Transcript презентація
Виконали учні 9-А класу Полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 3 В глибокій заплаві В глибокій заплаві видзвонює осінь Злинялий рогіз, очерет, осока, А ми, смаглолиці, замурзані, босі, Цікавимось всім від зорі до смерка. Ось верби розчахнуті від бурелому, Аж гірко дивитись на біль їх і щем, Ось тужно вихлипує річка Коломак Над їхнім корінням в лозі під кущем. А вечір густішає, змішує фарби І кутає річку в пуховий туман, Неначе у нього ховає ті скарби, Якими наділений щедро лиман. Стомилось усе. Ані вітер, ні шерех Не прийдуть невабом в хлоп’ячії сни. Дрімає крутий, затуманений берег Та в плесі купається місяць ясний. А вранці, дивись, де й поділася втома. І знов зазирає нам в очі блакить, І сріблом виблискує річка Коломак, І радість, мов пісня, у серці бринить. Віктор Геращенко Актуальність дослідження Екологічний стан малих річок – проблема дуже актуальна та важлива, бо саме вони найбільше відчули за останні десятиріччя тиск людської діяльності. Антропогенне навантаження на малі річки визначається незворотним водоспоживанням та якісними характеристиками води, що погіршуються внаслідок зростання інтенсивності сільськогосподарського та промислового виробництв. За аналізом оцінки стану малих річок усіх зон країни вода 62% із них класифікується як «сильно забруднена» і лише 4% річок мають воду задовільної чистоти. Мета проекту • Метою проекту є залучити широке коло школярів та громадян до числа бажаючих зробити свій внесок у поліпшення стану малих річок, показати і навчити як діяльність людини у річковій долині позначається на самій річці. Завдання досліджень: • збір інформації про екологічний стан річки Коломак, про джерела її забруднень та про умови формування поверхневого стоку води; • опис структури біоценозів річкової долини, як основи формування якості поверхневого стоку та стану малої річки; • з’ясування головних проблем річки та формування основних завдань до місцевого плану дій з охорони та оздоровлення річки; • підбір матеріалів для підготовки рефератів, конкурсних робіт, екологічних плакатів на дану тематику; • отримання практичних навичок та умінь ведення досліджень учнями; • з’ясування можливостей участі громадськості в оздоровленні річки. Основними результатами роботи є: • проаналізована конфігурація річки Коломак на старих та сучасних фізико-географічних картах, відмічено їх зміни; • проведені дослідження берегів річки та їх порушення природного та антропогенового характеру; • визначений приблизний ступінь антропогенового навантаження на річку та якість води; • проаналізована рибна продуктивність річки Коломак за інформацією старших місцевих жителів; • сформульовані пропозиції щодо поліпшення екологічного стану річки Коломак; • групою учнів проведена очистка ділянки берега річки Коломак від антропогенового сміття в районі м. Полтава; • результати досліджень і рекомендацій передані до Полтавського обласного управління водних ресурсів. Висновки Проаналізувавши власні спостереження, інформацію місцевих жителів, матеріали державних установ нами на основі системи параметрів річки та її заплави було оцінено стан річки Коломак поблизу м. Полтави та на території Полтавського району за слідуючим тестом: 1. Назва річки - Коломак. 2. Басейн основної річки – Ворскла. 3. Її притоки – річки Свинківка, Ладиженка, Шляхова, Чутівка, Кочубеївка, Олександрівка, Келенікова (Полтавська і Харківська обл.) 4. Довжина річки - 108 км. 5. Довжина ділянки, на якій виконується оцінка –м. Полтава - 7 км, Полтавський район - 30 км. 6. Площа водозбірного басейну річки - 1634 км². 7. Область – Полтавська. 8. Район – Полтавський, м. Полтава. 9. Найближчі населені пункти і відстань до них: вище за течією – м. Полтава, с.Ковалівка, с.Куликово, с.Черкасівка, с.Василівка. на ділянці проведення оцінки – м. Полтава, с.Ковалівка, с.Куликово, с.Черкасівка. Висновки 10. Ділянка, що оцінюється, знаходиться на території - Полтавської міської ради; - Терешківської, Ковалівської, Куликівської, Василівської сільських рад. 11. Землекористувачами земель заплави річки на оцінювальній ділянці є: - Полтавська міська рада; - Терешківська, Ковалівська, Куликівська, Василівська сільські ради. 12. З якого ландшафту витікає річка, в якому стані витік річки, чи він охороняється: річка Коломак витікає із заболоченої ділянки рельєфу, яка розташована на південно-східній частині села Високопілля Харківської області. 13. Ширина річища (м): найбільша – 300 (гирло), середня – 20. Глибина річища (см): найбільша – 600 (гирло), середня – 150. № Характерні параметри річки та її заплави Оцінка І. Оцінка річки. 1 Швидкість течії: 20-30 см/с 8 2 У якому стані русло: окремі природні утвори русла змінені (до 10%) внаслідок діяльності людини. 11 3 Зарегульованість річки греблями (ставками): є одна водойма площею менше 10 га на 37 км річки. 12 4 Характер дна, замуленість: шар мулу 15-40 см, щільний . 4 5 Характеристика річкової води: чиста, прозорість близько 1 м, у мілким місцях до дна, слабо мутна, практично без запаху і присмаку. 8 6 Температура води (влітку): близька до температури повітря, її добові зміни наближаються до зміни температури повітря. 4 7 Засміченість річища: зустрічаються окремі предмети неприродного походження – пластик, метал, скло, побутові відходи (на 500 метрів – 1-5 сторонніх предметів) 9 8 Характер водяної рослинності: багато різних видів, але 1-2 чітко переважають за кількістю над іншими, є нитчасті водорості. 