Лялька, як дитяча іграшка і оберіг родини й Роду, як могутній магічний талісман та символ зв’язку між поколіннями, знана в багатьох традиційних культурах земної кулі – від Аляски до Австралії, від Африки до України.

•

Лялька-мотанка здавен була оберегом в кожній родині. Кожна мати робила для своєї дитини ляльку,щоб та гралась. Ляльок робили,щоб пішов або припинився дощ,щоб забрати від людини хворобу. Вони приносили достаток, щастя, багатий врожай , продовження роду. Коли дівчина виходила заміж,то в родині чоловіка їй потрібно було гратись лялькою доки в молодят нема діток. Чим більше,тим швидше і здоровішими будуть діти. А коли народжувалась дитина лялька віддавалась їй. Існувало повір я :якщо діти довго І багато бавлялися лялькою-мотанкою, то в родині скоро буде поповнення. Якщо вагітна жінка часто дивилась на красиве, то і діти народяться красивими. Тому ляльку жінка виготовляла обережно ,охайно, одягала її в яскраве вбрання .

Секрети виготовлення ляльок передавалися в родині від матері до дочки. Коли дівчина виходила заміж, мати дарувала їй ляльку-мотанку, як оберіг для нової домівки.

•

Обрядові ляльки мали магічне значення , приймали участь у народних обрядах. Виготовлялись на добрий врожай, на добробут , достаток, щоб пішов або припинився дощ, для зустрічі або проводів пор року.

Виготовлялась на добрий врожай Ще одна назва – крупенічка. Ця лялька - старовинна насипна іграшка. Лялька робилася з мешковіни.Після жнив ляльку-мішечок наповнювали добірної крупою нового врожаю, при цьому жінки завжди співали пісню, або читали молитву. До тулуба мішечка приєднували голову без обличчя, пов'язували хусткою і тесьмою-пояском (з магічним орнаментом: вода, земля, зерно, сонце), вірили, що тільки тоді рік буде ситним, в хаті достаток, а майбутній врожай ще багатшим. Ляльку наряджали і дбайливо зберігали до наступного сівби в червонному куті хати ,поруч з іконами.

• •

Виготовляли на заклинання весни .Обрядові лялечки білого і червоного кольорів. Ляльок в'язали парами: з білих ниток – символ минаючої зими, з червоних - символ весни і спекотного сонцяю. Вони вивішувалися на гілках дерев, щоб привернути-наблизити прихід теплого сезону. У цьому обряді в основному брала участь молодь і діти.

Мали ці лялечки і друге значення. З народженням дитини в сім'ї нерозлучну пару весільних ляльок трохи розсовували убік, даючи місце лялечці на батьківських плечах. З кожною дитиною в сім'ї батьківські плечі розсувалися ширше. Скільки дітей, стільки й ляльок на плечах весільної пари.

Обрядова лялька-одноденка з обов'язковими різнокольоровими стрічками на ручках-паличках. Її робили перед початком купального сезону, на свята Горпини Купалиці та Івана Купали. (6 та 7 липня нового стилю). Робили ляльку Купавку на хрестоподібної основі, наряджали в жіночий одяг (сорочку, сарафан, пояс). Оскільки ця лялька річна, її прийнято прикрашати травою, живими квітами, зеленими гілочками. На руки Купавкі вішали стрічки - заповітні дівочі бажання, потім їх відправляли плисти за річці. Стрічки, що пливуть по річці, забирали з собою нещастя і негаразди . Після ритуалу всім дозволялося плескатися і пірнати у водоймах скільки душі завгодно

На добробут на достаток. Таку ляльку з копієчкою в об'ємистому тільце мішечку дарували на Різдво. Вважалося, що вона притягує до дому багатство. У кубушку складали не тільки гроші, але і набивали її запашними травами.

Робили на Пасху перед святом. Виставляли на вікно, показуючи тим самим, що чекають Світле Христове Неділя. Пасхальна голубка-Символ благої вісті про воскресіння Христа.

Обличчя і руки робилися з червоної тканини і уособлювало Великдень і Відродження.

•

Ляльки-оберегі використовували ,як оберегі від хвороби,злих духів, нечесті , сглазу (Кувадки, Вебська, Нерозлучники).

• •

В українській традиції на чолі весільного поїзда, що везе молоду пару в будинок нареченого після вінчання, під дужкою упряжі підвішували пару ляльок: ляльку Нареченої і ляльку Нареченого, щоб вони відводили недобрі погляди на себе. Ці ляльки були символічні жіноче і чоловіче начало з'єднувалися в нерозривне ціле.

У ляльок виходить одна загальна рука, щоб чоловік і дружина йшли по життю рука об руку, були разом у радості і в біді.

Одна з найпростіших оберегових лялечок. Її робили за два тижні до народження дитини і вивішували в хаті, щоб відволікати увагу злих духів від майбутньої матері і немовляти. Пізніше до народження дитини ляльок стали укладати в колиски. Після хрещення малюка вони вивішувалися над колискою, все так само оберігаючи його від злих духів. Кувадки захищали новонароджених і служили їм першими іграшками. Коли батьки йшли в поле на роботу, і дитина залишалася в будинку одна, вона дивилася на ці маленькі лялечки і спокійно гралась. Як правило, ці іграшки були невеликого розміру і всі різних кольорів, це розвивало зір немовляти. Звичайно в ліжечку буває від 3 до 5 лялечок з різнобарвної тканини. Яскраві та веселі, вони замінювали брязкальця.

Народ вірив, що в мотанці знаходиться дух предків і вона може передавати досвід з покоління в покоління. Українці вважали, що цей символ приносить їм багатство та успіх.

Лялька- мотанка не шиється, робиться за допомогою ниток, стрічок шляхом намотування ,тканина не ріжеться ,а рветься.

Щоб життя того кому виготовлялась лялька не була ні колата , не різана.

Для виготовлення ляльки підготувати з тканини3 квадрати(1 білий,2 кольорових однакових)1 прямокутник,1 трикутник кольоровий,3 ватні кульки,нитки.

Скласти квадрати вдвічі,поклавши в середину кульки .

Надійними нитками міцно затягнути ватні кульки в середині клаптиків.

Кольорові заготовки (груди прикласти до білої (голова),надійно зафіксувати нитками

Прямокутний клаптик скласти кілька разів у смужку.

Краї заготовки зафіксувати нитками (руки).

Руки закріплюємо до тулуба під грудьми.

Трикутний клаптик зав'язати на голові (хустина).

Українська народна лялька є втіленням добра і лагідності. Це оберіг людської душі й долі, символ предків. Це символ Великої Матері, яка сотворила все суще і береже дотепер народжені нею душі.