Українські вчені - Кафедра інноваційних та інформаційних

Download Report

Transcript Українські вчені - Кафедра інноваційних та інформаційних

Міністерство освіти і науки України Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського Кафедра інформаційних технологій в освіті Презентація на тему:

Українські вчені в створенні Електронно обчислювальних машин

Підготувала студентка ІІІ курсу групи А ІМФТО, “Технологічна освіта”

Скалій Наталія Василівна

Віннниця 2009

Становлення інформатики

Протягом механiчного, релейного i на початку електронного перiоду розвитку цифрова обчислювальна технiка залишалася галуззю технiки, науковi основи якої тiльки дозрiвали.

Першими складовими майбутньої науки, якi надалi були використанi для створення основ теорiї обчислювальних машин, стали дослiдження двiйкової систеи числення, проведенi Лейбнiцом (XYII сторiччя), алгебра логiки, розроблена Джорджем Булем (XIХ сторiччя), абстрактна "машина Тьюринга", запропонована генiальним англiйцем у 1936 р. для доказу можливостi механiчної реалiзацiї будь-якого алгоритму, що має рiшення, теоретичнi результати Шеннона, Шестакова, Гаврилова (30-i роки ХХ ст.), якi об'єднали електронiку з логiкою.

Перше дiтище С.О.Лебедєва - Мала електронна лiчильна машина "МЭСМ".

За пультом Л.Н.Дашевський (праворуч) та С.Б.Погребинський.

Сергiй Олексiйович Лебедєв (1902-1974)

Видатний вчений, одержав визнання як засновник вiтчизняної обчислювальної спецiалiзованих кращим технiки.

Створив наукову школу в галузi супер ЕОМ та обчислювальних машин. Пiд його керiвництвом були створенi 15 типiв ЕОМ, починаючи з лампових та закiнчуючи сучасними суперкомп'ютерами на iнтегральних схемах загального та вiйськового призначення, якi не поступалися закордонним супер комп'ютерам.

Спецiалiзована електронна обчислювальна машина "СЭСМ", за пультом С.Б.Розенцвайг.

Запущена в експлуатацiю в 1956 р. Перший в Європi векторний процесор. Розроблена пiд керiвництвом С.О.Лебедєва, головний конструктор З.Л.Рабiнович. Основнi iдеї побудови "СЭСМ" були висунутi С.О.Лебедєвим. Це була його остання робота в Києвi.

Лампові елементи СЭСМ

Учасники розробки МЕСМ - першого на континентi Європи комп'ютера iз збереженою в пам'ятi програмою Дашевський Лев Наумович (1916 - 1988) Рабiнович Зiновiй Львович

Шкабара Катерина Олексiївна (народилася в 1913 р.) Погребинський Соломон Бенiамiнович

БЕСМ-6 - шедевр творчостi колективу Iнституту точної механiки i обчислювальної технiки, перша супер-ЕОМ другого поколiння.

БЕСМ (1950-1952 рр.) С.О.Лебедєву головному конструктору "БЭСМ-6" активно допомагали Л.Н.Корольов.

Усi С.О.Лебедєва були записанi формулами булевої алгебри. Це вiдкрило широкi можливостi проектування та пiдготовки монтажної i виробничої документацiї. Надалi система проектування була iстотно удосконалена, завдяки схеми його роботам для учнi, "БЭСМ-6" з Г.Г.Рябова що стали заступниками i виросли до цього часу у вiдомих молодих учених, - В.А.Мельников i iнiцiативи автоматизацiї (система "Пульс").Середня "БЭСМ-6" було швидкодiя досягла 1 млн. операцiй за секунду. Макет запущено у машини дослiдну експлуатацiю в 1965 р., а вже в серединi 1967 р.

перший зразок машини був пред'явлений на iспити. Тодi ж були виготовленi три серiйних зразки.

Меморiальна дошка на будинку в Києвi (вул.О.Гончара,55), де в 1946-1951 рр. розташовувався Iнститут електротехнiки Академiї наук України.

ВIКТОР МИХАЙЛОВИЧ ГЛУШКОВ Академiк В.М.Глушков належить до плеяди дослiдником, видатних учених нашого часу. Вiн є самобутнiм автором численних упровадження робiт з теорiї автоматiв, аналiзу, один iз сучасної алгебри, штучного iнтелекту, системного макромоделям економiки й iн. В.М.Глушков зачинателiв кiбернетики в народне господарство.

