Міський екологічний проект “Екологічний вектор” Конкурс “Жива планета” проект-презентація: “

Тварини в житті людини

”

Виконала: Керівник:

учениця 10-Б класу м. Запоріжжя, гімназії №107 Слайковська Вікторія Юріївна вчитель біології Гаврюшина Людмила Володимирівна

Зміст Тварини у житті людей Лікування за допомогою тварин Смертельно небезпечні тварини Тварини на сторінках історії

З середини минулого сторіччя, з тих пір, як людство почало активно розвивати науку, безперечним союзником людини у цій справі були і є тварини. Завдяки їхнім життям людство зробило багато великих відкриттів. Згадаємо хоча б собак „Павлова”, завдяки яким людство отримало нові знання у фізіології та психології.

Або ще одним прикладом є добовий польот „Білки” та „Стрілки” у космос. Ця подія була великим кроком людини у розвитку космічної науки.

У наш час у багатьох лабораторіях світу тварин використовують для опитів. Виноходом багатьох важливих вакцин в медицині ми завдячуємо саме їм.

У житті людини птахи мають велике значення.Завдяки деяким особливостям нервової системи птахів у них розвинулися певні властивості "яснобачення", яке наука ще не змогла достатньою мірою пояснити. На цьому реальному ґрунті ще в далеку давнину виник культ птахів, які здатні "передбачати майбутнє". Цей культ підсилювався такими фактами, що птах народжується з яйця, яке вважалося початком усього сущого; а також він піднімається вгору, а отже, ближче до Бога та ін.

Обожнювання птаха відбулося у давньоєгипетській релігії, де сокіл означав священний символ Сонця. Йому присвячувалися храми. Вбивство сокола вважалося важким гріхом. У давніх слов'ян символом сили був сокіл. В їхній міфології він перебував на верхівці світового дерева. Полювання з ним - атрибут княжого двору, знаті. Сокіл у фольклорі протиставляється вороні, як втіленню злих, темних сил: "Де соколи літають, там ворону не пускають". У пізнішому українському фольклорі сокіл символізує козацьку силу й честь.

У Давній Греції розвинулась орнітомантія ворожіння за допомогою птахів. Ворожили за криком, польотом, посадкою, поведінкою та нутрощами домашніх і диких птахів. У цій країні такому ворожінню надавалося велике суспільне значення. В Україні була відома народна орнітомантія у вигляді ворожіння "на курку" та "півня": як вони дзьобають зерно, коли і як співають, якого кольору курка потрапить в курнику вночі в руки та ін. Ознакою великого нещастя вважалося, якщо курка зненацька заспіває півнем.

Християни особливого значення надають голубу, який символізує моральну чистоту і є втіленням Святого Духа.

Що приносять тварини в життя людини?

приносять радість і щастя в буденному житті. дають людині роботу, вимагаючи турботи й підходу. дозволяють думати про когось іншого, крім себе самого. поліпшують родинні зв'язки. підвищують загальний рівень моралі. стимулюють рух і активність. підвищують упевненість у собі. допомагають м'яко пройти через самотність, хвороби й депресії. зменшують рівень стресу. знижують кров'яний тиск.

Про лікування за допомогою тварин знали навіть печерні люди. Ще в давнину цілителі людям, що страждають неврозами, прописували холодний душ, ходьбу босоніж і їзду на коні.

Гіппократ в 5 столітті до н.е. звернув увагу на те, як впливає на людину навколишня природа. Він був упевнений у великій користі лікувальної верхової їзди. Близько 3 000 років тому стародавні греки помітили здатність собак допомагати людям справлятися з різними недугами. Єгиптяни використовували з цією метою в основному кішок. У Стародавній Індії велике значення надавали прослуховуванню пташиного співу.

У 1792 році в Йорку (Англія) в лікарні для душевнохворих, тварин почали використовувати як частину терапевтичного процесу. У якості самостійного методу анімалотерапія стала популярною з другої половини 20 століття. Початок цьому поклав американський дитячий психіатр Борис Левінсон. У 1962 році він став використовувати свою собаку в терапевтичних сесіях.

