Transcript проект Тарасовими шляхами

Обласний проект
“Тарасовими шляхами”
МУЗИЧНА
ШЕВЧЕНКІАНА:
МИНУЛЕ І СЬОГОДЕННЯ
Миронюк Анна,
учениця 10 класу
Доманівської ЗОШ
І-ІІІ ступенів №2
Доманівської районної
ради Миколаївської
області
Науково-теоретична база
Феномен безпрецедентної за кількістю інтерпретацій
поезії Т. Шевченка намагаються осягнути філософи,
літературознавці, мистецтвознавці.
Аналітичні
оцінки хорових
творів
здійснено
Л. Пархоменко,
М.Гордійчуком,
Т. Булат,
Л.Кияновською.
Окремі аспекти
музичної
Шевченкіани
розглядаються в
розвідках
О.Козаренка,
Л. Корній,
Я. Якуб’яка,
Н. Королюк,
М.Ластовецького
Питання
виконавської
інтерпретації
означено
монографіями
Н. Андрос,
Г. Макаренка.
Актуальність дослідження проблеми
Останнім часом з’явилася багато літературознавчих праць,
з іншого боку, помітний значний поступ в царині музичної
інтерпретології.
Зважаючи на це, можна сказати, що дослідження
музичної культури, пов'язаної з Шевченковим словом, є актуальною
проблемою мистецтвознавства.
Особливо зростає інтерес до проблеми у рік святкування 200-річного
ювілею Кобзаря.
Мета
комплексне дослідження музичної
Шевченкіани, невід’ємної складової
української культури, що продовжує
свій розвиток на сучасному етапі
Завдання:
• Проаналізувати наявні дослідження, що
відображають сучасний стан музичної
Шевченкіани як мистецького явища.
• Дослідити взаємозв’язок Шевченкової
поезії та української народної пісні, пісенноромансові композиції на слова поета.
• Визначити особливості оперних та хорових
творів.
• Виокремити та дослідити сучасні музичні
твори, в основу яких покладена творчість
великого Кобзаря.
• Укласти фонотеку сучасних музичних
творів на тексти поета.
Наукова новизна полягає в спробі
здійснення комплексного аналізу й
класифікації музичних композицій
сучасних авторів на твори Т. Шевченка.
Джерельна база - матеріали
досліджень ученихмистецтвознавців, рецензії, статті в
періодиці з означеної проблеми
Об’єкт дослідження - пісенні, хорові
музичні композиції, в основу яких
покладена творчість Т.Шевченка.
Предмет розгляду - їх естетична
цінність, засоби виразності,
естетичний вплив на слухача, ладоінтонаційні особливості
Т. Шевченко і народна пісня
Пісня від дитячих
років постала
частиною його
духовного світу.
Вона розвивала,
збагачувала творчу
фантазію.
Поет знав
напам’ять багато
пісень. Співав
тенором народні
пісні «Ой не шуми,
луже», «Забіліли
сніги», «У полі з
вітром говорила».
Після виходу
«Кобзаря» виникають
народні пісні на
Шевченкові тексти.
Першими
публікаціями є
мелодії пісень «Нащо
мені чорні брови»,
«Боже, з неба
високого».
Особливою
популярністю
користувалися вірші
«Ой одна я, одна»,
«Тополя»,
«Перебендя», «Думи
мої», «Вітре буйний»
та ін.
Можна
припустити, що
Шевченкові
належить авторство деяких
пісень.
Коло пісенних
образів величезне:
- ліричні пісні
(«В гаю, в гаю вітру
немає», «І багата
я», «Думи мої»);
- героїчні
(«Чорна хмара з-за
лиману», «Б’ють
пороги», «Було
колись на
Вкраїні»);
- жартівливі
(«Утоптала
стежечку»,
«Од села до
села»).
Шевченко і народна пісня
Процес музичного освоєння поезій Шевченка
можна поділити на два етапи:
- перший етап не відзначається самостійністю; це
підтекстовки до відомих мелодій або використання
побутуючих мелодичних поспівок (пристосування
народної пісні «Ой полола дівчина лободу» до вірша
«Утоптала стежечку», мелодії пісні про Степана Разіна до
«Кругом неправда і неволя»);
- другий етап характеризуєтся більшою
різноманітністю, намічаються тенденції до яскраво
вираженого авторського відношення до поетичної
першооснови і відображення свого відчуття в музиці.
