МЕРКУРІЙ Назва: Планету названо на честь римського бога Меркурія, послідовника грецького Гермеса та вавілонського Набу. Давні греки часів Гесіода назвали Меркурій (Стилбон, блискучий).
Download ReportTranscript МЕРКУРІЙ Назва: Планету названо на честь римського бога Меркурія, послідовника грецького Гермеса та вавілонського Набу. Давні греки часів Гесіода назвали Меркурій (Стилбон, блискучий).
МЕРКУРІЙ
Назва:
Планету названо на честь римського бога Меркурія, послідовника грецького Гермеса та вавілонського Набу. Давні греки часів Гесіода назвали Меркурій (Стилбон, блискучий). До V століття до н. е. греки вважали, що Меркурій, видимий на вечірньому та вранішньому небі — це два різні об'єкти. У Стародавній Індії Меркурій називали Будда та Рогінея. У китайській, японській, в'єтнамській та корейських мовах Меркурій називають Водяною зіркою (в уявленнях про 5 елементів).
Загальні характеристики:
Площа поверхні: 7,48×10 7 0,147 Землі(74 797 00 км²) Об’єм: 6,083×10 10 км³ км² 0,056 Землі Маса: 3,3022×10 23 кг 0,055 Землі Період обертання: 58,6461 діб 1407,5 год Сонячна доба: 175,92 діб Видима зоряна величина: −2,3 до 5,7 Кутовий розмір: 4,5" – 13« Відстань від сонця: 57 910 000 км Щільність: 5,43 г/см³ Радіус: 2 440 км Тривалість дня: 58д 15г 30х Маса: 328,5Е21 кг (0,055 мас Землі)
Особливості руху:
Меркурій обертається навколо Сонця доволі витягнутою еліптичною орбітою, площина якої нахилена до площини екліптики під кутом 7°00'15". Відстань від Меркурія до Сонця змінюється від 46,08 млн км до 68,86 млн км. Період обертання навколо Сонця (меркуріанський рік) становить 87,97 земної доби, а середній інтервал між однаковими фазами (синодичний період) — 115,9 земної доби. Відстань до Меркурія від Землі змінюється від 82 до 217 млн км. Максимальний кутовий розмір планети при спостереженні з Землі становить 13", мінімальний — 5". Середня швидкість руху Меркурія орбітою навколо Сонця — 47,89 км/с.
Меркурій у стародавній астрономії
Найдавніші відомі записи спостережень Меркурію виявлено в таблицях астрологічної збірки “Мул Алін”. Ці спостереження, скоріш за все, було зроблено ассирійськими астрономами близько 14 ст. до н. е.
Шумерську клинописну назву, що використовувалась для позначення Меркурію в таблицях «Муль Апін», транскрибують як Udu.Idim.Gu\u 4 .Ud («планета, що стрибає»). Вавилонські записи про Меркурій належать до 1-го тисячоліття до нашої ери. Спочатку планету асоціювали з богом Нінуртою , але в пізніших записах її називають “Набу” , на честь вавилонського бога писців та покровителя наук
Наземні телескопічні дослідження
Перше телескопічне спостереження Меркурія було зроблене Галілео Галілеєм на початку XVII ст. Хоча він спостерігав фази Венери , його телескоп був недостатньо потужним, щоб спостерігати фази Меркурія. 1631 року П’єр Гассенді здійснив перше телескопічне спостереження проходження пла нети перед диском Сонця. Момент проходження було обчислено до того Йоганном Кеплером 1639 року Джованні Зулі за допомогою телескопа відкрив, що орбітальні фази Меркурія подібні фазам Місяця і Венери. Спостереження остаточно довели, що Меркурій обертається навколо Сонця.
Меркурій
— найближча до Сонця велика планета Сонячної системи . Обертається довкола Сонця за 87,969 земних діб . Меркурій належить до внутрішніх планет, оскільки його орбіта лежить ближче до Сонця, ніж пояс астероїдів . Після позбавлення Плутона статусу планети,Меркурій є найменшою планетою Сонячної системи.
Сучасні дослідження:
Меркурій залишається найменш вивченою планетою земної групи. Лише два апарати було спрямовано на її дослідження. Першим був ”Марінер -10” , що у 1974—1975 роках тричі пролетів повз Меркурій: максимальне зближення становило 320 км. У результаті було отримано кілька тисяч знімків, що охоплюють приблизно 45% поверхні планети. Подальші дослідження з Землі вказали на можливість існування водяного льоду в полярних кратерах
“Марінер -10” ,перший космічний апарат, що досяг Меркурію.
Поверхня Меркурія
Поверхню Меркурія вкрито подрібненою речовиною базальтового типу, вона досить темна. Судячи зі спостережень із Землі і фотографій з космічних апаратів, вона в цілому схожа на поверхню Місяця, хоча контраст між темними і світлими ділянками менш помітний. Поряд із кратерами (як правило, менш глибокими, ніж на Місяці) є пагорби та долини.
Меркурій у порівнянні з Землею
Меркурій - вид з космосу
Цікаві факти:
-Меркурій — найшвидша планета в Сонячній Системі, вона рухається орбітою навколо Сонця з середньою швидкістю 47,87 км/с, що майже вдвічі більше швидкості Землі. Така швидкість і той факт, що Меркурій розміщений ближче до Сонця, ніж Земля, приводять до того, що один рік на Меркурії (час його повного оберту навколо Сонця) становить усього 87,99 днів.
шаром пилу.
Цікаві факти:
На Меркурії не існує пір року в тому сенсі, що ми розуміємо під цим поняттям на Землі. Це відбувається через те, що вісь обертання планети лежить майже під прямим кутом до площини орбіти. Як наслідок, поряд з полюсами є ділянки, до яких сонячні промені не доходять ніколи. Дослідження, здійснене радіотелескопом Аресібо, дозволяє припустити, що в цих холодних та темних зонах є льодовики. Льодовиковий шар може досягати 2 м і вкритий шаром пилу.
Цікаві факти:
Телескоп Габл ніколи на використовувався та не буде використаний для спостереження Меркурія. Конструкція телескопа не передбачає спостереження об'єктів, близьких до Сонця, при спробі зробити це апаратура буде зіпсована.