Slide 1

Повніше усвідомлюючи
минуле, ми осмислюємо
сучасне, краще розкриваємо
суть майбутнього.
О.Герцен

Етапи створення та розвитку шкільного музею:
1. На початку виникнення (межа ХІХ-ХХ століття) і
остаточно до 20-их років ХХ ст. шкільний музей
створюється з потреб школи в наочному викладанні.
2. 30-ті та 40-ві роки. Музей як наочність перетворюється на
краєзнавчий.
3. 50-ті роки. Створення мережі музеїв. Утворюються музеї
практично всіх профілів.
4. 70-80-ті роки. Створення великої мережі шкільних музеїв
різних профілів. З’являються музеї-лідери, які формують
взірець шкільного музею і впливають на решту.
5. 90-ті роки. Криза. Занепад і закриття. Модифікація.
6. Початок ХХІ століття. Починаючи з 2004 року – зростання
новостворених, відновлення роботи закритих музеїв.
Різноманітність профілів. Створення нового напрямку в
освіті – музейна педагогіка.

Основні завдання музею
- формування у підростаючого покоління розуміння
нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і
майбутнього України;
- формувати в учнів науково-матеріалістичний світогляд;
розвивати
творчу
самодіяльність
і
громадську
активність учнів, формувати активну життєву позицію;
- сприяти загальному розвитку і розширенню кругозору
учнів, вихованню в них пізнавальних інтересів, творчих
здібностей, дослідницьких нахилів; прищеплювати
вміння
самостійно
поповнювати
свої
знання,
орієнтуватися у стрімкому потоці політичної та наукової
інформації;

Основні завдання музею
-розширювати зміст навчально-виховного
забезпечувати тісний зв’язок його з життям;

процесу,

-сприяти профорієнтації учнів;

- залучати учнів до активної участі у збереженні і
популяризації серед населення пам’яток матеріальної та
духовної культури нашого народу, охороні природи,
вивчення ресурсів країни.

Мета музейної діяльності
• Перетворення шкільних музеїв на ефективний засіб
навчання, розвитку, виховання молоді у процесі
вивчення історії та культурної спадщини України.
• Розробка і впровадження у навчальний процес
науково-методичних засад музейної педагогіки, а
також краєзнавства.
• Використання музейних засобів інформації для
створення відчуття історичного періоду.
• Формування функціональних компетенцій учнів,
що набувається в процесі роботи з музейними
експонатами.

Профілі музеїв
•Історичні
•Краєзнавчі
•Археологічні
•Природничі
•Літературні
•Мистецькі
•Етнографічні
•Технічні
•Галузеві

Робота над створенням музею
•Розробка концепції музею
•Наукова підготовка експозицій
•Складання тематико-експозиційного плану
•Добір та виготовлення експонатів, облік та
інвентаризація пам’яток
•Оформлення та монтаж експозицій
•Відкриття експозицій та подальша робота
музею

Концепція музею

Це довгострокова програма
діяльності активу музею.

У Положенні музею визначаються
•назва музею, його статус
•мета, основні завдання та напрямки діяльності
•створення та організація роботи музею
•керівництво роботою музею (права та обов’язки
керівника навчального закладу, ради музею та
інших засновників: піклувальної ради, ради
ветеранів та ін.
облік та збереження фондів, фінансування
(склад майна музею, джерела надходження
коштів та їх використання, порядок його
реорганізації та ліквідації, умови збереження
музейного зібрання в разі ліквідації музею

Планування
І. Вступ
ІІ. Організаційна робота.
ІІІ. Робота з активом.
ІV. Робота з фондами.
V. Пошуково-дослідницька робота.
VI. Культурно-просвітницька робота.
VII. Робота з державними та громадськими
організаціями.

Основні вимоги до змісту екскурсії
достовірність та повнота наукової
інформації
- викладення її відповідно до сучасних
наукових досліджень
- сприяння поширенню об’єктивних наукових
знань
-

“…не грубою поверховою
дисципліною мусить
підтримувати порядок учитель
(екскурсовод), а глибоким
психологічним тактом й
цікавістю своїх пояснень”
С.Ф.Русова

Складові майстерності екскурсовода
•Мовні вміння ( вміння говорити грамотно, зрозуміло, красиво,
виразно інтонувати своє мовлення, виражати думки та
почуття)
•Мімічна та пантомімічна виразність, точні жести. Виразні
погляди, посмішка.
•Уміння керувати своїм емоційним станом, бути привітним,
доброзичливим.
•Володіння елементами режисерських та акторських вмінь, що
дає змогу екскурсоводу активно впливати на аудиторію

Вимоги до проведення занять у музеї
•Заняття повинне мати конкретну (навчальну, виховну,
розвивальну) мету
•Діти мають усвідомлювати, що музей – не розвага, а
серйозна робота, тому потрібно готуватися до нього
•Відвідувати музей потрібно після попередньої підготовки і
в процесі шкільних занять, коли діти не втомилися й готові
до сприйняття
•Слід відмовитись від оглядових екскурсій як досить
важких не для свідомості дитини, а й дорослого
•Відбирати експонати для екскурсійного показу потрібно на
основі вікових інтересів дитини
•Підсумком відвідин музею має бути самостійна творчість
дітей (малюнок, твір на тему побаченого, створення
моделей тощо).

Форми виховної роботи
•Екскурсія
•Урок пам’яті
•Літературно-музичні композиції
•Заочні мандрівки, екскурсії
•Історичні вікторини
•Зустрічі з видатними людьми
•Огляди
•Година класного керівника в шкільному музеї
•Проекти
• Квести

Чинники соціалізації особистості засобами
музейної педагогіки
• інтеграція візуальних засобів масової інформації у
практику освіти;
• залучення музеїв у нові інтеграційні процеси, що
передбачає децентралізацію управління та створення
навчальних комплексів;
• розвиток індустрії туризму, що потребує якісну підготовку
нових спеціалістів;
• підвищення якості форм організації навчання в музеї, що
стимулює взаємодію вихованців та збільшує інтерес до
музейних експонатів;
• залучення музеїв до сфери дозвілля, що розширює
контакти з глядацькою аудиторією;
• зміна психологічної установки особистості, що зумовлює
посилення зворотного зв’язку між відвідувачами і
музейними спеціалістами.

Специфіка впливу музейної педагогіки на процеси
взаємодії людей у суспільстві
• організація дискусій з метою вирішення актуальних
соціальних питань людства у глобальному вимірі;
• позитивне сприйняття власної ідентичності та
відчуття власної гідності у різних відвідувачів (у
контексті міжкультурного діалогу);
• урахування мультиперспективного підходу до
історії різних спільнот (громад) певної країни;
• підвищення культурної компетенції музею та
активізація його навчальних та посередницьких
функцій.

1. Виховна, навчальна робота шкільних музеїв спрямована
на формування гармонійної, соціально активної
особистості, на її моральне, естетичне виховання,
поглиблення інформованості, освіченості.
2. Ефект у дослідженні музейного матеріалу буде тоді, коли
цей матеріал є не тільки засобами ілюстрації, а й джерелом
отримання нових знань, розширення наукового світогляду
учнів.
3. Актуальним на сьогодні є використання музейних
експонатів із застосуванням новітніх інформаційних
технологій.


Slide 2

Повніше усвідомлюючи
минуле, ми осмислюємо
сучасне, краще розкриваємо
суть майбутнього.
О.Герцен

Етапи створення та розвитку шкільного музею:
1. На початку виникнення (межа ХІХ-ХХ століття) і
остаточно до 20-их років ХХ ст. шкільний музей
створюється з потреб школи в наочному викладанні.
2. 30-ті та 40-ві роки. Музей як наочність перетворюється на
краєзнавчий.
3. 50-ті роки. Створення мережі музеїв. Утворюються музеї
практично всіх профілів.
4. 70-80-ті роки. Створення великої мережі шкільних музеїв
різних профілів. З’являються музеї-лідери, які формують
взірець шкільного музею і впливають на решту.
5. 90-ті роки. Криза. Занепад і закриття. Модифікація.
6. Початок ХХІ століття. Починаючи з 2004 року – зростання
новостворених, відновлення роботи закритих музеїв.
Різноманітність профілів. Створення нового напрямку в
освіті – музейна педагогіка.

Основні завдання музею
- формування у підростаючого покоління розуміння
нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і
майбутнього України;
- формувати в учнів науково-матеріалістичний світогляд;
розвивати
творчу
самодіяльність
і
громадську
активність учнів, формувати активну життєву позицію;
- сприяти загальному розвитку і розширенню кругозору
учнів, вихованню в них пізнавальних інтересів, творчих
здібностей, дослідницьких нахилів; прищеплювати
вміння
самостійно
поповнювати
свої
знання,
орієнтуватися у стрімкому потоці політичної та наукової
інформації;

Основні завдання музею
-розширювати зміст навчально-виховного
забезпечувати тісний зв’язок його з життям;

процесу,

-сприяти профорієнтації учнів;

- залучати учнів до активної участі у збереженні і
популяризації серед населення пам’яток матеріальної та
духовної культури нашого народу, охороні природи,
вивчення ресурсів країни.

Мета музейної діяльності
• Перетворення шкільних музеїв на ефективний засіб
навчання, розвитку, виховання молоді у процесі
вивчення історії та культурної спадщини України.
• Розробка і впровадження у навчальний процес
науково-методичних засад музейної педагогіки, а
також краєзнавства.
• Використання музейних засобів інформації для
створення відчуття історичного періоду.
• Формування функціональних компетенцій учнів,
що набувається в процесі роботи з музейними
експонатами.

Профілі музеїв
•Історичні
•Краєзнавчі
•Археологічні
•Природничі
•Літературні
•Мистецькі
•Етнографічні
•Технічні
•Галузеві

Робота над створенням музею
•Розробка концепції музею
•Наукова підготовка експозицій
•Складання тематико-експозиційного плану
•Добір та виготовлення експонатів, облік та
інвентаризація пам’яток
•Оформлення та монтаж експозицій
•Відкриття експозицій та подальша робота
музею

Концепція музею

Це довгострокова програма
діяльності активу музею.

У Положенні музею визначаються
•назва музею, його статус
•мета, основні завдання та напрямки діяльності
•створення та організація роботи музею
•керівництво роботою музею (права та обов’язки
керівника навчального закладу, ради музею та
інших засновників: піклувальної ради, ради
ветеранів та ін.
облік та збереження фондів, фінансування
(склад майна музею, джерела надходження
коштів та їх використання, порядок його
реорганізації та ліквідації, умови збереження
музейного зібрання в разі ліквідації музею

Планування
І. Вступ
ІІ. Організаційна робота.
ІІІ. Робота з активом.
ІV. Робота з фондами.
V. Пошуково-дослідницька робота.
VI. Культурно-просвітницька робота.
VII. Робота з державними та громадськими
організаціями.

Основні вимоги до змісту екскурсії
достовірність та повнота наукової
інформації
- викладення її відповідно до сучасних
наукових досліджень
- сприяння поширенню об’єктивних наукових
знань
-

“…не грубою поверховою
дисципліною мусить
підтримувати порядок учитель
(екскурсовод), а глибоким
психологічним тактом й
цікавістю своїх пояснень”
С.Ф.Русова

Складові майстерності екскурсовода
•Мовні вміння ( вміння говорити грамотно, зрозуміло, красиво,
виразно інтонувати своє мовлення, виражати думки та
почуття)
•Мімічна та пантомімічна виразність, точні жести. Виразні
погляди, посмішка.
•Уміння керувати своїм емоційним станом, бути привітним,
доброзичливим.
•Володіння елементами режисерських та акторських вмінь, що
дає змогу екскурсоводу активно впливати на аудиторію

Вимоги до проведення занять у музеї
•Заняття повинне мати конкретну (навчальну, виховну,
розвивальну) мету
•Діти мають усвідомлювати, що музей – не розвага, а
серйозна робота, тому потрібно готуватися до нього
•Відвідувати музей потрібно після попередньої підготовки і
в процесі шкільних занять, коли діти не втомилися й готові
до сприйняття
•Слід відмовитись від оглядових екскурсій як досить
важких не для свідомості дитини, а й дорослого
•Відбирати експонати для екскурсійного показу потрібно на
основі вікових інтересів дитини
•Підсумком відвідин музею має бути самостійна творчість
дітей (малюнок, твір на тему побаченого, створення
моделей тощо).

Форми виховної роботи
•Екскурсія
•Урок пам’яті
•Літературно-музичні композиції
•Заочні мандрівки, екскурсії
•Історичні вікторини
•Зустрічі з видатними людьми
•Огляди
•Година класного керівника в шкільному музеї
•Проекти
• Квести

Чинники соціалізації особистості засобами
музейної педагогіки
• інтеграція візуальних засобів масової інформації у
практику освіти;
• залучення музеїв у нові інтеграційні процеси, що
передбачає децентралізацію управління та створення
навчальних комплексів;
• розвиток індустрії туризму, що потребує якісну підготовку
нових спеціалістів;
• підвищення якості форм організації навчання в музеї, що
стимулює взаємодію вихованців та збільшує інтерес до
музейних експонатів;
• залучення музеїв до сфери дозвілля, що розширює
контакти з глядацькою аудиторією;
• зміна психологічної установки особистості, що зумовлює
посилення зворотного зв’язку між відвідувачами і
музейними спеціалістами.

Специфіка впливу музейної педагогіки на процеси
взаємодії людей у суспільстві
• організація дискусій з метою вирішення актуальних
соціальних питань людства у глобальному вимірі;
• позитивне сприйняття власної ідентичності та
відчуття власної гідності у різних відвідувачів (у
контексті міжкультурного діалогу);
• урахування мультиперспективного підходу до
історії різних спільнот (громад) певної країни;
• підвищення культурної компетенції музею та
активізація його навчальних та посередницьких
функцій.

1. Виховна, навчальна робота шкільних музеїв спрямована
на формування гармонійної, соціально активної
особистості, на її моральне, естетичне виховання,
поглиблення інформованості, освіченості.
2. Ефект у дослідженні музейного матеріалу буде тоді, коли
цей матеріал є не тільки засобами ілюстрації, а й джерелом
отримання нових знань, розширення наукового світогляду
учнів.
3. Актуальним на сьогодні є використання музейних
експонатів із застосуванням новітніх інформаційних
технологій.


Slide 3

Повніше усвідомлюючи
минуле, ми осмислюємо
сучасне, краще розкриваємо
суть майбутнього.
О.Герцен

Етапи створення та розвитку шкільного музею:
1. На початку виникнення (межа ХІХ-ХХ століття) і
остаточно до 20-их років ХХ ст. шкільний музей
створюється з потреб школи в наочному викладанні.
2. 30-ті та 40-ві роки. Музей як наочність перетворюється на
краєзнавчий.
3. 50-ті роки. Створення мережі музеїв. Утворюються музеї
практично всіх профілів.
4. 70-80-ті роки. Створення великої мережі шкільних музеїв
різних профілів. З’являються музеї-лідери, які формують
взірець шкільного музею і впливають на решту.
5. 90-ті роки. Криза. Занепад і закриття. Модифікація.
6. Початок ХХІ століття. Починаючи з 2004 року – зростання
новостворених, відновлення роботи закритих музеїв.
Різноманітність профілів. Створення нового напрямку в
освіті – музейна педагогіка.

Основні завдання музею
- формування у підростаючого покоління розуміння
нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і
майбутнього України;
- формувати в учнів науково-матеріалістичний світогляд;
розвивати
творчу
самодіяльність
і
громадську
активність учнів, формувати активну життєву позицію;
- сприяти загальному розвитку і розширенню кругозору
учнів, вихованню в них пізнавальних інтересів, творчих
здібностей, дослідницьких нахилів; прищеплювати
вміння
самостійно
поповнювати
свої
знання,
орієнтуватися у стрімкому потоці політичної та наукової
інформації;

Основні завдання музею
-розширювати зміст навчально-виховного
забезпечувати тісний зв’язок його з життям;

процесу,

-сприяти профорієнтації учнів;

- залучати учнів до активної участі у збереженні і
популяризації серед населення пам’яток матеріальної та
духовної культури нашого народу, охороні природи,
вивчення ресурсів країни.

