Transcript Скарбничка цікавих фактів

Учениця 7 класу
Руденко Ірина
Керівник
Вчитель інформатики
Гулій О.Ф.
Пропонується використовувати прибережні
водорості й фітопланктон для переробки
на паливо. Один із способів переробки —
сбродження вуглеводів водоростей у
спирти й ферментація великої кількості
водоростей без доступу повітря для
виробництва метану. Також після
переробки фітопланктону його можна
використовувати як рідке паливо.

Осмотичний тиск, що виникає у разі
змішування прісних річкових вод із
солоними, є пропорційним різниці в
концентраціях солей у цих водах. У
середньому цей тиск становить 24
атмосфери, для ріки Йордан там, де вона
впадає в Мертве море,— 500 атмосфер. У
цьому сенсі інтерес представляють устя
таких рік, як Амазонка, Парана, Конго й ін.

Сучасний рівень розвитку техніки дозволяє
одержувати енергію течії у разі швидкості
потоку більше за 1 м/с. При цьому
потужність, отримана від 1 м2 поперечного
переріза потоку, становить близько 1 кВт.
Перспективними в цьому плані є течії
Гольфстрім і Куросіо, а також у протоках
Гібралтар, Ла-Манш, Курильський. Так,
перший досвідний зразок такої турбіни під
назвою «Коріоліс» уже випробуваний у
Флоридській протоці.

Цю ідею виклав ще в 1935 році радянський
учений К. Е. Ціолковський. В основі хвильових
енергетичних станцій лежить дія хвиль на
робочі механізми, які являють собою
поплавці, маятники, лопаті тощо. Механічна
енергія їхнього руху перетворюється в
електричну. В Індії від хвильової енергії
працює плавучий маяк порту Мадрас. У
Норвегії в 1985 році уведено в експлуатацію
першу у світі промислову хвильову станцію
потужністю 850 кВт. Однак сьогодні
електроенергія, отримана таким чином, у дватри рази дорожча за традиційну.
Енергія вітру

Використання енергії вітру має багатовікову
історію. Ще наприкінці XIX століття вітряний
електродвигун використовував Ф. Нансен на
судні «Фрам» для забезпечення учасників
полярної експедиції світлом і теплом під час
дрейфу в льодах. Уже кілька тисяч вітряних
установок великої потужності діють у Норвегії,
Нідерландах, Швеції, Італії, Китаї, Росії. У зв’язку
з мінливістю вітру за швидкістю та напрямком
велика увага приділяється створенню
вітроустановок, що працюють з іншими
джерелами енергії. Енергію великих океанських
ВЕС передбачається використовувати для
виробництва водню з океанської води або для
видобутку корисних копалин із дна океану.
Термальна енергія

Ідея використання теплової енергії,
накопиченою тропічними й субтропічними
водами океану, була запропонована ще
наприкінці XIX століття. В 70-ті роки XX століття
побудовано перші досвідні океанські теплові
електростанції (ОТЕС). Робота ОТЕС заснована
на принципі, використовуваному в паровій
машині. Розрахункова потужність 250—400 МВт.
Останнім часом виникла ідея створення
підводних ОТЕС, що працюють за рахунок
різниці температур гідротермальних джерел і
навколишніх вод. Найпривабливішими для
розміщення ОТЕС є тропічні й арктичні широти
(в арктичних районах різниця температур
підлідної води й повітря становить 26 C° і
більше).

