Transcript Проблеми правового регулювання інститут банкрутства в Україні

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ
КАФЕДРА ПРАВА
ДИПЛОМНА МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА
НА ТЕМУ:
ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ІНСТИТУТУ БАНКРУТСТВА В УКРАЇНІ
студентки групи ПЗ-09 м
Деркач Дарини Віталіївни
Науковий керівник к.ю.н., доцент Черненко А.П.
Актуальність
Процедура банкрутства вже тривалий час існує
у вітчизняному законодавстві.
Її поява обумовлена необхідністю очищення
економіки від неефективних суб’єктів
господарської діяльності. Але з її появою
виникло й таке негативне явище, що отримало
назву - фіктивне банкрутство підприємств.
Недобросовісні підприємці використовують
прогалини законодавства у цій сфері з метою
незаконної зміни власника або ухиленню від
боргових зобов’язань, що обумовлює
необхідність його дослідження для подальшого
удосконалення.
СУТНІСТЬ ТА СУБ’ЄКТНИЙ СКЛАД ІНСТИТУТУ
БАНКРУТСТВА В СИСТЕМІ ЗАКОНОДАВСТВА
УКРАЇНИ
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»,
банкрутство – неспроможність суб’єкта підприємницької
діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати
грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше як через
відновлення платоспроможності.
Сучасне законодавство про банкрутство містить п’ять
ознак неплатоспроможності боржника:
 - характер грошових зобов’язань;
 - базовий розмір грошових вимог;
 - спірність вимог;
 - строк несплати;
 - наявність виконавчого провадження.
СУТНІСТЬ ТА СУБ’ЄКТНИЙ СКЛАД ІНСТИТУТУ
БАНКРУТСТВА В СИСТЕМІ ЗАКОНОДАВСТВА
УКРАЇНИ
Закон України «Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом» визначає наступне коло
учасників банкруства:
 сторони (кредитор, боржник);
 забезпечені кредитори;
 арбітражний керуючий;
 власник майна боржника;
 державний орган з питань банкрутства;
 Фонд державного майна України;
 представник органу місцевого самоврядування;
 представник працівників боржника;
 уповноважена особа засновників боржника;
 інші особи.
Особливістю Закону України
«Про відновлення
платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом» є те, що
цей Закон регулює дві великі
групи суспільних відносин - матеріальні (організаційноправові і частково процедурні), які пов'язані з відновленням
платоспроможності боржника, та процесуальні - пов'язані з
визнанням боржника банкрутом.
Внаслідок порушення справи про банкрутство виникає
комплекс процесуальних правовідносин щодо: порушення
провадження у справі, забезпечення грошових вимог кредиторів,
попереднього засідання господарського суду, судової санації,
визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної
процедури, мирової угоди, припинення провадження у справі про
банкрутство тощо.
Інститут банкрутства в Україні
складається з чотирьох судових
процедур:




Розпорядження майном
Санація боржника
Ліквідаційна процедура
Мирова угода
Сутність, види та порядок застосування судових
процедур до неплатоспроможного боржника
Розпорядження майном — це сама
перша судова процедура, яка
застосовується до боржника.
Задачі
процедури
розпорядження
полягають в:
 збереженні
майнових
активів
боржника;
 виявленні кредиторів;
 складанні та затвердженні реєстру
грошових вимог кредиторів;
 проведенні перших загальних зборів
кредиторів;
 прийнятті рішення про перехід на
наступну стадію процедури банкрутства.
Строк процедури розпорядження складає
115 календарних днів
Сутність, види та порядок застосування судових процедур
до неплатоспроможного боржника
Одним з інструментів, за допомогою якого
відновлюється платоспроможність боржника, є
мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів
означає зупинення виконання боржником грошових
зобов'язань та зобов'язань по сплаті податків і
зборів (обов'язкових платежів), строк виконання
яких настав до дня введення мораторію, і
зупинення заходів, спрямованих на забезпечення
виконання цих зобов'язань і обов'язків по сплаті
податків та зборів (обов'язкових платежів)
Сутність, види та порядок застосування судових процедур
до неплатоспроможного боржника
Санація боржника до порушення справи про
банкрутство
система
заходів
щодо
відновлення
платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник
(учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений
управляти майном) боржника, кредитор боржника, інші особи з метою
запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційногосподарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансовоекономічних, правових заходів відповідно до законодавства до
порушення провадження у справі про банкрутство.
Строк дії процедури санації боржника до
порушення провадження у справі про
банкрутство не може перевищувати 12
місяців з дня затвердження судом
відповідного плану санації.
Сутність, види та порядок застосування судових
процедур до неплатоспроможного боржника
У разі неможливості відновлення
платоспроможності боржника через
застосування санації, господарський суд
виносить постанову про визнання
боржника банкрутом та
відкриває ліквідаційну процедуру строком на 12
місяців. У постанові суддя призначає ліквідатора боржника.
Ліквідатор з дня свого призначення господарським судом
очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.
Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої
грошові зобов’язання встановлена господарським судом.
Сутність, види та порядок застосування судових
процедур до неплатоспроможного боржника
 Мирову угоду в господарському процесі можна визначити
як одну з форм прояву свободи в реалізації сторонами
господарського процесу своїх прав.
 Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється
домовленість між боржником і кредиторами стосовно
відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання)
кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом
укладення угоди між сторонами.
 Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії
провадження у справі про банкрутство. Рішення про
укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається
комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів
комітету
Сутність, види та порядок застосування судових
процедур до неплатоспроможного боржника