Мета музейної діяльності
• Перетворення шкільних музеїв на ефективний засіб
навчання, розвитку, виховання молоді у процесі
вивчення історії та культурної спадщини України.
• Розробка і впровадження у навчальний процес
науково-методичних засад музейної педагогіки, а
також краєзнавства.
• Використання музейних засобів інформації для
створення відчуття історичного періоду.
• Формування функціональних компетенцій учнів,
що набувається в процесі роботи з музейними
експонатами.

Профілі музеїв
•Історичні
•Краєзнавчі
•Археологічні
•Природничі
•Літературні
•Мистецькі
•Етнографічні
•Технічні
•Галузеві

Робота над створенням музею
•Розробка концепції музею
•Наукова підготовка експозицій
•Складання тематико-експозиційного плану
•Добір та виготовлення експонатів, облік та
інвентаризація пам’яток
•Оформлення та монтаж експозицій
•Відкриття експозицій та подальша робота
музею

Концепція музею

Це довгострокова програма
діяльності активу музею.

У Положенні музею визначаються
•назва музею, його статус
•мета, основні завдання та напрямки діяльності
•створення та організація роботи музею
•керівництво роботою музею (права та обов’язки
керівника навчального закладу, ради музею та
інших засновників: піклувальної ради, ради
ветеранів та ін.
облік та збереження фондів, фінансування
(склад майна музею, джерела надходження
коштів та їх використання, порядок його
реорганізації та ліквідації, умови збереження
музейного зібрання в разі ліквідації музею

Планування
І. Вступ
ІІ. Організаційна робота.
ІІІ. Робота з активом.
ІV. Робота з фондами.
V. Пошуково-дослідницька робота.
VI. Культурно-просвітницька робота.
VII. Робота з державними та громадськими
організаціями.

Основні вимоги до змісту екскурсії
достовірність та повнота наукової
інформації
- викладення її відповідно до сучасних
наукових досліджень
- сприяння поширенню об’єктивних наукових
знань
-

“…не грубою поверховою
дисципліною мусить
підтримувати порядок учитель
(екскурсовод), а глибоким
психологічним тактом й
цікавістю своїх пояснень”
С.Ф.Русова

Складові майстерності екскурсовода
•Мовні вміння ( вміння говорити грамотно, зрозуміло, красиво,
виразно інтонувати своє мовлення, виражати думки та
почуття)
•Мімічна та пантомімічна виразність, точні жести. Виразні
погляди, посмішка.
•Уміння керувати своїм емоційним станом, бути привітним,
доброзичливим.
•Володіння елементами режисерських та акторських вмінь, що
дає змогу екскурсоводу активно впливати на аудиторію

Вимоги до проведення занять у музеї
•Заняття повинне мати конкретну (навчальну, виховну,
розвивальну) мету
•Діти мають усвідомлювати, що музей – не розвага, а
серйозна робота, тому потрібно готуватися до нього
•Відвідувати музей потрібно після попередньої підготовки і
в процесі шкільних занять, коли діти не втомилися й готові
до сприйняття
•Слід відмовитись від оглядових екскурсій як досить
важких не для свідомості дитини, а й дорослого
•Відбирати експонати для екскурсійного показу потрібно на
основі вікових інтересів дитини
•Підсумком відвідин музею має бути самостійна творчість
дітей (малюнок, твір на тему побаченого, створення
моделей тощо).

Форми виховної роботи
•Екскурсія
•Урок пам’яті
•Літературно-музичні композиції
•Заочні мандрівки, екскурсії
•Історичні вікторини
•Зустрічі з видатними людьми
•Огляди
•Година класного керівника в шкільному музеї
•Проекти
• Квести

Чинники соціалізації особистості засобами
музейної педагогіки
• інтеграція візуальних засобів масової інформації у
практику освіти;
• залучення музеїв у нові інтеграційні процеси, що
передбачає децентралізацію управління та створення
навчальних комплексів;
• розвиток індустрії туризму, що потребує якісну підготовку
нових спеціалістів;
• підвищення якості форм організації навчання в музеї, що
стимулює взаємодію вихованців та збільшує інтерес до
музейних експонатів;
• залучення музеїв до сфери дозвілля, що розширює
контакти з глядацькою аудиторією;
• зміна психологічної установки особистості, що зумовлює
посилення зворотного зв’язку між відвідувачами і
музейними спеціалістами.

Специфіка впливу музейної педагогіки на процеси
взаємодії людей у суспільстві
• організація дискусій з метою вирішення актуальних
соціальних питань людства у глобальному вимірі;
• позитивне сприйняття власної ідентичності та
відчуття власної гідності у різних відвідувачів (у
контексті міжкультурного діалогу);
• урахування мультиперспективного підходу до
історії різних спільнот (громад) певної країни;
• підвищення культурної компетенції музею та
активізація його навчальних та посередницьких
функцій.

1. Виховна, навчальна робота шкільних музеїв спрямована
на формування гармонійної, соціально активної
особистості, на її моральне, естетичне виховання,
поглиблення інформованості, освіченості.
2. Ефект у дослідженні музейного матеріалу буде тоді, коли
цей матеріал є не тільки засобами ілюстрації, а й джерелом
отримання нових знань, розширення наукового світогляду
учнів.
3. Актуальним на сьогодні є використання музейних
експонатів із застосуванням новітніх інформаційних
технологій.


Slide 4

Повніше усвідомлюючи
минуле, ми осмислюємо
сучасне, краще розкриваємо
суть майбутнього.
О.Герцен

Етапи створення та розвитку шкільного музею:
1. На початку виникнення (межа ХІХ-ХХ століття) і
остаточно до 20-их років ХХ ст. шкільний музей
створюється з потреб школи в наочному викладанні.
2. 30-ті та 40-ві роки. Музей як наочність перетворюється на
краєзнавчий.
3. 50-ті роки. Створення мережі музеїв. Утворюються музеї
практично всіх профілів.
4. 70-80-ті роки. Створення великої мережі шкільних музеїв
різних профілів. З’являються музеї-лідери, які формують
взірець шкільного музею і впливають на решту.
5. 90-ті роки. Криза. Занепад і закриття. Модифікація.
6. Початок ХХІ століття. Починаючи з 2004 року – зростання
новостворених, відновлення роботи закритих музеїв.
Різноманітність профілів. Створення нового напрямку в
освіті – музейна педагогіка.

Основні завдання музею
- формування у підростаючого покоління розуміння
нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і
майбутнього України;
- формувати в учнів науково-матеріалістичний світогляд;
розвивати
творчу
самодіяльність
і
громадську
активність учнів, формувати активну життєву позицію;
- сприяти загальному розвитку і розширенню кругозору
учнів, вихованню в них пізнавальних інтересів, творчих
здібностей, дослідницьких нахилів; прищеплювати
вміння
самостійно
поповнювати
свої
знання,
орієнтуватися у стрімкому потоці політичної та наукової
інформації;

Основні завдання музею
-розширювати зміст навчально-виховного
забезпечувати тісний зв’язок його з життям;

процесу,

-сприяти профорієнтації учнів;

- залучати учнів до активної участі у збереженні і
популяризації серед населення пам’яток матеріальної та
духовної культури нашого народу, охороні природи,
вивчення ресурсів країни.

Мета музейної діяльності
• Перетворення шкільних музеїв на ефективний засіб
навчання, розвитку, виховання молоді у процесі
вивчення історії та культурної спадщини України.
• Розробка і впровадження у навчальний процес
науково-методичних засад музейної педагогіки, а
також краєзнавства.
• Використання музейних засобів інформації для
створення відчуття історичного періоду.
• Формування функціональних компетенцій учнів,
що набувається в процесі роботи з музейними
експонатами.

Профілі музеїв
•Історичні
•Краєзнавчі
•Археологічні
•Природничі
•Літературні
•Мистецькі
•Етнографічні
•Технічні
•Галузеві

Робота над створенням музею
•Розробка концепції музею
•Наукова підготовка експозицій
•Складання тематико-експозиційного плану
•Добір та виготовлення експонатів, облік та
інвентаризація пам’яток
•Оформлення та монтаж експозицій
•Відкриття експозицій та подальша робота
музею

Концепція музею

Це довгострокова програма
діяльності активу музею.

У Положенні музею визначаються
•назва музею, його статус
•мета, основні завдання та напрямки діяльності
•створення та організація роботи музею
•керівництво роботою музею (права та обов’язки
керівника навчального закладу, ради музею та
інших засновників: піклувальної ради, ради
ветеранів та ін.
облік та збереження фондів, фінансування
(склад майна музею, джерела надходження
коштів та їх використання, порядок його
реорганізації та ліквідації, умови збереження
музейного зібрання в разі ліквідації музею

Планування
І. Вступ
ІІ. Організаційна робота.
ІІІ. Робота з активом.
ІV. Робота з фондами.
V. Пошуково-дослідницька робота.
VI. Культурно-просвітницька робота.
VII. Робота з державними та громадськими
організаціями.

Основні вимоги до змісту екскурсії
достовірність та повнота наукової
інформації
- викладення її відповідно до сучасних
наукових досліджень
- сприяння поширенню об’єктивних наукових
знань
-

“…не грубою поверховою
дисципліною мусить
підтримувати порядок учитель
(екскурсовод), а глибоким
психологічним тактом й
цікавістю своїх пояснень”
С.Ф.Русова

Складові майстерності екскурсовода
•Мовні вміння ( вміння говорити грамотно, зрозуміло, красиво,
виразно інтонувати своє мовлення, виражати думки та
почуття)
•Мімічна та пантомімічна виразність, точні жести. Виразні
погляди, посмішка.
•Уміння керувати своїм емоційним станом, бути привітним,
доброзичливим.
•Володіння елементами режисерських та акторських вмінь, що
дає змогу екскурсоводу активно впливати на аудиторію

Вимоги до проведення занять у музеї
•Заняття повинне мати конкретну (навчальну, виховну,
розвивальну) мету
•Діти мають усвідомлювати, що музей – не розвага, а
серйозна робота, тому потрібно готуватися до нього
•Відвідувати музей потрібно після попередньої підготовки і
в процесі шкільних занять, коли діти не втомилися й готові
до сприйняття
•Слід відмовитись від оглядових екскурсій як досить
важких не для свідомості дитини, а й дорослого
•Відбирати експонати для екскурсійного показу потрібно на
основі вікових інтересів дитини
•Підсумком відвідин музею має бути самостійна творчість
дітей (малюнок, твір на тему побаченого, створення
моделей тощо).

Форми виховної роботи
•Екскурсія
•Урок пам’яті
•Літературно-музичні композиції
•Заочні мандрівки, екскурсії
•Історичні вікторини
•Зустрічі з видатними людьми
•Огляди
•Година класного керівника в шкільному музеї
•Проекти
• Квести

Чинники соціалізації особистості засобами
музейної педагогіки
• інтеграція візуальних засобів масової інформації у
практику освіти;
• залучення музеїв у нові інтеграційні процеси, що
передбачає децентралізацію управління та створення
навчальних комплексів;
• розвиток індустрії туризму, що потребує якісну підготовку
нових спеціалістів;
• підвищення якості форм організації навчання в музеї, що
стимулює взаємодію вихованців та збільшує інтерес до
музейних експонатів;
• залучення музеїв до сфери дозвілля, що розширює
контакти з глядацькою аудиторією;
• зміна психологічної установки особистості, що зумовлює
посилення зворотного зв’язку між відвідувачами і
музейними спеціалістами.

Специфіка впливу музейної педагогіки на процеси
взаємодії людей у суспільстві
• організація дискусій з метою вирішення актуальних
соціальних питань людства у глобальному вимірі;
• позитивне сприйняття власної ідентичності та
відчуття власної гідності у різних відвідувачів (у
контексті міжкультурного діалогу);
• урахування мультиперспективного підходу до
історії різних спільнот (громад) певної країни;
• підвищення культурної компетенції музею та
активізація його навчальних та посередницьких
функцій.

1. Виховна, навчальна робота шкільних музеїв спрямована
на формування гармонійної, соціально активної
особистості, на її моральне, естетичне виховання,
поглиблення інформованості, освіченості.
2. Ефект у дослідженні музейного матеріалу буде тоді, коли
цей матеріал є не тільки засобами ілюстрації, а й джерелом
отримання нових знань, розширення наукового світогляду
учнів.
3. Актуальним на сьогодні є використання музейних
експонатів із застосуванням новітніх інформаційних
технологій.


Slide 5

Повніше усвідомлюючи
минуле, ми осмислюємо
сучасне, краще розкриваємо
суть майбутнього.
О.Герцен

Етапи створення та розвитку шкільного музею:
1. На початку виникнення (межа ХІХ-ХХ століття) і
остаточно до 20-их років ХХ ст. шкільний музей
створюється з потреб школи в наочному викладанні.
2. 30-ті та 40-ві роки. Музей як наочність перетворюється на
краєзнавчий.
3. 50-ті роки. Створення мережі музеїв. Утворюються музеї
практично всіх профілів.
4. 70-80-ті роки. Створення великої мережі шкільних музеїв
різних профілів. З’являються музеї-лідери, які формують
взірець шкільного музею і впливають на решту.
5. 90-ті роки. Криза. Занепад і закриття. Модифікація.
6. Початок ХХІ століття. Починаючи з 2004 року – зростання
новостворених, відновлення роботи закритих музеїв.
Різноманітність профілів. Створення нового напрямку в
освіті – музейна педагогіка.

Основні завдання музею
- формування у підростаючого покоління розуміння
нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і
майбутнього України;
- формувати в учнів науково-матеріалістичний світогляд;
розвивати
творчу
самодіяльність
і
громадську
активність учнів, формувати активну життєву позицію;
- сприяти загальному розвитку і розширенню кругозору
учнів, вихованню в них пізнавальних інтересів, творчих
здібностей, дослідницьких нахилів; прищеплювати
вміння
самостійно
поповнювати
свої
знання,
орієнтуватися у стрімкому потоці політичної та наукової
інформації;

Основні завдання музею
-розширювати зміст навчально-виховного
забезпечувати тісний зв’язок його з життям;

процесу,

-сприяти профорієнтації учнів;

- залучати учнів до активної участі у збереженні і
популяризації серед населення пам’яток матеріальної та
духовної культури нашого народу, охороні природи,
вивчення ресурсів країни.

Мета музейної діяльності
• Перетворення шкільних музеїв на ефективний засіб
навчання, розвитку, виховання молоді у процесі
вивчення історії та культурної спадщини України.
• Розробка і впровадження у навчальний процес
науково-методичних засад музейної педагогіки, а
також краєзнавства.
• Використання музейних засобів інформації для
створення відчуття історичного періоду.
• Формування функціональних компетенцій учнів,
що набувається в процесі роботи з музейними
експонатами.

Профілі музеїв
•Історичні
•Краєзнавчі
•Археологічні
•Природничі
•Літературні
•Мистецькі
•Етнографічні
•Технічні
•Галузеві

Робота над створенням музею
•Розробка концепції музею
•Наукова підготовка експозицій
•Складання тематико-експозиційного плану
•Добір та виготовлення експонатів, облік та
інвентаризація пам’яток
•Оформлення та монтаж експозицій
•Відкриття експозицій та подальша робота
музею

Концепція музею

Це довгострокова програма
діяльності активу музею.

У Положенні музею визначаються
•назва музею, його статус
•мета, основні завдання та напрямки діяльності
•створення та організація роботи музею
•керівництво роботою музею (права та обов’язки
керівника навчального закладу, ради музею та
інших засновників: піклувальної ради, ради
ветеранів та ін.
облік та збереження фондів, фінансування
(склад майна музею, джерела надходження
коштів та їх використання, порядок його
реорганізації та ліквідації, умови збереження
музейного зібрання в разі ліквідації музею

Планування
І. Вступ
ІІ. Організаційна робота.
ІІІ. Робота з активом.
ІV. Робота з фондами.
V. Пошуково-дослідницька робота.
VI. Культурно-просвітницька робота.
VII. Робота з державними та громадськими
організаціями.

