Transcript 02 Підприємництво та підприємства у фармації

КАФЕДРА ФАРМАЦІЇ ННІ ПО
Доц.Підгірний В.В.
Підприємство являє собою технологічно
відособлену сукупність засобів
виробництва та робочої сили.
1. Кожне підприємство має різні фактори
виробництва і по-різному узгоджує їх.
2. Кожне підприємство - це ланка у
національній або навіть міжнародній
спеціалізації. Воно зосереджується на
виготовленні певної речі чи послуги.
Тобто виробничі процеси в рамках
підприємства набувають завершеності у
вигляді кінцевого результату.
3. Кожне підприємство характеризується
економічною відособленістю. Все майно
підприємства, з усіма засобами
виробництва та технологіями, є
відособленою власністю. Власність
передбачає володіння, користування та
розпорядження цим майном.
Підприємство розпоряджається своїм
майном. На цій підставі воно самостійно
складає свою виробничу програму, набирає
кадри, здійснює управління виробничим
процесом, реалізує одержану продукцію,
відшкодовує свої витрати та отримує
прибуток.
В економіці підприємства в мініатюрі
відбивається вся економіка, з усіма її
головними процесами: виробництвом,
обміном, розподілом. Ось чому економічну
життєдіяльність підприємства називають
мікроекономікою.
4. Підприємство - це соціальний осередок
суспільства, певний колектив
співробітників.
На підприємствах проходить важлива
частина життя людини, через колектив
відбувається її розвиток, духовне
зростання. Від злагоди в колективі
залежить економічний успіх підприємства.
Всі підприємства перебувають у спільному
економічному просторі. Ті з них, що
виробляють однорідну продукцію,
об'єднуються у галузі. Між галузями
існують тісні зв'язки з поділу праці та
обміну продукцією.
Такі зв'язки свідчать про те, що галузі
утворюють єдиний господарський організм
- національну економіку.
Підприємництвом називають самостійну,
ініціативну діяльність з виробництва
товарів та надання послуг з метою
одержання прибутку, що передбачає
здійснення нововведень при використанні
власних коштів, а також самостійність і
ризик.
Підприємець (за Й.Шумпетером) суттєво
відрізняється від звичайного хазяїна, адже
сенс підприємницької діяльності полягає,
як він вважав, у нововведеннях за п'ятьма
напрямами:
1) виробити нові блага або поліпшити якості
існуючих; 2) впровадити нові способи
виробництва; 3) освоїти нові ринки збуту;
4) використати нові джерела сировини; 5)
створити промислові організації нового
типу.
В економіці є три типи
підприємців:
1. підприємець-власник
(підприємець є власником чи
співвласником підприємства,
всього капіталу або його
частини)
2. Підприємець-орендар - господарник,
який забезпечує процес виробництва на
власних або орендованих засобах
виробництва (фермер, який обробляє
власну або взяту в оренду землю; майстер,
який організував ательє пошиття одягу у
своєму чи орендованому приміщенні).
3. Підприємець менеджер, людина високої
кваліфікації, широких спеціальних знань у
галузі управління (навіть може не мати ні
власного, ні орендованого майна,
працювати за наймом на великих
підприємствах, здійснюючи управління
ними
Виробниче підприємництво є
найважливішим видом
підприємницької діяльності,
спрямованим на виробництво
речей і надання послуг.
Здійснюється підприємствами,
що виготовляють різноманітну
продукцію, виконують роботи
(будівельні, ремонтні),
надають послуги (побутові,
інформаційні), створюють
духовні блага (навчання дітей,
живопис, музика).
Комерційне підприємництво своїм змістом має
товарно-грошові, торговельно-обмінні
операції. Здійснюються такі операції у вигляді
угоди з купівлі-продажу або перепродажу
речей і послуг. Представниками комерційного
підприємництва є різні торговельні заклади,
що продають предмети споживання та засоби
виробництва.