В даний час анімалотерапія отримала визнання у всіх розвинених країнах. Скрізь існують спеціальні інститути, які займаються вивченням впливу тварин на людей. Активно проводяться міжнародні конференції та семінари, присвячені методикам лікування за допомогою тварин.

В Америці, Британіі, Франції та Канаді були створені організації, де за допомогою анімалотерапії надають допомогу людям з фізичними або психічними проблемами. У програмах анімалотерапії беруть участь медики, соціальні працівники та психологи.

Проводяться Міжнародні конференції "Взаємодія людини і тварин", в яких бере участь велика кількість фахівців з анімалотерапії. Вперше така конференція відбулася в Америці в 1982 році.

Птахи допомагають від мігрені, сприяють розслабленню и підвищенню настрою. Канарок і папужок рекомендується заводити людям, змушеним довго лежати в ліжку або страждаючим депресією.

Каністерапія - лікування за участю собак Цей метод терапії і реабілітації допомагає людям з обмеженими можливостями та тим, хто має проблеми з соціальною адаптацією. Вона проводиться за участю спеціально навчених собак.

Спілкування із собакою допомагає зосередитись, впливає на розвиток мови і здатності до навчання. Стимулює всі органи відчуття: зір, слух, дотик і нюх. У людей, що приймають участь у терапії, відзначається поліпшення логічного мислення визначення причинно-наслідкових зв'язків, розпізнавання кольору і форми, подібності… Під час забави із собакою діти стають більш спокійними, вони розвивають свою фізичну форму і навчаються виражати свої емоції.

Фелінотерапія - лікування за участю кішок Ця терапія допомагає людям, що мають проблеми з функціонуванням у суспільстві. Її метою є допомога перебороти страхи при контактах з навколишнім середовищем. Спілкування з кішкою буде заохочувати розвиток органів відчуття, а також допомагати в реабілітації.

Що це дає? По-перше, пухнате хутро тварин заспокоює, знімає стрес, розслаблює. По-друге, муркотання кішки має заспокійливу дію на психіку пацієнтів. Дослідження показують, що муркотання (його постійна частота коливань 1925 Гц) сприяє регенерації не тільки кісток, а і всього опорно рухового апарату, також істотно зменшує біль.

Дельфінотерапія Екскурсії в дельфінарій рекомендуються, насамперед , для дітей хворих аутизмом, церебральним паралічем, синдромом Дауна й іншими неврологічними або психічними порушеннями. Було доведено, що серед тварин, які допомагають хворим людям, дельфіни по праву посідають третє місце після собак і кішок. При взаємодії з дельфінами збільшується виділення эндорфінів. Ці гормони відповідають за гарний настрій і усувають виснажливі болі.

Іппотерапія - лікування за участю коней Терапія за участю коней покликана допомагати хворим людям, особливо дітям, які мають порушення психомоторних навичок (наприклад, занадто сильний або слабкий м'язовий тонус), ушкодження очей і слуху. Цей метод рекомендується для людей з розумовою відсталістю й емоційними розладами. При спілкуванні з конями зменшується напруга м'язів і формується правильна постава. Благотворно впливає тепло (тіло коня гарячіше, ніж людське) також ритмічне погойдування при ходьбі. Ланцюжок рухів коня чудесним чином впливає на суглоби плечей і ніг. Іппотерапія виліковує послідовно всі м'язи та суглоби людини.

Спілкування з хом'яком, мишею чи кроликом полегшує стан при захворюваннях суглобів. Ці тварини допомагають замкнутим й не впевненім у собі людям перемогти страх перед спілкуванням з незнайомою компанією.