7 9 Заростання річища (у % до площі водяного дзеркала): 15-30% 9 № Характерні параметри річки та її заплави 10 Рибне населення річки: риби менше, але є різні види і різних вікових груп, типові види – щука, лящ, лин. 11 Стан берегів і прибережної захисної смуги (ПЗС) – до 25м від урізу води: природні, незруйновані, майже пологі,але чітко окреслені, вкриті травою або дрібним чагарником іноді деревами верби, вільхи чи інших порід, що ростуть у вологих місцях. Оцінка 5 12 ІІ. Оцінка заплави. 12 Співвідношення елементів заплави (в % від площі): є окремі незначні ділянки лісу, до 10%; ділянки з луками, природними степами і природними болотами – близько 50%; рілля – 40-60%; урбанізовані території – 10-15%. 14 13 Ширина непорушеної частини заплави з природним чи близьким до нього біоценотичним покривом: значно більше 100м по обох сторонах річки. 10 14 Ступінь порушення природних ландшафтів річкової долини: непорушені або мало змінені – заплава практично повністю збережена, є всі її елементи – прирічковий вал, притерасні пониззя, залишки старого річища, піщані дюни. 12 15 Ступінь деградації природних біоценозів заплави: менше 5% мають порушений, змінений рослинний покрив. 12 № Характерні параметри річки та її заплави Оцінка 16 Характер деградації природних біоценозів заплави: переважно збережена природна рослинність, бур’янів – 5%. 10 17 Сліди водної ерозії грунтів заплави і надзаплавних терас: практично не спостерігається змивів грунту. 10 18 Рівень рекреаційного навантаження: окремі випадки появи відпочивальників або наметових стоянок – 1 на 1 км. 5 19 Засміченість прибережної захисної смуги: зустрічаються окремі предмети неприродного походження – пластик, метал, скло, побутові відходи. 8 20 Характер господарського використання заплави: іноді випасається худоба, луки викошуються неповністю, ліс захаращений, є відпочивальники. 9 21 Використання води річки та обсяг води, який забирається з річки: вода з річки не відбирається. 22 Наявність прямих стоків в річку від заводів, ферм, дворів, вулиць на ділянці, що оцінюється: виявлено 1-5 на 500 метрів з сумарним стоком до 15% стоку річки. 5 23 На відомій нам ділянці вище по течії: можливо є 1-2 на 500м річки з сумарним стоком до 7% стоку річки на цей час. 7 24 Наявність у долині житлових будівель, інших споруд – урбанізованість території: є окремі господарські або житлові будівлі, 10-20% площі заплави зайнято будівлями. 8 12 № Характерні параметри річки та її заплави Оцінка ІІІ. Інформація з опитування жителів. 25 Зміни, що сталися за останні 25-40 років і більше: за минулі роки річка змінилась, але вона все ще приваблива. 8 26 Зміни, що сталися за останні 10-15 років: за минулі роки річка змінилась, але вона все ще приваблива. 7 Сума балів оцінки 214 Висновок: сума балів оцінки складає 240-170, то стан річки можна оцінити як «ще добрий», але в ній активно розвиваються деградаційні процеси. Пропозиції щодо покращення стану річки: • поліпшити стан роботи Затуринських очисних споруд м. Полтави; • провести очистку русла річки Коломак від замулення на території Полтавської міської ради, Ковалівської, Куликівської та Василівської сільських рад; • винести в натуру та закріпити межовими знаками водоохоронні зони і прибережні захисні смуги річки. Об’єкти природно-заповідного фонду • Вільховщинський ландшафтний заказник загальнодержавного значення: площа 1030 га (Полтавський район, с.Вільховщина, с.Василівка); • Пропонується створити гідрологічний заказник місцевого значення на територіях Терешківської, Новоселівської та Ковалівської сільських рад, Полтавської міської ради загальною площею 600 га. Експеримент на визначення швидкості течії річки на поверхні: 1. За допомогою рулетки вздовж берега річки відміряли 20 м і позначили цей відрізок. 2. Один учень став зверху за течією, а інший - внизу на визначеній ділянці. 3. Опустили у воду в верхній частині ділянки апельсин. 4. За допомогою секундоміра встановили час проплиття апельсина від початку до кінця визначеної ділянки. 5. Повторили цей дослід 3-5 разів і визначили середній результат. 6. Обчислили швидкість течії і внесли цей показник в аркуш для запису даних. Примітка: Доцільно застосовувати апельсин, оскільки він пливе переважно найшвидшою течією (під поверхнею). Однак, замість нього можна використовувати й інші аналогічні об'єкти. Апельсин не обов'язково виловлювати, якщо це небезпечно. Ми щиро віримо, що інформація про екологічний стан річки Коломак, яку ми донесли до Вас, не залишить нікого байдужим до існуючих проблем навколишнього середовища, а забезпечить їх сприйняття з точки зору не тільки потреб сьогодення, але й їх розвитку у майбутньому. Бажаємо Вам духовного єднання з природою та невтомної життєвої енергії для дбайливого ставлення до неї! Список використаних джерел: 1. Участь громадськості у збереженні малих річок України: матеріали тренінг-курсу. – К.: Чорноморська програма Ветландс Інтернешнл, 2005.-380с., іл. 2. Хімко Р. Досліджуємо малі річки (методичні вказівки).К.,1997.-70 с. 3. Матеріали: • державного управління екології та природних ресурсів у Полтавській області; • Полтавського обласного управління «Полтававодгосп» (1984-2012рр); • обласної санітарно-епідеміологічної станції; • облздороввідділу; • тематичні великомасштабні карти; • наукові публікації та нормативний матеріал.