Основні вимоги до змісту екскурсії
достовірність та повнота наукової
інформації
- викладення її відповідно до сучасних
наукових досліджень
- сприяння поширенню об’єктивних наукових
знань
-

“…не грубою поверховою
дисципліною мусить
підтримувати порядок учитель
(екскурсовод), а глибоким
психологічним тактом й
цікавістю своїх пояснень”
С.Ф.Русова

Складові майстерності екскурсовода
•Мовні вміння ( вміння говорити грамотно, зрозуміло, красиво,
виразно інтонувати своє мовлення, виражати думки та
почуття)
•Мімічна та пантомімічна виразність, точні жести. Виразні
погляди, посмішка.
•Уміння керувати своїм емоційним станом, бути привітним,
доброзичливим.
•Володіння елементами режисерських та акторських вмінь, що
дає змогу екскурсоводу активно впливати на аудиторію

Вимоги до проведення занять у музеї
•Заняття повинне мати конкретну (навчальну, виховну,
розвивальну) мету
•Діти мають усвідомлювати, що музей – не розвага, а
серйозна робота, тому потрібно готуватися до нього
•Відвідувати музей потрібно після попередньої підготовки і
в процесі шкільних занять, коли діти не втомилися й готові
до сприйняття
•Слід відмовитись від оглядових екскурсій як досить
важких не для свідомості дитини, а й дорослого
•Відбирати експонати для екскурсійного показу потрібно на
основі вікових інтересів дитини
•Підсумком відвідин музею має бути самостійна творчість
дітей (малюнок, твір на тему побаченого, створення
моделей тощо).

Форми виховної роботи
•Екскурсія
•Урок пам’яті
•Літературно-музичні композиції
•Заочні мандрівки, екскурсії
•Історичні вікторини
•Зустрічі з видатними людьми
•Огляди
•Година класного керівника в шкільному музеї
•Проекти
• Квести

Чинники соціалізації особистості засобами
музейної педагогіки
• інтеграція візуальних засобів масової інформації у
практику освіти;
• залучення музеїв у нові інтеграційні процеси, що
передбачає децентралізацію управління та створення
навчальних комплексів;
• розвиток індустрії туризму, що потребує якісну підготовку
нових спеціалістів;
• підвищення якості форм організації навчання в музеї, що
стимулює взаємодію вихованців та збільшує інтерес до
музейних експонатів;
• залучення музеїв до сфери дозвілля, що розширює
контакти з глядацькою аудиторією;
• зміна психологічної установки особистості, що зумовлює
посилення зворотного зв’язку між відвідувачами і
музейними спеціалістами.

Специфіка впливу музейної педагогіки на процеси
взаємодії людей у суспільстві
• організація дискусій з метою вирішення актуальних
соціальних питань людства у глобальному вимірі;
• позитивне сприйняття власної ідентичності та
відчуття власної гідності у різних відвідувачів (у
контексті міжкультурного діалогу);
• урахування мультиперспективного підходу до
історії різних спільнот (громад) певної країни;
• підвищення культурної компетенції музею та
активізація його навчальних та посередницьких
функцій.

1. Виховна, навчальна робота шкільних музеїв спрямована
на формування гармонійної, соціально активної
особистості, на її моральне, естетичне виховання,
поглиблення інформованості, освіченості.
2. Ефект у дослідженні музейного матеріалу буде тоді, коли
цей матеріал є не тільки засобами ілюстрації, а й джерелом
отримання нових знань, розширення наукового світогляду
учнів.
3. Актуальним на сьогодні є використання музейних
експонатів із застосуванням новітніх інформаційних
технологій.


Slide 6

Повніше усвідомлюючи
минуле, ми осмислюємо
сучасне, краще розкриваємо
суть майбутнього.
О.Герцен

Етапи створення та розвитку шкільного музею:
1. На початку виникнення (межа ХІХ-ХХ століття) і
остаточно до 20-их років ХХ ст. шкільний музей
створюється з потреб школи в наочному викладанні.
2. 30-ті та 40-ві роки. Музей як наочність перетворюється на
краєзнавчий.
3. 50-ті роки. Створення мережі музеїв. Утворюються музеї
практично всіх профілів.
4. 70-80-ті роки. Створення великої мережі шкільних музеїв
різних профілів. З’являються музеї-лідери, які формують
взірець шкільного музею і впливають на решту.
5. 90-ті роки. Криза. Занепад і закриття. Модифікація.
6. Початок ХХІ століття. Починаючи з 2004 року – зростання
новостворених, відновлення роботи закритих музеїв.
Різноманітність профілів. Створення нового напрямку в
освіті – музейна педагогіка.

Основні завдання музею
- формування у підростаючого покоління розуміння
нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і
майбутнього України;
- формувати в учнів науково-матеріалістичний світогляд;
розвивати
творчу
самодіяльність
і
громадську
активність учнів, формувати активну життєву позицію;
- сприяти загальному розвитку і розширенню кругозору
учнів, вихованню в них пізнавальних інтересів, творчих
здібностей, дослідницьких нахилів; прищеплювати
вміння
самостійно
поповнювати
свої
знання,
орієнтуватися у стрімкому потоці політичної та наукової
інформації;

Основні завдання музею
-розширювати зміст навчально-виховного
забезпечувати тісний зв’язок його з життям;

процесу,

-сприяти профорієнтації учнів;

- залучати учнів до активної участі у збереженні і
популяризації серед населення пам’яток матеріальної та
духовної культури нашого народу, охороні природи,
вивчення ресурсів країни.

Мета музейної діяльності
• Перетворення шкільних музеїв на ефективний засіб
навчання, розвитку, виховання молоді у процесі
вивчення історії та культурної спадщини України.
• Розробка і впровадження у навчальний процес
науково-методичних засад музейної педагогіки, а
також краєзнавства.
• Використання музейних засобів інформації для
створення відчуття історичного періоду.
• Формування функціональних компетенцій учнів,
що набувається в процесі роботи з музейними
експонатами.

Профілі музеїв
•Історичні
•Краєзнавчі
•Археологічні
•Природничі
•Літературні
•Мистецькі
•Етнографічні
•Технічні
•Галузеві

Робота над створенням музею
•Розробка концепції музею
•Наукова підготовка експозицій
•Складання тематико-експозиційного плану
•Добір та виготовлення експонатів, облік та
інвентаризація пам’яток
•Оформлення та монтаж експозицій
•Відкриття експозицій та подальша робота
музею

Концепція музею

Це довгострокова програма
діяльності активу музею.

У Положенні музею визначаються
•назва музею, його статус
•мета, основні завдання та напрямки діяльності
•створення та організація роботи музею
•керівництво роботою музею (права та обов’язки
керівника навчального закладу, ради музею та
інших засновників: піклувальної ради, ради
ветеранів та ін.
облік та збереження фондів, фінансування
(склад майна музею, джерела надходження
коштів та їх використання, порядок його
реорганізації та ліквідації, умови збереження
музейного зібрання в разі ліквідації музею

Планування
І. Вступ
ІІ. Організаційна робота.
ІІІ. Робота з активом.
ІV. Робота з фондами.
V. Пошуково-дослідницька робота.
VI. Культурно-просвітницька робота.
VII. Робота з державними та громадськими
організаціями.

Основні вимоги до змісту екскурсії
достовірність та повнота наукової
інформації
- викладення її відповідно до сучасних
наукових досліджень
- сприяння поширенню об’єктивних наукових
знань
-

“…не грубою поверховою
дисципліною мусить
підтримувати порядок учитель
(екскурсовод), а глибоким
психологічним тактом й
цікавістю своїх пояснень”
С.Ф.Русова

Складові майстерності екскурсовода
•Мовні вміння ( вміння говорити грамотно, зрозуміло, красиво,
виразно інтонувати своє мовлення, виражати думки та
почуття)
•Мімічна та пантомімічна виразність, точні жести. Виразні
погляди, посмішка.
•Уміння керувати своїм емоційним станом, бути привітним,
доброзичливим.
•Володіння елементами режисерських та акторських вмінь, що
дає змогу екскурсоводу активно впливати на аудиторію

Вимоги до проведення занять у музеї
•Заняття повинне мати конкретну (навчальну, виховну,
розвивальну) мету
•Діти мають усвідомлювати, що музей – не розвага, а
серйозна робота, тому потрібно готуватися до нього
•Відвідувати музей потрібно після попередньої підготовки і
в процесі шкільних занять, коли діти не втомилися й готові
до сприйняття
•Слід відмовитись від оглядових екскурсій як досить
важких не для свідомості дитини, а й дорослого
•Відбирати експонати для екскурсійного показу потрібно на
основі вікових інтересів дитини
•Підсумком відвідин музею має бути самостійна творчість
дітей (малюнок, твір на тему побаченого, створення
моделей тощо).

Форми виховної роботи
•Екскурсія
•Урок пам’яті
•Літературно-музичні композиції
•Заочні мандрівки, екскурсії
•Історичні вікторини
•Зустрічі з видатними людьми
•Огляди
•Година класного керівника в шкільному музеї
•Проекти
• Квести

Чинники соціалізації особистості засобами
музейної педагогіки
• інтеграція візуальних засобів масової інформації у
практику освіти;
• залучення музеїв у нові інтеграційні процеси, що
передбачає децентралізацію управління та створення
навчальних комплексів;
• розвиток індустрії туризму, що потребує якісну підготовку
нових спеціалістів;
• підвищення якості форм організації навчання в музеї, що
стимулює взаємодію вихованців та збільшує інтерес до
музейних експонатів;
• залучення музеїв до сфери дозвілля, що розширює
контакти з глядацькою аудиторією;
• зміна психологічної установки особистості, що зумовлює
посилення зворотного зв’язку між відвідувачами і
музейними спеціалістами.

Специфіка впливу музейної педагогіки на процеси
взаємодії людей у суспільстві
• організація дискусій з метою вирішення актуальних
соціальних питань людства у глобальному вимірі;
• позитивне сприйняття власної ідентичності та
відчуття власної гідності у різних відвідувачів (у
контексті міжкультурного діалогу);
• урахування мультиперспективного підходу до
історії різних спільнот (громад) певної країни;
• підвищення культурної компетенції музею та
активізація його навчальних та посередницьких
функцій.

1. Виховна, навчальна робота шкільних музеїв спрямована
на формування гармонійної, соціально активної
особистості, на її моральне, естетичне виховання,
поглиблення інформованості, освіченості.
2. Ефект у дослідженні музейного матеріалу буде тоді, коли
цей матеріал є не тільки засобами ілюстрації, а й джерелом
отримання нових знань, розширення наукового світогляду
учнів.
3. Актуальним на сьогодні є використання музейних
експонатів із застосуванням новітніх інформаційних
технологій.


Slide 7

Повніше усвідомлюючи
минуле, ми осмислюємо
сучасне, краще розкриваємо
суть майбутнього.
О.Герцен

Етапи створення та розвитку шкільного музею:
1. На початку виникнення (межа ХІХ-ХХ століття) і
остаточно до 20-их років ХХ ст. шкільний музей
створюється з потреб школи в наочному викладанні.
2. 30-ті та 40-ві роки. Музей як наочність перетворюється на
краєзнавчий.
3. 50-ті роки. Створення мережі музеїв. Утворюються музеї
практично всіх профілів.
4. 70-80-ті роки. Створення великої мережі шкільних музеїв
різних профілів. З’являються музеї-лідери, які формують
взірець шкільного музею і впливають на решту.
5. 90-ті роки. Криза. Занепад і закриття. Модифікація.
6. Початок ХХІ століття. Починаючи з 2004 року – зростання
новостворених, відновлення роботи закритих музеїв.
Різноманітність профілів. Створення нового напрямку в
освіті – музейна педагогіка.

Основні завдання музею
- формування у підростаючого покоління розуміння
нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і
майбутнього України;
- формувати в учнів науково-матеріалістичний світогляд;
розвивати
творчу
самодіяльність
і
громадську
активність учнів, формувати активну життєву позицію;
- сприяти загальному розвитку і розширенню кругозору
учнів, вихованню в них пізнавальних інтересів, творчих
здібностей, дослідницьких нахилів; прищеплювати
вміння
самостійно
поповнювати
свої
знання,
орієнтуватися у стрімкому потоці політичної та наукової
інформації;

Основні завдання музею
-розширювати зміст навчально-виховного
забезпечувати тісний зв’язок його з життям;

процесу,

-сприяти профорієнтації учнів;

- залучати учнів до активної участі у збереженні і
популяризації серед населення пам’яток матеріальної та
духовної культури нашого народу, охороні природи,
вивчення ресурсів країни.

Мета музейної діяльності
• Перетворення шкільних музеїв на ефективний засіб
навчання, розвитку, виховання молоді у процесі
вивчення історії та культурної спадщини України.
• Розробка і впровадження у навчальний процес
науково-методичних засад музейної педагогіки, а
також краєзнавства.
• Використання музейних засобів інформації для
створення відчуття історичного періоду.
• Формування функціональних компетенцій учнів,
що набувається в процесі роботи з музейними
експонатами.

Профілі музеїв
•Історичні
•Краєзнавчі
•Археологічні
•Природничі
•Літературні
•Мистецькі
•Етнографічні
•Технічні
•Галузеві

Робота над створенням музею
•Розробка концепції музею
•Наукова підготовка експозицій
•Складання тематико-експозиційного плану
•Добір та виготовлення експонатів, облік та
інвентаризація пам’яток
•Оформлення та монтаж експозицій
•Відкриття експозицій та подальша робота
музею

Концепція музею

Це довгострокова програма
діяльності активу музею.

У Положенні музею визначаються
•назва музею, його статус
•мета, основні завдання та напрямки діяльності
•створення та організація роботи музею
•керівництво роботою музею (права та обов’язки
керівника навчального закладу, ради музею та
інших засновників: піклувальної ради, ради
ветеранів та ін.
облік та збереження фондів, фінансування
(склад майна музею, джерела надходження
коштів та їх використання, порядок його
реорганізації та ліквідації, умови збереження
музейного зібрання в разі ліквідації музею

Планування
І. Вступ
ІІ. Організаційна робота.
ІІІ. Робота з активом.
ІV. Робота з фондами.
V. Пошуково-дослідницька робота.
VI. Культурно-просвітницька робота.
VII. Робота з державними та громадськими
організаціями.

Основні вимоги до змісту екскурсії
достовірність та повнота наукової
інформації
- викладення її відповідно до сучасних
наукових досліджень
- сприяння поширенню об’єктивних наукових
знань
-

“…не грубою поверховою
дисципліною мусить
підтримувати порядок учитель
(екскурсовод), а глибоким
психологічним тактом й
цікавістю своїх пояснень”
С.Ф.Русова

Складові майстерності екскурсовода
•Мовні вміння ( вміння говорити грамотно, зрозуміло, красиво,
виразно інтонувати своє мовлення, виражати думки та
почуття)
•Мімічна та пантомімічна виразність, точні жести. Виразні
погляди, посмішка.
•Уміння керувати своїм емоційним станом, бути привітним,
доброзичливим.
•Володіння елементами режисерських та акторських вмінь, що
дає змогу екскурсоводу активно впливати на аудиторію

Вимоги до проведення занять у музеї
•Заняття повинне мати конкретну (навчальну, виховну,
розвивальну) мету
•Діти мають усвідомлювати, що музей – не розвага, а
серйозна робота, тому потрібно готуватися до нього
•Відвідувати музей потрібно після попередньої підготовки і
в процесі шкільних занять, коли діти не втомилися й готові
до сприйняття
•Слід відмовитись від оглядових екскурсій як досить
важких не для свідомості дитини, а й дорослого
•Відбирати експонати для екскурсійного показу потрібно на
основі вікових інтересів дитини
•Підсумком відвідин музею має бути самостійна творчість
дітей (малюнок, твір на тему побаченого, створення
моделей тощо).