У його роботах мiститься найцiннiша iнформацiя про розвиток, досягнення i помилки вiтчизняної кiбернетики й обчислювальної технiки.

В.М.Глушков є одним з iнiцiаторiв створення факультетiв i кафедр кiбернетики у вузах. У 1966 р. у Київському унiверситетi був органiзований факультет кiбернетики.

Кафедрою теоретичної кiбернетики керував В.М.Глушков.

Пiд керiвництвом багато iдей американських великих ЕОМ 70-х рр. ХХ столiття Вiктора Михайловича в 1966 р. в Iнститутi кiбернетики АН УРСР була завершена розробка технiчного проекту великої ЕОМ "Україна", що передбачив

ЕОМ МИР-1 (1966 р.) ЕОМ МИР-2 (1969 р.)

ЕОМ МИР-3 (1971 р.) ЕОМ Киев-70

Пiонери комп'ютеризацiї корабельних радiоелектронних систем Iван Васильович

За

Кудрявцев

рокiв надзвичайно десятилiть.

яскравi дiяльного життя у Києвi вiн зробив те, що iнший, звичайний, не зумiв би здiйснити за декiлька За наступнi найбiльш плiднi i роки життя, проведенi у Києвi (1958-1975) йому вдалося створити потужний Науково-дослiдний iнститут радiоелектронiки КНДIРЕ, котрий забезпечив розробку, проектування i виготовлення цiлого ряду найважливiших радiоелектронних систем iз застосуванням ЕОМ для вiйськово-морського надводного i пiдводного флоту Радянського Союзу.

Вiлен Миколайович Плотнiков Самобутнiй художник та фотограф, знавець та любитель лiтератури, театру, музики. Розроблена у "Квантi" пiд його керiвництвом родина ЕОМ "Карат" - перша у Радянському Союзi одержала широке використання у радiоелектронних системах вiйськово-морського флоту i мала теж характерну рису, що вiдбивала особливiсть життєвих поглядiв i дiяльностi головного конструктора - надiйнiсть.

Блок ЕОМ “Карат”

"Карати" витримали жодної вiдмови або збою!

нiчого не було вiдомо.

iспити "Карат" була прийнята на постачання.

У навiгацi йних багато зразкiв пропрацювали на кораблях по 10-15 рокiв не маючи Машини подiбного призначення у цей час з'явилися лише у Великобританiї i США. Але про них, крiм назви, У листопадi 1976 р. наказом мiнiстра оборони ЕОМ системах зразки ЕОМ працювали на об 'єк тах по 20 тис. годин без єдиної вiдмови, що у декiлька разiв перевищувало вимоги ТЗ.

У простих сис темах могла використовуватися ЕОМ у мiнiма льнiй модифiкацiї, а на самих великих сучасних судах iз декiлькома системами на борту можна було зустрiти 15 i бiльше ЕОМ типу "Карат" у максимальному варiантi.

ЕОМ "Карат" була використана у системi "Акорд", розробленiй разом з iнститутом електрозварювання iм.

Є.О.Патона НАН України для вирiшення завдання розкрою листiв сталi на суднобудiвних заводах.

Розробники ЕОМ “КАРАТ”

Ходовi iспити системи "Бриз-1551«, автоматизованої навiгацiйної системи на базi ЕОМ "Карат" для вiтчизняних супер-танкерiв. Супертанкер "Кубань". 1976 р.

Розроблювачi першої у Радянському Союзi цiлком автоматизованої навiгацiйної системи на базi ЕОМ "Карат" для вiтчизняних супер-танкерiв (система "Бриз") В.Кондрашихiн, А.Кошевий, А.Якушенков, В.Лапiй, Б.Чернов.

5.Першi бортовi ЕОМ ракетно космiчних комплексiв та їх створювачi На початку 70-х рокiв розпочалася нова робота. Вiддiл разом з СКБ Iнституту кiбернетики АН УРСР на чолі з Малиновським розгорнув дослiдження зi створення системи, що iмiтує космос, з метою створення стенду для перевiрки космiчного корабля "Буран" та iнших космiчних об'єктiв. Цього разу система виявилася ще бiльш складною - крiм вимiрiв, треба було здiйснювати керування штучним "сонцем", положенням випробовуваного об'єкта на стендi та iнших пристроях, що iмiтують умови космосу. Як завжди робота почалася з ознайомлення з "об'єктом автоматизацiї". Стенд було розташовано в залiзобетонному корпусi висотою приблизно з 10 поверхiв на територiї пiдприємства, розташованого в пiдмосковному (вона закiнчувалася пiд керiвництвом к.т.н. О.О.Тимашова).