Плавні рухи різнокольорових рибок знімають стрес будь-якої напруженості. Вони лікують простуду й астму: вода, випаровуючись з акваріума, робить повітря більш вологим, а тому більш корисним для здоров’я. Відома, що сухе повітря шкідливе для органів дихання – воно збільшує сприйнятливість до інфекцій. А спостереження за рибками допомагає при лікуванні нейродермітів. Вони відволікають хворого від постійного свербіння шкіри.

Користь від спілкування із тваринами

Співпереживання, дослідження показують, що діти, які живуть в будинках, де тварина вважається членом родини, ростуть більш чуйними, ніж діти з родин, де тварин нема. Діти вбачають тварин за рівних. Дитина учиться розуміти мову тіла тварини, розвиває свої розумові й моральні якості. Коли діти стають старшими, ця їх здатність розуміти тварин вливається в досвід спілкування з людьми.

Увага на зовнішньому світі, люди, що страждають від психічних захворювань або від низької самооцінки мають особливу потребу в спілкуванні з твариною. Тварини допомагають їм зосередитись на навколишньому світі. Замість того, щоб думати й говорити про себе й свої проблеми, вони обговорюють тварин. Багато дітей, що мають можливість опікуватися тваринами, істотно вищі своїх однолітків в сфері освіченості та інтелекту. Турбота про тварину вимагає певних знань, постійного поповнення інформації, щоденних навичок і вмінь. Це дуже позитивно впливає як на дітей, так і на дорослих.

Спілкування з тваринами допомагає зменшити відчуття ізоляції і відчуження: 1. Соціалізація, ув'язненими.

дослідження показують, що, коли собаки й кішки приходять відвідати лікувальну установу, серед пацієнтів з'являється сміх і взаємодія. Присутність тварин поліпшує соціалізацію навіть між Люди стверджують, що їм легше спілкуватись один з одним в присутності тварин. В родині ж це приємні моменти, які не заміниш нічим іншим. 2. Почуття безпеки, тварини допомагають хворим людям створити емоційно врівноважений канал зв'язку з навколишнім світом, а це допомагає створити атмосферу емоційної безпеки. Присутність тварини сприяє вивільненню почуттів.

3. Фізичний контакт. Дітям терапія дотику допомагає розвивати здатність до встановлення здорових відносин з іншими людьми. Часто при тактильному голоді діти не розвиваються фізично і погано ростуть. У лікарнях, де дотик часто є хворобливим для пацієнта, дотик тварин безпечний, емоційно позитивний і цікавий. В програмах реабілітації для тих, хто постраждав від фізичного або сексуального насильства, коли співробітники не мають можливості доторкнутися до пацієнта, то буде корисно доторкнутися до тварини і попестити її, відчути позитивний фізичний контакт.

Фізіологічні зміни від спілкування з тваринами завжди позитивні, впливають на основні функції організму. Багатьом хворим або просто стомленим людям дуже корисна можливість відпочити в присутності тварин. Дослідження показують значне зниження артеріального тиску і частоти серцебиття.

Вплив кішок і собак на людину Саме кішки й собаки відіграють значну роль в інтеграції соціального середовища і родини. Вони вчать відповідальності і впевненості в собі. Це особливо важливо в родинах, де є діти з порушеннями емоційного контролю. Кішки й собаки вибудовують зв'язки, дозволяють краще спілкуватися з іншими людьми. Дружба з кішкою або собакою діє найбільш сприятливо на людей похилого віку і дітей.

Список захворювань і соціальних факторів, при яких ефективне спілкування з кішкою чи собакою(Складено в США) Аутизм Артрит Склероз Діабет Депресія

(стрес, тривога)

М'язова дистрофія Хвороба Альцгеймера СНІД Психічні захворювання Остеопороз Болі невідомого походження Хвороби системи кровообігу Ушкодження слуху й зору

Багато психіатричних лікарень визнали позитивний вплив кішок на пацієнтів. Тварини дають пацієнтам упевненість, спонукають до відкритості до зовнішній світу. Існує багато історій про людей, які, завдяки кішкам або собакам, почали говорити, ходити або видужали після важкої хвороби. Поки не вивчені всі можливості нашої свідомості, але ми знаємо, скільки можна досягти за допомогою сили волі. Кішки й собаки допомагає нам повірити в себе.