Форми виховної роботи
•Екскурсія
•Урок пам’яті
•Літературно-музичні композиції
•Заочні мандрівки, екскурсії
•Історичні вікторини
•Зустрічі з видатними людьми
•Огляди
•Година класного керівника в шкільному музеї
•Проекти
• Квести

Чинники соціалізації особистості засобами
музейної педагогіки
• інтеграція візуальних засобів масової інформації у
практику освіти;
• залучення музеїв у нові інтеграційні процеси, що
передбачає децентралізацію управління та створення
навчальних комплексів;
• розвиток індустрії туризму, що потребує якісну підготовку
нових спеціалістів;
• підвищення якості форм організації навчання в музеї, що
стимулює взаємодію вихованців та збільшує інтерес до
музейних експонатів;
• залучення музеїв до сфери дозвілля, що розширює
контакти з глядацькою аудиторією;
• зміна психологічної установки особистості, що зумовлює
посилення зворотного зв’язку між відвідувачами і
музейними спеціалістами.

Специфіка впливу музейної педагогіки на процеси
взаємодії людей у суспільстві
• організація дискусій з метою вирішення актуальних
соціальних питань людства у глобальному вимірі;
• позитивне сприйняття власної ідентичності та
відчуття власної гідності у різних відвідувачів (у
контексті міжкультурного діалогу);
• урахування мультиперспективного підходу до
історії різних спільнот (громад) певної країни;
• підвищення культурної компетенції музею та
активізація його навчальних та посередницьких
функцій.

1. Виховна, навчальна робота шкільних музеїв спрямована
на формування гармонійної, соціально активної
особистості, на її моральне, естетичне виховання,
поглиблення інформованості, освіченості.
2. Ефект у дослідженні музейного матеріалу буде тоді, коли
цей матеріал є не тільки засобами ілюстрації, а й джерелом
отримання нових знань, розширення наукового світогляду
учнів.
3. Актуальним на сьогодні є використання музейних
експонатів із застосуванням новітніх інформаційних
технологій.


Slide 8

Повніше усвідомлюючи
минуле, ми осмислюємо
сучасне, краще розкриваємо
суть майбутнього.
О.Герцен

Етапи створення та розвитку шкільного музею:
1. На початку виникнення (межа ХІХ-ХХ століття) і
остаточно до 20-их років ХХ ст. шкільний музей
створюється з потреб школи в наочному викладанні.
2. 30-ті та 40-ві роки. Музей як наочність перетворюється на
краєзнавчий.
3. 50-ті роки. Створення мережі музеїв. Утворюються музеї
практично всіх профілів.
4. 70-80-ті роки. Створення великої мережі шкільних музеїв
різних профілів. З’являються музеї-лідери, які формують
взірець шкільного музею і впливають на решту.
5. 90-ті роки. Криза. Занепад і закриття. Модифікація.
6. Початок ХХІ століття. Починаючи з 2004 року – зростання
новостворених, відновлення роботи закритих музеїв.
Різноманітність профілів. Створення нового напрямку в
освіті – музейна педагогіка.

Основні завдання музею
- формування у підростаючого покоління розуміння
нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і
майбутнього України;
- формувати в учнів науково-матеріалістичний світогляд;
розвивати
творчу
самодіяльність
і
громадську
активність учнів, формувати активну життєву позицію;
- сприяти загальному розвитку і розширенню кругозору
учнів, вихованню в них пізнавальних інтересів, творчих
здібностей, дослідницьких нахилів; прищеплювати
вміння
самостійно
поповнювати
свої
знання,
орієнтуватися у стрімкому потоці політичної та наукової
інформації;

Основні завдання музею
-розширювати зміст навчально-виховного
забезпечувати тісний зв’язок його з життям;

процесу,

-сприяти профорієнтації учнів;

- залучати учнів до активної участі у збереженні і
популяризації серед населення пам’яток матеріальної та
духовної культури нашого народу, охороні природи,
вивчення ресурсів країни.

Мета музейної діяльності
• Перетворення шкільних музеїв на ефективний засіб
навчання, розвитку, виховання молоді у процесі
вивчення історії та культурної спадщини України.
• Розробка і впровадження у навчальний процес
науково-методичних засад музейної педагогіки, а
також краєзнавства.
• Використання музейних засобів інформації для
створення відчуття історичного періоду.
• Формування функціональних компетенцій учнів,
що набувається в процесі роботи з музейними
експонатами.

Профілі музеїв
•Історичні
•Краєзнавчі
•Археологічні
•Природничі
•Літературні
•Мистецькі
•Етнографічні
•Технічні
•Галузеві

Робота над створенням музею
•Розробка концепції музею
•Наукова підготовка експозицій
•Складання тематико-експозиційного плану
•Добір та виготовлення експонатів, облік та
інвентаризація пам’яток
•Оформлення та монтаж експозицій
•Відкриття експозицій та подальша робота
музею

Концепція музею

Це довгострокова програма
діяльності активу музею.

У Положенні музею визначаються
•назва музею, його статус
•мета, основні завдання та напрямки діяльності
•створення та організація роботи музею
•керівництво роботою музею (права та обов’язки
керівника навчального закладу, ради музею та
інших засновників: піклувальної ради, ради
ветеранів та ін.
облік та збереження фондів, фінансування
(склад майна музею, джерела надходження
коштів та їх використання, порядок його
реорганізації та ліквідації, умови збереження
музейного зібрання в разі ліквідації музею

Планування
І. Вступ
ІІ. Організаційна робота.
ІІІ. Робота з активом.
ІV. Робота з фондами.
V. Пошуково-дослідницька робота.
VI. Культурно-просвітницька робота.
VII. Робота з державними та громадськими
організаціями.

Основні вимоги до змісту екскурсії
достовірність та повнота наукової
інформації
- викладення її відповідно до сучасних
наукових досліджень
- сприяння поширенню об’єктивних наукових
знань
-

“…не грубою поверховою
дисципліною мусить
підтримувати порядок учитель
(екскурсовод), а глибоким
психологічним тактом й
цікавістю своїх пояснень”
С.Ф.Русова

Складові майстерності екскурсовода
•Мовні вміння ( вміння говорити грамотно, зрозуміло, красиво,
виразно інтонувати своє мовлення, виражати думки та
почуття)
•Мімічна та пантомімічна виразність, точні жести. Виразні
погляди, посмішка.
•Уміння керувати своїм емоційним станом, бути привітним,
доброзичливим.
•Володіння елементами режисерських та акторських вмінь, що
дає змогу екскурсоводу активно впливати на аудиторію

Вимоги до проведення занять у музеї
•Заняття повинне мати конкретну (навчальну, виховну,
розвивальну) мету
•Діти мають усвідомлювати, що музей – не розвага, а
серйозна робота, тому потрібно готуватися до нього
•Відвідувати музей потрібно після попередньої підготовки і
в процесі шкільних занять, коли діти не втомилися й готові
до сприйняття
•Слід відмовитись від оглядових екскурсій як досить
важких не для свідомості дитини, а й дорослого
•Відбирати експонати для екскурсійного показу потрібно на
основі вікових інтересів дитини
•Підсумком відвідин музею має бути самостійна творчість
дітей (малюнок, твір на тему побаченого, створення
моделей тощо).

Форми виховної роботи
•Екскурсія
•Урок пам’яті
•Літературно-музичні композиції
•Заочні мандрівки, екскурсії
•Історичні вікторини
•Зустрічі з видатними людьми
•Огляди
•Година класного керівника в шкільному музеї
•Проекти
• Квести

Чинники соціалізації особистості засобами
музейної педагогіки
• інтеграція візуальних засобів масової інформації у
практику освіти;
• залучення музеїв у нові інтеграційні процеси, що
передбачає децентралізацію управління та створення
навчальних комплексів;
• розвиток індустрії туризму, що потребує якісну підготовку
нових спеціалістів;
• підвищення якості форм організації навчання в музеї, що
стимулює взаємодію вихованців та збільшує інтерес до
музейних експонатів;
• залучення музеїв до сфери дозвілля, що розширює
контакти з глядацькою аудиторією;
• зміна психологічної установки особистості, що зумовлює
посилення зворотного зв’язку між відвідувачами і
музейними спеціалістами.

Специфіка впливу музейної педагогіки на процеси
взаємодії людей у суспільстві
• організація дискусій з метою вирішення актуальних
соціальних питань людства у глобальному вимірі;
• позитивне сприйняття власної ідентичності та
відчуття власної гідності у різних відвідувачів (у
контексті міжкультурного діалогу);
• урахування мультиперспективного підходу до
історії різних спільнот (громад) певної країни;
• підвищення культурної компетенції музею та
активізація його навчальних та посередницьких
функцій.

1. Виховна, навчальна робота шкільних музеїв спрямована
на формування гармонійної, соціально активної
особистості, на її моральне, естетичне виховання,
поглиблення інформованості, освіченості.
2. Ефект у дослідженні музейного матеріалу буде тоді, коли
цей матеріал є не тільки засобами ілюстрації, а й джерелом
отримання нових знань, розширення наукового світогляду
учнів.
3. Актуальним на сьогодні є використання музейних
експонатів із застосуванням новітніх інформаційних
технологій.


Slide 9

Повніше усвідомлюючи
минуле, ми осмислюємо
сучасне, краще розкриваємо
суть майбутнього.
О.Герцен

Етапи створення та розвитку шкільного музею:
1. На початку виникнення (межа ХІХ-ХХ століття) і
остаточно до 20-их років ХХ ст. шкільний музей
створюється з потреб школи в наочному викладанні.
2. 30-ті та 40-ві роки. Музей як наочність перетворюється на
краєзнавчий.
3. 50-ті роки. Створення мережі музеїв. Утворюються музеї
практично всіх профілів.
4. 70-80-ті роки. Створення великої мережі шкільних музеїв
різних профілів. З’являються музеї-лідери, які формують
взірець шкільного музею і впливають на решту.
5. 90-ті роки. Криза. Занепад і закриття. Модифікація.
6. Початок ХХІ століття. Починаючи з 2004 року – зростання
новостворених, відновлення роботи закритих музеїв.
Різноманітність профілів. Створення нового напрямку в
освіті – музейна педагогіка.

Основні завдання музею
- формування у підростаючого покоління розуміння
нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і
майбутнього України;
- формувати в учнів науково-матеріалістичний світогляд;
розвивати
творчу
самодіяльність
і
громадську
активність учнів, формувати активну життєву позицію;
- сприяти загальному розвитку і розширенню кругозору
учнів, вихованню в них пізнавальних інтересів, творчих
здібностей, дослідницьких нахилів; прищеплювати
вміння
самостійно
поповнювати
свої
знання,
орієнтуватися у стрімкому потоці політичної та наукової
інформації;

Основні завдання музею
-розширювати зміст навчально-виховного
забезпечувати тісний зв’язок його з життям;

процесу,

-сприяти профорієнтації учнів;

- залучати учнів до активної участі у збереженні і
популяризації серед населення пам’яток матеріальної та
духовної культури нашого народу, охороні природи,
вивчення ресурсів країни.

Мета музейної діяльності
• Перетворення шкільних музеїв на ефективний засіб
навчання, розвитку, виховання молоді у процесі
вивчення історії та культурної спадщини України.
• Розробка і впровадження у навчальний процес
науково-методичних засад музейної педагогіки, а
також краєзнавства.
• Використання музейних засобів інформації для
створення відчуття історичного періоду.
• Формування функціональних компетенцій учнів,
що набувається в процесі роботи з музейними
експонатами.

Профілі музеїв
•Історичні
•Краєзнавчі
•Археологічні
•Природничі
•Літературні
•Мистецькі
•Етнографічні
•Технічні
•Галузеві

Робота над створенням музею
•Розробка концепції музею
•Наукова підготовка експозицій
•Складання тематико-експозиційного плану
•Добір та виготовлення експонатів, облік та
інвентаризація пам’яток
•Оформлення та монтаж експозицій
•Відкриття експозицій та подальша робота
музею

Концепція музею

Це довгострокова програма
діяльності активу музею.

У Положенні музею визначаються
•назва музею, його статус
•мета, основні завдання та напрямки діяльності
•створення та організація роботи музею
•керівництво роботою музею (права та обов’язки
керівника навчального закладу, ради музею та
інших засновників: піклувальної ради, ради
ветеранів та ін.
облік та збереження фондів, фінансування
(склад майна музею, джерела надходження
коштів та їх використання, порядок його
реорганізації та ліквідації, умови збереження
музейного зібрання в разі ліквідації музею

Планування
І. Вступ
ІІ. Організаційна робота.
ІІІ. Робота з активом.
ІV. Робота з фондами.
V. Пошуково-дослідницька робота.
VI. Культурно-просвітницька робота.
VII. Робота з державними та громадськими
організаціями.

Основні вимоги до змісту екскурсії
достовірність та повнота наукової
інформації
- викладення її відповідно до сучасних
наукових досліджень
- сприяння поширенню об’єктивних наукових
знань
-

“…не грубою поверховою
дисципліною мусить
підтримувати порядок учитель
(екскурсовод), а глибоким
психологічним тактом й
цікавістю своїх пояснень”
С.Ф.Русова

Складові майстерності екскурсовода
•Мовні вміння ( вміння говорити грамотно, зрозуміло, красиво,
виразно інтонувати своє мовлення, виражати думки та
почуття)
•Мімічна та пантомімічна виразність, точні жести. Виразні
погляди, посмішка.
•Уміння керувати своїм емоційним станом, бути привітним,
доброзичливим.
•Володіння елементами режисерських та акторських вмінь, що
дає змогу екскурсоводу активно впливати на аудиторію

Вимоги до проведення занять у музеї
•Заняття повинне мати конкретну (навчальну, виховну,
розвивальну) мету
•Діти мають усвідомлювати, що музей – не розвага, а
серйозна робота, тому потрібно готуватися до нього
•Відвідувати музей потрібно після попередньої підготовки і
в процесі шкільних занять, коли діти не втомилися й готові
до сприйняття
•Слід відмовитись від оглядових екскурсій як досить
важких не для свідомості дитини, а й дорослого
•Відбирати експонати для екскурсійного показу потрібно на
основі вікових інтересів дитини
•Підсумком відвідин музею має бути самостійна творчість
дітей (малюнок, твір на тему побаченого, створення
моделей тощо).

Форми виховної роботи
•Екскурсія
•Урок пам’яті
•Літературно-музичні композиції
•Заочні мандрівки, екскурсії
•Історичні вікторини
•Зустрічі з видатними людьми
•Огляди
•Година класного керівника в шкільному музеї
•Проекти
• Квести

Чинники соціалізації особистості засобами
музейної педагогіки
• інтеграція візуальних засобів масової інформації у
практику освіти;
• залучення музеїв у нові інтеграційні процеси, що
передбачає децентралізацію управління та створення
навчальних комплексів;
• розвиток індустрії туризму, що потребує якісну підготовку
нових спеціалістів;
• підвищення якості форм організації навчання в музеї, що
стимулює взаємодію вихованців та збільшує інтерес до
музейних експонатів;
• залучення музеїв до сфери дозвілля, що розширює
контакти з глядацькою аудиторією;
• зміна психологічної установки особистості, що зумовлює
посилення зворотного зв’язку між відвідувачами і
музейними спеціалістами.

Специфіка впливу музейної педагогіки на процеси
взаємодії людей у суспільстві
• організація дискусій з метою вирішення актуальних
соціальних питань людства у глобальному вимірі;
• позитивне сприйняття власної ідентичності та
відчуття власної гідності у різних відвідувачів (у
контексті міжкультурного діалогу);
• урахування мультиперспективного підходу до
історії різних спільнот (громад) певної країни;
• підвищення культурної компетенції музею та
активізація його навчальних та посередницьких
функцій.

1. Виховна, навчальна робота шкільних музеїв спрямована
на формування гармонійної, соціально активної
особистості, на її моральне, естетичне виховання,
поглиблення інформованості, освіченості.
2. Ефект у дослідженні музейного матеріалу буде тоді, коли
цей матеріал є не тільки засобами ілюстрації, а й джерелом
отримання нових знань, розширення наукового світогляду
учнів.
3. Актуальним на сьогодні є використання музейних
експонатів із застосуванням новітніх інформаційних
технологій.