Плюси і мінуси укладення мирової угоди для кредитора та
боржника
Кредитор
Переваги
Чітко обумовлюються сума і порядок погашення боргу
Можливе визнання боржником спірних вимог
Зменшення витрат на юридичний супровід спору в суді
Економія часу
Заощадження при оплаті послуг держвиконавців
Недоліки
Зазвичай сума позовних вимог зменшується
Неможливість подання повторного позову на тих самих підставах
Пропозиція відповідача укласти мирову угоду може бути лише прийомом з
метою затягнути час
Ймовірність невиконання боржником умов мирової угоди
У випадку укладення мирової угоди на стадії примусового стягнення
виконавче провадження закривається. Для його поновлення необхідно знову
звертатися до суду
Сутність, види та порядок застосування судових
процедур до неплатоспроможного боржника








Боржник
Переваги
• Збереження репутації (менший розголос інциденту, ніж у разі судового
розгляду)
• Економія часу і грошей на тривалі судові слухання
• Зменшення кредитором суми позовних вимог або знаходження компромісу
під час визначення порядку і термінів погашення боргу
• Не арештуються рахунки і нерухомість, якщо справа дійшла до стадії
виконавчого провадження
Недоліки
• Підписуючи мирову угоду, боржник визнає свою неправоту
• У мировій угоді чітко прописана схема і вказані терміни погашення боргу
• Оскаржувати мирову угоду проблематично: на думку більшості суддів,
боржник, який оскаржує угоду, намагається лише відтягнути виплату боргу
Проблеми правового
регулювання інституту
банкрутства в Україні
Практика застосування Закону «Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у
редакції від 30 червня 1999 року засвідчила, що Україна значно
поступається іншим країнам:
 за тривалістю процедури банкрутства;
 вартістю процедури банкрутства;
 ступенем стягнення суми боргу на користь кредиторів
Проблеми правового регулювання інституту
банкрутства в Україні
Друга редакція Закону не забезпечила досягнення
мети державного регулювання у сфері
неплатоспроможності суб’єктів підприємництва.
Реальним результатом стало:
 вкрай обмежене застосування способів
відновлення платоспроможності життєздатних
підприємств;
 ускладнення ліквідації неефективних
власників і виробництв через надання імунітету
боржнику;
 відсутність дієвих бар’єрів щодо впливу
тіньових інтересів на процес прийняття рішень
Наші пропозиції
Результатом реформування законодавства про банкрутство мало б
стати:
 - досягнення балансу інтересів кредитора та боржника шляхом
забезпечення послідовного дотримання принципу невідворотності,
швидкості та повноти виконання контрактів;
 - очищення економіки від неефективних та збиткових бізнесів;
 - забезпечення добросовісної поведінки учасників відносин,
попередження фіктивного банкрутства;
 - збереження конкурентоздатних підприємств.
Наскільки нова редакція Закону сприятиме подоланню існуючих
проблем та наскільки високим буде коефіцієнт корисної дії його
численних новел, виявить час
Висновки
Існування цього інституту обумовлено перш за
все тим, що існує необхідність рішення проблем,
пов'язаних з нездатністю суб'єкта підприємницької
діяльності виконувати свої грошові зобов'язання
перед кредиторами.
Його значення полягає в тому, що, з одного боку,
з господарського обороту при ліквідації виключаються
неплатоспроможні суб'єкти, що сприяє оздоровленню
ринку, а з іншого — цей інститут дозволяє підприємствам,
закладам, організаціям досягнути фінансової стабільності
та добробуту, за умови дотримання норм закону.
Дякую за увагу!
з повагою, Дарина Деркач