Використання енергії припливів почалося ще з
XI століття. Так, на берегах Білого й Північного
морів зводилися млини й лісопилки, що
працювали на приливній хвилі. Удалині від
берега коливання рівня моря не перевищують 1
м (у Чорному морі — 10 см), але біля самого
берега вони можуть бути значними (13 м на
Пенжинській губі на Охотському морі).
Уважається економічно доцільним будівництво
ПЕС у районах із приливними коливаннями
рівня моря не менш, ніж 4 м. Проектна
потужність ПЕС залежить від характеру
припливу, об’єму й площі приливного басейну,
кількості турбін, установлених на греблі.
Тертя і …
Тертя і фольклор














Не підмажеш — не поїдеш.
Пішло діло як по маслу.
Вугра в руках не втримаєш.
Що кругле — легко котиться.
З навощеної нитки мереживо не
сплетеш.
Кринична мотузка зруб перетре.
Іржавий плуг тільки на оранці
чиститься.
Спритна людина й на динячій кірці
не посковзнеться.
Лижі сковзають по погоді.
Скрипить як незмащений віз.
У дорогу йти — п’ять личаків
сплести.
Кататися як сир у маслі.
Від того віз заспівав, що давно
дьогтю не їв.
Як корова на льоду.
Тертя і музика
При рівномірному русі смичка скрипкова струна
захоплюється ним і натягується. З натягом
струни збільшується сила тертя спокою між
смичком і струною. Коли сила тертя спокою
досягає максимального значення, струна
починає просковзувати відносно смичка і
набуває коливального руху... Так
народжується звук.
Тертя і література
Опрятней модного паркета
Блистает речка, льдом одета.
Мальчишек радостный народ
Коньками звучно режет лед.
(О. С. Пушкін. Євгеній Онєгін)

Чому ковзани, з легкістю сковзаючи по
поверхні льоду, не сковзають по поверхні
більш гладенького скла? При ковзанні
ковзана по льоду виділяється тепло, і лід під
ковзаном злегка підтаює, утворюючи
змащення, що полегшує ковзання. Тому в
сильний мороз ковзатися стає складніше —
виділюваної енергії недостатньо для того,
щоб розтопити лід, а отже створити необхідне
змащення.

Повернемося на шість століть назад...
...1500 рік, Італія. Леонардо да Вінчі, відомий
світову не тільки як великий живописець,
але і як не менш великий учений, механік,
ставить свої досліди, намагаючись
з’ясувати, від чого залежить значення сили
тертя. По дерев’яній дошці один за другим
сковзають дерев’яні бруски. Він
перевертає їх на різні грані, повторюючи
дослід ще і ще раз. А потім записує
відповіді на поставлені ним самим же
питання. Отже:
1. Чи залежить сила тертя від площі тіла?
Відповідь: не залежить.
2. Чи залежить сила тертя від матеріалу?
Відповідь: залежить.
3. Чи залежить сила тертя від навантаження?
Відповідь: залежить, пропорційна йому.
4. Чи залежить сила тертя від швидкості
ковзання? Відповідь: не залежить.
5. Чи залежить сила тертя від якості обробки
поверхонь? Відповідь: залежить.







...Інтерес до даної проблеми знову виникає лише у 1699 році. Франція.
Учений Амонтон повторює досліди Леонардо і відповідає все на ті ж п’ять
питань: на перші три — так само, як Леонардо, на четверте — ствердно, на
п’яте — негативно.
Тобто Амонтон вважав, що тертя ковзання залежить від швидкості руху тіла,
але не залежить від шорсткості поверхні.
...Початок XVIII століття. У лавах учених немає одностайності щодо питання
тертя. Зійшлися тільки в одному: сила тертя пропорційна силі нормального
тиску. Інші питання — без чіткої відповіді.
...1748 рік, Росія. Дійсний член Російської академії наук Леонард Ейлер
опублікував свої відповіді на п’ять поставлених питань про тертя. Відповіді
на питання 1, 2, 3, 5 збіглися з відповідями Леонардо, на четверте — з
відповіддю Амонтона.
...1779 рік, Франція. Шарль Огюстен Кулон два роки присвятив вивченню
тертя. Свої досліди він проводив на суднобудівній верфі в одному з портів
Франції. Кулон на всі п’ять питань відповів ствердно. (Учням можна
запропонувати дати свої відповіді на знамениті «п’ять питань про тертя».
Якщо є можливість — перевірити експериментально.)
Загальна сила тертя в якомусь малому ступені все-таки залежить від
розмірів поверхні тертьових тел. Вона пропорційна силі нормального тиску,
залежить від матеріалу стичних тіл і від ступеня гладкості тіл. Саме в
роботах Амонтона і Кулона з’явилася знаменита формула FNтер=μ.
...Початок XX століття. В 30-ті роки дослідження в галузі тертя виділили в
окрему науку — трибологію. Ця наука — синтез механіки, фізики
поверхневих явищ і хімії.

