Transcript kultura_i_dukhovnist_u_1917

Фактори , що впливають на
культуру
ФАКТОРИ, ЩО СТИМУЛЮВАЛИ ДУХОВНЕ ЖИТТЯ
СУСПІЛЬСТВА
 1.
Повалення царизму.
 2.
Боротьба за Українську
незалежну державу.
 3.
Значні суспільно-економічні
зрушення, що відбувались у цей період.
 ФАКТОРИ, ЩО ГАЛЬМУВАЛИ КУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ
 1.
Жорстока боротьба.
 2.
Труднощі війни.
 3.
У суспільстві панувала
нетерпимість, жорстокість, байдужість до чужого
горя, зневага до людського життя.

"ПРОСВІТИ"






Відразу після Лютневої революції поширювалися
"Просвіти" — національні, культурно-освітні організації.
Вони:
1.
Організовували бібліотеки, різноманітні
гуртки, хорові колективи, драматичні гуртки, лекторії.
2.
Видавали українські книги та журнали і
розповсюджували їх.
Восени 1917 р. в Україні діяли 952 "Просвіти", у червні 1921 р. -4227.
Більшовики прагнули поставити "Просвіти" під свій контроль,
але не спромоглися.
У 1921 році "Просвіти" були ліквідовані більшовицьким режимом.
ОСВІТА








У 1917 — 1920 pp. — позитивні зрушення в системі освіти.
Розбудову української школи розпочала Центральна Рада, заснувавши
53 українські гімназії.
У період Гетьманату українізація освіти тривала. Наприкінці осені 1918
р. в Україні діяло 150 українських гімназій. Обов'язковими предметами
стали українська мова, історія та географія.
В умовах Директорії українізація школи проводилася ще інтенсивніше.
Радянська влада основну увагу звертала на соціальне реформування
школи і підпорядкування її завданням комуністичного виховання.
У липні 1919 р. Раднарком УСРР схвалив Положення про єдину трудову
школу, за яким у республіці вводилось безплатне обов'язкове навчання
дітей віком від 7 до 16 років.
У червні 1920 р. вийшла постанова Нарком осу УСРР "Про
запровадження в життя єдиної трудової школи". Це була семирічна
школа, яка поділялася на два ступені — перший (1—4 класи), другий
(5—7 класи).
Після закінчення школи діти могли продовжувати навчання у
професійно-технічних училищах і технікумах.
ЛІКВІДАЦІЯ НЕПИСЬМЕННОСТІ
ДОРОСЛИХ

Грудень 1919 р. Декрет про ліквідацію
неписьменності серед населення РСФРР.
 Серпень 1920 р. Відповідно до цього декрету
в Україні створено республіканську комісію з
боротьби проти неписьменності, яку очолив
голова ВУЦВК І. Петровський. У 1920 р. в
Україні діяло близько 7 тис. шкіл і гуртків, де
навчалося понад 200 тис. осіб.
 Якщо до революції в Україні налічувалося
лише 27,9% письменних, то наприкінці 1920
р. — 51,9%.
ВИЩА ШКОЛА






Центральна Рада розробила план заснування вишів з
українською мовою викладання.
Частково цей план було реалізовано за Гетьманату:
•
6 жовтня 1918 р.
відкрито 1-й державний український університет у Києві;
•
22 жовтня 1918 р.
відкрито 2-й державний український університет у Кам'янціПодільському;
•
у Полтаві засновано історикофілологічний факультет , майбутнього українського
університету;
•
почали видаватися книги й
підручники українською мовою. Всього за 8 місяців 1918 р. було
видано 673 назви мільйонами примірників.
В УМОВАХ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ







1.
У березні 1919 р. уряд УСРР за прикладом
РСФРР видав декрет про нові правила 'вступу до вишів. Оголошувалося, що передусім будуть прийматися представники робітничого класу
та селянства. Вступні іспити, а також плата за навчання скасовувалися.
2.
Реорганізовано управління вищою школою:
•
вводилася посада комісара вишу,
якого призначав наркомат освіти;
•
змінювався склад факультетських
рад, до них уводили представників студентства.
Так було скасовано автономію вищої школи.
3.
У 1920 р. було відкрито робітничі факультети
(робітфа-ки), призначені готувати робітничу та селянську молодь до
вступу у виші.
4.
Університети перетворено на галузеві навчальні
заклади. Наприкінці 1920 р. в Україні було 38 вишів, де навчалося 57
тис, студентів.
НАУКА









У вишах і науково-дослідних центрах України продовжували працювати видатні
вчені:
A. Писаржевський — хімік; О. Палладій — біохімік; Є. Патон — мостобудівник; А.
Кримський — філолог, історик, сходознавець; Д. Багалій — історик; Г. Проскура
— гідромеханік; В. Маковський — засновник вітчизняної школи
газотрубобудування.
Багато вчених опинилося в еміграції. 27 листопада 1918 р. — за Гетьманату
відкрилася Українська академія наук (УАН). Очолив УАН В. І. Вернадський.
Першими дійсними членами (академіками) були призначені:
B.
Вернадський (президент), А. Кримський, Б. Кістяківський, Д.
Багалій, М. Кащенко, В. Косинський, О. Левиць-кий, К. Петров, В. Липський, С.
Смаль-Стоцький, М. Птуха, М. Сумцов, О. Фомін, Ф. Тарновський, М. ТуганБарановський, П. Тутковський та ін.
В умовах радянської влади УАН продовжувала діяти, але її склад дещо змінився.
Гурт видатних вчених-академіків опинився в еміграції.
УАН мала три відділи:
1. Історико-філологічний (на чолі стояли Д. Багалій,
C. Єфремов, А. Кримський).
2.
Фізико-математичний (очолював М. Кащенко).
3.
Соціально-економічний (очолював М. Туган-Барановський).
ЛІТЕРАТУРА








