Transcript  Іван Пулюй народився 2 лютого 1845 року в селі Грімайлів на Тернопільщині.


Іван Пулюй народився 2 лютого 1845 року в селі
Грімайлів на Тернопільщині. Його батьки були
небідні. Іван відвідував гімназію в Тернополі, він
був талановитим, працелюбним студентом і в 1869
році закінчив богословський факультет
Віденського університету з відзнакою. Іван Пулюй,
як справжній український патріот, спробував
почати свою наукову діяльність в Київському
університеті. Але, його захопленість українською
культурою йому зашкодила - він отримав відмову.
Тому залишається у Віденському університеті на
скромній посаді асистента на кафедрі фізики.

Успіхи на науковій ниві дозволили
Івану Пулюю в 1877 році одержати
ступінь доктора натуральної філософії
Страсбургського університету, що стало
першим визнанням його таланту науковою
громадськістю.
Після повернення із Страсбурга до Відня
доктор Пулюй працює у Віденському
університеті на посаді приват-доцента, і,
присвячуючи все більше часу проблемам
електротехніки, продовжує займатися
вивченням явищ в трубках.

Фізик винаходить так звану "лампу Пулюя"
- прилад, в якій був встановлений
антикатод. Антикатод був вмонтованою в
трубку слюдяною пластинкою. Лампа
створювала невидиме випромінювання,
яке можна було зробити видимим за
допомогою барієво-платиново-ціаністого
екрану. Результати експериментів з
лампою Пулюй публікує в "Віснику
Віденської Академії наук" (1880-1882).

Прилад виготовлявся в заводських
умовах і протягом деякого часу
випускався серійно. Багато хто
стверджував, що Пулюй подарував
декілька екземплярів приладу
Рентгену, з яким спілкувався
особисто і вів активне листування.
На світовій електротехнічній
виставці в Парижі (1881 р.) прилад
Пулюя був нагороджений срібною
медаллю.

Також Пулюєм був розроблений прилад
для визначення значення механічного
еквівалента теплоти.

Через три роки в 1884 році на
Міжнародній електротехнічній
виставці в Штаєрі Іван Пулюй
продемонстрував винайдену їм лампу
розжарювання нової конструкції.
Вдосконалена нитка розжарення
дозволяла в декілька разів підвищити
термін служби ламп і збільшити їх
світловидатність. На цей винахід
учений одержав патент. Також їм була
запатентована конструкція
переносного шахтарського ліхтаря.

В 1884 році 39-річний доктор наук
одружився на своїй студентці Катерині
Стозітській. В цьому ж році міністерство
освіти Австро-Угорської імперії
запропонувало Івану Пулюю очолити
створювану кафедру фізики Німецької
політехнічного інституту в Празі. Пропозиція
була прийнята і наступні тридцять років Іван
Павлович Пулюй мешкав в Празі, працюючи в
політехнічному інституті на різних посадах, у
тому числі і як ректор.

Наукова діяльність ученого-фізика мала і велике
практичне значення. Величезний внесок він зробив в
проектування і будівництво в Австро-Угорщині
електростанцій на постійному струмі, а в Празі - першій
в Європі електростанції на змінному струмі.
Запропоновану їм конструкцію телефонних станцій і
абонентних апаратів, зокрема, розподільних
трансформаторів успішно застосували багато
країн. Крім того, Пулюй очолював розробку схеми
будівництва електричного трамвая в Празі. За ці
досягнення, а також за успішне створення і
керівництво кафедрою Іван Пулюй отримав звання
Радника Двору і Рицарський Хрест від імператора
Австро-Угорщини Франца-Йосифа.

В період роботи в Празі Іваном Пулюєм
були написані багато наукових праць:
підручники з геометрії, електрики,
науково-популярна книга "Непропаща
сила", монографія "Про тертя повітря і
електричне свічення матерії".

Результати своїх дослідів з
лампою Пулюя вчений опублікував
в статті "Сяюча матерія і четвертий
стан речовини". Крім того, в 1890 1895 роках в декількох
європейських часописах були
опубліковані знімки, одержані
Пулюєм під час експериментів з
лампою: знімок миші, руки дочки
вченого, під якою чітко була видна
шпилька.