Slide 10

Повніше усвідомлюючи
минуле, ми осмислюємо
сучасне, краще розкриваємо
суть майбутнього.
О.Герцен

Етапи створення та розвитку шкільного музею:
1. На початку виникнення (межа ХІХ-ХХ століття) і
остаточно до 20-их років ХХ ст. шкільний музей
створюється з потреб школи в наочному викладанні.
2. 30-ті та 40-ві роки. Музей як наочність перетворюється на
краєзнавчий.
3. 50-ті роки. Створення мережі музеїв. Утворюються музеї
практично всіх профілів.
4. 70-80-ті роки. Створення великої мережі шкільних музеїв
різних профілів. З’являються музеї-лідери, які формують
взірець шкільного музею і впливають на решту.
5. 90-ті роки. Криза. Занепад і закриття. Модифікація.
6. Початок ХХІ століття. Починаючи з 2004 року – зростання
новостворених, відновлення роботи закритих музеїв.
Різноманітність профілів. Створення нового напрямку в
освіті – музейна педагогіка.

Основні завдання музею
- формування у підростаючого покоління розуміння
нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і
майбутнього України;
- формувати в учнів науково-матеріалістичний світогляд;
розвивати
творчу
самодіяльність
і
громадську
активність учнів, формувати активну життєву позицію;
- сприяти загальному розвитку і розширенню кругозору
учнів, вихованню в них пізнавальних інтересів, творчих
здібностей, дослідницьких нахилів; прищеплювати
вміння
самостійно
поповнювати
свої
знання,
орієнтуватися у стрімкому потоці політичної та наукової
інформації;

Основні завдання музею
-розширювати зміст навчально-виховного
забезпечувати тісний зв’язок його з життям;

процесу,

-сприяти профорієнтації учнів;

- залучати учнів до активної участі у збереженні і
популяризації серед населення пам’яток матеріальної та
духовної культури нашого народу, охороні природи,
вивчення ресурсів країни.

Мета музейної діяльності
• Перетворення шкільних музеїв на ефективний засіб
навчання, розвитку, виховання молоді у процесі
вивчення історії та культурної спадщини України.
• Розробка і впровадження у навчальний процес
науково-методичних засад музейної педагогіки, а
також краєзнавства.
• Використання музейних засобів інформації для
створення відчуття історичного періоду.
• Формування функціональних компетенцій учнів,
що набувається в процесі роботи з музейними
експонатами.

Профілі музеїв
•Історичні
•Краєзнавчі
•Археологічні
•Природничі
•Літературні
•Мистецькі
•Етнографічні
•Технічні
•Галузеві

Робота над створенням музею
•Розробка концепції музею
•Наукова підготовка експозицій
•Складання тематико-експозиційного плану
•Добір та виготовлення експонатів, облік та
інвентаризація пам’яток
•Оформлення та монтаж експозицій
•Відкриття експозицій та подальша робота
музею

Концепція музею

Це довгострокова програма
діяльності активу музею.

У Положенні музею визначаються
•назва музею, його статус
•мета, основні завдання та напрямки діяльності
•створення та організація роботи музею
•керівництво роботою музею (права та обов’язки
керівника навчального закладу, ради музею та
інших засновників: піклувальної ради, ради
ветеранів та ін.
облік та збереження фондів, фінансування
(склад майна музею, джерела надходження
коштів та їх використання, порядок його
реорганізації та ліквідації, умови збереження
музейного зібрання в разі ліквідації музею

Планування
І. Вступ
ІІ. Організаційна робота.
ІІІ. Робота з активом.
ІV. Робота з фондами.
V. Пошуково-дослідницька робота.
VI. Культурно-просвітницька робота.
VII. Робота з державними та громадськими
організаціями.

Основні вимоги до змісту екскурсії
достовірність та повнота наукової
інформації
- викладення її відповідно до сучасних
наукових досліджень
- сприяння поширенню об’єктивних наукових
знань
-

“…не грубою поверховою
дисципліною мусить
підтримувати порядок учитель
(екскурсовод), а глибоким
психологічним тактом й
цікавістю своїх пояснень”
С.Ф.Русова

Складові майстерності екскурсовода
•Мовні вміння ( вміння говорити грамотно, зрозуміло, красиво,
виразно інтонувати своє мовлення, виражати думки та
почуття)
•Мімічна та пантомімічна виразність, точні жести. Виразні
погляди, посмішка.
•Уміння керувати своїм емоційним станом, бути привітним,
доброзичливим.
•Володіння елементами режисерських та акторських вмінь, що
дає змогу екскурсоводу активно впливати на аудиторію

Вимоги до проведення занять у музеї
•Заняття повинне мати конкретну (навчальну, виховну,
розвивальну) мету
•Діти мають усвідомлювати, що музей – не розвага, а
серйозна робота, тому потрібно готуватися до нього
•Відвідувати музей потрібно після попередньої підготовки і
в процесі шкільних занять, коли діти не втомилися й готові
до сприйняття
•Слід відмовитись від оглядових екскурсій як досить
важких не для свідомості дитини, а й дорослого
•Відбирати експонати для екскурсійного показу потрібно на
основі вікових інтересів дитини
•Підсумком відвідин музею має бути самостійна творчість
дітей (малюнок, твір на тему побаченого, створення
моделей тощо).

Форми виховної роботи
•Екскурсія
•Урок пам’яті
•Літературно-музичні композиції
•Заочні мандрівки, екскурсії
•Історичні вікторини
•Зустрічі з видатними людьми
•Огляди
•Година класного керівника в шкільному музеї
•Проекти
• Квести

Чинники соціалізації особистості засобами
музейної педагогіки
• інтеграція візуальних засобів масової інформації у
практику освіти;
• залучення музеїв у нові інтеграційні процеси, що
передбачає децентралізацію управління та створення
навчальних комплексів;
• розвиток індустрії туризму, що потребує якісну підготовку
нових спеціалістів;
• підвищення якості форм організації навчання в музеї, що
стимулює взаємодію вихованців та збільшує інтерес до
музейних експонатів;
• залучення музеїв до сфери дозвілля, що розширює
контакти з глядацькою аудиторією;
• зміна психологічної установки особистості, що зумовлює
посилення зворотного зв’язку між відвідувачами і
музейними спеціалістами.

Специфіка впливу музейної педагогіки на процеси
взаємодії людей у суспільстві
• організація дискусій з метою вирішення актуальних
соціальних питань людства у глобальному вимірі;
• позитивне сприйняття власної ідентичності та
відчуття власної гідності у різних відвідувачів (у
контексті міжкультурного діалогу);
• урахування мультиперспективного підходу до
історії різних спільнот (громад) певної країни;
• підвищення культурної компетенції музею та
активізація його навчальних та посередницьких
функцій.

1. Виховна, навчальна робота шкільних музеїв спрямована
на формування гармонійної, соціально активної
особистості, на її моральне, естетичне виховання,
поглиблення інформованості, освіченості.
2. Ефект у дослідженні музейного матеріалу буде тоді, коли
цей матеріал є не тільки засобами ілюстрації, а й джерелом
отримання нових знань, розширення наукового світогляду
учнів.
3. Актуальним на сьогодні є використання музейних
експонатів із застосуванням новітніх інформаційних
технологій.


Slide 11

Повніше усвідомлюючи
минуле, ми осмислюємо
сучасне, краще розкриваємо
суть майбутнього.
О.Герцен

Етапи створення та розвитку шкільного музею:
1. На початку виникнення (межа ХІХ-ХХ століття) і
остаточно до 20-их років ХХ ст. шкільний музей
створюється з потреб школи в наочному викладанні.
2. 30-ті та 40-ві роки. Музей як наочність перетворюється на
краєзнавчий.
3. 50-ті роки. Створення мережі музеїв. Утворюються музеї
практично всіх профілів.
4. 70-80-ті роки. Створення великої мережі шкільних музеїв
різних профілів. З’являються музеї-лідери, які формують
взірець шкільного музею і впливають на решту.
5. 90-ті роки. Криза. Занепад і закриття. Модифікація.
6. Початок ХХІ століття. Починаючи з 2004 року – зростання
новостворених, відновлення роботи закритих музеїв.
Різноманітність профілів. Створення нового напрямку в
освіті – музейна педагогіка.

Основні завдання музею
- формування у підростаючого покоління розуміння
нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і
майбутнього України;
- формувати в учнів науково-матеріалістичний світогляд;
розвивати
творчу
самодіяльність
і
громадську
активність учнів, формувати активну життєву позицію;
- сприяти загальному розвитку і розширенню кругозору
учнів, вихованню в них пізнавальних інтересів, творчих
здібностей, дослідницьких нахилів; прищеплювати
вміння
самостійно
поповнювати
свої
знання,
орієнтуватися у стрімкому потоці політичної та наукової
інформації;

Основні завдання музею
-розширювати зміст навчально-виховного
забезпечувати тісний зв’язок його з життям;

процесу,

-сприяти профорієнтації учнів;

- залучати учнів до активної участі у збереженні і
популяризації серед населення пам’яток матеріальної та
духовної культури нашого народу, охороні природи,
вивчення ресурсів країни.

Мета музейної діяльності
• Перетворення шкільних музеїв на ефективний засіб
навчання, розвитку, виховання молоді у процесі
вивчення історії та культурної спадщини України.
• Розробка і впровадження у навчальний процес
науково-методичних засад музейної педагогіки, а
також краєзнавства.
• Використання музейних засобів інформації для
створення відчуття історичного періоду.
• Формування функціональних компетенцій учнів,
що набувається в процесі роботи з музейними
експонатами.

Профілі музеїв
•Історичні
•Краєзнавчі
•Археологічні
•Природничі
•Літературні
•Мистецькі
•Етнографічні
•Технічні
•Галузеві

Робота над створенням музею
•Розробка концепції музею
•Наукова підготовка експозицій
•Складання тематико-експозиційного плану
•Добір та виготовлення експонатів, облік та
інвентаризація пам’яток
•Оформлення та монтаж експозицій
•Відкриття експозицій та подальша робота
музею

Концепція музею

Це довгострокова програма
діяльності активу музею.

У Положенні музею визначаються
•назва музею, його статус
•мета, основні завдання та напрямки діяльності
•створення та організація роботи музею
•керівництво роботою музею (права та обов’язки
керівника навчального закладу, ради музею та
інших засновників: піклувальної ради, ради
ветеранів та ін.
облік та збереження фондів, фінансування
(склад майна музею, джерела надходження
коштів та їх використання, порядок його
реорганізації та ліквідації, умови збереження
музейного зібрання в разі ліквідації музею

Планування
І. Вступ
ІІ. Організаційна робота.
ІІІ. Робота з активом.
ІV. Робота з фондами.
V. Пошуково-дослідницька робота.
VI. Культурно-просвітницька робота.
VII. Робота з державними та громадськими
організаціями.

Основні вимоги до змісту екскурсії
достовірність та повнота наукової
інформації
- викладення її відповідно до сучасних
наукових досліджень
- сприяння поширенню об’єктивних наукових
знань
-

“…не грубою поверховою
дисципліною мусить
підтримувати порядок учитель
(екскурсовод), а глибоким
психологічним тактом й
цікавістю своїх пояснень”
С.Ф.Русова

Складові майстерності екскурсовода
•Мовні вміння ( вміння говорити грамотно, зрозуміло, красиво,
виразно інтонувати своє мовлення, виражати думки та
почуття)
•Мімічна та пантомімічна виразність, точні жести. Виразні
погляди, посмішка.
•Уміння керувати своїм емоційним станом, бути привітним,
доброзичливим.
•Володіння елементами режисерських та акторських вмінь, що
дає змогу екскурсоводу активно впливати на аудиторію

Вимоги до проведення занять у музеї
•Заняття повинне мати конкретну (навчальну, виховну,
розвивальну) мету
•Діти мають усвідомлювати, що музей – не розвага, а
серйозна робота, тому потрібно готуватися до нього
•Відвідувати музей потрібно після попередньої підготовки і
в процесі шкільних занять, коли діти не втомилися й готові
до сприйняття
•Слід відмовитись від оглядових екскурсій як досить
важких не для свідомості дитини, а й дорослого
•Відбирати експонати для екскурсійного показу потрібно на
основі вікових інтересів дитини
•Підсумком відвідин музею має бути самостійна творчість
дітей (малюнок, твір на тему побаченого, створення
моделей тощо).

Форми виховної роботи
•Екскурсія
•Урок пам’яті
•Літературно-музичні композиції
•Заочні мандрівки, екскурсії
•Історичні вікторини
•Зустрічі з видатними людьми
•Огляди
•Година класного керівника в шкільному музеї
•Проекти
• Квести

Чинники соціалізації особистості засобами
музейної педагогіки
• інтеграція візуальних засобів масової інформації у
практику освіти;
• залучення музеїв у нові інтеграційні процеси, що
передбачає децентралізацію управління та створення
навчальних комплексів;
• розвиток індустрії туризму, що потребує якісну підготовку
нових спеціалістів;
• підвищення якості форм організації навчання в музеї, що
стимулює взаємодію вихованців та збільшує інтерес до
музейних експонатів;
• залучення музеїв до сфери дозвілля, що розширює
контакти з глядацькою аудиторією;
• зміна психологічної установки особистості, що зумовлює
посилення зворотного зв’язку між відвідувачами і
музейними спеціалістами.

Специфіка впливу музейної педагогіки на процеси
взаємодії людей у суспільстві
• організація дискусій з метою вирішення актуальних
соціальних питань людства у глобальному вимірі;
• позитивне сприйняття власної ідентичності та
відчуття власної гідності у різних відвідувачів (у
контексті міжкультурного діалогу);
• урахування мультиперспективного підходу до
історії різних спільнот (громад) певної країни;
• підвищення культурної компетенції музею та
активізація його навчальних та посередницьких
функцій.

1. Виховна, навчальна робота шкільних музеїв спрямована
на формування гармонійної, соціально активної
особистості, на її моральне, естетичне виховання,
поглиблення інформованості, освіченості.
2. Ефект у дослідженні музейного матеріалу буде тоді, коли
цей матеріал є не тільки засобами ілюстрації, а й джерелом
отримання нових знань, розширення наукового світогляду
учнів.
3. Актуальним на сьогодні є використання музейних
експонатів із застосуванням новітніх інформаційних
технологій.


Slide 12

Повніше усвідомлюючи
минуле, ми осмислюємо
сучасне, краще розкриваємо
суть майбутнього.
О.Герцен

Етапи створення та розвитку шкільного музею:
1. На початку виникнення (межа ХІХ-ХХ століття) і
остаточно до 20-их років ХХ ст. шкільний музей
створюється з потреб школи в наочному викладанні.
2. 30-ті та 40-ві роки. Музей як наочність перетворюється на
краєзнавчий.
3. 50-ті роки. Створення мережі музеїв. Утворюються музеї
практично всіх профілів.
4. 70-80-ті роки. Створення великої мережі шкільних музеїв
різних профілів. З’являються музеї-лідери, які формують
взірець шкільного музею і впливають на решту.
5. 90-ті роки. Криза. Занепад і закриття. Модифікація.
6. Початок ХХІ століття. Починаючи з 2004 року – зростання
новостворених, відновлення роботи закритих музеїв.
Різноманітність профілів. Створення нового напрямку в
освіті – музейна педагогіка.

Основні завдання музею
- формування у підростаючого покоління розуміння
нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і
майбутнього України;
- формувати в учнів науково-матеріалістичний світогляд;
розвивати
творчу
самодіяльність
і
громадську
активність учнів, формувати активну життєву позицію;
- сприяти загальному розвитку і розширенню кругозору
учнів, вихованню в них пізнавальних інтересів, творчих
здібностей, дослідницьких нахилів; прищеплювати
вміння
самостійно
поповнювати
свої
знання,
орієнтуватися у стрімкому потоці політичної та наукової
інформації;

Основні завдання музею
-розширювати зміст навчально-виховного
забезпечувати тісний зв’язок його з життям;

процесу,

-сприяти профорієнтації учнів;

- залучати учнів до активної участі у збереженні і
популяризації серед населення пам’яток матеріальної та
духовної культури нашого народу, охороні природи,
вивчення ресурсів країни.