1. Жаби роду листолазів.

Декілька видів жаб з роду листолазів, не дивлячись на свої маленькі розміри, є смертельно небезпечними. Залози їх шкіри виробляють батрахотоксин, що є сильною отрутою. Одна така жаба виробляє достатньо отрути для вбивства 10 чоловік. Звичайно, заповнюються запаси отрути на шкірі не дуже швидко, але шансів наткнутися на жабу, що витратила усю отруту, украй мало.

2. Африканські буйволи,

які можуть здатися не такими вже небезпечними тваринами. Але це враження оманливе. Відчувши небезпеку, буйвол кидається в атаку, а його 700 кілограмова туша, увінчана двома величезними (до 195 см) рогами може не просто покалічити. Вона може розірвати вас на частини. Якщо дія відбувається в чагарниках, то навіть озброєна людина не завжди встигає зробити постріл. І не дай бог комусь викликати гнів не одного буйвола, а цілого стада.

3. Білий ведмідь.

У зоопарку і мультфільмах білі ведмеді можуть здаватися милими і добрими, але в дикій природі вони їдять морських слонів на сніданок і цілком можуть знести вам голову одним ударом лапи. Особливо страшні ведмеді, що захищають своє потомство, так що якщо будете в місцях їх проживання - прагніть не загравати з маленькими "Умками".

4. Слони

можуть бути священними тваринами, супутниками і помічниками людей, але при цьому залишатися досить небезпечними в дикій природі. Щорічно слони вбивають до 500 людей. У хід йде не тільки величезна вага тварини, але і досить гострі бивні.

5. Гребенястий крокодил.

Мешкає цей страшний і підступний хижак на широкому просторі від Індії до Австралії. Зустріти його можна в солоній воді (його ще називають морським крокодилом), але при зустрічі легко прийняти за колоду. Терпіння цим крокодилам не позичати. Але коли наступає вдалий момент - їх реакція така стрімка, що врятуватися украй проблематично. Своїх жертв крокодили затягують під воду і потім розривають на частини.

6. А фриканський лев.

Писати про небезпеку Царя звірів, мабуть, зайве. Дивно лише те, що цей природжений мисливець не на першому місці. Величезні кігті, блискавична реакція,гострі ікла. Отже будучи в Африці і побачивши лева - упевніться що він ситий або ж що ви достатньо надійно захищені.

7. Велика біла акула.

Акули зазвичай не дуже агресивні, але якщо у воді опиниться хоч крапля крові - вони застосують всю силу своїх численних зубів. Причому кров вони чують на великих відстанях.

8. Австралійські кубомедузи.

Поширеніша назва цих прозорих організмів морські оси. У кожної особини може бути до 60 щупалець, кожне завдовжки до 4,5 метрів. На кожному щупальці розташовано до 5 000 жалких клітин і достатньо отрути для вбивства 60 чоловік.

9. Очкова змія.

Вона ж Індійська кобра. Найцікавіше, що ця змія не є найотруйнішою в світі. Найотруйнішими на даний момент вважаються тайпани (до речі, один з їх видів був відкритий в 2007 році). Проте, саме кобра вбиває велику частину з 50 000 чоловік на рік, що гинуть від укусів. Ефективний вбивця, нічого не скажеш.

10. Комар.

Так, як це не дивно, але найстрашнішим вбивцею серед тварин виявився комар. Самі по собі ці комахи не страшні, але паразити, яких вони можуть переносити, приводять до смерті більш ніж 2 000 000 людей щорічно.

