Зрошувальні меліорації



Меліорація – це науково обгрунтована система організаційно господарських і технічних заходів спрямованих на збагачення та збереження природно – ресурсного потенціалу місцевості й істотне поліпшення природних умов

.

Розрізняють такі види меліорації : 1.

2.

3.

4.

5.

Гідротехнічні ; Агротехнічні ; Хімічні ; Лісотехнічні ; Культуртехнічні.



Агротехнічні меліорації передбачають регулювання водно фізичних і поживних режимів грунту , правильний вибір сівозмін, правильний вибір глибини і напрямку оранки, та снігозатримання.



Хімічні меліорації включають вапнування, внесення гіпсу, фосфорного борошна, внесення пестицидів для боротьби із заростанням каналів, застосування полімерів для зменшення фільтрації води з каналів

.



Культуртехнічні меліорації дають змогу поліпшити стан поверхні грунту шляхом видалення каміння, пеньків, кущів та планування.

Зрошення – це штучне зволоження грунту для одержання високих і стійких врожаїв сільськогосподар ських культур. Зрошення поділяється : Зволожувальне ; Удобрювальне ; Спеціальне

.

Зволожувальне зрошення поділяється на два види: діюче регулярно і одноразово.



При регулярно діючому зрошенні вода у зрошувальну мережу із джерела зрошення може подаватися самопливом, таке зрошення називається самопливним зрошувальну мережу насосними станціями зрошення називається . При подачі води у механічним.



Одноразово діюче паводкове і зрошення ділиться на лиманне . При цих видах зрошення грунт зволожується лише один раз за рік затопленням земель паводковими водами або водами весняного стоку.

Удобрювальне зрошення



Удобрювальне зрошення призначене для внесення добрив у ґрунт за допомогою поливної води, яка розчиняє добрива і транспортує їх у ґрунт.



Розрізняють наступні види удобрюваль ного зрошення: Зрошення стічними водами;



Зрошення весняними кількістю наносів.

водами з великою

   

Спеціальне зрошення

ділиться на: отеплювальне, окислювальне, ґрунтозахисне

.



Отеплювальне

зрошення застосовують для штучного продовження вегетаційного періоду шляхом зігрівання ґрунту. Полив проводять відпрацьованими водами теплоцентралей, термальними водами.



Окислювальне

полив водою, збагаченою киснем. зрошення це



В основному проводиться на рисових полях, ґрунти яких мають мало кисню.



Ґрунтозахисне

ґрунту водою. зрошення призначене для видалення з грунту надлишку солей, для знищення шкідників сільськогосподарських культур шляхом затоплення



Зрошувальна система – це комплекс гідротехнічних споруд, каналів і трубопроводів призначених для забору води з джерела зрошення, транспортування і розподілу її на земельній території.

Складові елементи зрошувальних систем:



джерело зрошення (річка, ставок, озеро, підземні води та ін.), яке повинно повністю забезпечувати потребу зрошувальної системи у воді;



водозабірна споруда трубопровід; (або насосна станція) для забору водії з джерела зрошення і подачі у канал або



зрошувальна мережа для транспортування і розподілу по ливної води складається з провідної і регулюючої мережі;



тимчасова зрошувальна мережа для розподілу води на поливній ділянці (при поверхневому способі зрошення);



водозбірно-скидна мережа перехоплення зливових і скидних вод; для



колекторно-дренажна вод; мережа для зниження рівня ґрунтових



гідротехнічні споруди регулювання витрат, швидкості руху тощо: й арматура для



на відкритій мережі споруди; : регулюючі, водопідпірні, спряжувальні, водопровідні



на закритій мережі скиди та ін; : гідранти, вантузи, регулятори тиску, компенсатори, запобіжна арматура, розподільні і оглядові колодязі, проміжні і кінцеві



експлуатаційні споруди (спостережні свердловини, пристрої автоматики, зв'язку);



природоохоронні споруди;



лісові смуги дії вітру; для запобігання шкідливої



дороги для проїзду техніки, проведення експлуатаційних заходів і вивозу сільськогосподарської продукції;



виробничі будівлі .

Типи зрошувальних систем:



За геоморфологічним розміщенням:



Передгірна Водозабір безгребельного типу. Головні канали розміщені вподовж або під гострим кутом до напряму похилу місцевості



Долинна річки Водозабір безгребельний або з механічним водопідйомом. Магістральний канал відходить з похилом менше похилу



Водороздільних рівнин і плато двостороннім командуванням Водозабір з механічним водопід'ємом. Магістральний канал проходить по водорозділу з



Типи зрошувальних систем: За виробничою потужністю:



Міжреспубліканські республіки і більше .

обслуговує 2 союзні



Міжобласні обслуговує 2 області і більше.



Міжгосподарські господарств.

обслуговує ряд



Внутрішньогосподарські господарство обслуговує одне

Типи зрошувальних систем:



За конструкцією:



Відкрита - всі елементи зрошувальної мережі виконані у вигляді відкритих каналів або лотоків.



Закрита - всі елементи зрошувальної мережі виконані із напірних або безнапірних труб.



Комбінована поєднання відкритих каналів і закритих трубопроводів.

Типи зрошувальних систем:



За способом водоподачі :



3 самопливним водозабором поступає із джерела зрошення самопливом .

вода



3 механічним водопідйомом джерело зрошення розмішене нижче зрошуваної площі і подача води здійснюється НС.



