Transcript Шляхи формування мотивації на уроці

Одноволик Г.В.,
методист РМК
Формування мотивації
навчальної діяльності учнів
• Формування позитивного ставлення до
навчання;
Формування почуття відповідальності;
Створення ситуації захвату від навчального
матеріалу і способів його подачі;
Вплив емоційного стану учня на мотивацію
навчання;
Мотивація до навчання обдарованих дітей.
Мотивація навчальної діяльності
шляхом бесіди
у вступному слові вчитель окреслює коло питань,
що розглядатимуть на уроці. При цьому
залучаються знання і суб’єктивний досвід учнів,
наводяться цікаві приклади і парадоксальні ситуації,
демонструється зв'язок матеріалу що вивчається з
раніше вивченим.
Учитель вказує на практичне значення теми, яка
розглядається.
Мотивація навчальної діяльності шляхом
створення проблемної ситуації
СПОСОБИ ЗІТКНЕНЬ ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ:
- Зіткнення учнів із суперечностями між новими фактами та явищами й
наявними знаннями за необхідності теоретичного пояснення і пошуку шляхів їх
застосування.
- Зіткнення учнів з необхідністю вибору потрібної інформації (ситуація з
надлишком інформації).
- Використання суперечностей між наявними в учнів знаннями та практичними
завданнями, що виникають під час виконання цих завдань.
- Спонукання до порівняння, зіставлення та протиставлення фактів, явищ,
правил, і дій та їх узагальнення.
- Зіткнення учнів із суперечностями між існуючими технічними рішеннями та
новими вимогами, які висуває практика.
- Спонукання учнів до виявлення внутрішніх між предметних зв’язків і зв’язків
між явищами.
Мотивація навчальної діяльності шляхом
використання технології «Мозкова атака»
Цей метод полягає у колективній творчій роботі з розв’язання певної
складної проблеми. Всіх учнів об’єднує спільна робота над пошуком
істини. Розмірковуючи над певною проблемою, доповнюючи один
одного підхоплюють і розвивають одні ідеї, відкидаючи інші.
Орієнтована послідовність дій
 Формулювання проблеми. Постановка завдань,визначення терміну
обмірковування, пропозиції.
 Висловлювання суджень, ідей. Реєстрація ідей на дошці.
 Обґрунтування ідей авторами. Загальна дискусія навколо
представлених ідей: правильність, доцільність, оригінальність.
Вибір найкращої ідеї.
 Обґрунтування остаточного вибору. Підбиття підсумків роботи.
Мотивація навчальної діяльності шляхом
опрацювання тексту періодичних видань
Для активізації роботи й зацікавленості учнів на
початку уроку вчитель роздає газети, журнали,
або сторінки цих видань, де розміщено
інформацію що стосується теми уроку.
Вчитель просить учнів звернути увагу на
конкретну інформацію, наголошуючи на її
важливості для кожного учня та можливості її
повсякденного використання.
Мотивація навчальної діяльності за
технологією «Незакінчене речення»
Учням роздаються картки на яких записані
незакінчені речення, які стосуються теми уроку.
Працюючи з картками учні застосовують знання
і особистий досвід. Після завершення роботи
висловлювання зачитуються і деяким учням
пропонують прочитати свої відповіді. В будьякий момент уроку діти повинні бути готові
обговорити відповідь товариша або попросити
його аргументувати свій варіант закінчення
речення.
Мотивація навчальної діяльності шляхом
виготовлення саморобних наочних посібників
На початку уроку учні одержують перелік наочних посібників, які
вони можуть виготовити стосовно даної теми. Виготовлені саморобні
прилади, моделі, малюнки учні демонструють на уроці пояснюючи
ідею створення і їх особливості. В кабінеті створюється постійно
діюча виставка саморобних наочних посібників, що дає можливість
усім учням ознайомитися з творчими досягненнями однокласників.
 Використання саморобних наочних посібників на уроці сприяє
підвищенню інтересу до навчання, розвиває дослідницькі навички,
підвищує продуктивність педагогічної роботи, наповнює урок
елементами зацікавленості, викликає в учнів відчуття причетності до
подій на уроці.
 Крім того учнів можна залучати до виготовлення таблиць і схем,
що пояснюють матеріал теми. Ця форма роботи дозволяє не лише
наповнити кабінет роздавальним матеріалом, але й формує в учнів
уміння виокремлювати головне, встановлювати причинно-наслідкові
зв’язки та, що особливо важливо, сприяє активізації розумової
діяльності.