У глибоку давнину просторами Східноєвропейської рівнини переміщувалося чимало племен і народів. Багато з них навіть і не згадуються на сторінках історичних і географічних праць античних, візантійських і східних авторів. Єдиним джерелом, що дозволяє простежити походження, суспільний устрій, духовну культуру і побут цих народів, є пам’ятки археології – німі свідки давно згаслого життя попередніх поколінь.

Одну з найцікавіших категорій пам’яток матеріальної культури складають стародавні монети. Стародавні монети дають уяву про найрізноманітніші сторони економічного, політичного та культурного життя народів і держав.

Монети, окрім цього, – важливе джерело інформації про причини зображень тварин на них, зокрема на монетах старогрецьких міст-полісів і Стародавнього Риму. Деякі з тварин, зображених на монетах, були державними, релігійними та іншими емблемами і символами, їх шанували та обожнювали, їм поклонялися.

Населення багатьох давньогрецьких міст і їх колоній займалося землеробством і скотарством. І це відбивалося на монетному карбуванні. Зокрема, за монетами о. Сицилії, Південної Італії і Греції можна простежити розвиток скотарства і появу нових порід свійських тварин. Наприклад, на монеті м. Сибариса (VІ ст. до н. е.) зображений бик особливої породи, поширений на півдні Італії, на Сицилії та півдні Греції. Особливо ж чітко виражені ознаки цієї породи на лицьовому боці монети: форма черепа, розташування рогів і лінія спини. Ця порода була виведена людиною і суттєво відрізнялася від диких її прабатьків. Зображення бика ми бачимо також на статерах Кізика (405–350 рр. до н. е.), тетрадрахмах Фурій (ІV ст. до н. е.) та тридрахмах Херсонеса (середина ІV ст. до н. е.); голову бика – на монетах Пантікапею (ІІ ст. до н. е.), а корову з телям на статерах Кізика (405–350 рр. до н. е.) і т. ін. На денарії Римської республіки (І ст. до н. е.) – зображення божества Родючості та селянина, що оре поле биками, тощо.

Неабияке значення в житті стародавніх греків і римлян відігравали коні. Кінь був ознакою багатства і сили його власника. Спочатку він використовувався для військових колісниць, пізніше в упряжі четвериком або парою коні брали участь у спортивних змаганнях і в культових процесіях. Згодом коні використовувалися для верхової їзди. Славилися коні північно-африканського та іспанського походження.

Знамениті скакові коні походили з області Атлаських гір. У римлян у багатьох містах існували іподроми для кінських верхогонів. Кінь був улюбленим мотивом античного мистецтва. Підтвердженням цьому можуть служити монети багатьох давньогрецьких міст і монети Римської держави.

На монетах зустрічаємо декілька варіантів зображення коня: одинокий кінь, голова коня; колісниця, запряжена чотирма кіньми (квадрига); вершники та ін. Зображення коня мали статери Архелая І (413–399 рр. до н. е., Македонія), статери Гортіни (430–300 рр. до н. е.), монети Керкінітиди (ІІІ ст. до н. е.), тетрадрахми Пантікапею (225– 200 рр. до н. е.) та ін. Голова коня зображена на тетрадрахмі Карфагена (410–310 рр. до н. е.). Колісницю з двома кіньми бачимо на тетрадрахмах Гели, Гімери, Катани, Селінунта, Сиракуз (V ст. до н. е.).

Квадрига – перегонова колісниця з чотирма запряженими в один ряд кіньми – спочатку використовувалася як бойова колісниця, з VІІ ст. до н. е. – лише для спортивних змагань, набуваючи одночасно значення почесної колісниці. Згодом нею користувалися римські імператори. Нерідко вона зображалася на монетах. Відомі, зокрема зображення квадриг на декадрахмах і тетрадрахмах Сиракуз (кінець V – ІІІ ст. до н. е.), денаріях Риму (кінець ІV – кінець ІІІ ст. до н. е.).