Посередницьке підприємництво.
Його представниками є установи та окремі
особи, які посідають місце між
підприємцем і споживачем. Потреба в
посередниках виникає тоді, коли виробник
не може безпосередньо реалізувати товар,
а споживач - придбати. Така потреба
посилилась у сучасній економіці України,
коли традиційні зв'язки між
підприємствами порушились, а нові ще не
налагодились.
Фінансове підприємництво - діяльність у
сфері грошово-кредитних відносин.
Об'єктом купівлі-продажу тут є
специфічний товар - гроші, валюта, цінні
папери.
Агентами фінансового підприємництва є
комерційні банки, фондові біржі, навіть
громадяни-підприємці.
Страхове підприємництво - особлива форма
кредитно-фінансових відносин. Його
необхідність пов'язана з ризиком, який є
невід'ємною рисою ринкової економіки.
Кожний підприємець діє на свій страх і
ризик і не може обійтися без надійного
страхування на випадок небезпеки.
Страхування - це формування грошових
фондів та їхнє використання на
відшкодування збитків у разі
непередбачених випадків і на допомогу
громадянам у певні періоди життя. За умов
ринку страхове підприємництво виконує
дві основні функції:
 а)
захищає бізнес і населення від втрат;
 б)
забезпечує привласнення прибутку.
Класифікація підприємств
За формою власності
Залежно від форм власності, передбачених законом,
в Україні можуть діяти підприємства таких видів:
 - приватне підприємство, що діє на основі
приватної власності громадян чи суб’єкта
господарювання (юридичної особи);
 колективної власності -підприємство, що діє на
основі колективної власності;
 - комунальне підприємство, що діє на основі
комунальної власності територіальної громади;
 державне підприємство, що діє на основі
державної власності;
 змішаної форми власності, що засноване на базі
об’єднання майна різних форм власності.
В Україні можуть діяти також інші види
підприємств, передбачені законом.
У разі, якщо в статутному фонді
підприємства іноземна інвестиція
становить не менше як десять відсотків,
воно визнається підприємством з
іноземними інвестиціями. Підприємство, в
статутному фонді якого іноземна
інвестиція становить сто відсотків,
вважається іноземним підприємством.
Залежно від способу утворення
(заснування) та формування статутного
фонду в Україні діють підприємства
унітарні та корпоративні.
Унітарне підприємство створюється одним
засновником, який виділяє необхідне для того
майно, формує відповідно до закону статутний
фонд, не поділений на частки (паї),
затверджує статут, розподіляє доходи,
безпосередньо або через керівника, який ним
призначається, керує підприємством і формує
його трудовий колектив на засадах трудового
найму, вирішує питання реорганізації та
ліквідації підприємства. Унітарними є
підприємства державні, комунальні,
підприємства, засновані на власності
об’єднання громадян, релігійної організації
або на приватній власності засновника.
Корпоративне підприємство утворюється, як
правило, двома або більше засновниками
за їх спільним рішенням (договором), діє
на основі об’єднання майна та/або
підприємницької чи трудової діяльності
засновників (учасників), їх спільного
управління справами, на основі
корпоративних прав, у тому числі через
органи, що ними створюються, участі
засновників (учасників) у розподілі доходів
та ризиків підприємства.
Згідно з даними Держкомстату в Україні
налічується близько 19 тис. аптек разом зі
структурними підрозділами, з яких 38,4%
державної та комунальної власності; 10,6%
- приватної; решту 51% - колективної
форми власності, тобто колективні
підприємства, господарські товариства,
підприємства, засновані на власності
об’єднання громадян.
За чисельністю працівників та обсягом
валового доходу від реалізації підприємства
можуть бути віднесені до малих, середніх або
великих. Згідно з Господарським кодексом
України, малими (незалежно від форми
власності) визнаються підприємства, в яких
середньо облікова чисельність працюючих за
звітний (фінансовий) рік не перевищує
п’ятидесяти осіб, а обсяг валового доходу від
реалізації продукції за цей період не
перевищує суми, еквівалентної п’ятистам
тисячам. євро за середньорічним курсом
Національного банку України щодо гривні. У
цьому контексті всі роздрібні фармацевтичні
підприємства (аптеки) будуть належати до
малих підприємств.






