НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА, ЕКОЛОГІЇ І БІОТЕХНОЛОГІЇ Факультет біотехнології КЛОНУВАННЯ ГОРІХА ГРЕЦЬКОГО (

JUGLANS REGIA L.)

ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В ЛІКАРСЬКИХ ЦІЛЯХ Виконала Магістр 2 року Філатова А.В.

Дипломний керівник к.б.н., доцент Коломієць Ю. В.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

• Останні десятиріччя в усьому світі спостерігається постійний ріст попиту населення на ефективні та безпечні засоби природного походження в зв’язку з збільшенням числа хронічних захворювань при яких необхідні довготривалі терапії.

В наш час як в світовій так і у вітчизняній фармацевтичній практиці достатньо широко використовуються фітопрепарати асортимент яких постійно поповнюється і зараз складає близько 40% від загального числа лікарських засобів.

2

МЕТА ТА ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕНЬ

• Метою нашої його листках.

роботи: є дослідження процесів, мікроклонального розмноження, вкорінення лікарських рослин на прикладі горіха грецького в умовах in vitrо, та вивчення якісного складу біологічно активних речовин в • Об’єктами досліджень були сорти горіха грецького Тонкошкарлупний та Буковинська бомба. При посадці Тонкошкарлупного сорту використовували апікальні меристеми, а при посадці сорту Буковинська бомба – пророщені сіянці.

3

ДОСЛІДНИЙ МАТЕРІАЛ

Рисунок 1 Посадка плодів сорту Буковинська бомба для отримання дослідного матеріалу Рисунок 2 Пророслий сіянець горіха сорту Буковинська бомба 4

ДОСЛІДНИЙ МАТЕРІАЛ

Рисунок 3 Горіх сорту Тонкошкарлупний 5

ЕФЕКТИВНІСТЬ СТЕРИЛІЗАЦІЇ НАПРИКІНЦІ 2-ГО ТИЖНЯ КУЛЬТИВУВАННЯ Сорти Стерилізуючі речовини 70%-й спирт 0,1 % HgCl 2 (сулема) Ефективність введення в культуру 4хв.

20% Буковинська бомба 30с.

45с.

60с.

90с.

120с.

7хв.

10хв.

12 хв.

15 хв.

80% 40% 15% 0% Тонкошкарлупний 30с.

45с.

60с 90с.

120с.

4 хв.

7 хв.

10 хв.

12 хв.

15 хв.

10% 15% 35% 10% 0% 6

ЕФЕКТИВНІСТЬ СТЕРИЛІЗАЦІЇ НАПРИКІНЦІ Сорти 2-ГО ТИЖНЯ КУЛЬТИВУВАННЯ 0,3%- AgNO 3 Ефективність введення в культуру Буковинська бомба Тонкошкарлупний 4хв.

6хв.

8хв.

10хв.

12хв.

15хв.

4хв.

6хв.

8хв.

10хв.

12хв.

15хв.

0% 15% 20% 60% 0% 0% 20% 40% 50% 30% 10% 0% 7

АДВЕНТИВНЕ УТВОРЕННЯ ПАГОНІВ НА 4-МУ ТИЖДЕНЬ КУЛЬТИВУВАННЯ

8

ІНДУКЦІЯ КОРЕНЕУТВОРЕННЯ У ГРЕЦЬКОГО ГОРІХА В УМОВАХ IN VITRO В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД КОНЦЕНТРАЦІЇ ІМК Варіанти досліду Індоліл масляна кислота 5 мг/л Показники коренеутворення Кількість вкоріненних пагонів, % Частота коренеутворення Довжина коренів, мм 2 Кількість тижнів 25,0 ± 1,0 1,5 ± 0,5 3,0 ± 0,7 4 37,0 ± 2,5 1,5 ± 0,5 5,2 ± 1,0 5 50,0 ± 3,0 1,5 ± 0,5 20,0 ± 2,5 Індоліл масляна кислота 10 мг/л Кількість вкоріненних пагонів, % Частота коренеутворення Довжина коренів, мм 50,0 ± 3,0 62,5 ± 3,6 2,0 ± 1,0 3,2 ± 0,6 4,0 ± 1,0 10,5 ± 1,7 100,0 6,2 ± 2,0 29,0 ± 2,5 *Частоту коренеутворення розраховували як середню кількість коренів, утворених на одному пагоні 9