На монетах давньогрецьких міст часто можна зустріти зображення орла, і зовсім невипадково. У стародавніх греків орел вважався царем тварин, ототожнювався із джерелом світла, родючості та безсмертя. Верховний грецький бог Зевс обрав його своїм військовим знаком. Наприклад, на монетах Александра Македонського (336–323 рр. до н. е.) зображений сидячий на троні Зевс; лівою рукою він спирається на посох, а в правій тримає орла. Орел на декадрахмах Акраганта (413–406 рр. до н. е.), на статерах Маллоса (Кілікія) (385–333 рр. до н. е.).

Протягом декількох століть, з другої половини V ст. до н. е. і до середини І ст. н. е., орел зображався на монетах Ольвії. В зв’язку з цим слід сказати про цікаву знахідку, яку зробили археологи влітку 2003 р. В Греції в районі Діона і Пієрії (західний берег річки Вафіра) знайдено руїни древнього храму Зевса. Серед споруд і речей – статуя Зевса на троні, фігури 14 мармурових орлів у натуральний розмір, що обрамляють саму статую верховного бога.

Орел був одним із перших символів Римської республіки. Полководець і політичний діяч консул Гай Марій (156–86 рр. до н. е.) близько 100 р. до н. е. провів військову реформу. За цією реформою орел із розпростаними крилами став військовим знаком римської армії. Для його носіння в легіонах виділялися спеціальні воїни-аквіліфери. На монетах орел зображувався як державний символ .

Лев в епоху античності проживав у Африці, Південно-Західній Азії, Сирії, зустрічався також у Греції і Македонії. Він вважався символом мужності. В мистецтві і геральдиці лев – важливий елемент. Його зображення вміщували і на монетах. Зокрема, голова лева в фас на монетах Пантікапею трималася з другої половини VІ ст. до н. е. понад століття. На півстатерах Філіпа ІІ Македонського (359–336 рр. до н. е.), на драхмі Мілета (середина ІІІ – початок ІІ ст. до н. е.) бачимо зображення лева.

На монетах м. Афін – зображення сови. У Стародавній Греції хижий нічний птах сова була присвячена богині Афіні Палладі (діві), дочці Зевса, яка називалася «совоокою». Сови добре були відомі в цьому місці. Вони вважалися символом поглиблених знань і мудрості. Сова і змія були культовими тваринами Афіни – покровительки, захисниці афінського народу. На монетах м. Афін вона зображувалася із совою – емблемою міста. Богиня була покровителькою й інших міст Греції, тому викарбовувалася на монетах з емблемою цих міст. Наприклад, на монетах Кізика голова Афіни в шоломі була з емблемою цього міста – тунцем. На афінських монетах богиня Афіна з совою зображувалася тривалий час, з кінця VІ ст. до н. е. до І ст. до н. е. Подібні грошові знаки в просторіччі іменувалися «Сови».

Приказка «носити сов в Афіни» означала зайву, марну дію, бо йшлося про те, що в Афінах достатньо сов й грошей там також удосталь.

У давнину об’єктом загального шанування у греків і римлян був дельфін. Ця тварина вважалася символом і атрибутом бога морів, усіх джерел і вод Посейдона (Нептуна). Для античних поетів дельфін був уособленням безкорисливої любові до людини, тому він став символом дружби, емблемою Тарента, Мессини, Гадеса, Ольвії (з орлом) та інших грецьких міст, і зображувався на їхніх монетах. Голова німфи з дельфінами (аверс) на декадрахмі із Сиракуз (близько 400 р. до н. е.), дельфіни і голови баранів на статері з Фосиса (близько 479–470 рр. до н. е.). А в Ольвії в VІ – на початку ІV ст. до н. е. випускалися численні бронзові грошові знаки у вигляді дельфінів різної форми, розміру і ваги.

На грецьких монетах можна зустріти зображення козла (м. Енос, тетрадрахма, 380 р. до н. е.), курки (м. Гімера, дідрахма, 380 р. до н. е.) та інших тварин. А на римських монетах викарбовувалися також зображення вовчиці, вівці, собаки, кабана. Наприклад, на денарії 79–75 рр. до н. е. зображена собака гончої породи у стрімкому бігу.

