Transcript 8 березня - WordPress.com

8 Березня - Міжнародний
жіночий день
Колись Природа-мати
Чекала немовляти
І сонечко просила:
«Даруй дитинi сили,
Дай їй свого добра, тепла,
Щоб свiтлою душа була!»
Благала чистi води:
«Дитинi дайте вроди,
Краси на довгi роки
І почуттiв глибоких!»
Просила в неба висоти,
І мудростi, i широти...
Коли благає мати,
Не можна вiдмовляти.
Тож народилась донечка
З дарами неба й сонечка,
І чистих вод дари взяла,
Дитина Жiнкою була.
Міжнаро́дний жіно́чий день — свято,
присвячене жінкам. Святкується в
низці країн 8 березня.
8 березня є офіційним вихідним днем
в країнах колишнього СРСР та
соцтабору: Азербайджані, Білорусі,
Грузії, Казахстані, Киргизстані,
Македонії, Молдові, Таджикистані,
Туркменістані, Росії, Україні, а також в
Монголії та В'єтнамі.
Так, 8 березня 1908 року в Нью-Йорку 15 000
жінок вийшли на демонстрацію, вимагаючи
підвищення платні та надання виборчого
права. Для закріплення традиції, рішенням
Соціалістичної партії США (28 лютого 1909) і
Соціалістичного Інтернаціоналу (1910,
Копенгаген, з ініціативи німецької
революціонерки Клари Цеткін) день 8
березня було проголошено Міжнародним
жіночим днем.
Початково Міжнародний жіночий день був
днем протесту проти дискримінації жінок.
Традицію відзначати його 8 березня закладено
демонстрацією, яку провели 8 березня 1857
року робітниці текстильної промисловості в
Нью-Йорку на знак протесту проти нестерпних
умов праці та низької заробітної плати. Поліція
розігнала цю демонстрацію. В наступні роки
демонстрації жінок часто приурочувалися
цьому дню.
Земля зітхає ледве чутно
І прокидається від сну...
І березень дарує чудо,
Розпочинаючи весну.
Це чудо - в усмішках чарівних,
У морі квітів навкруги.
Ми Вас вітаємо, царівни,
Найкращі, милі, дорогі!
Українська жінка в усі часи
славилась своєю чарівною
вродою, ніжністю,
тендітністю. І всім нам так
хочеться, щоб це помічали і
цінували наші чоловіки.
Всі ви просто українки-україночки,
Працьовиті, щирі, посмішки ясні,
Тож засяйте, ніби в небі зірочки,
прославляйте Україну, як пісні,
Жінка - це у першу чергу матір.
А сила материнської любові
ще не пізнана до кінця, хоч
оспівана у сотнях, а може,
тисячах поетичних творів.
Жінка – величне, дивне, ніжне слово.
Тобі вклоняємось сьогодні знову.
Ти – господиня гарна,
Добра, ніжна мати,
Яка не може жити в світі марно,
Все вміє і все хоче знати...
А пам’ятаєте легенду? Створив Бог чоловіка.
Звичайно, йому було дуже нудно одному , і тоді
Господь вирішив створити і жінку. Проблема була
в тому, що весь людський матеріал пішов на
чоловіка. Тоді бог взяв кілька яскравих променів
сонця, всі чарівні фарби зір, задумливий смуток
місяця, красу лебедя, грайливість кошенят,
граційність газелі, ласкаве тепло хутра,
притягуючу силу магніту.
Змішав все разом, а потім додав туди: холодне мерехтіння
зірок, впертість віслюка, в’їдливість мухи, зажерливість
акули, ревнивість тигриці, сміливість пантери,
кровожерливість п’явки, отруйність змії, дурман опіуму,
безпощадність стихії. Все це змішав, оформив фігуру і
вдихнув у неї життя. Як наслідок вийшла жінка. Цю жінку
Бог передав чоловікові і промовив: “Бери її такою і не
намагайся переробити, блаженствуй з нею все життя і
терпи муки від неї до самої смерті”.
Промінь сонця запалить ранкову росу, І заграє вона, забринить веселково.
Скільки мовлено вже про одвічну красу,
Тільки я про жіночу скажу своє слово.
Ніжні перса і довга русява коса
Та смаглявого личка привабна родзинка…
І хоч кажуть, що світ порятує краса,
Та врятує його тільки жінка.
(Наталя Зубицька)
Я не цвіт, не зоря, не сніжинка –
Це прекрасні природи витвори!
Я сильна слабка жінка –
Саме так – з великої літери!
Ти – берегиня свого роду,
За тебе йшли в вогонь і в воду,
Стрілялись на дуелі мужньо,
До тебе прихиляються, коли сутужно.
Радісним сяйвом хай грають
Очі твої чарівні
І навіки не згасають
Ласки святої вогні.
Горе тебе хай минає
В свята і в будні – завжди,
Посмішка сяє, мов сонця
Промені чисті ясні!
Можна на свiтi чимало зробити:
Перетворити зиму на лiто.
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти.
Можна пройти крiзь пустелi і хащi,
Тiльки без мами не можна нізащо.
Бо найдорожче стоїть за словами:
В свiтi усе починається з мами!
Від тебе все:
І хліб, і весен перший цвіт,
І срібний обрій, і криниця чиста.,
І серця жар, і мрій стрімких потік,
І за селом стежина серед жита.
Від тебе все:
Любов і радість визнання,
І пристрасть ласк, і щедрість долі.
На тебе я рівняюся щодня,
Радію і милуюся тобою.
Мати народила нас, навчила говорити і
запалила у серці вічне світло пісні. Низький
уклін вам, матусі й бабусі. Хай буде на Землі
довіку прославлена ваша любов.
Дорослішають діти, але лагідний материн
наспів продовжує засівати дитячу душу
любов’ю до людей, до природи, до
усього живого. Під спів неньчиної пісні
виростають поети і композитори,
хлібороби і захисники рідної землі,
вчителі і лікарі, просто люди. А мати
залишається коренем життя, тією
квіткою, пломінь якої ніколи не в’яне.
8 березня. Саме в цей день людство
вшановує жінку, жінку-матір, жінку-світоч,
жінку-трудівницю, жінку-берегиню життя на
землі. Мати... Це перше слово, яке з
радістю та усмішкою вимовляє дитина.
Мама – які надлюдські глибини скарбів
містять вони в собі. А мамина колискова
звучить найніжнішою музикою, і навіть
тоді, коли посрібляться наші скроні; не мав
би світ стільки геніїв, стільки великих
мужів, якби над їхнім дитинством не
тремтіло б серце матері. Мати – корінь
життя, та квітка, промінь якої ніколи не
в’яне, а розцвітає з плином літ все ясніше.
Міцно тримає жінка свічку життя,
затуляючи її тендітний вогник от подихів
вітру, подиху зла.
Жінки можуть все! Але ким би
вони не були, які рекорди не
встановлювали, вони завжди
залишаються жінками. І
довічно стоятимуть поруч
слова: жінка – дружина, жінка
– сестра, жінка – мати! Тож
приміть сьогодні щирі слова
вдячності від тих, хто вас
шанує!