Slide 1

Осушення проводиться для усунення
перезволоження ґрунту і створення
оптимального водно-повітряного
режиму протягом всього
вегетаційного періоду. Це
досягається штучним зниженням
рівня ґрунтових і відводом
надлишкових поверхневих вод.
Отже, осушення — це видалення
надлишкової вологи з ґрунту.


Slide 2

Осушення проводиться:
 в сільському і лісному господарствах,
 при будівництві доріг, аеродромів,
промислових підприємств,
 при добуванні корисних копалин,
 при освоєнні території під міста і
сільські населені пункти,
 для санітарного покращення
місцевості та інших цілей.


Slide 3

• Найважливішою умовою планомірного
розвитку країни є забезпечення
промисловості сировиною
сільськогосподарського виробництва.
а населення — продуктами харчування
У системі заходів по досягненню цієї
мети центральне місце належить
осушувальній меліорації, якій надається
вирішальна роль у стійкому нарощуванні
продовольчого фонду країни.


Slide 4

Осушувальні меліорації значною
мірою:
 сприяють підвищенню ефективності
сільськогосподарського виробництва,
 росту врожайності і валового збору
сільськогосподарської продукції,
 укріпленню економіки,
 перетворенню багатьох регіонів у
високорозвинені аграрно-промислові
комплекси.


Slide 5

Надлишкові зволожені землі, за
А.Д. Брудастовим, поділяються на
три види:


мінеральні надлишково зволожені
землі,



болота,



заболочені землі.


Slide 6

Мінеральні надлишково
зволожені землі —
це землі, більша частина твердої
фази яких представлена
мінеральною речовиною —
піщаними, глинистими або
пилуватими часточками.


Slide 7

Слід розрізняти мінеральні
надлишково зволожені землі
тимчасового або постійного
надлишкового зволоження:
слабко-, середньо- або добре
водопроникні.


Slide 8

До тимчасового перезволоження
відносяться землі:
 розміщені на водорозділах і
пологих схилах, які
перезволожуються періодично під
час весняного сніготанення та при
випаданні інтенсивних опадів;
 заплави річок, які періодично
затоплюються весняними або
літніми паводковими водами.


Slide 9

До постійно надлишково
зволожених земель відносяться:
 замкнуті пониження у заплавах
річок,
 ділянки, що зволожуються
напірними ґрунтовими водами,
 землі, що підтоплюються у
зонах водосховищ та озер.


Slide 10

Болотом називається
частина земної поверхні, що
характеризується сильно застійним
або слабко-проточним режимом
зволоження верхніх горизонтів
ґрунту, на якому виростає типова
болотна рослинність, відбувається
процес торфонакопичення і
потужність торфу становить ЗО..50 см.
Заболоченими називають ґрунти з
шаром торфу до 50 см.


Slide 11

Типи

боліт:

перехідні ,
низинні,
верхові болота.


Slide 12

Торф

—
це органічна маса, що
утворюється в результаті
відмирання і неповного
розкладання рослинних
залишків в анаеробних
умовах.


Slide 13

• Ботанічний склад торфу,
що показує, з яких рослин
утворився торф. Торф складається з
залишків деревної рослинності,
кущів, трав'янистої рослинності,
моху гіпнового (зеленого),
сфагнового (білого) та ін.;


Slide 14

ступінь розкладання торфу показує вміст у
торфі рослинних залишків.
За ступенем розкладання розрізняють:
 слабко розкладені торфовища — коли велика
частина (більше 60 %) рослинних залишків не
розклалася, а зберігається у вигляді стовбурів
дерев, стеблин та ін.;
 середньо розкладені торфовища —
зі ступенем рослинних залишків, що
збереглися (від 40 до 60 %);
 добре розкладені торфовища - коли більша
частина (більше 60 %) рослинних залишків
розклалась і являє собою безструктурну масу.