Адаптація до особливостей місцевих умов
Незалежність дій підприємця та готовність до
виправданого підприємницького ризику
Низькі операційні видатки на управління
Співпадіння економічних та психологічних
мотивів праці
Маневреність і гнучкість (флексибільність),
здатність легко пристосовуватись до коливань
попиту та швидко змінювати асортимент
лікарських засобів та виробів медичного
призначення
Формують конкурентне середовище
 Низька
ринкова частка
 Слабка технічна оснащеність
 Відсутність оптимальної спеціалізації
 Вразливість до впливу зовнішніх
факторів: зміни цін, умов
оподаткування, кредитування тощо
 Неможливість участі у великих
інноваційних проектах
Основними причинами гальмування розвитку малого
підприємництва в Україні є:
 - відсутність дієвого механізму реалізації державної
політики щодо підтримки малого підприємництва;
 - великий тягар оподаткування, що змушує значну
частину суб’єктів малого підприємництва переходити в
тіньову економіку;
 - низькі темпи реформування власності,
неоднозначність і помилки щодо процесу
роздержавлення підприємств;
 - відсутність належного нормативно-правового
забезпечення розвитку малого бізнесу, як і
підприємництва в цілому;
 - обмеженість або повна відсутність матеріальнофінансових ресурсів;
 - низький рівень розвитку ринкової інфраструктури
малого підприємництва.
За ринковою ланковістю розрізняють
фармацевтичні організації - виробники,
оптові та роздрібні організації (аптеки).
Базовими підприємствами-виробниками в
Україні є такі фірми, як “Дарниця”,
“Фармак”, “Київмедпрепарат”,
“Борщагівський ХФЗ”, “Здоров”я”,
“Індар”, “Київський вітамінний завод”,
“Лекхім”, “Галичфарм” та
“Біостимулятор”.
Ліцензію на оптову реалізацію лікарськими
засобами має близько 1500
посередницьких організацій із різними
формами власності і величиною капіталу.
Суб’єктами роздрібної реалізації лікарських
засобів є аптеки, їх відокремлені
структурні підрозділи (аптечні пункті й
аптечні кіоски). Аптечна мережа України
охоплює понад 8,5 тисяч аптек різних форм
власності та майже 10 тисяч їх
відокремлених структурних підрозділів.
 За
ступенем охоплення ринку
фармацевтичні підприємства поділяються
на місцеві, регіональні, міжрегіональні,
національні та транснаціональні.
До місцевих оптових посередників, які
мають лише базові структурні підрозділи і
які на постійних умовах функціонують у
межах однієї чи кількох областей,
належать організації “Кримфарма”
(м.Симферополь), “Біоком” та
“Галмедсервіс” (м.Львів) тощо.
До регіональних організацій, які через свої
структурні підрозділи постійно працюють у
межах окремого регіону, відносяться
луганська “Сана”, яка має три
представництва на сході країни та
бердичівське підприємство “Фармія”, яке
має представництва у м.Вінниця та
м.Житомир
Міжрегіональні підприємства - харківська
організація “Мегаполіс”, шість підрозділів
якої функціонують на сході країни, два – на
півдні та один – в центрі, одеське
підприємство “Медфарком”, у якого по
одній філії чи представництву на заході і в
центрі, по два – на сході і півдні та ін
Національні оптові фармацевтичні
фармацевтичні організації, які
розробляють усі економічні регіони країни,
представлені фірмою “Артур-К” (м.Київ) –
фірма здійснює свою діяльність через
шість обласних філіалів та 11
представництв і власну аптечну мережу;
представництвом “Гедеон Ріхтер-Укрфарм”
– 22 територіальні відділення та фірмоволіцензійну мережу аптек.