Музику до знаменитого «Заповіту» написали Г.Гладкий,
М.В. Лисенко, до «Зоре моя вечірняя» - Я. Степовий,
до «Реве та стогне Дніпр широкий» - Д.Крижанівський.
До народнопісенного репертуару перейшло найбільше тих
поезій, що своїми мотивами, образами, ритмікою
перегукувалися з народними.
Солоспіви на вірші Т.Шевченка
Починаючи з другої половини ХІХ ст.,
українська професійна музика позначена
могутнім впливом поезій Кобзаря.
Перші солоспіви були написані ще за життя
Т.Г.Шевченка
Солоспіви «Сирітка» («Навіщо мені чорні брови»)
М.Маркевича (1847), «Думи мої» О. Рубця (1838)
засвідчили нерозривний зв’язок композиторської мови з
фольклорним мелосом, який і в подальшому музичному
освоєнні віршів Т. Шевченка стане домінувальним
Солоспіви на вірші Т.Шевченка
Традицію озвучення Шевченкової поезії
заклали композитори XIX ст., насамперед
М. Лисенко
Солоспіви «Ой одна я, одна», «Над Дніпровою сагою»
започаткували цикл «Музика до «Кобзаря» Т. Шевченка»,
що складається з 7 серій, куди увійшла 81 композиція,
зокрема 52 романси.
За жанрово-стильовими ознаками романси
розподіляються на:
•
•
•
•
•
лірично-психологічні;
драматичні;
героїчні, соціально-громадянські;
пейзажні;
танцювальні.
У солоспівах «Гетьмани, гетьмани», «Молітесь, братія,
молітесь» М. Лисенко розширює рамки романсу, вносячи в
нього піднесений могутній тон, глибину музичних думок.
Він створює новий різновид романсу – романс-поему.
Перлиною вокальної лірики композитора вважається
«Садок вишневий коло хати».
Солоспіви на вірші Т.Шевченка
С.Людкевич, акцентував увагу
на органічній єдності слова і
музики.
Цю традицію підхопили такі видатні композитори: В. Заремба,
М.Вербицький, Л. Ревуцький, К.Стеценко, Я.Степовий, А. Штогаренко.
До спадщини поета зверталися і класики російської музики:
М. Мусоргський, П.Чайковський, С. Рахманінов.
Принцип творчого використання характеристик
фольклорних елементів у професійній музиці, естетична
настанова на демократизацію музичної мови зближували
провідних митців різних національних композиторських шкіл,
які зверталися у своїй творчості до Шевченкового слова.
Солоспіви на вірші Т.Шевченка
Ю.Мейтус
Д.Січинський
Г.Майборода
В.Барвінський
А.Кос-Анатольський
М.Скорик
Національна своєрідність поетичної спадщини
Т. Шевченка надала вокальній музиці українських
композиторів самобутності й неповторності.
Шевченкіана в хоровій музиці
Творів крупної форми (поем) у хоровій музиці 2-ої
пол. XIX ст. маємо лічені зразки. Серед них
«Жовнір» М. Вербицького і два «Заповіти» М. Лисенка і М. Вербицького, написані для
відзначення шевченківських роковин у 1868 р.
«Заповіт»
М. Вербицького
Композитор прочитує
«Заповіт»
як кредо народного пророка.
Він прагне підкреслити
значимість і велич його ідей. І
саме тому звертається до
класичних форм та музичної
стилістики, до
монументальних
засобів відтворення (
оркестр, соло баса і два хори)
Музична інтерпретація
сповнена величі, урочистості,
сердечного тепла і смутку,
пафосу громадянського
самозречення і волелюбства
«Заповіт»
М.Лисенка
Став проявом нових
тенденцій.
«Це правдива, питома
українська мелодія,
уносяща нас в ті далекі,
а серцю так близькії
сторони,
де вона зродилася;
відмічається вона тим,
що... в музичній формі
не лишає за собою старі
стереотипи, а творить
нові музичні форми,
передуючи новій фазі,
в яку тепер музика вступає».
