр.К-21, захоплють своєю красою Проща до Чудотворної ікони Пресвятої Богородиці в с. Воля Довголуцька. Травень 2013