Мета музейної діяльності
• Перетворення шкільних музеїв на ефективний засіб
навчання, розвитку, виховання молоді у процесі
вивчення історії та культурної спадщини України.
• Розробка і впровадження у навчальний процес
науково-методичних засад музейної педагогіки, а
також краєзнавства.
• Використання музейних засобів інформації для
створення відчуття історичного періоду.
• Формування функціональних компетенцій учнів,
що набувається в процесі роботи з музейними
експонатами.

Профілі музеїв
•Історичні
•Краєзнавчі
•Археологічні
•Природничі
•Літературні
•Мистецькі
•Етнографічні
•Технічні
•Галузеві

Робота над створенням музею
•Розробка концепції музею
•Наукова підготовка експозицій
•Складання тематико-експозиційного плану
•Добір та виготовлення експонатів, облік та
інвентаризація пам’яток
•Оформлення та монтаж експозицій
•Відкриття експозицій та подальша робота
музею

Концепція музею

Це довгострокова програма
діяльності активу музею.

У Положенні музею визначаються
•назва музею, його статус
•мета, основні завдання та напрямки діяльності
•створення та організація роботи музею
•керівництво роботою музею (права та обов’язки
керівника навчального закладу, ради музею та
інших засновників: піклувальної ради, ради
ветеранів та ін.
облік та збереження фондів, фінансування
(склад майна музею, джерела надходження
коштів та їх використання, порядок його
реорганізації та ліквідації, умови збереження
музейного зібрання в разі ліквідації музею

Планування
І. Вступ
ІІ. Організаційна робота.
ІІІ. Робота з активом.
ІV. Робота з фондами.
V. Пошуково-дослідницька робота.
VI. Культурно-просвітницька робота.
VII. Робота з державними та громадськими
організаціями.

Основні вимоги до змісту екскурсії
достовірність та повнота наукової
інформації
- викладення її відповідно до сучасних
наукових досліджень
- сприяння поширенню об’єктивних наукових
знань
-

“…не грубою поверховою
дисципліною мусить
підтримувати порядок учитель
(екскурсовод), а глибоким
психологічним тактом й
цікавістю своїх пояснень”
С.Ф.Русова

Складові майстерності екскурсовода
•Мовні вміння ( вміння говорити грамотно, зрозуміло, красиво,
виразно інтонувати своє мовлення, виражати думки та
почуття)
•Мімічна та пантомімічна виразність, точні жести. Виразні
погляди, посмішка.
•Уміння керувати своїм емоційним станом, бути привітним,
доброзичливим.
•Володіння елементами режисерських та акторських вмінь, що
дає змогу екскурсоводу активно впливати на аудиторію

Вимоги до проведення занять у музеї
•Заняття повинне мати конкретну (навчальну, виховну,
розвивальну) мету
•Діти мають усвідомлювати, що музей – не розвага, а
серйозна робота, тому потрібно готуватися до нього
•Відвідувати музей потрібно після попередньої підготовки і
в процесі шкільних занять, коли діти не втомилися й готові
до сприйняття
•Слід відмовитись від оглядових екскурсій як досить
важких не для свідомості дитини, а й дорослого
•Відбирати експонати для екскурсійного показу потрібно на
основі вікових інтересів дитини
•Підсумком відвідин музею має бути самостійна творчість
дітей (малюнок, твір на тему побаченого, створення
моделей тощо).

Форми виховної роботи
•Екскурсія
•Урок пам’яті
•Літературно-музичні композиції
•Заочні мандрівки, екскурсії
•Історичні вікторини
•Зустрічі з видатними людьми
•Огляди
•Година класного керівника в шкільному музеї
•Проекти
• Квести

Чинники соціалізації особистості засобами
музейної педагогіки
• інтеграція візуальних засобів масової інформації у
практику освіти;
• залучення музеїв у нові інтеграційні процеси, що
передбачає децентралізацію управління та створення
навчальних комплексів;
• розвиток індустрії туризму, що потребує якісну підготовку
нових спеціалістів;
• підвищення якості форм організації навчання в музеї, що
стимулює взаємодію вихованців та збільшує інтерес до
музейних експонатів;
• залучення музеїв до сфери дозвілля, що розширює
контакти з глядацькою аудиторією;
• зміна психологічної установки особистості, що зумовлює
посилення зворотного зв’язку між відвідувачами і
музейними спеціалістами.

Специфіка впливу музейної педагогіки на процеси
взаємодії людей у суспільстві
• організація дискусій з метою вирішення актуальних
соціальних питань людства у глобальному вимірі;
• позитивне сприйняття власної ідентичності та
відчуття власної гідності у різних відвідувачів (у
контексті міжкультурного діалогу);
• урахування мультиперспективного підходу до
історії різних спільнот (громад) певної країни;
• підвищення культурної компетенції музею та
активізація його навчальних та посередницьких
функцій.

1. Виховна, навчальна робота шкільних музеїв спрямована
на формування гармонійної, соціально активної
особистості, на її моральне, естетичне виховання,
поглиблення інформованості, освіченості.
2. Ефект у дослідженні музейного матеріалу буде тоді, коли
цей матеріал є не тільки засобами ілюстрації, а й джерелом
отримання нових знань, розширення наукового світогляду
учнів.
3. Актуальним на сьогодні є використання музейних
експонатів із застосуванням новітніх інформаційних
технологій.


Slide 13

Повніше усвідомлюючи
минуле, ми осмислюємо
сучасне, краще розкриваємо
суть майбутнього.
О.Герцен

Етапи створення та розвитку шкільного музею:
1. На початку виникнення (межа ХІХ-ХХ століття) і
остаточно до 20-их років ХХ ст. шкільний музей
створюється з потреб школи в наочному викладанні.
2. 30-ті та 40-ві роки. Музей як наочність перетворюється на
краєзнавчий.
3. 50-ті роки. Створення мережі музеїв. Утворюються музеї
практично всіх профілів.
4. 70-80-ті роки. Створення великої мережі шкільних музеїв
різних профілів. З’являються музеї-лідери, які формують
взірець шкільного музею і впливають на решту.
5. 90-ті роки. Криза. Занепад і закриття. Модифікація.
6. Початок ХХІ століття. Починаючи з 2004 року – зростання
новостворених, відновлення роботи закритих музеїв.
Різноманітність профілів. Створення нового напрямку в
освіті – музейна педагогіка.

Основні завдання музею
- формування у підростаючого покоління розуміння
нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і
майбутнього України;
- формувати в учнів науково-матеріалістичний світогляд;
розвивати
творчу
самодіяльність
і
громадську
активність учнів, формувати активну життєву позицію;
- сприяти загальному розвитку і розширенню кругозору
учнів, вихованню в них пізнавальних інтересів, творчих
здібностей, дослідницьких нахилів; прищеплювати
вміння
самостійно
поповнювати
свої
знання,
орієнтуватися у стрімкому потоці політичної та наукової
інформації;

Основні завдання музею
-розширювати зміст навчально-виховного
забезпечувати тісний зв’язок його з життям;

процесу,

-сприяти профорієнтації учнів;

- залучати учнів до активної участі у збереженні і
популяризації серед населення пам’яток матеріальної та
духовної культури нашого народу, охороні природи,
вивчення ресурсів країни.

Мета музейної діяльності
• Перетворення шкільних музеїв на ефективний засіб
навчання, розвитку, виховання молоді у процесі
вивчення історії та культурної спадщини України.
• Розробка і впровадження у навчальний процес
науково-методичних засад музейної педагогіки, а
також краєзнавства.
• Використання музейних засобів інформації для
створення відчуття історичного періоду.
• Формування функціональних компетенцій учнів,
що набувається в процесі роботи з музейними
експонатами.

Профілі музеїв
•Історичні
•Краєзнавчі
•Археологічні
•Природничі
•Літературні
•Мистецькі
•Етнографічні
•Технічні
•Галузеві

Робота над створенням музею
•Розробка концепції музею
•Наукова підготовка експозицій
•Складання тематико-експозиційного плану
•Добір та виготовлення експонатів, облік та
інвентаризація пам’яток
•Оформлення та монтаж експозицій
•Відкриття експозицій та подальша робота
музею

Концепція музею

Це довгострокова програма
діяльності активу музею.

У Положенні музею визначаються
•назва музею, його статус
•мета, основні завдання та напрямки діяльності
•створення та організація роботи музею
•керівництво роботою музею (права та обов’язки
керівника навчального закладу, ради музею та
інших засновників: піклувальної ради, ради
ветеранів та ін.
облік та збереження фондів, фінансування
(склад майна музею, джерела надходження
коштів та їх використання, порядок його
реорганізації та ліквідації, умови збереження
музейного зібрання в разі ліквідації музею

Планування
І. Вступ
ІІ. Організаційна робота.
ІІІ. Робота з активом.
ІV. Робота з фондами.
V. Пошуково-дослідницька робота.
VI. Культурно-просвітницька робота.
VII. Робота з державними та громадськими
організаціями.

Основні вимоги до змісту екскурсії
достовірність та повнота наукової
інформації
- викладення її відповідно до сучасних
наукових досліджень
- сприяння поширенню об’єктивних наукових
знань
-

“…не грубою поверховою
дисципліною мусить
підтримувати порядок учитель
(екскурсовод), а глибоким
психологічним тактом й
цікавістю своїх пояснень”
С.Ф.Русова

Складові майстерності екскурсовода
•Мовні вміння ( вміння говорити грамотно, зрозуміло, красиво,
виразно інтонувати своє мовлення, виражати думки та
почуття)
•Мімічна та пантомімічна виразність, точні жести. Виразні
погляди, посмішка.
•Уміння керувати своїм емоційним станом, бути привітним,
доброзичливим.
•Володіння елементами режисерських та акторських вмінь, що
дає змогу екскурсоводу активно впливати на аудиторію

Вимоги до проведення занять у музеї
•Заняття повинне мати конкретну (навчальну, виховну,
розвивальну) мету
•Діти мають усвідомлювати, що музей – не розвага, а
серйозна робота, тому потрібно готуватися до нього
•Відвідувати музей потрібно після попередньої підготовки і
в процесі шкільних занять, коли діти не втомилися й готові
до сприйняття
•Слід відмовитись від оглядових екскурсій як досить
важких не для свідомості дитини, а й дорослого
•Відбирати експонати для екскурсійного показу потрібно на
основі вікових інтересів дитини
•Підсумком відвідин музею має бути самостійна творчість
дітей (малюнок, твір на тему побаченого, створення
моделей тощо).

Форми виховної роботи
•Екскурсія
•Урок пам’яті
•Літературно-музичні композиції
•Заочні мандрівки, екскурсії
•Історичні вікторини
•Зустрічі з видатними людьми
•Огляди
•Година класного керівника в шкільному музеї
•Проекти
• Квести

Чинники соціалізації особистості засобами
музейної педагогіки
• інтеграція візуальних засобів масової інформації у
практику освіти;
• залучення музеїв у нові інтеграційні процеси, що
передбачає децентралізацію управління та створення
навчальних комплексів;
• розвиток індустрії туризму, що потребує якісну підготовку
нових спеціалістів;
• підвищення якості форм організації навчання в музеї, що
стимулює взаємодію вихованців та збільшує інтерес до
музейних експонатів;
• залучення музеїв до сфери дозвілля, що розширює
контакти з глядацькою аудиторією;
• зміна психологічної установки особистості, що зумовлює
посилення зворотного зв’язку між відвідувачами і
музейними спеціалістами.

Специфіка впливу музейної педагогіки на процеси
взаємодії людей у суспільстві
• організація дискусій з метою вирішення актуальних
соціальних питань людства у глобальному вимірі;
• позитивне сприйняття власної ідентичності та
відчуття власної гідності у різних відвідувачів (у
контексті міжкультурного діалогу);
• урахування мультиперспективного підходу до
історії різних спільнот (громад) певної країни;
• підвищення культурної компетенції музею та
активізація його навчальних та посередницьких
функцій.

1. Виховна, навчальна робота шкільних музеїв спрямована
на формування гармонійної, соціально активної
особистості, на її моральне, естетичне виховання,
поглиблення інформованості, освіченості.
2. Ефект у дослідженні музейного матеріалу буде тоді, коли
цей матеріал є не тільки засобами ілюстрації, а й джерелом
отримання нових знань, розширення наукового світогляду
учнів.
3. Актуальним на сьогодні є використання музейних
експонатів із застосуванням новітніх інформаційних
технологій.


Slide 14

Повніше усвідомлюючи
минуле, ми осмислюємо
сучасне, краще розкриваємо
суть майбутнього.
О.Герцен

Етапи створення та розвитку шкільного музею:
1. На початку виникнення (межа ХІХ-ХХ століття) і
остаточно до 20-их років ХХ ст. шкільний музей
створюється з потреб школи в наочному викладанні.
2. 30-ті та 40-ві роки. Музей як наочність перетворюється на
краєзнавчий.
3. 50-ті роки. Створення мережі музеїв. Утворюються музеї
практично всіх профілів.
4. 70-80-ті роки. Створення великої мережі шкільних музеїв
різних профілів. З’являються музеї-лідери, які формують
взірець шкільного музею і впливають на решту.
5. 90-ті роки. Криза. Занепад і закриття. Модифікація.
6. Початок ХХІ століття. Починаючи з 2004 року – зростання
новостворених, відновлення роботи закритих музеїв.
Різноманітність профілів. Створення нового напрямку в
освіті – музейна педагогіка.

Основні завдання музею
- формування у підростаючого покоління розуміння
нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і
майбутнього України;
- формувати в учнів науково-матеріалістичний світогляд;
розвивати
творчу
самодіяльність
і
громадську
активність учнів, формувати активну життєву позицію;
- сприяти загальному розвитку і розширенню кругозору
учнів, вихованню в них пізнавальних інтересів, творчих
здібностей, дослідницьких нахилів; прищеплювати
вміння
самостійно
поповнювати
свої
знання,
орієнтуватися у стрімкому потоці політичної та наукової
інформації;

Основні завдання музею
-розширювати зміст навчально-виховного
забезпечувати тісний зв’язок його з життям;

процесу,

-сприяти профорієнтації учнів;

- залучати учнів до активної участі у збереженні і
популяризації серед населення пам’яток матеріальної та
духовної культури нашого народу, охороні природи,
вивчення ресурсів країни.

Мета музейної діяльності
• Перетворення шкільних музеїв на ефективний засіб
навчання, розвитку, виховання молоді у процесі
вивчення історії та культурної спадщини України.
• Розробка і впровадження у навчальний процес
науково-методичних засад музейної педагогіки, а
також краєзнавства.
• Використання музейних засобів інформації для
створення відчуття історичного періоду.
• Формування функціональних компетенцій учнів,
що набувається в процесі роботи з музейними
експонатами.

Профілі музеїв
•Історичні
•Краєзнавчі
•Археологічні
•Природничі
•Літературні
•Мистецькі
•Етнографічні
•Технічні
•Галузеві

Робота над створенням музею
•Розробка концепції музею
•Наукова підготовка експозицій
•Складання тематико-експозиційного плану
•Добір та виготовлення експонатів, облік та
інвентаризація пам’яток
•Оформлення та монтаж експозицій
•Відкриття експозицій та подальша робота
музею

Концепція музею

Це довгострокова програма
діяльності активу музею.

У Положенні музею визначаються
•назва музею, його статус
•мета, основні завдання та напрямки діяльності
•створення та організація роботи музею
•керівництво роботою музею (права та обов’язки
керівника навчального закладу, ради музею та
інших засновників: піклувальної ради, ради
ветеранів та ін.
облік та збереження фондів, фінансування
(склад майна музею, джерела надходження
коштів та їх використання, порядок його
реорганізації та ліквідації, умови збереження
музейного зібрання в разі ліквідації музею

Планування
І. Вступ
ІІ. Організаційна робота.
ІІІ. Робота з активом.
ІV. Робота з фондами.
V. Пошуково-дослідницька робота.
VI. Культурно-просвітницька робота.
VII. Робота з державними та громадськими
організаціями.