Шевченкіана в хоровій музиці
У творчості М.Лисенка утверджується жанр
кантати, накреслюються основні її типи:
одночастинна кантата-поема («Б'ють пороги», «На
вічну пам'ять Котляревському») та циклічна кантата
(«Радуйся ниво, неполитая»).
Початок ХХ ст. ознаменувався
кантатами та хорами композиторів:
С. Людкевича (кантата-симфонія
«Кавказ»);
К. Стеценка («У неділеньку у
святую»);
Л. Ревуцького («Хустина», «Ой чого
ти почорніло»);
Б. Лятошинського (хори «За
байраком байрак», «Із-за гаю сонце
сходить»).
Б. Лятошинський
З’являються музично-театральні,
симфонічні та хорові полотна
М. Вериківського, К. Данькевича,
В. Корейка, Г. Майбороди, Л. Дичко.
Л. Дичко
Шевченкіана в оперній музиці
М.Аркас
Опера «Катерина»
М.Вериківський
Опера «Наймичка»
У довоєнні роки до 125-річчя Т. Шевченка було написано кілька
оперних творів: «Марина» І. Жуковського, «Сотник» та «Наймичка»
М. Вериківського, «Гайдамаки» Ю. Мейтуса, В. Рибальченка, М. Тица
Для розвитку оперної Шевченкіани виняткове значення має
опора на народну музику і демократичне спрямування.
Опери , створені за мотивами творів Т.Шевченка, і сьогодні
входять до репертуарів провідних українських театрів
Шевченкіана в оперній та
хоровій музиці
Має своє продовження хорова
Шевченкіана і в наш час у творчості
Є. Станковича, В. Сильвестрова.
Композитором-авангардистом В.Сильвестровим
написані кантати на вірші великого поета, а до циклу
«Тихі пісні» (на вірші відомих поетів) увійшов і твір на
слова Т.Шевченка «Прощай, світе, прощай, земле».
Є.Станковичем написаний вокально-симфонічний
«Диптих» та «Страсті за Тарасом».
Сучасні музичні інтерпретації
творів Т.Шевченка
Сучасні композитори не перестають звертатися
до творчості Т. Шевченка. Музична лексика їхніх
творів сповнена нетрадиційних прийомів, нового
характеру інтонування.
Гурт « Тарасова ніч» (фолк-рок)
«Єсть на світі доля», «Заповіт»,
«Я бачив сон», «Моя святая»
Рок-гурт «Плач Єремії»
(соліст Т.Чубай)
«Кавказ»,
«За сонцем хмаронька пливе»,
«Ой угорі ромен цвіте»
"ТРАНС-ФОРМЕР
«ТРАНС-ФОРМЕР»
«Зацвіла в долині»
(ця пісня увійшла
до CD-збірки
«Кобзар Forever!»)
Сучасні музичні інтерпретації
творів Т.Шевченка
Гурт «Мертвий півень»
Гурт «Сад» (рок)
Музично-поетична програма
«Доле, де ти?!»
Гурт «Сокира Перуна»
Сучасні музичні інтерпретації
творів Т.Шевченка
Гурт рок-гурт «Кому Вниз»
«Не нарікаю я на Бога»,
«До Основ’яненка»,
«Розрита могила»,
«Суботів»
(ці твори увійшли до збірка
«Кобзар. Назавжди»)
Гурт «ДіЛема» заспівав «Думи мої»
у стилі «ритм-н-блюз»
Гурт «Фата Моргана» (США)
Сучасні музичні інтерпретації
творів Т.Шевченка
Кузьма Скрябін
«Мені однаково»,
«В казематі»
Живосил Лютий
«Заворожи мені, волхве»,
«Садок вишневий»
•
Виконують пісні на слова Т.Шевченка сестри Тельнюк,
дует «Як помирає сонце».
Сьогодні, поєднуючи вічну поезію Кобзаря з
сучасною прогресивною рок-музикою за допомогою
нових досягнень науково-технічного прогресу, ми маємо
унікальну можливість здійснення суттєвого позитивного
впливу на прискорення подальшого зросту національної
самосвідомості української спільноти та, в першу чергу, її
вагомої частини – української молоді.
Шевченкові думки
переживуть віки
Конкурс «Нова пісенна
Шевченкіана»
Мета конкурсу - популяризація
поезії геніального українського
поета і визначення кращих
пісень у сучасному виконанні.
Музична Шевченкіана себе не
вичерпала. Тарас Шевченко для
українських композиторів та виконавців
був, є і завжди буде актуальним та
цікавим.
Практичне значення
Матеріал роботи може бути застосований
на уроках музичного мистецтва, художньої
культури, у процесі літературознавчого аналізу
творів Т.Шевченка.
Список використаних джерел
1. Андрос Н. Музична інтерпретація поезії Шевченка: (На матеріалі хорових творів
українських радянських композиторів) / Н. Андрос. — К.: Музична Україна, 1985. –
72 с.258.
2. Былинская М. Шевченко и музыка / М. Былинская. – К.: Музична Україна, 1984. – 129 с.
3. Вахрамєєва Р. Філармонічна Шевченкіана / Р. Вахрамєєва // Музика. – 2008. – № 2.
4. Васюта О. До питання узагальнення музичної Шевченкіани Чернігівщини. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mari. kiev.ua
5. Вокальні твори українських композиторів на слова Тараса Григоровича Шевченка. – К.,
1961. – 171 с.
6. Голинская О. Послание потомкам // День. 12 марта 2013 года. – [Електронний ресурс]. –
7. Грінченко М. Історія української музики – [Електронний ресурс] / М.Грінченко;
[складали: Іванов І. та ін.]. – К.: Спілка, 1922.
8. Дзюба І. Тарас Шевченко. Життя і творчість / І. Дзюба. – К.: Видавничий дім «КиєвоМогилянська академія», 2008. – 720 с.
9. Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу / О. Забужко. – [4-е
вид]. – К.: Факт, 2007. – 148 с.
10. Зайко М. Тарас Шевченко як музична особистість / М. Зайко // Українська музична
газета. – 2006. – (№ 1). – С. 8.
11. Королюк Н. Кобзарева пісня: поезія Тараса Шевченка і музика / Н. Королюк. – К. :
Фонд мистецтв «Юні таланти», 1994. – 75 с.
12. Королюк Н. Полум’яне слово Шевченка в музиці. – К., 1995.
13. Коротя-Ковальська В. Тарас Шевченко – духовний взірець нації – [Електронний
ресурс].
14. Костюк Н. Поезія Тараса Шевченка в українській музиці: імена і жанри / Н. Костюк //
Студії мистецтвознавчі. – 2008. – Ч. 2. – С. 22-26.
15. Кузик В. Поезія Тараса Шевченка у творчості братів Дмитра та Левка Ревуцьких /
Народна творчість та етнографія. – 2011. – № 4. – С. 22-27.
16 Лисенко М. В. Листи. – К., 1964, с.102.
17. Людкевич С. Про композиції до поезій Шевченка / С. Людкевич // Дослідження,
статті, рецензії, виступи / [упорядкування, редакція, вступна стаття і примітки З. Штундер].
– Львів: Дивосвіт, 1999. – С. 238–242. – Дослідження, статті, рецензії, виступи; т.1).
18. Макаренко Г. Творчість диригента: естетико-мистецтвознавчі виміри / Г. Макаренко. –
Київ: Факт, 2005. – 328 с.
19. Правдюк О.А. Т.Г. Шевченко і музичний фольклор України. – К., 1966. – С. 18.
20. Смілянська В., Чамата Н. Структура і смисл: Спроба наукової інтерпретації поетичних
текстів Тараса Шевченка / В. Смілянська, Н. Чамата. – К.: Вища школа, 2000. – 207 с.
21. Українська музична культура – О. В. Сердюк та ін. / – [Електронний ресурс].
22. Шевченкіана на початку ХХІ століття: Матеріали науково-практичної конференції,
присвяченої 190-річчю від дня народження Т.Г.Шевченка 25 березня 2004 р. / Харк. держ.
наук. б-ка ім. В.Г.Короленка; Уклад. В.О.Ярошик. – Х., 2004. – 194 с.
23. Шевченко-музикант // Дзвін. – 8 квітня 2012 р. – [Електронний ресурс].