приватним підприємством визнається
підприємство, що діє на основі приватної
власності одного або кількох громадян,
іноземців, осіб без громадянства та його
(їх) праці чи з використанням найманої
праці. Приватним є також підприємство,
що діє на основі приватної власності
суб’єкта господарювання – юридичної
особи. Класична форма приватної
власності – одноосібне володіння.
Господарські товариства – це організації,
створені на засадах угоди юридичними
особами та громадянами шляхом
об’єднання їх майна та підприємницької
діяльності з метою отримання прибутку. До
господарських товариств належать
акціонерні товариства, товариства з
обмеженою відповідальністю, товариства з
додатковою відповідальністю, повні
товариства та командитні товариства.
Акціонерне товариство (АТ) - господарське
товариство, яке має статутний фонд,
поділений на визначену кількість акцій
однакової номінальної вартості. Акції
визначають частку власника в
акціонерному капіталі. Акціонери
відповідають за зобов’язання товариства
тільки в межах належних їм акцій.
Загальна номінальна вартість випущених
акцій становить статутний фонд
акціонерного товариства, який повинен
бути не менше 1250 мінімальних
заробітних плат.
Акціонерні товариства: закриті (ЗАТ) і
відкриті (ВАТ). У закритому акціонерному
товаристві акції розподіляються між
засновниками і не можуть
розповсюджуватися шляхом передплати,
купуватися чи продаватися на фондовій
біржі; випускаються лише іменні акції. У
відкритому акціонерному товаристві акції
вільно вільно розповсюджуються шляхом
відкритої передплати та купівлі-продажу на
ринку цінних паперів.
Товариство з обмеженою відповідальністю
(ТзОВ) - товариство, що має статутний
фонд, поділений на частки, розмір яких
визначається установчими
(засновницькими) документами. Статутний
фонд товариства з обмеженою
відповідальністю повинен бути не менше
100 мінімальних заробітних плат. Учасники
даного товариства несуть відповідальність
у межах їх вкладів. За кордоном у назві
такого товариства, як правило, вказують
поняття ”лімітед” (від англійського обмежувати) або скорочено ЛТД.
Товариство з додатковою відповідальністю
(ТзДВ) - на відміну від товариства з
обмеженою відповідальністю, його учасники
відповідають за борги товариства не тільки
своїми внесками до статутного фонду, а при
недостатності цих сум додатково належним їм
майном у однаковому для всіх учасників
кратному розмірі до внеску кожного учасника.
Граничний розмір відповідальності учасників
передбачається у засновницьких документах.
За кордоном ця форма товариства в окрему не
виділяється, а є різновидністю товариства з
обмеженою відповідальністю.
Повне товариство (ПТ) - господарське
товариство, всі учасники якого відповідно
до укладеного між ними договору
здійснюють підприємницьку діяльність від
імені товариства і несуть додаткову
солідарну відповідальність за зобов’язання
товариства усім своїм майном. Статут для
повного товариства не затверджується. У
назву повного товариство, як правило,
включають одне або кілька імен його
засновників.
Командитне товариство (КТ) (від франц.
"коммандіте" – спілка за вірою). Його
особливістю є те, що у склад входять так звані
повні учасники і вкладники. Перші за своїми
правами і обов’язками не відрізняються від
членів повного товариства і теж несуть
додаткову солідарну відповідальність усім
своїм майном. Що стосується вкладників, то їх
називають "обмеженими" або "сплячими"
партнерами. Вони присутні в діяльності
товариства лише своїми вкладами і несуть
відповідальність також лише у межах вкладу.
Холдинги
Асоціації
Консорціуми
Корпорації
Добровільні
обєднання
підприємств
Трести
Конгломерати
r
Концерни
Картелі
(синдикати
Фінансовопромислові
групи
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !