Методична розробка з української літератури (ДОДАТОК)

Download Report

Transcript Методична розробка з української літератури (ДОДАТОК)

Леся Українка

Утвердження духовної цінності почуття любові у віршах інтимної лірики.

Любити когось – це сказати: ти не помреш…

Нестор Ґамбарашвілі

(1871-1966)

Максим Славінський

(1866-1945) Лесин знайомий із 1886 року. Разом перекладали Гейне. Згодом – урядовець Центральної Ради, посол Української Народної Республіки в Празі. Арештований чекістами, вмер у тюрмі.

Дивилась я на тебе і в ту мить нестямилась, як руки самохіть для тебе почали вінок сплітати, – була твоя краса, як ті гранати…

Сергій Мержинський (1870-1901)

Поезії, присвячені С. Мержинському  «… Порвалася нескінчена розмова…» [14.07.1898]  «Дивилась я на тебе і в ту мить…» [ор. 1898..1899 рр.]  «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…» [7.11.1900]  «Все, все покинуть, до тебе полинуть…» [16.11.1900]  «Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти…» [16.11.1900]  «Скажи мені, любий, куди мої сльози поділись?» [16.11.1900]  «Я бачила, як ти хиливсь додолу…» [18.11.1900]  «То, може, станеться і друге диво…» [18.11.1900]  «Завжди терновий вінець…» [30.11.1900]  «Одержима» [18.01.1901]

«Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…»

Все, все покинуть, до тебе полинуть… 16.11.1900

Тема: боротьба ліричної героїні зі смертю за життя коханого.

Ідея: зображення готовності ліричної героїні не просто розділити життєвий фатум коханого, а й викликати на двобій смерть.

J'en ai fait un drame

3 березня 1901 року

 «Уста говорять: «він навіки згинув!» [7.06.1901]  «Ти не хтів мене взять…» [7.06.1901]  «Квіток, квіток, як можна більше квітів…» [7.06.1901]  Королівна [20.06.1901]  Калина [20.06.1901]  «Мрія далекая, мрія минулая…» [10.08.1901]  «Ні, ти не вмреш, ти щастя поховаєш…» [27.06.1902]

Уста говорять: «він навіки згинув!» [7.06.1901] Тема: втрачене щастя, що пішло за обрій, звідки нема вороття.

Ідея: ствердження невмирущості кохання.

Климентій Квітка (1880-1953) 1907, 27 липня – обвінчалися у Вознесенській церкві на Деміївці в Києві. Невдовзі виїхали до Грузії, на Квітчине місце служби. Він мав малолітню названу сестру Марусю, нею Леся опікувалась, як власною дитиною.