Мотивація навчальної діяльності
шляхом використання творчих знань.
 Учням пропонуються питання на зразок
«Що станеться, якщо..?», у яких де
розглядаються парадоксальні ситуації.
 Учні можуть самостійно добирати питання,
ставити їх однокласникам, обговорювати,
захищати свою позицію використовуючи
знання з предмета, складаючи кросворди,
сканворди, загадки.
Мотивація навчальної діяльності шляхом
використання під час уроку художньої та науковопопулярної літератури
 Використання уривків із творів можливе з
різними цілями: для ілюстрації матеріалу,
постановки питання, закріплення вивченого.
Використання художньої та науковопопулярної літератури в процесі вивчення
шкільних предметів сприяє активізації
пізнавальної активності та закріпленню
цілісного уявлення про навколишній світ.
Мотивація навчальної діяльності
шляхом створення ситуації успіху
 На початку вивчення теми використовуються репродуктивні
методи навчання, які забезпечують таке засвоєння матеріалу,
при якому учні були б спроможні відтворити його, маючи
зовнішню опору у вигляді підказки (алгоритму), або вміли
відтворити самостійно та застосувати одержані знання у
простій, типовій ситуації. При цьому виникає проблема: як
наприклад оцінити елементарні (на думку вчителя) дії учня –
відтворення невеликої частини матеріалу, розв’язання
нескладної задачі, виконання самостійної роботи.
Враховуючи те, що для деяких учнів таке навчання було
максимально можливим, досягнення навчальної діяльності
слід оцінювати не лише середнім, але й іноді вищим балом.
Такий прийом виправдовує себе, оскільки учні починають
вірити у власні сили і згодом краще володіють матеріалом
предмета.
Мотивація навчальної діяльності на
основі діяльнісного підходу до навчання
 -Навчальна діяльність під керівництвом
учителя
 -Самостійна навчальна діяльність
 -Самостійна діяльність учнів
Мотивація навчальної діяльності в процесі
пізнавальних ігор та ігрових ситуацій
 До основних понять, що характеризують дидактичні
ігри, належать:
 об’єкт, який моделюється;
 модельований процес;
 сценарій, у якому описуються правила гри, об’єкти
та предмети;
 способи гри; регламент;
 учасники ігрового процесу.
Мотивація навчальної діяльності за
допомогою прийомів роботи з текстом
Знайди помилку.
1 варіант.
 Учитель дає учням певний матеріал і просить знайти у викладі
помилки (можна навіть вказати їх кількість). Знайдення такої помилки
може означати справді глибоке знання предмета. Якщо матеріал учням
знайомий, виникає природна ситуація успіху. Якщо матеріал новий, учні
можуть відчути себе експериментаторами, дослідниками, експертами.
2 варіант.

Цей самий прийом можна використати за командної участі
учнів. Кожна команда готує вдома (або на уроці) розповідь із
помилками з певної теми або розділу і пропонує його іншій
команді. Можна для економи часу обмінятися заготовленими
вдома текстами з помилками. Тут можливе подвійне змагання: хто
краще приховає і хто більше знайде.
Формування мотивації на кожному етапі уроку
Етап первинної мотивації.
Етап закріплення
мотивації
і
посилення
Етап завершення уроку.
Види
спонукання
учнів
до
навчальної
діяльності:
 активізувати
мотиви,
що
виникли
на
попередніх заняттях;
 збудити
мотиви
незадоволеності
своїми
результатами;
 посилити
мотиви
орієнтації
на
попередню
діяльність;
 посилити
мотиви
здивування,
зацікавленості.
Чергування
різних
видів
діяльності:
репродуктивних
і
пошукових, усних і письмових,
індивідуальних і фронтальних.
Актуальними
будуть
такі
методи:
«Обери
позицію»,
«Сюрприз»,
«Асоціативний
кущ», «Есе»).
Крім
того,
формуванню
мотивації сприяє зацікавленість
учнів
методом
викладу
матеріалу:
 цікаві приклади, досліди,
парадоксальні факти, історичні
екскурсії;
 незвична форма подання
матеріалу,
що
викликає
здивованість в учнів;
 емоційність
мови
вчителя;

пізнавальні ігри;

дискусії;
 аналіз
життєвих
ситуацій;
 вміле
застосування
вчителем заохочення.
Особливого
значення
при
цьому
набуває
вміння
учня
вчитися.
Це
передбачає,
що
учень має:
 зрозуміти,
що
таке
знання;
 досягненні
поставлених
цілей,
у
роботі
та
суспільно
корисній діяльності;
 знати,
як
людина
оволодіває знаннями і що засвоєння
знань
забезпечуються
увагою,
сприйняттям,
усвідомленням, узагальненням і
запам'ятовуванням;
 привчати
себе
до
постійного
повторення
пройденого
матеріалу,
прагнути
дізнаватися більше.
Однією
з
методичних
стратегій
формування
навчальної
мотивації
є
«кубування»,
яка
дать
змогу
робити
висновки, узагальнення:
1. Опишіть це...
2. Засоціюйте це...
3. Порівняйте це...
4.
Проаналізуйте
це...
(з
чого зроблено)
5. Знайдіть аргументи «за»
і «проти».
6. Застосуйте це!
Пропонуємо використати
інтерактивні методи:
«Метод прес»,
Актуальними
будуть
такі
методи:
«Обери
позицію»,
«Сюрприз»,
«Асоціативний
Доцільно
використовувати
інтерактивні
методи
та
Висновок
Правильність вибору стратегії і тактики
навчання на уроці сприяє повноцінному
гармонійному розвитку особистості в цілому.
Розвиток позитивної мотивації на уроці – це
один із засобів розвитку особистості учня.
Використана література:
 МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ НА ОКРЕМИХ ЕТАПАХ
УРОКУ// http://yrok.at.ua/publ/8-1-0-74
 Інтерактивні технології навчання та їх сутність
//
http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=6915
8
 Інтерактивні методи навчання //
http://www.lycem-do-dytyny.com/interaktyvnimetody-navchannia