ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ ДО 1939 р.

ЖИТТЯ Й ТВОРЧІСТЬ БОГДАНА-ІГОРЯ АНТОНИЧА.

«РІЗДВО», «ВИШНІ»

КЛАСИКИ :

В. Стефаник, О. Кобилянська, Марко Черемшина, Осип Маковей, Богдан Лепкий, Петро Карманський, Василь Пачовський

ГРУПА “МИТУСА”: Роман Купчинський,

Василь Бобинський, Олесь Бабій, Левко Лепкий…

Літературна група “ЛОГОС Мельник… ” : Осип Назарук, Григорій Лужницький, Степан Семчук, Василь

Об‘єднання “Дажбог”: Богдан Кравців, Євген Пеленський

Угруповання “Дванадцятка

”

Василь Ткачук , Василь Гірний…

:

Богдан Нижанківський, Ярослав Курдидик,

Проза:

Улас Самчук, Ірина Вільде

Творець “табірної повісті” – Олександр Гаврилюк

ДРАМАТУРГІЯ:

Клим Поліщук, Юрій Липа, Василь Пачовський

Антонич Богдан-Ігор Васильович (1909 – 1937) український поет, прозаїк, перекладач, літературознавець.

Біографія

•

Народився на Лемківщині в родині греко-католицького священика Василя. Справжнє прізвище батька було Кіт, яке родина змінила перед народженням єдиного сина. Мати майбутнього письменника, Ольга Волошинович, походила із села Липовець Сяноцького повіту.

Початкову освіту майбутній поет здобував під наглядом приватної вчительки.

Упродовж 1920–1928 навчався у гімназії гуманітарного типу імені Королеви Софії у Сяноку. «На цілу Лемківщину це була одинока гімназія, де вчили також і української мови» . З першого і до останнього класу Антонич відзначався як кращий учень.

Протягом 1928–1933 Антонич — студент Львівського університету Яна Казимира, де навчався на філософському факультеті (спеціальність — польська філологія). Ще під час навчання в університеті Антонич пристрасно включився в літературне та громадське життя столиці Західної України, був членом гуртка студентів-україністів при Науковій секції Товариства «Прихильників освіти».

Перший свій вірш поет опублікував 1931 року у пластовому журналі «Вогні».

Гурток студентів-україністів у Львові, червень 1931 р. 2 ряд знизу, перший зліва— Б. І. Антонич, посередині — лектор О. Шемлей.

Збірки:

- 1931р. – «Привітання життя» - 1934р. – - 1936р. – «Три перстені» «Книга Лева» - 1938р. – «Зелена Євангелія» - 1938р. – «Ротації»

Помер Антонич на двадцять восьмому році життя. Похований у Львові на Янівському цвинтарі.

В И Ш Н І

Антонич був хрущем і жив колись на вишнях, на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко. Моя країно зоряна, біблійна й пишна, квітчаста батьківщино вишні й соловейка! Де вечори з євангелії, де світанки, де небо сонцем привалило білі села, цвітуть натхненні вишні кучеряво й п’янко як за Шевченка, знову поять пісню хмелем

. 16 квітня 1935 .

РІЗДВО Народився бог на санях в лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий.

Ніч у сніговій завії крутиться довкола стріх. У долоні у Марії місяць — золотий горіх. 1934 р.

Інтерактивна вправа «Мiкрофон»: «На уроцi для мене було вiдкриттям...» «Особливо мене схвилювало те...»