Slide 15

 зольність

торфу — показує вміст у

торфі мінеральних речовин (золи при
згоранні) у процентах. Торфовища з
великою зольністю краще
застосовувати для вирощування на
них сільськогосподарських культур, а з
меншою зольністю — на паливо;


Slide 16

потужність торфу
торфовища поділяються на:
 малопотужні

з шаром торфу до 1 м

 середньопотужні
 потужні

— 1...2 м торфу

— понад 2 м торфу;


Slide 17

Велика вологість і
вологоємкість торфу у
природному стані.
 Неосушений торф має за об'ємом
88...97 % води,
2...10 % сухої речовини і
1...7 % газів.
Торфовища мають високу
вологоємкість — здатність
поглинати велику кількість води і
добре утримувати її;


Slide 18

осідання торфу у процесі
осушення — це ущільнення
торф'яного перелогу при видаленні з
нього води.
Осідання спостерігається протягом
тривалого часу (до 15...20 років), але
основна частина його відбувається у
перші 2.-.З роки. Величина осідання
торфу може досягати 10...15 % для
щільних торфовищ і 25...40 % для
пухких;


Slide 19

 просідання

торфу — ущільнення

торф'яного перелогу під дією
зовнішніх навантажень — дамб,

дорожнього полотна, важких
машин;


Slide 20

 водопроникність

торф'яних

грунтів. коефіцієнт фільтрації
торфу до осушення становить в
середньому від 0,2 до 2,0 м/доб, в
процесі осушення та ущільнення
торф'яного перелогу він може
зменшуватись у 2...З рази і більше.


Slide 21

 Осушувальна

система – це осушувана

територія з комплексом інженерних споруд
та пристроїв , спрямованих на запобігання
або ліквідацію надмірного зволоження
земель та призначених для видалення з

осушуваної території надлишкової
поверхневої і ґрунтової води.


Slide 22

Основні елементи осушувальної
системи:
 1. Водоприймач (річка, озеро та ін.) —
призначений для прийому води з
осушуваної території.
 2. Осушувальна мережа, яка за
призначенням поділяється на:
 регулюючу,
 огороджувальну,
 провідну.


Slide 23

 регулююча

мережа призначена

для відведення з кореневмісного
шару надлишкових вод і
підтримання в ньому оптимального

водно-повітряного режиму;


Slide 24

 огороджувальна мережа
призначена для захисту
осушуваної території від
припливу надлишкових
поверхневих і ґрунтових вод

зі сторони;


Slide 25

провідна осушувальна
мережа
збирає надлишкову воду з
регулюючої й огороджувальної мереж і відводить
за межі осушуваної території
в водоприймач.


Slide 26

3. Зволожувальна або
зрошувальна мережа,
яка забезпечує подачу
води у кореневмісний
шар ґрунту у посушливі
періоди.


Slide 27

4. Гідротехнічні
споруди —
призначені для
керування потоком води
у каналах і
трубопроводах.


Slide 28

5. Водосховища проектуються для
регулювання стоку і

забезпечення зволоження
осушених земель.


Slide 29

6. Дамби обвалування
забезпечують захист
осушуваних земель під
затоплення з боку
водосховищ, озер або
річок-водоприймачів.


Slide 30

7. Дорожна мережа —
служить для проїзду
транспорту і
сільськогосподарських
машин на осушувальній
системі (дороги, мости,
переїзди та ін.).


Slide 31

8. Природоохоронні
споруди і пристрої застосовуються для охорони
ґрунтового покриву,
тваринного і рослинного
світу, (лісові смуги, охоронні
зони, пляжі, підживлювальні
і скидні канали для
водоймищ, мости-переходи
для диких тварин ).


Slide 32

9. Експлуатаційні
споруди —
забезпечують контроль і
керування водним
режимом грунтів, а також
підтримання
меліоративної системи у
справному стані.


Slide 33


Slide 34

Осушувальні системи
поділяються на такі види:
 За характером дії на водний
режим ґрунту:
 осушувальні системи
односторонньої дії;
 осушувальні системи з попереднім
шлюзуванням;
 осушувально-зволожувальні
системи двохсторонньої дії.