Самопливно-напірна місцевості.

- вода самопливом транспортується по закритих трубопроводах за рахунок напору, що створюється природним похилом

Типи зрошувальних систем:



За ступенем капітальності :



Стаціонарна - водозабірна споруда, НС, зрошувальна мережа і поливна техніка займають постійне місце.



Напівстаціонарна - Водозабірна споруда, НС і зрошувальна мережа займають постійне місце, а поливна техніка переміщується по полю в процесі поливу.



Пересувна всі елементи системи: НС, зрошувальна мережа (розбірна) і поливна техніка в процесі поливу переміщується з позиції на позицію.



Вимоги, що ставляться до зрошувальних систем: подавати воду на поля в будь-який час і в потрібних кількостях;



працювати з мінімальними витратами води на фільтрацію, випаровування;



займати мінімальні площі відчуження під усі елементи зрошувальної системи, мати високий ступінь земельного використання;



Вимоги, що ставляться до зрошувальних систем: забезпечувати якісний полив і високий коефіцієнт корисного використання води; мати мінімальну вартість будівництва й експлуатації; забезпечувати проектну врожайність сільськогосподарських культур.



Режим зрошення це сукупність норм, числа і строків поливу в залежності від кліматичних, гідрологічних, агротехнічних, організаційно господарських умов і біологічних особливостей рослин.

Види режимів зрошення:



Проектний — встановлюється за експериментальними даними наукових установ, проектних інститутів;



Плановий — відображає не тільки об'єм водоспоживання за вегетаційний період, а і необхідні витрати на воду (вартість електроенергії, заробітну плату, амортизаційні відрахування тощо):



Експлуатаційний даними безпосередніх спостережень у польових умовах.

— встановлюється за

Найбільш поширені методи розрахунку поливного режиму. :



Біокліматичний метод С.М. Алпатьєва водного балансу.

оснований на вірогідно-статистичному аналізі багаторічних значень дефіциту



Графічний метод з використанням кривої дефіцитів вологості розрахункового шару .



Найбільш поширені методи розрахунку поливного режиму. :



Графоаналітичний метод О.М. Костякова оснований на водно балансових розрахунках. Знаючи опади, хід сумарного випаровування, розрахунковий шар ґрунту за періодами вегетації і встановивши запаси вологи у розрахунковому шарі ґрунту максимальні, що відповідають НВ і мінімальні, можна аналітично і графічно визначити поливні норми і кількість поливів.



Зрошувальна норма ційний період для – це кількість води в метрах кубічних, яку необхідно подати на 1 га за вегета відновлення дефіциту вологи у розрахунковому шарі грунту, забезпечення проектного урожаю сільськогосподарських культур.

.



Поливна норма –

це об'єм води, який подається на 1 га за один полив для підтримання оптимального водно-повітряного режиму в розрахунковому шарі ґрунту.

Методи визначення числа і строків поливу :

 

за фазами росту; за морфологічними ознаками;



за фізіологічними показниками;



в залежності від вологості і метеорологічних показників.

В залежності від часу проведення всі поливи ділять па дві групи: вегетаційні і невегетаційні.

      

Вегетаційні поливи проводяться в в період вегетації рослин: посадкові — проводяться під час висадки розсади для забезпечення приживлення; підсадкові - для укорінення висадженої розсади та її приживлення; післяпосівні — проводять вслід за сівбою, для забезпечення своєчасних і дружніх сходів сільськогосподарських культур, які висівалися насінням; освіжувальні поливи (норма 50-100 м3/га), проводяться з метою зниження температури повітря і підвищення його відносної вологості, в основному застосовують для овочевих культур і цукрового буряка; зволожувальні поливи застосовуються для створення запасу вологи у грунті згідно розрахункових поливних норм; протизаморозкові , для захисту сільськогосподарських культур від переохолодження.

Поливи, які проводять на полі, незайнятому сільськогосподарськими культурами, називаються невегетаційними:

    

передпосівні — для зволоження грунту й одержання повних і дружніх сходів; провокаційні — з метою виклику проростання бур'янів для подальшого знищення передпосівною культивацією. Поливи проводять восени після збирання врожаю або ранньою весною; вологозарядкові весняний періоди з метою створення запасів вологи у шарі 1,5 -- проводять в осінній або ранній 2 м. Норми поливу -- 1200...2000 м3/га.

промивні поливи проводять в осінній або осінньо зимовий періоди з метою видалення з грунту надлишків водорозчинних солей. Промивні поливи виконують великими нормами 2-6 тис. м3/га.

Способи поливів :

    

Поверхневий ; Дощування ; Дрібнодисперсний ; Внутрішньогрунто вий ; Субіригація.



Поверхневий полив полягає в тому, що зрошувальна вода розподіляється на поверхні грунту, шляхом напуску її в борозни, смуги або чеки.



Дощування – спосіб поливу, при якому вода розпилюється у повітрі над зрошуваною площею спеціальними апаратами і падає дощем на рослини і грунт.



Дрібнодисперсне зрошення, при якому вода розпилюється на дрібні краплини, що вкривають листову поверхню рослин і ефективно регулюють мікроклімат пригрунтового шару повітря.



Внутрішньогрунтове зрошення здійснюється за допомогою підведення поливної води у кореневмісний шар грунту для підтримання заданої вологості.



Субіригація - це зволоження орного шару грунту за рахунок підняття по капілярах грунтових вод.

 На головну.

 На розділ № 2.