Основні вимоги до змісту екскурсії
достовірність та повнота наукової
інформації
- викладення її відповідно до сучасних
наукових досліджень
- сприяння поширенню об’єктивних наукових
знань
-

“…не грубою поверховою
дисципліною мусить
підтримувати порядок учитель
(екскурсовод), а глибоким
психологічним тактом й
цікавістю своїх пояснень”
С.Ф.Русова

Складові майстерності екскурсовода
•Мовні вміння ( вміння говорити грамотно, зрозуміло, красиво,
виразно інтонувати своє мовлення, виражати думки та
почуття)
•Мімічна та пантомімічна виразність, точні жести. Виразні
погляди, посмішка.
•Уміння керувати своїм емоційним станом, бути привітним,
доброзичливим.
•Володіння елементами режисерських та акторських вмінь, що
дає змогу екскурсоводу активно впливати на аудиторію

Вимоги до проведення занять у музеї
•Заняття повинне мати конкретну (навчальну, виховну,
розвивальну) мету
•Діти мають усвідомлювати, що музей – не розвага, а
серйозна робота, тому потрібно готуватися до нього
•Відвідувати музей потрібно після попередньої підготовки і
в процесі шкільних занять, коли діти не втомилися й готові
до сприйняття
•Слід відмовитись від оглядових екскурсій як досить
важких не для свідомості дитини, а й дорослого
•Відбирати експонати для екскурсійного показу потрібно на
основі вікових інтересів дитини
•Підсумком відвідин музею має бути самостійна творчість
дітей (малюнок, твір на тему побаченого, створення
моделей тощо).

Форми виховної роботи
•Екскурсія
•Урок пам’яті
•Літературно-музичні композиції
•Заочні мандрівки, екскурсії
•Історичні вікторини
•Зустрічі з видатними людьми
•Огляди
•Година класного керівника в шкільному музеї
•Проекти
• Квести

Чинники соціалізації особистості засобами
музейної педагогіки
• інтеграція візуальних засобів масової інформації у
практику освіти;
• залучення музеїв у нові інтеграційні процеси, що
передбачає децентралізацію управління та створення
навчальних комплексів;
• розвиток індустрії туризму, що потребує якісну підготовку
нових спеціалістів;
• підвищення якості форм організації навчання в музеї, що
стимулює взаємодію вихованців та збільшує інтерес до
музейних експонатів;
• залучення музеїв до сфери дозвілля, що розширює
контакти з глядацькою аудиторією;
• зміна психологічної установки особистості, що зумовлює
посилення зворотного зв’язку між відвідувачами і
музейними спеціалістами.

Специфіка впливу музейної педагогіки на процеси
взаємодії людей у суспільстві
• організація дискусій з метою вирішення актуальних
соціальних питань людства у глобальному вимірі;
• позитивне сприйняття власної ідентичності та
відчуття власної гідності у різних відвідувачів (у
контексті міжкультурного діалогу);
• урахування мультиперспективного підходу до
історії різних спільнот (громад) певної країни;
• підвищення культурної компетенції музею та
активізація його навчальних та посередницьких
функцій.

1. Виховна, навчальна робота шкільних музеїв спрямована
на формування гармонійної, соціально активної
особистості, на її моральне, естетичне виховання,
поглиблення інформованості, освіченості.
2. Ефект у дослідженні музейного матеріалу буде тоді, коли
цей матеріал є не тільки засобами ілюстрації, а й джерелом
отримання нових знань, розширення наукового світогляду
учнів.
3. Актуальним на сьогодні є використання музейних
експонатів із застосуванням новітніх інформаційних
технологій.


Slide 15

Повніше усвідомлюючи
минуле, ми осмислюємо
сучасне, краще розкриваємо
суть майбутнього.
О.Герцен

Етапи створення та розвитку шкільного музею:
1. На початку виникнення (межа ХІХ-ХХ століття) і
остаточно до 20-их років ХХ ст. шкільний музей
створюється з потреб школи в наочному викладанні.
2. 30-ті та 40-ві роки. Музей як наочність перетворюється на
краєзнавчий.
3. 50-ті роки. Створення мережі музеїв. Утворюються музеї
практично всіх профілів.
4. 70-80-ті роки. Створення великої мережі шкільних музеїв
різних профілів. З’являються музеї-лідери, які формують
взірець шкільного музею і впливають на решту.
5. 90-ті роки. Криза. Занепад і закриття. Модифікація.
6. Початок ХХІ століття. Починаючи з 2004 року – зростання
новостворених, відновлення роботи закритих музеїв.
Різноманітність профілів. Створення нового напрямку в
освіті – музейна педагогіка.

Основні завдання музею
- формування у підростаючого покоління розуміння
нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і
майбутнього України;
- формувати в учнів науково-матеріалістичний світогляд;
розвивати
творчу
самодіяльність
і
громадську
активність учнів, формувати активну життєву позицію;
- сприяти загальному розвитку і розширенню кругозору
учнів, вихованню в них пізнавальних інтересів, творчих
здібностей, дослідницьких нахилів; прищеплювати
вміння
самостійно
поповнювати
свої
знання,
орієнтуватися у стрімкому потоці політичної та наукової
інформації;

Основні завдання музею
-розширювати зміст навчально-виховного
забезпечувати тісний зв’язок його з життям;

процесу,

-сприяти профорієнтації учнів;

- залучати учнів до активної участі у збереженні і
популяризації серед населення пам’яток матеріальної та
духовної культури нашого народу, охороні природи,
вивчення ресурсів країни.

Мета музейної діяльності
• Перетворення шкільних музеїв на ефективний засіб
навчання, розвитку, виховання молоді у процесі
вивчення історії та культурної спадщини України.
• Розробка і впровадження у навчальний процес
науково-методичних засад музейної педагогіки, а
також краєзнавства.
• Використання музейних засобів інформації для
створення відчуття історичного періоду.
• Формування функціональних компетенцій учнів,
що набувається в процесі роботи з музейними
експонатами.

Профілі музеїв
•Історичні
•Краєзнавчі
•Археологічні
•Природничі
•Літературні
•Мистецькі
•Етнографічні
•Технічні
•Галузеві

Робота над створенням музею
•Розробка концепції музею
•Наукова підготовка експозицій
•Складання тематико-експозиційного плану
•Добір та виготовлення експонатів, облік та
інвентаризація пам’яток
•Оформлення та монтаж експозицій
•Відкриття експозицій та подальша робота
музею

Концепція музею

Це довгострокова програма
діяльності активу музею.

У Положенні музею визначаються
•назва музею, його статус
•мета, основні завдання та напрямки діяльності
•створення та організація роботи музею
•керівництво роботою музею (права та обов’язки
керівника навчального закладу, ради музею та
інших засновників: піклувальної ради, ради
ветеранів та ін.
облік та збереження фондів, фінансування
(склад майна музею, джерела надходження
коштів та їх використання, порядок його
реорганізації та ліквідації, умови збереження
музейного зібрання в разі ліквідації музею

Планування
І. Вступ
ІІ. Організаційна робота.
ІІІ. Робота з активом.
ІV. Робота з фондами.
V. Пошуково-дослідницька робота.
VI. Культурно-просвітницька робота.
VII. Робота з державними та громадськими
організаціями.

Основні вимоги до змісту екскурсії
достовірність та повнота наукової
інформації
- викладення її відповідно до сучасних
наукових досліджень
- сприяння поширенню об’єктивних наукових
знань
-

“…не грубою поверховою
дисципліною мусить
підтримувати порядок учитель
(екскурсовод), а глибоким
психологічним тактом й
цікавістю своїх пояснень”
С.Ф.Русова

Складові майстерності екскурсовода
•Мовні вміння ( вміння говорити грамотно, зрозуміло, красиво,
виразно інтонувати своє мовлення, виражати думки та
почуття)
•Мімічна та пантомімічна виразність, точні жести. Виразні
погляди, посмішка.
•Уміння керувати своїм емоційним станом, бути привітним,
доброзичливим.
•Володіння елементами режисерських та акторських вмінь, що
дає змогу екскурсоводу активно впливати на аудиторію

Вимоги до проведення занять у музеї
•Заняття повинне мати конкретну (навчальну, виховну,
розвивальну) мету
•Діти мають усвідомлювати, що музей – не розвага, а
серйозна робота, тому потрібно готуватися до нього
•Відвідувати музей потрібно після попередньої підготовки і
в процесі шкільних занять, коли діти не втомилися й готові
до сприйняття
•Слід відмовитись від оглядових екскурсій як досить
важких не для свідомості дитини, а й дорослого
•Відбирати експонати для екскурсійного показу потрібно на
основі вікових інтересів дитини
•Підсумком відвідин музею має бути самостійна творчість
дітей (малюнок, твір на тему побаченого, створення
моделей тощо).

Форми виховної роботи
•Екскурсія
•Урок пам’яті
•Літературно-музичні композиції
•Заочні мандрівки, екскурсії
•Історичні вікторини
•Зустрічі з видатними людьми
•Огляди
•Година класного керівника в шкільному музеї
•Проекти
• Квести

Чинники соціалізації особистості засобами
музейної педагогіки
• інтеграція візуальних засобів масової інформації у
практику освіти;
• залучення музеїв у нові інтеграційні процеси, що
передбачає децентралізацію управління та створення
навчальних комплексів;
• розвиток індустрії туризму, що потребує якісну підготовку
нових спеціалістів;
• підвищення якості форм організації навчання в музеї, що
стимулює взаємодію вихованців та збільшує інтерес до
музейних експонатів;
• залучення музеїв до сфери дозвілля, що розширює
контакти з глядацькою аудиторією;
• зміна психологічної установки особистості, що зумовлює
посилення зворотного зв’язку між відвідувачами і
музейними спеціалістами.

Специфіка впливу музейної педагогіки на процеси
взаємодії людей у суспільстві
• організація дискусій з метою вирішення актуальних
соціальних питань людства у глобальному вимірі;
• позитивне сприйняття власної ідентичності та
відчуття власної гідності у різних відвідувачів (у
контексті міжкультурного діалогу);
• урахування мультиперспективного підходу до
історії різних спільнот (громад) певної країни;
• підвищення культурної компетенції музею та
активізація його навчальних та посередницьких
функцій.

1. Виховна, навчальна робота шкільних музеїв спрямована
на формування гармонійної, соціально активної
особистості, на її моральне, естетичне виховання,
поглиблення інформованості, освіченості.
2. Ефект у дослідженні музейного матеріалу буде тоді, коли
цей матеріал є не тільки засобами ілюстрації, а й джерелом
отримання нових знань, розширення наукового світогляду
учнів.
3. Актуальним на сьогодні є використання музейних
експонатів із застосуванням новітніх інформаційних
технологій.


Slide 16

Повніше усвідомлюючи
минуле, ми осмислюємо
сучасне, краще розкриваємо
суть майбутнього.
О.Герцен

Етапи створення та розвитку шкільного музею:
1. На початку виникнення (межа ХІХ-ХХ століття) і
остаточно до 20-их років ХХ ст. шкільний музей
створюється з потреб школи в наочному викладанні.
2. 30-ті та 40-ві роки. Музей як наочність перетворюється на
краєзнавчий.
3. 50-ті роки. Створення мережі музеїв. Утворюються музеї
практично всіх профілів.
4. 70-80-ті роки. Створення великої мережі шкільних музеїв
різних профілів. З’являються музеї-лідери, які формують
взірець шкільного музею і впливають на решту.
5. 90-ті роки. Криза. Занепад і закриття. Модифікація.
6. Початок ХХІ століття. Починаючи з 2004 року – зростання
новостворених, відновлення роботи закритих музеїв.
Різноманітність профілів. Створення нового напрямку в
освіті – музейна педагогіка.

Основні завдання музею
- формування у підростаючого покоління розуміння
нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і
майбутнього України;
- формувати в учнів науково-матеріалістичний світогляд;
розвивати
творчу
самодіяльність
і
громадську
активність учнів, формувати активну життєву позицію;
- сприяти загальному розвитку і розширенню кругозору
учнів, вихованню в них пізнавальних інтересів, творчих
здібностей, дослідницьких нахилів; прищеплювати
вміння
самостійно
поповнювати
свої
знання,
орієнтуватися у стрімкому потоці політичної та наукової
інформації;

Основні завдання музею
-розширювати зміст навчально-виховного
забезпечувати тісний зв’язок його з життям;

процесу,

-сприяти профорієнтації учнів;

- залучати учнів до активної участі у збереженні і
популяризації серед населення пам’яток матеріальної та
духовної культури нашого народу, охороні природи,
вивчення ресурсів країни.

Мета музейної діяльності
• Перетворення шкільних музеїв на ефективний засіб
навчання, розвитку, виховання молоді у процесі
вивчення історії та культурної спадщини України.
• Розробка і впровадження у навчальний процес
науково-методичних засад музейної педагогіки, а
також краєзнавства.
• Використання музейних засобів інформації для
створення відчуття історичного періоду.
• Формування функціональних компетенцій учнів,
що набувається в процесі роботи з музейними
експонатами.

Профілі музеїв
•Історичні
•Краєзнавчі
•Археологічні
•Природничі
•Літературні
•Мистецькі
•Етнографічні
•Технічні
•Галузеві

Робота над створенням музею
•Розробка концепції музею
•Наукова підготовка експозицій
•Складання тематико-експозиційного плану
•Добір та виготовлення експонатів, облік та
інвентаризація пам’яток
•Оформлення та монтаж експозицій
•Відкриття експозицій та подальша робота
музею

Концепція музею

Це довгострокова програма
діяльності активу музею.

У Положенні музею визначаються
•назва музею, його статус
•мета, основні завдання та напрямки діяльності
•створення та організація роботи музею
•керівництво роботою музею (права та обов’язки
керівника навчального закладу, ради музею та
інших засновників: піклувальної ради, ради
ветеранів та ін.
облік та збереження фондів, фінансування
(склад майна музею, джерела надходження
коштів та їх використання, порядок його
реорганізації та ліквідації, умови збереження
музейного зібрання в разі ліквідації музею

Планування
І. Вступ
ІІ. Організаційна робота.
ІІІ. Робота з активом.
ІV. Робота з фондами.
V. Пошуково-дослідницька робота.
VI. Культурно-просвітницька робота.
VII. Робота з державними та громадськими
організаціями.

Основні вимоги до змісту екскурсії
достовірність та повнота наукової
інформації
- викладення її відповідно до сучасних
наукових досліджень
- сприяння поширенню об’єктивних наукових
знань
-

“…не грубою поверховою
дисципліною мусить
підтримувати порядок учитель
(екскурсовод), а глибоким
психологічним тактом й
цікавістю своїх пояснень”
С.Ф.Русова

Складові майстерності екскурсовода
•Мовні вміння ( вміння говорити грамотно, зрозуміло, красиво,
виразно інтонувати своє мовлення, виражати думки та
почуття)
•Мімічна та пантомімічна виразність, точні жести. Виразні
погляди, посмішка.
•Уміння керувати своїм емоційним станом, бути привітним,
доброзичливим.
•Володіння елементами режисерських та акторських вмінь, що
дає змогу екскурсоводу активно впливати на аудиторію

Вимоги до проведення занять у музеї
•Заняття повинне мати конкретну (навчальну, виховну,
розвивальну) мету
•Діти мають усвідомлювати, що музей – не розвага, а
серйозна робота, тому потрібно готуватися до нього
•Відвідувати музей потрібно після попередньої підготовки і
в процесі шкільних занять, коли діти не втомилися й готові
до сприйняття
•Слід відмовитись від оглядових екскурсій як досить
важких не для свідомості дитини, а й дорослого
•Відбирати експонати для екскурсійного показу потрібно на
основі вікових інтересів дитини
•Підсумком відвідин музею має бути самостійна творчість
дітей (малюнок, твір на тему побаченого, створення
моделей тощо).