Живі організми по-різному пристосовуються до існування тертя в природі.
Завдяки наявним у них вовні, щетині, лусочкам тощо тертя виявляється
малим під час руху в одному напрямку і великим — під час руху в
протилежному. Це допомагає оленеві пересуватися по снігу: ворсинки
хутра на ногах спрямовані вниз, тому тертя ноги оленя об сніг при
опусканні велике, а при витяганні — мале. Цей же механізм допомагає
дощовому черв’яку. Щетинки, спрямовані назад, вільно пропускають тіло
черв’яка вперед, але гальмують зворотний рух. Водні тварини — морські
зірки, губки — мають на тілі виступи, шорсткості, завдяки яким повільно
опускаються у воді.
Дельфіняча шкіра...

За рахунок чого дельфіни здатні розвивати настільки великі швидкості?
Адже тертя у воді значно зростає зі збільшенням швидкості руху. Всі
розрахунки показували: з урахуванням форми і розмірів тіла дельфіна опір
води повинен бути таким, що подібна швидкість просто неможлива!
Дельфінам якимось незбагненним чином вдається у 10 разів зменшити
опір води! Секрет — у будові шкіри дельфінів. Вона складається із трьох
еластичних шарів, причому середній шар має пористу будову — його
численні перетинки прогинаються під тиском води, утворюючи «завихрення» при русі. Учені створили аналогічне синтетичне покриття — ламінфло.
Завдяки «штучній шкірі» швидкість морських суден збільшилася на 25 %.
Учіння світло, а неучіння...

18 серпня 1851 року імператор
Микола I здійснив першу поїздку з Петербурга в Москву
залізницею. Начальник
залізниці генерал Клейнміхель,
щоб підкреслити особливу
урочистість події, наказав
першу версту залізничного
полотна пофарбувати білою
олійною фарбою. Це було
дійсно красиво, але... Він забув
про змащувальну дію олійної
фарби, що зменшує тертя,—
паровоз буксував. Жандарми,
підібравши поли шинелей, бігли
цю версту перед поїздом і
посипали піском пофарбовані
рейки, щоб збільшити силу
тертя.
Цікаво, що...



...під час ожеледі коефіцієнт тертя
зменшується у 25 разів, досягаючи
значення 0,02, у той час як коефіцієнт тертя
між гумовою підошвою і асфальтом
дорівнює 0,5.
…тертя зменшується у присутності летких
речовин (валеріанка, ефір, оцет). Ці
речовини, осідаючи на поверхню,
створюють найтоншу плівку, що зменшує
тертя.
...існує сухе змащення — графітовий пил,
що застосовується у кораблебудуванні.
А що, якби...

...тертя зникло? Світ без тертя був би досить
незатишним! Розв’язалися б геть усі вузли,
повикручувалися б шурупи і цвяхи,
розповзлася б тканина (волокна ниток
«тримаються» тертям). Легкий поштовх — і всі
предмети (важка шафа, стіл, автобус тощо)
вирушили б у невпинний рух. Без тертя жодне
тіло не змогло б почати рух! Приміром, наші
ноги просто роз’їжджалися б у різні боки. Без
тертя в повітрі неможливо було б спускатися з
парашутом, а метеорити всіх розмірів з
величезними швидкостями урізалися б у
поверхню нашої планети. Хай живе тертя!