1.
Продовжували жити і творити майстри старого покоління
— П. Мирний, В. Стефаник, О. Кобилянська, В. Вин-ниченко, С. Васильченко, А.
Кримський.
2.
Нове покоління поетів. Течії в поезії
A)
Романтизм. Представники:
Володимир Сосюра — служив у військах С. Петлюри до лютого 1920 р. Потім
став червоноармійцем, вступив до більшовицької партії.
У 1920 р. вийшла друком його поетична збірка "Червона зима". Талант поета
зміцнів за радянської доби, але українська національна революція наклала свій
відбиток на всю його подальшу творчість. Тому радянська влада і звинувачувала
його в "українському буржуазному націоналізмі".
Василь Чумак - - член партії боротьбистів, у 1919 р. розстріляний денікінцями.
Після смерті було надруко'вано його збірку "Заспів", яка показала всю силу його
літературного обдарування.
Павло Тичина у 1917 р. написав поему "Золотий гомін", присвячену річниці з дня
проголошення І Універсалу Центральної Ради.
Романтичні настрої поет виразив у збірці "Сонячні кларнети" (1918 р.). Поет
співав гімн новому світлому життю, висловив віру у перемогу національних
поривань.





Григорій Чупринка прихильник самостійної
Української Народної Республіки, непримиренний противник
більшовизму; у 1921 р. загинув у боротьбі з ним.
Б) "Неокласики" — молоді українські літератори, які
об'єдналися навколо журналу "Книгар", — М. Зеров,
П. Філіпович, М. Рильський, М. Драй-Хмара, М. Могилянський, О.
Бургардт (Юрій Клен).
B) Символізм. Представники: Я. Савченко, Д. Загул, В.
Кобилянський.
Г) Панфутуризм. Представник М. Семенко.
3. Прозаїки, які розпочали свій творчий шлях у ці бурхливі
роки, — А. Головко, О. Донченко, Іван Ле, О. Вишня, С.
Скляренко.
4. Письменники, які емігрували з України: Олександр Олесь.
Народився на Сумщині, дістав вищу освіту і працював у
Харківському земстві лікарем. У 1911 р. став одним із редакторів
київського журналу "Літературно- науковий вісник". У 1919 р.
разом із військами Директорії дійшов до західного кордону.
Потім виїхав до Будапешта і Відня. З 1924 р. працював у Празі,
де мешкав останні 20 років життя. Його твори сповнені
безмежної любові до рідної України. Чимало його віршів
покладено на музику. М. Вороний, В. Самійленко.
ТЕАТР












У 1917 р. в Києві було засновано "Молодий театр", якого очолив Лесь Курбас.
За часів Гетьманату (1918 р.) було засновано Український театр драми та опери,
який радянським урядом був перетворений у 1-й театр Української Радянської
Республіки їм. Т. Шевченка.
У ньому працювали майстри української сцени — О. Мар'яненко, Г.
Борисоглібська, Л. Такебуш, О. Сердюк, К. Кошевський.
У 1919 р до театру влився колектив молодих митців на чолі з Лесем Курбасом.
У січні 1920 р. у Вінниці засновано Новий драматичний театр ім. І. Франка, на
чолі якого став Гнат Юра. У 1923 р. цей театр переїхав до Харкова, а 1926 р. —
до Києва.
МУЗИКА
У 1918 р. за Гетьманату було засновано:
1.
Державний симфонічний оркестр під проводом О. Горілого,
який за радянської влади став Республіканським симфонічним оркестром ім. М.
Лисенка.
2.
Українську державну капелу під проводом О. Кошиця, яка
1919 р. за радянської влади стала Українською республіканською капелою.
Керували нею К. Стеценко і О. Кошиць.
3.
У 1919 р. створено Державну українську мандрівну капелу (в
абревіатурі — "Думка"), якою керував Н. Городовенко.
4.
У 1920 р. засновано Київський музично-драматичний
інститут.
В Україні в той час працювали композитори: М. Леонтович, Я. Степовий, А.
Ревуцький, Г. Верьовка, Б. Лятошинський.
ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО






У грудні 1917 р. Центральна Рада утворила Українську академію мистецтв.
Першими академіками стали Михайло Бойчук (ректор), Микола Бурачек,
Михайло Жук, Василь Кричевський, Олександр Мурашко, Георгій Нарбут,
Абрам Маневич. За радянської влади академію реорганізували в. художній
інститут.
Г. Нарбут — всесвітньо відомий графік. На замовлення Центральної Ради,
а потім гетьманського уряду зробив художнє оформлення різноманітних
державних паперів — банкнот, поштових марок, обкладинок до
ратифікаційних актів, грамот з нагоди урочистих подій. Він автор
українського державного герба і печатки, форми для військового строю. З
грудня 1918 р. став ректором Української академії мистецтв.
Помер 1920 р. під час окупації Києва польськими військами.
СКУЛЬПТУРА
У жовтні 1918 р. в Ромнах на Сумщині за Гетьманату відкрито перший в
Україні пам'ятник Т. Шевченку (скульптор І. Кавалерідзе).
У травні 1919 р. вийшов декрет РНК УСРР "Про знесення з майданів і
вулиць пам'ятників, збудованих царям і царським посіпакам". Натомість
створювалися пам'ятники "видатним революціонерам".