лiсi.

Усерединi корпуса перекриттiв не було, малися лише подоби балконiв, на якi ставилося устаткування, необхiдне для iмiтацiї космосу i проведення iспитiв. Створення системи, яка складалася на цей раз з багатьох ЕОМ, знадобилось кiлька рокiв напруженої працi СКБ Iнституту кiбернетики АН УРСР якому була передана ця робота

Б.М.Малиновський з американськими вченими (2002 р.)

Генеральний директор i Головний конструктор систем керування для ракетних комплексiв у науково виробничому об'єднаннi "Хартрон" з 1960 по 1986 рiк Володимир Григорович Сергєєв

.

Один з розробників "електронного пуску" Я.Є.Айзенберг

Ракета носiй "Циклон"

Запуск ракети-носiя "Енергiя" з космiчним кораблем "Скiф" (15.05.87 р.)

Інформацiйно-керуюча система "Автодиспетчер".

Система "Автооператор".

Координуюча машина "КВМ-1" системи "СОУ-1"

Керуюча машина другого рiвня керування "УМ-1".

Машина “Упо-1”

Катерина Логвинiвна Ющенко засновник теоретичного програмування в Українi

Катерина Логвинiвна Ющенко

8.Першi кроки в мiкроелектронiцi. Вiдкриття p-n переходу За 50 рокiв застосування транзисторiв у них не з'явилося серйозних конкурентiв. Постає запитання - хто ж був першовiдкривачем фiзичних ефектiв, на використаннi яких грунтується дiя транзистора? Це ще одна "бiла пляма" у розвитку iнформацiйних технологiй в Українi. Вона пов'язана з дiяльнiстю видатного українського фiзика Вадима Євгеновича Лашкарьова (1903 - 1974). Вiн по праву мав би одержати Нобелiвську премiю з фiзики за вiдкриття транзисторного ефекту, якої в 1956 р. були удостоєнi американськi вченi Джон Бардин, Вiльям Шоклi, Уолтер Браттейн.

1951 схем.

року у США з'явився надiйнiший площинний транзистор n-p-n типу. Його створив Шоклi. Транзистор складався з трьох шарiв германiю n, p i n типу загальною товщиною 1 см i був зовсiм не схожий на майбутнi мiнiатюрнi, а згодом - i невидимi компоненти iнтегральних Уже через кiлька рокiв значення винаходу американських учених стало очевидним, i вони були удостоєнi Нобелiвської премiї. Можливо, початок "холодної вiйни" або iснуюча тодi "залiзна завiса" перешкодили В.Є. Лашкарьову стати нобелiвським лауреатом.

Вадим Євгенович Лашкарьов

(1903 - 1974)

Діод Лошкарьова

Старт промислової мiкроелектронiки Керiвник Київського конструкторського бюро з мiкроелектронiки КБ-3 С.О.Моральова.

Перший у колишньому СРСР i Європi мiкрокалькулятор на 4-х великих iнтегральних схемах МОП-ВIС

(

1970 р.)

“Нейрокомп'ютер“ М.М.Амосова

“Нейрокомп'ютер“

Микола Амосов

Айзенберг Якiв Єйнович до середини 90-х рокiв генеральний директор та генеральний конструктор науково виробничого об'єднання "Хартрон". Керівник колективу розробників "електронного пуску"

Ракета-носiй “Зеніт“ використовується в мiжнародному проектi "Морський старт".

Програмно-технiчний комплекс М-180

Програмно-технiчний комплекс М-3000

Програмно-технiчний комплекс М-4030

Програмно-технiчний комплекс М-7000

Микола Петрович Брусенцов творець першого та єдиного в свiтi трійкового комп'ютера "Сетунь".

Трійковий комп'ютер "Сетунь".

Трійковий комп'ютер "Сетунь".

Щиро дякую за вашу увагу!