Slide 35

• За способом відведення
надлишкових вод з
осушуваної території у
водоприймач:
• самопливні;
• з машинним водопідйомом
(польдерні системи);
• змішані.


Slide 36

За конструкцією:
відкриті

системи;
закриті системи;
комбіновані системи.


Slide 37

За розміщенням
осушувальної мережі на
місцевості:
горизонтальні;
вертикальні.


Slide 38

Сучасні

меліоративні системи
за характером дії на водний
режим грунтів проектуються
осушувально-зволожувальними
двохсторонньої дії,
за конструкцією —
комбінованими.


Slide 39

 Вимоги

систем

до осушувальних

Осушувальна система повинна
забезпечувати створення
сприятливого водного режиму
грунтів для вирощування
високих і гарантованих врожаїв
сільськогосподарських культур.


Slide 40

 Для вирощування високих і стійких
врожаїв сільськогосподарських
культур необхідно створювати
оптимальні умови всіх
найважливіших для життя рослин
факторів зовнішнього середовища:
вологи, повітря, поживних речовин,
тепла і світла.


Slide 41

 Оптимальний водно-повітряний
режим грунтів характеризується
наступними показниками:
 1. Аерація ґрунту повинна бути
такою, при якій забезпечується
вільний газообмін між ґрунтом та
атмосферою. Оптимальний рівень
аерації становить 20...40 %
шпаруватості ґрунту.


Slide 42

 2. Оптимальна вологість
осушуваних грунтів у
вегетаційний період повинна
становити під 55 до 80 % повної
вологоємкості,
70...80 % відповідають
вологолюбним рослинам,
55...65 % — зерновим та
технічним культурам.


Slide 43

 3. Норма осушення необхідна глибина стояння
рівня ґрунтових вод, при якій
у кореневмісному шарі
ґрунту підтримується
оптимальний
водно-повітряний режим для
сільськогосподарських
культур.


Slide 44

 Норма осушення залежить від:

 видів сільськогосподарських

культур;
 видів ґрунту і в першу чергу від
висоти капілярного підняття
вологи в них;
 періодів року;
 кліматичних факторів (опадів та
випаровування).


Slide 45

• Норма осушення
встановлюється на:
• посівний,
• вегетаційний,
• збиральний періоди.


Slide 46


Slide 47

• Допустима тривалість перезволоження.
Допустимі строки вивільнення орного
• (0...25 см) шару ґрунту від надлишкової
води такі:
• для зернових і овочевих культур- 1..2 доби,
для багаторічних трав — 2...З доби.
• З підорного (30...50 см) шару надлишкова
вода повинна відводитись на наступні
2...З доби, а з горизонту 50...80 см — ще за
4...5 діб.


Slide 48

• У вегетаційний період затоплення без
зниження врожаїв сільськогосподарських
культур можливе не більше як на 0,5
доби для зернових,
• 0,8 — для овочевих культур і
коренеплодів і
• 1...2 доби — для багаторічних трав.
• Навесні не допускається затоплення
озимих зернових. Луки, залежно від
складу травосуміші, можуть
затоплюватись на 10...25 діб.


Slide 49

Причини перезволожений
осушуваних земель
Клімат - зональна умова, в
основі якої закладені
атмосферні опади та
сумарне випаровування з
поверхні ґрунту і рослинами.


Slide 50

Геологічна будова виявляє
великий вплив на водний
режим території. Найбільш
заболочені великі впадини і
пониження земної поверхні,
складені потужною товщею
осадових порід, в які
стікають поверхневі та
підземні води з прилеглих
височин.


Slide 51

Рельєф місцевості також
істотно впливає на заболоченість
ґрунту. У зоні надлишковою
зволоження менше заболочені
підвищені елементи рельєфу
(водорозділи, круті схили).
Найбільш заболочені безстічні,
слабкопроточні пониження та
безпохилі рівнини.