В подальшому про цей день (11 січня 1896 року)
неодноразово згадував син Івана Павловича
Пулюя: "...Батько прочитав звістку про відкриття
Рентгена, лежачи ще в ліжку. Зірвавшись з ліжка і
обхопивши голову руками, він раз від разу
вигукував: "Моя лампа! Моя лампа!...". Незабаром,
отримавши примірник статті Рентгена, Пулюй із
здивуванням побачив, що його давнішній
знайомий Рентген жодним словом не згадав про
нього. Він написав Рентгену лист з питанням, чи
використовував він в своїх дослідженнях над Хпроменями його лампу, але це питання з
підтекстом залишилося без відповіді.

Через декілька днів після цього Іван
Павлович Пулюй зробив доповідь про
випромінювання в Празькій політехніці.
Потім видав другу свою працю про Хвипромінювання "Про виникнення
рентгенівського випромінювання його
фотографічний ефект", в якій глибоко
проаналізував природу і механізм
виникнення цього випромінювання.
В своїй публікації Пулюй довів, що нове
випромінювання утворюється в тих місцях
твердих тіл, куди потрапляє катодне
випромінювання. Цим він підтверджував
вірність висновків Рентгена.

Протягом 1896 р Пулюй успішно розв'язав проблему
концентрації променів в пучок і зміг скоротити час витримки
до 2-5 секунд. Іван Павлович особисто зробив вперше в
світовій практиці знімок скелета мертвонародженої дитини.
Виконана ним серія знімків органів людини завдяки їх чіткості
дозволила виявити патологічні зміни в тілах пацієнтів, що не
тільки підняло на радикально новий рівень хірургію, але і
дозволило значно полегшити працю терапевтів. Вже в 1896
році в клініці Київського університету була проведена операція
із залученням засобів променевої діагностики. По суті, Пулюй
стояв біля витоків медичної рентгенографії, яку, можливо, слід
було б назвати "пулюєграфією".

Паралельно з науковими дослідженнями, Іван
Павлович Пулюй продовжував займатися культурною
діяльністю. Разом з Пантелеймоном Кулішем і Іваном
Нечуй-Левицьким Іван Пулюй зробив перший
переклад українською Нового і Старого Завіту,
виданих в 1903 році Британським біблійним
товариством. Він активно підтримував відкриття
українського університету в Львові і публікував статті, в
підтримку української мови. На посаді професора І. П.
Пулюй організував стипендії для українських студентів
в Австро-Угорщині. Був дійсним членом Наукового
товариства імені Шевченка.

Серед учених-фізиків XIX століття, Пулюй
користувався заслуженим авторитетом і
визнанням, але чому наукова громадськість
не "помітила" його відкриття, зробленого на
14 років раніше Рентгена - не зрозуміло. Тепер
нам залишається тільки сподіватися, що колинебудь справедливість переможе, і наукова
громадськість все ж таки визнає першість
відкриття Х-променів за Іваном Павловичем
Пулюєм.


Помер 31 січня 1918. Похований у Празі.
При житті Іван Пулюй любив повторювати:
«Що має статись — станеться обов'язково і
буде найкращим, тому що така воля
Господня».








Тернопільський національний технічний університет носить ім'я
Івана Пулюя та щороку проводить Пулюївські наукові читання.
Музей Івана Пулюя відкрився в Тернопільському національному
технічному університеті імені Івана Пулюя з нагоди 165-річчя
славетного земляка в лютому 2010 року.
Раз у 2 роки присуджується Премія НАН України імені Пулюя
Івана — за видатні роботи у галузі прикладної фізики
Національний банк України, продовжуючи серію «Видатні
особистості України», ввів у обіг 25 січня 2010 року пам'ятну
монету номіналом 5 гривень, присвячену Івану Павловичу
Пулюю.
2 лютого, до дня народження Івана Пулюя у Тернопільському
національному технічному університеті імені Івана
Пулюя проводяться Пулюївські наукові читання.
Всеукраїнська стипендійна програма імені Івана Пулюя
Вулиці імені Івана Пулюя:
у Києві існує вулиця Пулюя в Турецькому
містечку;у Львові (колишня вулиця
Орджонікідзе);у Тернополі (колишня вулиця Нахімова);у Івано-