Transcript презентація
Зрошувальні меліорації
Меліорація – це науково обгрунтована система організаційно господарських і технічних заходів спрямованих на збагачення та збереження природно – ресурсного потенціалу місцевості й істотне поліпшення природних умов
.
Розрізняють такі види меліорації : 1.
2.
3.
4.
5.
Гідротехнічні ; Агротехнічні ; Хімічні ; Лісотехнічні ; Культуртехнічні.
Агротехнічні меліорації передбачають регулювання водно фізичних і поживних режимів грунту , правильний вибір сівозмін, правильний вибір глибини і напрямку оранки, та снігозатримання.
Хімічні меліорації включають вапнування, внесення гіпсу, фосфорного борошна, внесення пестицидів для боротьби із заростанням каналів, застосування полімерів для зменшення фільтрації води з каналів
.
Культуртехнічні меліорації дають змогу поліпшити стан поверхні грунту шляхом видалення каміння, пеньків, кущів та планування.
Зрошення – це штучне зволоження грунту для одержання високих і стійких врожаїв сільськогосподар ських культур. Зрошення поділяється : Зволожувальне ; Удобрювальне ; Спеціальне
.
Зволожувальне зрошення поділяється на два види: діюче регулярно і одноразово.
При регулярно діючому зрошенні вода у зрошувальну мережу із джерела зрошення може подаватися самопливом, таке зрошення називається самопливним зрошувальну мережу насосними станціями зрошення називається . При подачі води у механічним.
Одноразово діюче паводкове і зрошення ділиться на лиманне . При цих видах зрошення грунт зволожується лише один раз за рік затопленням земель паводковими водами або водами весняного стоку.
Удобрювальне зрошення
Удобрювальне зрошення призначене для внесення добрив у ґрунт за допомогою поливної води, яка розчиняє добрива і транспортує їх у ґрунт.
Розрізняють наступні види удобрюваль ного зрошення: Зрошення стічними водами;
Зрошення весняними кількістю наносів.
водами з великою
Спеціальне зрошення
ділиться на: отеплювальне, окислювальне, ґрунтозахисне
.
Отеплювальне
зрошення застосовують для штучного продовження вегетаційного періоду шляхом зігрівання ґрунту. Полив проводять відпрацьованими водами теплоцентралей, термальними водами.
Окислювальне
полив водою, збагаченою киснем. зрошення це
В основному проводиться на рисових полях, ґрунти яких мають мало кисню.
Ґрунтозахисне
ґрунту водою. зрошення призначене для видалення з грунту надлишку солей, для знищення шкідників сільськогосподарських культур шляхом затоплення
Зрошувальна система – це комплекс гідротехнічних споруд, каналів і трубопроводів призначених для забору води з джерела зрошення, транспортування і розподілу її на земельній території.
Складові елементи зрошувальних систем:
джерело зрошення (річка, ставок, озеро, підземні води та ін.), яке повинно повністю забезпечувати потребу зрошувальної системи у воді;
водозабірна споруда трубопровід; (або насосна станція) для забору водії з джерела зрошення і подачі у канал або
зрошувальна мережа для транспортування і розподілу по ливної води складається з провідної і регулюючої мережі;
тимчасова зрошувальна мережа для розподілу води на поливній ділянці (при поверхневому способі зрошення);
водозбірно-скидна мережа перехоплення зливових і скидних вод; для
колекторно-дренажна вод; мережа для зниження рівня ґрунтових
гідротехнічні споруди регулювання витрат, швидкості руху тощо: й арматура для
на відкритій мережі споруди; : регулюючі, водопідпірні, спряжувальні, водопровідні
на закритій мережі скиди та ін; : гідранти, вантузи, регулятори тиску, компенсатори, запобіжна арматура, розподільні і оглядові колодязі, проміжні і кінцеві
експлуатаційні споруди (спостережні свердловини, пристрої автоматики, зв'язку);
природоохоронні споруди;
лісові смуги дії вітру; для запобігання шкідливої
дороги для проїзду техніки, проведення експлуатаційних заходів і вивозу сільськогосподарської продукції;
виробничі будівлі .
Типи зрошувальних систем:
За геоморфологічним розміщенням:
Передгірна Водозабір безгребельного типу. Головні канали розміщені вподовж або під гострим кутом до напряму похилу місцевості
Долинна річки Водозабір безгребельний або з механічним водопідйомом. Магістральний канал відходить з похилом менше похилу
Водороздільних рівнин і плато двостороннім командуванням Водозабір з механічним водопід'ємом. Магістральний канал проходить по водорозділу з
Типи зрошувальних систем: За виробничою потужністю:
Міжреспубліканські республіки і більше .
обслуговує 2 союзні
Міжобласні обслуговує 2 області і більше.
Міжгосподарські господарств.
обслуговує ряд
Внутрішньогосподарські господарство обслуговує одне
Типи зрошувальних систем:
За конструкцією:
Відкрита - всі елементи зрошувальної мережі виконані у вигляді відкритих каналів або лотоків.
Закрита - всі елементи зрошувальної мережі виконані із напірних або безнапірних труб.
Комбінована поєднання відкритих каналів і закритих трубопроводів.
Типи зрошувальних систем:
За способом водоподачі :
3 самопливним водозабором поступає із джерела зрошення самопливом .
вода
3 механічним водопідйомом джерело зрошення розмішене нижче зрошуваної площі і подача води здійснюється НС.