Форми виховної роботи
•Екскурсія
•Урок пам’яті
•Літературно-музичні композиції
•Заочні мандрівки, екскурсії
•Історичні вікторини
•Зустрічі з видатними людьми
•Огляди
•Година класного керівника в шкільному музеї
•Проекти
• Квести

Чинники соціалізації особистості засобами
музейної педагогіки
• інтеграція візуальних засобів масової інформації у
практику освіти;
• залучення музеїв у нові інтеграційні процеси, що
передбачає децентралізацію управління та створення
навчальних комплексів;
• розвиток індустрії туризму, що потребує якісну підготовку
нових спеціалістів;
• підвищення якості форм організації навчання в музеї, що
стимулює взаємодію вихованців та збільшує інтерес до
музейних експонатів;
• залучення музеїв до сфери дозвілля, що розширює
контакти з глядацькою аудиторією;
• зміна психологічної установки особистості, що зумовлює
посилення зворотного зв’язку між відвідувачами і
музейними спеціалістами.

Специфіка впливу музейної педагогіки на процеси
взаємодії людей у суспільстві
• організація дискусій з метою вирішення актуальних
соціальних питань людства у глобальному вимірі;
• позитивне сприйняття власної ідентичності та
відчуття власної гідності у різних відвідувачів (у
контексті міжкультурного діалогу);
• урахування мультиперспективного підходу до
історії різних спільнот (громад) певної країни;
• підвищення культурної компетенції музею та
активізація його навчальних та посередницьких
функцій.

1. Виховна, навчальна робота шкільних музеїв спрямована
на формування гармонійної, соціально активної
особистості, на її моральне, естетичне виховання,
поглиблення інформованості, освіченості.
2. Ефект у дослідженні музейного матеріалу буде тоді, коли
цей матеріал є не тільки засобами ілюстрації, а й джерелом
отримання нових знань, розширення наукового світогляду
учнів.
3. Актуальним на сьогодні є використання музейних
експонатів із застосуванням новітніх інформаційних
технологій.


Slide 17

Повніше усвідомлюючи
минуле, ми осмислюємо
сучасне, краще розкриваємо
суть майбутнього.
О.Герцен

Етапи створення та розвитку шкільного музею:
1. На початку виникнення (межа ХІХ-ХХ століття) і
остаточно до 20-их років ХХ ст. шкільний музей
створюється з потреб школи в наочному викладанні.
2. 30-ті та 40-ві роки. Музей як наочність перетворюється на
краєзнавчий.
3. 50-ті роки. Створення мережі музеїв. Утворюються музеї
практично всіх профілів.
4. 70-80-ті роки. Створення великої мережі шкільних музеїв
різних профілів. З’являються музеї-лідери, які формують
взірець шкільного музею і впливають на решту.
5. 90-ті роки. Криза. Занепад і закриття. Модифікація.
6. Початок ХХІ століття. Починаючи з 2004 року – зростання
новостворених, відновлення роботи закритих музеїв.
Різноманітність профілів. Створення нового напрямку в
освіті – музейна педагогіка.

Основні завдання музею
- формування у підростаючого покоління розуміння
нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і
майбутнього України;
- формувати в учнів науково-матеріалістичний світогляд;
розвивати
творчу
самодіяльність
і
громадську
активність учнів, формувати активну життєву позицію;
- сприяти загальному розвитку і розширенню кругозору
учнів, вихованню в них пізнавальних інтересів, творчих
здібностей, дослідницьких нахилів; прищеплювати
вміння
самостійно
поповнювати
свої
знання,
орієнтуватися у стрімкому потоці політичної та наукової
інформації;

Основні завдання музею
-розширювати зміст навчально-виховного
забезпечувати тісний зв’язок його з життям;

процесу,

-сприяти профорієнтації учнів;

- залучати учнів до активної участі у збереженні і
популяризації серед населення пам’яток матеріальної та
духовної культури нашого народу, охороні природи,
вивчення ресурсів країни.

Мета музейної діяльності
• Перетворення шкільних музеїв на ефективний засіб
навчання, розвитку, виховання молоді у процесі
вивчення історії та культурної спадщини України.
• Розробка і впровадження у навчальний процес
науково-методичних засад музейної педагогіки, а
також краєзнавства.
• Використання музейних засобів інформації для
створення відчуття історичного періоду.
• Формування функціональних компетенцій учнів,
що набувається в процесі роботи з музейними
експонатами.

Профілі музеїв
•Історичні
•Краєзнавчі
•Археологічні
•Природничі
•Літературні
•Мистецькі
•Етнографічні
•Технічні
•Галузеві

Робота над створенням музею
•Розробка концепції музею
•Наукова підготовка експозицій
•Складання тематико-експозиційного плану
•Добір та виготовлення експонатів, облік та
інвентаризація пам’яток
•Оформлення та монтаж експозицій
•Відкриття експозицій та подальша робота
музею

Концепція музею

Це довгострокова програма
діяльності активу музею.

У Положенні музею визначаються
•назва музею, його статус
•мета, основні завдання та напрямки діяльності
•створення та організація роботи музею
•керівництво роботою музею (права та обов’язки
керівника навчального закладу, ради музею та
інших засновників: піклувальної ради, ради
ветеранів та ін.
облік та збереження фондів, фінансування
(склад майна музею, джерела надходження
коштів та їх використання, порядок його
реорганізації та ліквідації, умови збереження
музейного зібрання в разі ліквідації музею

Планування
І. Вступ
ІІ. Організаційна робота.
ІІІ. Робота з активом.
ІV. Робота з фондами.
V. Пошуково-дослідницька робота.
VI. Культурно-просвітницька робота.
VII. Робота з державними та громадськими
організаціями.

Основні вимоги до змісту екскурсії
достовірність та повнота наукової
інформації
- викладення її відповідно до сучасних
наукових досліджень
- сприяння поширенню об’єктивних наукових
знань
-

“…не грубою поверховою
дисципліною мусить
підтримувати порядок учитель
(екскурсовод), а глибоким
психологічним тактом й
цікавістю своїх пояснень”
С.Ф.Русова

Складові майстерності екскурсовода
•Мовні вміння ( вміння говорити грамотно, зрозуміло, красиво,
виразно інтонувати своє мовлення, виражати думки та
почуття)
•Мімічна та пантомімічна виразність, точні жести. Виразні
погляди, посмішка.
•Уміння керувати своїм емоційним станом, бути привітним,
доброзичливим.
•Володіння елементами режисерських та акторських вмінь, що
дає змогу екскурсоводу активно впливати на аудиторію

Вимоги до проведення занять у музеї
•Заняття повинне мати конкретну (навчальну, виховну,
розвивальну) мету
•Діти мають усвідомлювати, що музей – не розвага, а
серйозна робота, тому потрібно готуватися до нього
•Відвідувати музей потрібно після попередньої підготовки і
в процесі шкільних занять, коли діти не втомилися й готові
до сприйняття
•Слід відмовитись від оглядових екскурсій як досить
важких не для свідомості дитини, а й дорослого
•Відбирати експонати для екскурсійного показу потрібно на
основі вікових інтересів дитини
•Підсумком відвідин музею має бути самостійна творчість
дітей (малюнок, твір на тему побаченого, створення
моделей тощо).

Форми виховної роботи
•Екскурсія
•Урок пам’яті
•Літературно-музичні композиції
•Заочні мандрівки, екскурсії
•Історичні вікторини
•Зустрічі з видатними людьми
•Огляди
•Година класного керівника в шкільному музеї
•Проекти
• Квести

Чинники соціалізації особистості засобами
музейної педагогіки
• інтеграція візуальних засобів масової інформації у
практику освіти;
• залучення музеїв у нові інтеграційні процеси, що
передбачає децентралізацію управління та створення
навчальних комплексів;
• розвиток індустрії туризму, що потребує якісну підготовку
нових спеціалістів;
• підвищення якості форм організації навчання в музеї, що
стимулює взаємодію вихованців та збільшує інтерес до
музейних експонатів;
• залучення музеїв до сфери дозвілля, що розширює
контакти з глядацькою аудиторією;
• зміна психологічної установки особистості, що зумовлює
посилення зворотного зв’язку між відвідувачами і
музейними спеціалістами.

Специфіка впливу музейної педагогіки на процеси
взаємодії людей у суспільстві
• організація дискусій з метою вирішення актуальних
соціальних питань людства у глобальному вимірі;
• позитивне сприйняття власної ідентичності та
відчуття власної гідності у різних відвідувачів (у
контексті міжкультурного діалогу);
• урахування мультиперспективного підходу до
історії різних спільнот (громад) певної країни;
• підвищення культурної компетенції музею та
активізація його навчальних та посередницьких
функцій.

1. Виховна, навчальна робота шкільних музеїв спрямована
на формування гармонійної, соціально активної
особистості, на її моральне, естетичне виховання,
поглиблення інформованості, освіченості.
2. Ефект у дослідженні музейного матеріалу буде тоді, коли
цей матеріал є не тільки засобами ілюстрації, а й джерелом
отримання нових знань, розширення наукового світогляду
учнів.
3. Актуальним на сьогодні є використання музейних
експонатів із застосуванням новітніх інформаційних
технологій.


Slide 18

Повніше усвідомлюючи
минуле, ми осмислюємо
сучасне, краще розкриваємо
суть майбутнього.
О.Герцен

Етапи створення та розвитку шкільного музею:
1. На початку виникнення (межа ХІХ-ХХ століття) і
остаточно до 20-их років ХХ ст. шкільний музей
створюється з потреб школи в наочному викладанні.
2. 30-ті та 40-ві роки. Музей як наочність перетворюється на
краєзнавчий.
3. 50-ті роки. Створення мережі музеїв. Утворюються музеї
практично всіх профілів.
4. 70-80-ті роки. Створення великої мережі шкільних музеїв
різних профілів. З’являються музеї-лідери, які формують
взірець шкільного музею і впливають на решту.
5. 90-ті роки. Криза. Занепад і закриття. Модифікація.
6. Початок ХХІ століття. Починаючи з 2004 року – зростання
новостворених, відновлення роботи закритих музеїв.
Різноманітність профілів. Створення нового напрямку в
освіті – музейна педагогіка.

Основні завдання музею
- формування у підростаючого покоління розуміння
нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і
майбутнього України;
- формувати в учнів науково-матеріалістичний світогляд;
розвивати
творчу
самодіяльність
і
громадську
активність учнів, формувати активну життєву позицію;
- сприяти загальному розвитку і розширенню кругозору
учнів, вихованню в них пізнавальних інтересів, творчих
здібностей, дослідницьких нахилів; прищеплювати
вміння
самостійно
поповнювати
свої
знання,
орієнтуватися у стрімкому потоці політичної та наукової
інформації;

Основні завдання музею
-розширювати зміст навчально-виховного
забезпечувати тісний зв’язок його з життям;

процесу,

-сприяти профорієнтації учнів;

- залучати учнів до активної участі у збереженні і
популяризації серед населення пам’яток матеріальної та
духовної культури нашого народу, охороні природи,
вивчення ресурсів країни.

Мета музейної діяльності
• Перетворення шкільних музеїв на ефективний засіб
навчання, розвитку, виховання молоді у процесі
вивчення історії та культурної спадщини України.
• Розробка і впровадження у навчальний процес
науково-методичних засад музейної педагогіки, а
також краєзнавства.
• Використання музейних засобів інформації для
створення відчуття історичного періоду.
• Формування функціональних компетенцій учнів,
що набувається в процесі роботи з музейними
експонатами.

Профілі музеїв
•Історичні
•Краєзнавчі
•Археологічні
•Природничі
•Літературні
•Мистецькі
•Етнографічні
•Технічні
•Галузеві

Робота над створенням музею
•Розробка концепції музею
•Наукова підготовка експозицій
•Складання тематико-експозиційного плану
•Добір та виготовлення експонатів, облік та
інвентаризація пам’яток
•Оформлення та монтаж експозицій
•Відкриття експозицій та подальша робота
музею

Концепція музею

Це довгострокова програма
діяльності активу музею.

У Положенні музею визначаються
•назва музею, його статус
•мета, основні завдання та напрямки діяльності
•створення та організація роботи музею
•керівництво роботою музею (права та обов’язки
керівника навчального закладу, ради музею та
інших засновників: піклувальної ради, ради
ветеранів та ін.
облік та збереження фондів, фінансування
(склад майна музею, джерела надходження
коштів та їх використання, порядок його
реорганізації та ліквідації, умови збереження
музейного зібрання в разі ліквідації музею

Планування
І. Вступ
ІІ. Організаційна робота.
ІІІ. Робота з активом.
ІV. Робота з фондами.
V. Пошуково-дослідницька робота.
VI. Культурно-просвітницька робота.
VII. Робота з державними та громадськими
організаціями.

Основні вимоги до змісту екскурсії
достовірність та повнота наукової
інформації
- викладення її відповідно до сучасних
наукових досліджень
- сприяння поширенню об’єктивних наукових
знань
-

“…не грубою поверховою
дисципліною мусить
підтримувати порядок учитель
(екскурсовод), а глибоким
психологічним тактом й
цікавістю своїх пояснень”
С.Ф.Русова

Складові майстерності екскурсовода
•Мовні вміння ( вміння говорити грамотно, зрозуміло, красиво,
виразно інтонувати своє мовлення, виражати думки та
почуття)
•Мімічна та пантомімічна виразність, точні жести. Виразні
погляди, посмішка.
•Уміння керувати своїм емоційним станом, бути привітним,
доброзичливим.
•Володіння елементами режисерських та акторських вмінь, що
дає змогу екскурсоводу активно впливати на аудиторію

Вимоги до проведення занять у музеї
•Заняття повинне мати конкретну (навчальну, виховну,
розвивальну) мету
•Діти мають усвідомлювати, що музей – не розвага, а
серйозна робота, тому потрібно готуватися до нього
•Відвідувати музей потрібно після попередньої підготовки і
в процесі шкільних занять, коли діти не втомилися й готові
до сприйняття
•Слід відмовитись від оглядових екскурсій як досить
важких не для свідомості дитини, а й дорослого
•Відбирати експонати для екскурсійного показу потрібно на
основі вікових інтересів дитини
•Підсумком відвідин музею має бути самостійна творчість
дітей (малюнок, твір на тему побаченого, створення
моделей тощо).

Форми виховної роботи
•Екскурсія
•Урок пам’яті
•Літературно-музичні композиції
•Заочні мандрівки, екскурсії
•Історичні вікторини
•Зустрічі з видатними людьми
•Огляди
•Година класного керівника в шкільному музеї
•Проекти
• Квести

Чинники соціалізації особистості засобами
музейної педагогіки
• інтеграція візуальних засобів масової інформації у
практику освіти;
• залучення музеїв у нові інтеграційні процеси, що
передбачає децентралізацію управління та створення
навчальних комплексів;
• розвиток індустрії туризму, що потребує якісну підготовку
нових спеціалістів;
• підвищення якості форм організації навчання в музеї, що
стимулює взаємодію вихованців та збільшує інтерес до
музейних експонатів;
• залучення музеїв до сфери дозвілля, що розширює
контакти з глядацькою аудиторією;
• зміна психологічної установки особистості, що зумовлює
посилення зворотного зв’язку між відвідувачами і
музейними спеціалістами.

Специфіка впливу музейної педагогіки на процеси
взаємодії людей у суспільстві
• організація дискусій з метою вирішення актуальних
соціальних питань людства у глобальному вимірі;
• позитивне сприйняття власної ідентичності та
відчуття власної гідності у різних відвідувачів (у
контексті міжкультурного діалогу);
• урахування мультиперспективного підходу до
історії різних спільнот (громад) певної країни;
• підвищення культурної компетенції музею та
активізація його навчальних та посередницьких
функцій.

1. Виховна, навчальна робота шкільних музеїв спрямована
на формування гармонійної, соціально активної
особистості, на її моральне, естетичне виховання,
поглиблення інформованості, освіченості.
2. Ефект у дослідженні музейного матеріалу буде тоді, коли
цей матеріал є не тільки засобами ілюстрації, а й джерелом
отримання нових знань, розширення наукового світогляду
учнів.
3. Актуальним на сьогодні є використання музейних
експонатів із застосуванням новітніх інформаційних
технологій.