У зв’язку з полюванням на диких тварин у давнину треба сказати про пізні так звані «мисливські монети», які ввійшли в історію нумізматики під такою назвою. Вони карбувалися в Німеччині в ХVІІІ ст. Ці монети, здебільшого пам’ятні або нагородні, зі сценами полювання, з мисливськими символами або з висловами із мови (жаргону) мисливців. Їхні різновиди – оленячі дукати, соколині дукати, кабанячі дукати. Багато таких монет карбувалося за розпорядженням ландграфа Людвіга VІІІ Гессен-Дармштадтського (1739–1768 рр.). Наприклад, на золотому оленячому дукаті Людвіга VІІІ на зворотному боці зображений лось.

На соколиному дукаті маркграфа Карла Вільгельма-Фрідріха Ансбахського (1729– 1757 рр.) на лицьовому боці – маркграф верхи на коні під час полювання з двома соколами, на зворотному боці – сокіл у ковпачку. Можна зустріти на античних монетах і зображення слона. Вперше бойові слони застосовувалися у війнах Стародавньої Індії. У бойових слонах дуже цінувалися сила, тямущість і великий психологічний вплив на піхоту та кавалерію противника. Пізніше слони використовувалися в битвах Александра Македонського й елліністичними царями. В римських військах слони використовувалися, але дуже рідко. Зображення бойового слона ми бачимо, зокрема, на декадрахмі намісника Александра Македонського у Вавилоні (328– 306 рр. до н. е.), а також як символ могутності на римському денарії Гая Юлія Цезаря (50 р. до н. е.).

Серед емблем-«гербів» далекого минулого не останнє місце займають зображення тварин, яким люди поклонялися, обожнювали їх і викарбовували на монетах. Яскравим прикладом тут можуть служити емблеми давньогрецьких міст-полісів. Зокрема, черепаха – емблема о. Егіни, краб – м. Акраганта, тунець – м. Кізик, тюлень – м. Фокеї, мурашка – м. Мірмекія, орел на дельфіні – м. Ольвії і т. ін.

Традиції зображувати тварин на гербах, у тому числі й на державних, а також на монетах збереглися до наших днів. Зокрема, зображення орла ми бачимо на гербах сучасних держав світу, зокрема Йорданії, Іраку, Іспанії, Йємену, Ліхтенштейну, Мексики, Нігерії, Польщі, Сирії, Сполучених Штатів Америки. Але в кожній країні по-різному розуміють його значення як символу. В Йорданії і Сирії, наприклад, він уособлює незалежність і силу держави, в Йємені і Нігерії – боротьбу за свободу.

На гербах багатьох сучасних держав зображений лев як символ влади, міцності, незалежності держави. Ми його бачимо на державних гербах Бельгії, Великої Британії, Данії, Індії, Канади, Кенії, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Сінгапуру, Сьєра Леоне, Швеції та інших держав. Багато держав викарбовували його зображення, як і орла, на грошових знаках.

Ось ще декілька прикладів монет сучасних держав із зображенням представників фауни. На 1 лілангені Королівства Свазіленд (1968 р.) – герб держави, щитотримачі слон і лев. На монеті Ісландії вартістю в 500 крон (1974 р.) зображена корова, а на монеті Макао в 100 патака (1981 р.) – півень.

На 1 лоті Королівства Лесото (1985 р.) викарбовано державний герб із зображенням крокодила і двох коней, а на 1000 доларовій монеті Гонконгу (1987 р.) зображений кролик. На монеті Республіки Джибуті вартістю 50 франків (1991 р.) – два верблюди, а на 10 кронах Естонії (1992 р.) – леви (лицьовий бік) і ластівка (зворотний бік). На монеті Боснії і Герцеговини вартістю в 500 динарів (1993 р.) зображений представник тваринного світу, який давно вимер, – бронтозавр.