Самопливно-напірна місцевості.
- вода самопливом транспортується по закритих трубопроводах за рахунок напору, що створюється природним похилом
Типи зрошувальних систем:
За ступенем капітальності :
Стаціонарна - водозабірна споруда, НС, зрошувальна мережа і поливна техніка займають постійне місце.
Напівстаціонарна - Водозабірна споруда, НС і зрошувальна мережа займають постійне місце, а поливна техніка переміщується по полю в процесі поливу.
Пересувна всі елементи системи: НС, зрошувальна мережа (розбірна) і поливна техніка в процесі поливу переміщується з позиції на позицію.
Вимоги, що ставляться до зрошувальних систем: подавати воду на поля в будь-який час і в потрібних кількостях;
працювати з мінімальними витратами води на фільтрацію, випаровування;
займати мінімальні площі відчуження під усі елементи зрошувальної системи, мати високий ступінь земельного використання;
Вимоги, що ставляться до зрошувальних систем: забезпечувати якісний полив і високий коефіцієнт корисного використання води; мати мінімальну вартість будівництва й експлуатації; забезпечувати проектну врожайність сільськогосподарських культур.
Режим зрошення це сукупність норм, числа і строків поливу в залежності від кліматичних, гідрологічних, агротехнічних, організаційно господарських умов і біологічних особливостей рослин.
Види режимів зрошення:
Проектний — встановлюється за експериментальними даними наукових установ, проектних інститутів;
Плановий — відображає не тільки об'єм водоспоживання за вегетаційний період, а і необхідні витрати на воду (вартість електроенергії, заробітну плату, амортизаційні відрахування тощо):
Експлуатаційний даними безпосередніх спостережень у польових умовах.
— встановлюється за
Найбільш поширені методи розрахунку поливного режиму. :
Біокліматичний метод С.М. Алпатьєва водного балансу.
оснований на вірогідно-статистичному аналізі багаторічних значень дефіциту
Графічний метод з використанням кривої дефіцитів вологості розрахункового шару .
Найбільш поширені методи розрахунку поливного режиму. :
Графоаналітичний метод О.М. Костякова оснований на водно балансових розрахунках. Знаючи опади, хід сумарного випаровування, розрахунковий шар ґрунту за періодами вегетації і встановивши запаси вологи у розрахунковому шарі ґрунту максимальні, що відповідають НВ і мінімальні, можна аналітично і графічно визначити поливні норми і кількість поливів.
Зрошувальна норма ційний період для – це кількість води в метрах кубічних, яку необхідно подати на 1 га за вегета відновлення дефіциту вологи у розрахунковому шарі грунту, забезпечення проектного урожаю сільськогосподарських культур.
.
Поливна норма –
це об'єм води, який подається на 1 га за один полив для підтримання оптимального водно-повітряного режиму в розрахунковому шарі ґрунту.
Методи визначення числа і строків поливу :
за фазами росту; за морфологічними ознаками;
за фізіологічними показниками;
в залежності від вологості і метеорологічних показників.
В залежності від часу проведення всі поливи ділять па дві групи: вегетаційні і невегетаційні.
Вегетаційні поливи проводяться в в період вегетації рослин: посадкові — проводяться під час висадки розсади для забезпечення приживлення; підсадкові - для укорінення висадженої розсади та її приживлення; післяпосівні — проводять вслід за сівбою, для забезпечення своєчасних і дружніх сходів сільськогосподарських культур, які висівалися насінням; освіжувальні поливи (норма 50-100 м3/га), проводяться з метою зниження температури повітря і підвищення його відносної вологості, в основному застосовують для овочевих культур і цукрового буряка; зволожувальні поливи застосовуються для створення запасу вологи у грунті згідно розрахункових поливних норм; протизаморозкові , для захисту сільськогосподарських культур від переохолодження.
Поливи, які проводять на полі, незайнятому сільськогосподарськими культурами, називаються невегетаційними:
передпосівні — для зволоження грунту й одержання повних і дружніх сходів; провокаційні — з метою виклику проростання бур'янів для подальшого знищення передпосівною культивацією. Поливи проводять восени після збирання врожаю або ранньою весною; вологозарядкові весняний періоди з метою створення запасів вологи у шарі 1,5 -- проводять в осінній або ранній 2 м. Норми поливу -- 1200...2000 м3/га.
промивні поливи проводять в осінній або осінньо зимовий періоди з метою видалення з грунту надлишків водорозчинних солей. Промивні поливи виконують великими нормами 2-6 тис. м3/га.
Способи поливів :
Поверхневий ; Дощування ; Дрібнодисперсний ; Внутрішньогрунто вий ; Субіригація.
Поверхневий полив полягає в тому, що зрошувальна вода розподіляється на поверхні грунту, шляхом напуску її в борозни, смуги або чеки.
Дощування – спосіб поливу, при якому вода розпилюється у повітрі над зрошуваною площею спеціальними апаратами і падає дощем на рослини і грунт.
Дрібнодисперсне зрошення, при якому вода розпилюється на дрібні краплини, що вкривають листову поверхню рослин і ефективно регулюють мікроклімат пригрунтового шару повітря.
Внутрішньогрунтове зрошення здійснюється за допомогою підведення поливної води у кореневмісний шар грунту для підтримання заданої вологості.
Субіригація - це зволоження орного шару грунту за рахунок підняття по капілярах грунтових вод.
На головну.
На розділ № 2.