Slide 52

Природна дренованість
характеризується густиною

річної мережі, її глибиною,
похилами поверхні землі,
водопроникністю грунтів та
порід, що їх підстилають.


Slide 53

Літологічні умови
характеризують будову
грунтів і порід, що їх

підстилають.


Slide 54

Гідрогеологічні умови
характеризують
псрезволоженість ґрунту за
ознакою залягання рівня
ґрунтових вод над
водоупором, який
формується за рахунок
поглинутих атмосферних
опадів.


Slide 55

Типи водного живлення
Атмосферний - основним
джерелом перезволоження є
атмосферні опади. На ділянках з
малими похилами та глинистими
слабопроникними ґрунтами
атмосферні опади застоюються на
поверхні і в орному шарі,
періодично утворюючи верховодку.
Атмосферний тип водного
живлення проявляється також на
плоских рівнинах.


Slide 56

Ґрунтовий —
перезволоження
проходить під впливом
неглибокого залягання
рівнів ґрунтових вод і
притоків ґрунтових вод з
боку схилів.


Slide 57

Ґрунтово-напірний
— характерний для грунтів, на яких
нижче безнапірних вод залягають
водоносні горизонти, що містять
напірні води. Вони надходять знизу
через «вікна» (розмиви)
водонепроникної товщі або під
тиском просочуються через
слабкопроникний шар (капілярне
підживлення).


Slide 58

Схиловий
(делювіальний) —
характерний для рівнин,
на які поверхневий стік
поступає зі схилів.


Slide 59

Намивний (алювіальний) звичайний для річних і озерних
заплав, перезволожених за
рахунок періодичного
затоплення водами, що
надходять на заплави з річок
під час розливів.


Slide 60

• Таким чином, основними причинами
надлишкового зволоження є:
• слабководопроникних грунтів —
уповільнений поверхневий стік;
• водопроникних грунтів - високе
стояння рівня ґрунтових вод і
уповільнений поверхневий стік;
• заплавних земель — затоплення їх на
час паводків.


Slide 61


Slide 62

 Методи осушення визначають
основні шляхи усунення
надлишкової зволоженості
земель. Вони призначаються
залежно від типів водного
живлення та причин
надлишкового зволоження.


Slide 63

 Основні методи осушення:
 зниження рівня ґрунтових вод;
 зниження напірності ґрунтових вод;
 прискорення стоку поверхневих вод і
відведення води з орного горизонту;
 огородження осушуваної території
від припливу з боку надлишкових
поверхневих та ґрунтових вод.


Slide 64

 Способи осушення —
це технічні заходи, за допомогою
яких забезпечується боротьба з
надлишковим зволоженням земель.
Вони залежать від методів осушення,
господарського використання
територій, економічних можливостей,
досягнень науки і техніки.


Slide 65

Основні способи осушення:
 закритий горизонтальний
дренаж;
 відкриті канали;
 нагірні і ловильні канали;
 вертикальний дренаж.


Slide 66

 Орні землі осушують переважно
закритим горизонтальним дренажем.
 Низькопродуктивні луки та пасовища —
мережею відкритих каналів.
 Огородження осушуваних територій —
нагірними і ловильними каналами.
 У відповідних гідрогеологічних умовах при
ґрунтовому та грунтово-напірному типу
водного живлення — вертикальним
дренажем.


Slide 67

 Всі розглянуті методи і способи осушення
земель необхідно застосовувати у комплексі з
такими заходами:
 регулюванням річок-водоприймачів з метою
поліпшення пропуску паводків на заплавах;
 регулюванням (затриманням) стоку на
водозборі і у верхів'ї річки за допомогою
будівництва ставків та водосховищ, створення
лісових смуг;
 агромеліоративними заходами, спрямованими
на прискорення поверхневого стоку або
підвищення водопроникності осушуваних
земель.


Slide 68

 На головну.
 На “Розділ №3”.