ТШХ ФЛАВОНОЇДІВ У ЛИСТІ ГОРІХА ГРЕЦЬКОГО СВІЖИХ ТА ВИСУШЕНИХ лінія фініша лінія старту 1 – РСЗ гіперозида, 2 – РСЗ кверцетина; 3 – РСЗ рутина; 4 – РСЗ лютеоліна, 5 – РСЗ апігеніна, 6 – розчин В (зі свіжого ЛРС); 7 – розчин В (із висушеного ЛРС); 10

ТШХ ФЕНОЛКАРБОНОВИХ КИСЛОТ У ЛИСТІ ГОРІХА ГРЕЦЬКОГО СВІЖИХ ТА ВИСУШЕНИХ лінія фініша лінія старту 1 – РСЗ кавової кислоти, 2 – РСЗ хлорогенової кислоти; 3 – розчин В (зі свіжого ЛРС); 4 – розчин В (з висушеного ЛРС); 11

ТШХ ДУБИЛЬНИХ РЕЧОВИН У ЛИСТІ ГОРІХА ГРЕЦЬКОГО СВІЖИХ ТА ВИСУШЕНИХ лінія фінішу лінія старту 1 – РСЗ галової кислоти, 2 – розчин А; 3 – розчин С .

12

РЕЗУЛЬТАТИ ЯКІСНОГО ФІТОХІМІЧНОГО АНАЛІЗУ № Група БАР Листя грецького горіху Свіжі Висушені 1 2 Флавоноїди Фенолкарбонові к-ти +++ ++ +++ + 3 4 5 6 7 8 9 Дубильні речовини Нафтохінони Алкалоїди Сапоніни Терпеноїди Кумарини Глікозиди +++ +++ + + +++ ++ + + «+++» - дуже високий вміст БАР, «++» - помірна кількість БАР, «+» - сліди БАР, «-» -БАР відсутні.

13

ВИСНОВКИ

1. Oптимальними для введення в культуру in vitro виявились експлантати прoрoщених сіянців та режим стерилізації: 70%-й рoзчин етанoлу – 45 с., 0,1%-й рoзчин сулеми – 7хв. При цьoму ураження грибковою та бактеріальнoю інфекціями булo незначне і некрoтизації рoслинних тканин не спoстерігалoсь. 2. Для зменшення впливу негативних фактoрів впливу фенoльних спoлук застoсoвували агаризoвані живильні середoвища, з частoтoю субкультивування в oдин тиждень. 3. Встанoвленo щo вихід непoшкoджених експлантатів був вищий на середoвищах де кoнцентрація макрoсoлей була низькoю, наприклад рoзбавлене середoвище МС, через тиждень перенoсили на середoвище з пoвним складoм.

14

ВИСНОВКИ

4. Для вкорінення рослин-регенрантів найкращим було середовище МС з концентрацією ІМК 10 мг/л. Спостерігали не тільки збільшення числа коренів з пагону, але й збільшення частоти вкорінення.

5. Вкорінення 100% пагонів спостерігалось через 5 тижні культивування, кількість коренів на кожному пагоні складала від 6 до 8 шт.

6.

Визначено, що основними групами БАР листя горіху грецького як свіжих так і висушених являються фенольні сполуки: флавоноїди, дубильні речовини, фенольні кислоти, а також нафтохінони. Такі групи БАР як кумарини, сапоніни і глікозиди відсутні або представлені в невеликих кількостях і подальшого інтересу для досліджень не представляють.

7. Запропоновані оптимальні концентрації регуляторів росту для морфогенезу та ризогенезу.

8. Встановлено, що в складі листя горіху грецького міститься високий вміст біологічно активних речовин. Це може розширити сфери використання цього цінного продукту.

15

Апробація роботи

16

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

17